Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 541/1294/26
Номер провадження 2/541/1307/2026
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
10 червня 2026 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Городівського О.А.,
за участю секретаря судового засідання Ніколаєнко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження справу за позовом Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в:
13 квітня 2026 року позивач звернувся до суду позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 38907,29 грн. та судові витрати.
В обґрунтування позову позивач вказує, що між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № LOYr-78051 від 09.10.2017 року
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 09 жовтня 2017 року між АТ «Кредобанк» та відповідачем було укладено кредитний договір № LOYr-78051, відповідно до умов якого банк зобов`язався надати відповідачу грошові кошти у власність на умовах поворотності, строковості та платності, а відповідач повернути отриманий кредит, сплачувати проценти за користування ним та інші передбачені договором платежі.
Згідно з умовами договору сума кредиту становила 29 000,00 грн, строк кредитування 60 місяців, кінцевий термін повернення кредиту до 07 жовтня 2022 року. Кредит надавався у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточні потреби позичальника. За користування кредитом встановлено процентну ставку у розмірі 55,99 % річних, з нарахуванням процентів щомісячно на фактичну суму заборгованості. Погашення кредиту та сплата процентів здійснювались щомісячними ануїтетними платежами у порядку та строки, визначені договором.
Позивач АТ «Кредобанк» зазначає, що свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, тоді як відповідач ОСОБА_1 зобов`язання щодо своєчасного та повного погашення кредиту і сплати процентів належним чином не виконувала, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 22 грудня 2025 року становить 38 907,29 грн.
АТ «Кредобанк» направив письмову вимогу ОСОБА_1 із досудовою вимогою про дострокове стягнення заборгованості, однак у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була.
Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № LOYr-78051 від 09.10.2017 року у сумі 38 907,29 грн, та судові витрати, які складають з сплаченого судового збору у розмірі 3328,00 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3890,73 грн.
Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 17 квітня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив провести розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував (а.с. 4 на звороті).
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату, місце та час розгляду справи належно повідомлена за адресою місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України та шляхом публікації оголошення на веб-сторінці Миргородського міськрайонного суду, офіційного веб-порталу судової влади. Причину своєї неявки суду не повідомила, як і не надіслала заяв чи клопотань про розгляд справи у її відсутність або перенесення розгляду. Відзив на позовну заяву не направила (а.с. 57.58).
В зв?язку з неявкою в судове засідання сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Ухвалою суду від 10.06.2026 р. суд вирішив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши докази по справі кожний окремо та в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з положеннями ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також в інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено, що між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № LOYr-78051, а також підписано Графік платежів та розрахунок сукупної вартості кредиту, Анкету-заяву на отримання готівкового кредиту та Паспорт споживчого кредиту. Вказані документи підтверджують досягнення сторонами згоди щодо істотних умов кредитування та регулюють права й обов`язки сторін за кредитним договором.
У Розділі 2 Кредитного договору сторони погодили умови кредитування: сума кредиту 29000,00 грн., дата видачі кредиту 09.10.2017 р, строк (термін кредитування) 60 місяців до 07.10.2022 р.
За п. 4.1. Кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує Банку відсотки за процентною ставкою 55,99% річних.
За договором позивачем відповідачу була зарахована сума кредиту на його банківський рахунок, що підтверджується випискою по особовому рахунку (ф. 281) від 22.12.2025 за період з 09.10.2017 р. по 22.12.2025 (а.с. 10-24)
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості відповідача за вказаним кредитним договором станом на 22.12.2025 заборгованість становить 38907,29 грн. та складається з тіла кредиту в розмірі 21698,97 грн., відсотків в розмірі 17208,32 грн.. (а.с. 7-8).
Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. При цьому, зі змісту ст.ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод випливає, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. .
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Порушивши умови кредитного договору, ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором своєчасно не виконала, кредитні кошти в повному обсязі не повернула, унаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 22.12.2025 становить 38907,29 грн. та складається з тіла кредиту в розмірі 21698,97 грн., та відсотків в розмірі 17208,32 грн.
В зв`язку з цим, суд приходить до висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Кредитним договором.
Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд виходить з наступного.
При звернені до суду АТ «Кредобанк» було сплачено 3328 грн. 00 коп. судового збору.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки судом позов задоволено повністю, то з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 3328,00грн. на відшкодування сплаченого позивачем судового збору. (а.с. 6)
Крім того, представник позивача просив стягнути з відповідача понесені судові витрати на правову допомогу в сумі 3890,73 грн.
На підтвердження понесених витрат на надання правової (правничої) допомоги позивачем подано договір про надання правової допомоги від 11 лютого 2019 року, довіреність № 14132 від 04.12.2025 р., свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю серії ЧН №000531, посвідчення адвоката №000531 від 30.11.2018 року.
Згідно з ч.2, 3 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Разом з тим, суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат може не тільки за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката, а і за власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою-п`ятою та дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Разом з тим, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п.21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, п.33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).
Відтак, оцінивши у сукупності усі докази, суд дійшов висновку відшкодувати позивачу 3890,73 грн витрат на професійну правничу допомогу, виходячи з пропорційності предмету спору та обґрунтованості заявлених вимог.
На підставі наведеного, керуючись статтями 10,12,81,141,258,259,263,265,280-284 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовну заяву Акціонерного Товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства «Кредобанк» заборгованість за кредитним договором LOYr-78051 від 09.10.2017 станом на 22.12.2025 року у розмірі 38907 (тридцять вісім тисяч дев`ятсот сім) гривень 29 грн., яка складається з тіла кредиту в розмірі 21698,97 грн., та відсотків в розмірі 17208,32 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства «Кредобанк» витрати зі сплати судового збору в розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійко та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3890 (три тисячі вісімсот дев`яносто) гривень 73 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Учасники справи:
Позивач - акціонерне товариство «Кредобанк», адреса місцезнаходження: 79026, Львівська області, м. Львів, вул.. Сахарова, буд. 78, код ЄДРПОУ 09807862.
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя О. А. Городівський
Судове рішення № 137283343, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області було прийнято 10.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 541/1294/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: