Ухвала суду № 137282648, 10.06.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

1-кс/381/596/26 381/3534/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2026 року м. Фастів

Слідчий суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

у присутності підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого відділу Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області майора поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12026111310000463 від 03.06.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115, п.1 ч. 2 ст. 115 КК України, стосовно підозрюваного:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тисів Болехівського району Івано-Франківської області, українця, громадянина України, не одруженого, який має повну загальну середню освіту, на утриманні нікого не має, військовослужбовця у званні «солдат», перебуваючого на посаді номера обслуги 3 зенітного ракетного взводу 3 зенітної ракетної батареї 2 зенітного ракетного дивізіону військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 27.12.2010 Болехівським міським судом Івано-Франківської області за ч. 4 ст. 152, ч. 3 ст. 153, ч. 1 ст.129, 70 КК України до 13 років позбавлення волі, звільнений 05.01.2024 по відбуттю строку покарання,

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави,

установила:

На розгляд до Фастівського міськрайонного суду Київської області надійшло вказане клопотання.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115, п.1 ч. 2 ст. 115 КК України.

Покликаючись на існування ризиків, передбачених ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України), слідчий просить застосувати стосовно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.

Позиція учасників у судовому засіданні

Прокурор у судовому засіданні підтримав вимоги клопотання. Крім того додав, що, на переконання органу досудового розслідування, наразі існують ризики, передбачені ст. 177 КПК. Свою позицію та обґрунтованість підозри прокурор мотивував обставинами, зазначеними у клопотанні. Додав, що зазначені у клопотанні ризики є цілком обґрунтованими, оскільки підозрюваний вчинив два тяжкі злочини, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічно, він є раніше судимим, зловживає алкогольними напоями, з місця вчинення кримінального правопорушення зник та переховувався, допоки був затриманий правоохоронними органами, служить в одному підрозділі зі свідком події, знає потерпілого, а тому зможе вчиняти на них незаконний вплив з метою викривлення, приховування та знищення доказової інформації. Також, на думку прокурора, підозрюваний може вчинити насильство або інше кримінальне правопорушення, оскільки наразі у нього відсутні стримуючі фактори, він є раніше судимим, судимість не знята і не погашена. Також просив врахувати, що підозрюваний є військовослужбовцем, вчинив злочин під час дії військового стану та під час несення служби і виконання обов`язку з протиповітряної оборони вживав алкогольні напої. Прокурор вважає, що більш м`який запобіжний захід неможливо застосувати з огляду на наявні ризики та можливі наслідки. Оскільки злочин вчинений із застосуванням насильства, що призвело до загибелі двох осіб, тому відсутні підстави для визначення застави.

Захисник підозрюваного у судовому засіданні вказав, що з огляду на події він вважає, що прокурор обґрунтовано звернувся з клопотанням, водночас є ньюанси щодо намірів підозрюваного на вчинення злочину та його умислу на спричинення смерті. Вказані обставини підлягають з`ясуванню у ході досудового розслідування. Його підзахисний вину визнавав повністю, щиросердечно розкаявся, надавав правдиві покази, погодився на проведення слідчого експерименту, що свідчить про його активне сприяння органам досудового розслідування у виконанні завдань кримінального провадження. Хочу просити суд обрати підозрюваному більш м`який запобіжний захід.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника та повідомив суду про те, що розкаюється у вчиненому.

Нормативно-правові акти, якими керувався слідчий суддя

Згідно із ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Заходом забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: (1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; (3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно із ч. 3, 4 ст. 176 КПК України, слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора (частини 3, 4 ст. 176 КПК України).

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Установлені слідчим суддею обставини, мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали

Під час розгляду клопотання слідчий суддя встановила наступні обставини та дійшла таких висновків.

Щодо обґрунтованості підозри

Встановлено, що 01.07.2025 ОСОБА_5 , призваний на військову службу за мобілізацією, наказом командира військової частини НОМЕР_2 № 60 призначений на посаду номера обслуги 3 зенітного ракетного взводу 3 зенітної ракетної батареї 2 зенітного ракетного дивізіону військової частини НОМЕР_1 .

Під час проходження військової служби солдат ОСОБА_5 як військовослужбовець Збройних Сил України повинен керуватися вимогами ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 4, 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які зобов`язують їх свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованими та не допускати негідних вчинків, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг завдань, доручених їм за посадою.

Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Однак, у порушення вищевказаних норм законодавства України 02.06.2026 солдат ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, вирішив стати на злочинний шлях та вчинити кримінальне правопорушення за таких обставин.

