Ухвала суду № 137283701, 09.06.2026, Чутівський районний суд Полтавської області

Справа № 550/308/26

Провадження № 1-кп/550/66/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року селище Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області

в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5

представника потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора про продовження дії покладених на ОСОБА_4 процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст.194 КПК у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.08.2024 за №12024170000000616 по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Чутівського районного суду Полтавської області перебуває кримінальне провадження №12024170000000616 від 27.08.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України ;

Прокурор подав до суду клопотання про продовження дії покладених на ОСОБА_4 процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.08.2024 за №12024170000000616.

Так, у клопотанні прокурор просив суд продовжити покладені на обвинуваченого ОСОБА_4 строком на два місяці наступні обов`язки:

1) прибувати за кожним викликом до прокурора чи суду в тому числі за допомогою телекомунікаційних послуг;

2) не відлучатись за межі Полтавської області без дозволу прокурора або суду.

3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілою стороною в даному кримінальному провадженні;

5)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У клопотанні прокурор посилався на обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, що підтверджується переліченими у клопотанні зібраними під час досудового розслідування письмовими доказами кримінального провадження.

Необхідність у покладенні зазначених обов`язків прокурор пояснював існуванням ризиків переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на свідків та можливість вчинення іншого кримінального правопорушення.

Ризик переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування або суду прокурор мотивував тим, що без застосування запобіжного заходу, обвинувачений ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, яке є особливо тяжким, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавленням волі на строк понад десять років, зможе виїхати за кордон та ухилятися від слідства та суду, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення покарання за скоєне кримінальне правопорушення.

Ризик впливу на свідків, вмотивований прокурором ти, що ОСОБА_4 відомі свідки у даному кримінальному провадженню, у тому числі поняті, які брали участь під час проведення обшуків, тому коли судом ще не встановлено показання вказаних осіб, з метою зміни попередніх показань, ОСОБА_4 має можливість впливати на вказаних осіб.

На думку прокурора, ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме не виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки, вчиняти спроби будь-якого іншого перешкоджання здійсненню кримінального провадження, не виконувати процесуальні рішенні, у тому числі вироку суду.

Прокурор посилається також на те, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення. Про існування вказаного ризику свідчить, той факт, що вироком Нововодолазького районного суду Харківської області засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 27 ч. 4 ст. 246 Кримінального кодексу України, враховуючи положення ст. 69 КК України, ОСОБА_4 засуджено та визначено покарання у виді штрафу в розмірі 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 25500,00 грн. Це підтверджує те, що ОСОБА_4 належних висновків для себе не зробив та продовжив свою протиправну поведінку.

Прокурор вважає, що наведене виправдовує потребу у покладенні на ОСОБА_4 обов`язків відповідно до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки це найефективніше сприятиме забезпеченню належної процесуальної поведінки обвинуваченого та гарантуванню дотримання установлених судом обмежень.

У підготовчому судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити та зауважив, що на даний час продовжує діяти застосований до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді застави, та наявні ризики, визначні ст. 177 КПК України, які підтверджуються доказами в матеріалах кримінального провадження, а отже наведене є підставою для продовження дії покладених на обвинуваченого обов`язків, визначних ч. 5 ст. 194 КПК України.

Захисник та обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому судовому не погодилися з існуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, разом з цим при ухваленні судом рішення за результатами розгляду клопотання прокурора, покладаються на розсуд суду.

Заслухавши думку учасників підготовчого судового провадження, перевіривши доводи поданого клопотання, суд дійшов до такого висновку.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме:

1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;

5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;

6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;

7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;

8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

9) носити електронний засіб контролю.

Відповідно до ч.7 ст. 194 КПК України обов`язки передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються. Отже, твердження захисника про безстроковість обов`язків передбачених у ч. 5 ст. 194 КПК є безпідставними.

Суд зазначає, що обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, самі по собі не є запобіжним заходом. Зазначені обов`язки можуть застосовуватись слідчим суддею, судом під час застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, як додатковий важіль забезпечення належної поведінки в даному випадку обвинуваченого, що є гарантією ефективності кримінального процесу.

Судом встановлено, що під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Полтави ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді застави запобіжний захід у виді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, в сумі 266240 грн., яка в подальшому внесена в повному розмірі на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в Полтавській області.

Разом з цим, на обвинуваченого було покладено наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати за кожним усним чи письмовим викликом до слідчого, прокурора чи суду, в тому числі за допомогою телекомунікаційних послуг; не відлучатися за межі Полтавської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілою стороною (у разі наявності) в даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

15.04.2026 ухвалою Чутівського районного суду Полтавської області продовжено строк виконання обов`язків відносно обвинуваченого ОСОБА_4 до 15.06. 2026 року.

За таких обставин, на час розгляду даного клопотання прокурора щодо продовження покладених на ОСОБА_4 процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, щодо обвинуваченого ОСОБА_4 діє запобіжний захід у вигляді застави, а строк дії обов`язків, які були покладені на ОСОБА_4 не сплив.

Суд враховує, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України є тяжкими злочинами, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, з конфіскацією майна.

Отже, існування ризику переховування підтверджується ймовірністю для обвинуваченого бути засудженим на тривалий строк з примусовим відчуженням всього належного йому майна.

Поряд з цим, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує, що небезпеку переховування від правосуддя не можна констатувати, виходячи виключно з суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою (п. 33 рішення у справі «W v.Switzerland», заява № 14379/88, 26.01.1993).

З цього слідує, що саме по собі обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину не є беззаперечним свідченням того, що в обвинуваченого існує бажання переховуватись від суду, а тому така обставина має значення лише у випадку встановлення інших релевантних факторів.

Такими факторами у цьому кримінальному провадженні є, зокрема, те що ОСОБА_4 являється директором ТОВ «Дорожник-1» і має широке коло зв`язків з громадськістю, використовуючи яке може реалізувати ризик втечі та ухилення від суду.

Кримінальним процесуальним кодексом України встановлено процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, окрім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 КПК України (ч. 4 ст. 95 КПК України).

За таких обставин суд вважає, що ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, але й на стадії судового провадження до моменту безпосереднього отримання судом показань свідків та їх дослідження.

Також як вбачається з клопотання, ОСОБА_4 був засуджений вироком Нововодолазького районного суду Харківської області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 27 ч. 4 ст. 246 Кримінального кодексу України, враховуючи положення ст. 69 КК України, ОСОБА_4 засуджено та визначено покарання у виді штрафу в розмірі 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 25500,00 грн. Це підтверджує те, що ОСОБА_4 належних висновків для себе не зробив та продовжив свою протиправну поведінку, а отже існує ризик вчинення ним іншого кримінальне правопорушення.

Ураховуючи встановлені під час розгляду клопотання обставини, суд дійшов висновку, стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених п. п. 1,3,4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченого переховуватися від суду, можливість впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; можливість вчинити інше кримінальне правопорушення, можливістю притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для обвинуваченого наслідками й суворістю передбаченого покарання, виправдовують необхідність у покладенні на нього таких обов`язків, як: прибувати за кожним викликом до прокурора чи суду; не відлучатись за межі Полтавської області без дозволу прокурора та суду; повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із іншими підозрюваними та свідками по даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Разом з цим, посилання прокурора на обґрунтованість обвинувачення та посилання на зібрані на стадії досудового розслідування докази, які наявні в матеріалах кримінального провадження, не заслуговують на увагу, адже докази досліджуються безпосередньо на стадії судового розгляду, а не на підготовчому судовому засіданні.

Відтак, з урахуванням мотивів, викладених судом, а також з огляду на мінімальний обсяг обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які просив прокурор покласти на обвинуваченого, клопотання прокурора підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 182, 194, 199, 314, 369, 372, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора щодо продовження покладених на ОСОБА_4 процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.08.2024 за №12024170000000616 - задовольнити.

Продовжити дію покладених на ОСОБА_4 , строком на два місяці - до 09.08.2026 року, процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати за кожним викликом до прокурора чи суду в тому числі за допомогою телекомунікаційних послуг;

2) не відлучатись за межі Полтавської області без дозволу прокурора або суду;

3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілою стороною в даному кримінальному провадженні;

5)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та проголошено 09.06.2026 о 16:30 год.

Суддя ОСОБА_1