02 червня 2026 року близько 19 години ОСОБА_8 перебував в будинку АДРЕСА_2 , де розташований його розрахунок, який здійснює протиповітряну оборону в складі розрахунку ППО. В цей час до нього прийшов ОСОБА_5 , який також мешкає у цьому будинку та який перебував у стані алкогольного сп`яніння. Під час спілкування між ними виник словесний конфлікт, в ході якого останній вдарив прикладом автомата Калашникова ОСОБА_8 та в нього виник умисел на заподіяння шкоди життю та здоров`ю зазначеного громадянина.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на позбавлення життя ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , тримаючи в руках автомат Калашникова з маркуванням № НОМЕР_3 , в якому був магазин із тридцятьма набоями, близько 19 години 10 хвилин, маючи прямий умисел на заподіяння шкоди життю та здоров`ю, а саме умисел на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_8 , умисно здійснив 2-3 постріли в тіло ОСОБА_8 в хаотичному порядку.

ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільну-небезпечність своїх діянь та бажаючи настання наслідків, у вигляді смерті ОСОБА_8 , маючи можливість надати першу медичну допомогу, зателефонувавши в медичний заклад або покликати на допомогу, цього не зробив. Незважаючи на те, що він вичинив всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, кримінальне правопорушення не було закінчене з причин, які не залежали від його волі. В подальшому ОСОБА_5 був затриманий працівниками поліції.

В результаті дій ОСОБА_5 потерпілий ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді вогнепального поранення.

Крім цього, 02 червня 2026 року близько 19 години 30 хвилин ОСОБА_9 разом з ОСОБА_10 перебували в будинку АДРЕСА_2 , де вживали спиртні напої. В цей час до них прийшов ОСОБА_5 , який перебував в стані алкогольного сп`яніння, з метою вжити спиртне. В ході розмови між ними виник словесний конфлікт в ході якого останній висловив погрозу в бік ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , та в нього виник умисел на заподіяння шкоди життю та здоров`ю вказаних громадян. Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на позбавлення життя ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , ОСОБА_5 тримаючи в руках автомат Калашникова з маркуванням № НОМЕР_3 в якому був магазин із двадцятьма п`яти набоями. Близько 19 години 35 хвилин, маючи прямий умисел на заподіяння шкоди життю та здоров`ю, а саме умисел на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , умисно здійснив 6 пострілів в ОСОБА_10 та ОСОБА_9 . В результаті дій ОСОБА_5 потерпілі ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , померли на місці події від отриманих поранень.

03.06.2026 о 07 годині 34 хвилини ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України.

03.06.2026 о 20 годині 55 хвилин ОСОБА_5 вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України.

Дослідивши додані до клопотання слідчого матеріали досудового розслідування, слідчий суддя дійшла висновку про те, що обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю вагомих доказів, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений під час судового розгляду, а саме: протоколом огляду місця події від 03.06.2026 домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 ; протоколом огляду місця події від 03.06.2026 домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 ; протоколом огляду місця події від 03.06.2026 загальнодоступне місце (поле) за адресою Київська область, с. Мала Офірна Фастівського району за координатами 50.129764, 29.924925; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 03.06.2026; протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_11 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 03.06.2026; протоколом затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 03.06.2026; протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_5 іншими матеріалами кримінального провадження.

Слідчий суддя на цьому етапі провадження не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначає, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

З огляду на дані, які надані стороною обвинувачення, у слідчого судді наявні всі підстави для висновку про те, що підозра ОСОБА_5 ґрунтується на відомостях, що об`єктивно пов`язують підозрюваного із кримінальним правопорушенням, а під час розгляду клопотання не виникло будь-якого іншого розумного обґрунтування участі підозрюваного у подіях, про які йдеться, аніж того, про яке стверджує прокурор.

Щодо існування ризиків

Прокурор, наполягаючи на застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу, окрім обґрунтованості підозри останнього у вчиненні кримінального правопорушення, покликався також на існування ризиків, які дають йому підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Перевіряючи існування зазначених прокурором ризиків, слідчий суддя виходив із такого.

Необхідність обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю наступних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду: враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне, а тому є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на волі у разі застосування більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, матиме можливість переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, крім цього встановлено, що ОСОБА_5 з місця вчинення злочину зник та переховувався допоки був затриманий правоохоронними органами, під час вчинення злочину у період дії воєнного стану мав здійснювати заходи протиповітряної оборони, але вживав алкогольні напої;

- незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні: орган досудового розслідування вважає, що підозрюваному ОСОБА_5 відомі свідок та потерпілий у цьому кримінальному провадженні, а тому є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на волі у разі застосування більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, матиме можливість безпосередньо впливати на свідка та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється: орган досудового розслідування вважає, що підозрюваний ОСОБА_5 може вчитини інше кримінальне правопорушення, оскільки він раніше судимий у 2010 році, засуджений до 13 років позбавлення волі та звільнений 05.01.2024 у зв`язку із відбуттям покарання, судимість не знята та не погашена.

Крім того, солдат ОСОБА_5 в умовах воєнного стану самовільно залишив місце несення служби, вживав алкогольні напої, обов`язки військової служби не виконував.

Також цей ризик безпосередньо пов`язаний із ризиком впливу на свідків, а спонукання свідків надавати недостовірні відомості містить ознаки самостійного кримінального правопорушення.

На переконання слідчого судді, ризики, що дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

Водночас КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Перевіряючи доводи поданого до суду клопотання на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшла висновку про їх наявність, враховуючи конкретні обставини справи та наявні дані про особу ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічно, а тому очікування можливого вироку може мати значення для ризику переховування, який слідчий суддя вважає цілком вірогідними з огляду на співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування порівняно із засудженням до покарання у виді позбавлення волі.

Крім цього, слідчий суддя враховує наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний може вчини спроби впливу на свідка та потерпілого, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вказане переконує слідчого суддю у тому, що ці ризики стосовно ОСОБА_5 є достатньо високими та не спростовані під час розгляду клопотання.

Мотиви суду щодо обраного виду запобіжного заходу

Оскільки встановлено обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України та наявність декількох ризиків, тому з метою забезпечення дієвості кримінального провадження об`єктивно необхідним є застосування запобіжного заходу стосовно підозрюваного.

Прокурор просив застосувати стосовно ОСОБА_5 найбільш суворий запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 днів, покликаючись на обґрунтованість підозри та наявність ризиків. Прокурор вважає, що застосування більш м`яких запобіжних заходів, передбачених КПК України, не забезпечить виконання підозрюваним своїх обов`язків та не запобігатиме існуючим ризикам.

Водночас у поданому до суду клопотанні прокурор наголосив на відсутності підстав для визначення підозрюваному застави.

Слідчий суддя враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки. (п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України).

Відповідно до п. 1, 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Підозрюваний ОСОБА_5 відповідно до п. 7 ст. 89, ч. 3 ст. 90 КК України є таким, що має судимість.

Відповідно до санкції статті, ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, за вчинення цього кримінального правопорушення передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі.

На виконання вимог ст. 177-178 КПК України слідчий суддя встановила, що підозрюваний на обліку у лікарів не перебуває, є військовослужбовцем військової служби за призивом під час мобілізації, на утриманні неповнолітніх дітей не має.

Відомості, які б свідчили про неможливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчому судді не надані.

З огляду на це до підозрюваного ОСОБА_5 може бути застосований запобіжний захід тримання під вартою.

Враховуючи вказане клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_6 про обрання більш м`якого запобіжного заходу задоволенню не підлягає.

Вирішуючи це питання, суд також враховує висновок Європейського суду з прав людини про те, що серйозність пред`явленого обвинувачення і ризик втечі може бути аргументом під час обрання запобіжного заходу і суспільний інтерес у цьому конкретному випадку полягає у забезпеченні розслідування злочину у сфері службової діяльності, і який, незважаючи на презумпцію невинуватості обвинувачених, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п. 79 рішення у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011).

Строк дії ухвали суду про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання затриманого з моменту затримання (частини 1, 2 ст. 197 КПК).

Під час вирішення питання щодо можливості визначення розміру застави слідчий суддя враховує, що до матеріалів клопотання надано докази та під час його розгляду повідомлено про існування випадків, визначених у частині 4 статті 183 КПК України, а саме: що вказане кримінальне провадження стосується злочину, вчиненого із застосуванням насильства; щодо злочину, який спричинив загибель людини.

З огляду на вказане, відповідно до п. 1, 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, дійшла висновку про наявність правових підстав не визначати розмір застави.

Керуючись статтями 369, 371-372 КПК України, слідчий суддя

ухвалила:

Задовольнити повністю клопотання старшого слідчого слідчого відділу Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області майора поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12026111310000463 від 03.06.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави стосовно підозрюваного ОСОБА_5 .

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів з моменту його затримання, тобто з 07 години 34 хвилин 03 червня 2026 до 07 години 34 хвилин 02 серпня 2026 включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 здійснювати на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Строк дії ухвали до 07 години 34 хвилин 02 серпня 2026 включно.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга, однак оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення, а особою, що утримується під вартою протягом того ж строку з моменту вручення копії ухвали.

Повна ухвала проголошена 10.06.2026 о 15 годині 00 хвилин.

Слідчий суддя ОСОБА_13