Ухвала суду № 137282416, 06.06.2026, Миронівський районний суд Київської області

06.06.2026

Єдиний унікальний № 371/1039/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про застосування запобіжного заходу

06 червня 2026 року м. Миронівка

ЄУН 371/1039/26

Провадження № 1-кс/371/154/26

Слідчий суддя Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,

за участю :

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_4 , підозрюваного у кримінальному провадженні № 12026111220000140, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 червня 2026 року за частиною другою статті 15, частиною четвертою статті 185 КК України,

У С Т А Н О В И Л А :

Клопотання подано слідчому судді 06 червня 2026 року.

Підтвердженням вручення копії клопотання та доданих до нього документів підозрюваному є розписка про їх отримання о 16 годині 55 хвилин 05 червня 2026 року.

Підозрюваного доставлено до суду в супроводі працівників поліції. Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 05 чевня 2026 року ОСОБА_4 затримано за підозрою у вчиненні злочину в порядку статті 208 КПК України 05 червня 2026 року о 02 год 40 хв.

За обставинами кримінального правопорушення, викладеними у клопотанні, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у інше приміщення, в умовах воєнного стану. Наявні ризики переховування від органів досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.

В судовому засіданні прокурор підтримала клопотання з підстав, зазначених у ньому, вказала, що, зважаючи на особу підозрюваного, до нього підлягає застосуванню запобіжний захід у виді тримання під вартою, більш м`який запобіжний захід не забезпечить належної поведінки підозрюваного.

Підозрюваний в судовому засіданні не заперечував обґрунтованості підозри, вказав, що розуміє наслідки своїх дій та не заперечує проти застосування до нього запобіжного у виді тримання під вартою.

Захисник підозрюваного ОСОБА_5 висловив позицію про можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Оцінка змісту клопотання, наданих матеріалів та доводи учасників судового провадження вказують на наявність підстав для задоволення клопотання.

Згідно з частиною першою статті 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При обранні запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний перевіряти наявність підстав і мети застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, встановлювати обґрунтованість таких підстав з огляду на фактичні дані, установлені конкретні обставини кримінального провадження, враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, зважати, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у статті 177 КПК України.

Слідчим суддею встановлені наступні обставини.

05 червня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026111220000140 внесені відомості про кримінальне провадження за фактом закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у інше приміщення та в умовах воєнного стану. Ці обставини підтверджені даними Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

За встановленими обставинами, 05 червня 2026 року о 02 год 00 хв, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, громадянин прибув до аптеки «Здорова родина», приміщення якої розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає і не може перешкодити здійсненню його злочинного наміру, за допомогою шматка трутуарної плитки він розбив нижнє скло вхідних дверей та крізь створений отвір проник у приміщення аптеки.

Перебуваючи в середині приміщення аптеки «Здорова родина», порушник у касових апаратах відшукав грошові кошти в загальній сумі 3941,79 грн, які належать ПП «Роммед». Керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, він заволодів цими грошовими коштами, мав намір покинути місце вчинення злочину та розпорядитися викраденим майном на власний розсуд.

Виконавши усі дії, які порушник вважав необхідними для доведення злочину до кінця, перебуваючи у приміщенні аптеки «Здорова родина», розташованого за адресою: вулиця Перемоги, 3-А, місто Миронівка Обухівського району Київської області, утримуючи при собі викрадені грошові кошти в загальній сумі 3941,79 грн, він був затриманий працівниками правоохоронного органу. Таким чином розпочате кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

Такими умисними, протиправними діями потерпілій юридичній особі ПП «Роммед» могла бути завдана майнова шкода на загальну суму 3941, 79 грн.

За підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення було затримано ОСОБА_4 , що підтверджується даними протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 05 червня 2026 року.

05 червня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 15, частиною четвертою статті 185 КК України.

На підтвердження встановлених обставин кримінального правопорушення слідчим до клопотання додано копії: рапорту старшого інспектора чергового ВП №2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області від 05 червня 2026 року, протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 05 червня 2026 року, рапорту молодшого інспектора взводу №2 РР Обухівського РВУПО в Київській області від 05 червня 2026 року, протоколу огляду місця події від 05 червня 2026 року, ілюстративної таблиці до протоколу огляду місця події від 05 червня 2026 року, протоколу допиту представника потерпілого від 05 червня 2026 року, протоколу огляду оптичного диску від 05 червня 2026 року, протоколу допиту свідка ОСОБА_6 від 05 червня 2026 року, протоколу допиту свідка ОСОБА_7 від 05 червня 2026 року, протоколу допиту свідка ОСОБА_8 від 05 червня 2026 року, протоколу допиту свідка ОСОБА_9 від 05 червня 2026 року, протоколу допиту свідка ОСОБА_10 від 05 червня 2026 року, протоколу допиту підозрюваного від 05 червня 2026 року.

Щодо обґрунтованості підозри слідчий суддя зазначає таке.

За частиною четвертою статті 185 КК України настає кримінальна відповідальність за кримінальна відповідальність за крадіжку, вчинену у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану.

За правилами частини другої статті 15 КК України замах на вчинення кримінального правопорушення є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

Оцінивши надані та оцінені в судовому засіданні докази в їх сукупності, слідчий суддя дійшла висновку, що досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в межах судового контролю дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри.

Згідно з усталеною судовою практикою, яка обґрунтовується рішеннями Європейського суду з прав людини (у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року та у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Також, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Прокурор довела наявність достатніх підстав вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене частиною другою статті 15, частиною четвертою статті 185 КК України.

Мотиви прокурора та дані наданих матеріалів кримінального провадження свідчать про наявність переконливих фактів, на підставі розумної оцінки яких можливо визнати причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення вірогідною.

Попередня правова оцінка зібраних на момент подання клопотання про застосування запобіжного заходу доказів сторони обвинувачення вказує на ті обставини, що підозра за частиною другою статті 15, частиною четвертою статті 185 КК України є обґрунтованою, в розпорядженні слідчого є здобуті у визначеному законом порядку достатні дані, які вказують на наявність ознак кримінального правопорушення.

Мотиви слідчого судді щодо ризиків є наступними.

Клопотання обґрунтовано наявністю ризиків переховування від органів досудового розслідування і суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.

На переконання слідчого судді, ризики, що дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною першою статті 177 України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Водночас КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Щодо існування вказаних прокурором ризиків слідчий суддя зазначає таке.

Існують достатні підстави вважати, що вказані прокурором ризики мають місце.

Ймовірна можливість переховування підозрюваного ОСОБА_11 від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується тим, що він набув статусу підозрюваного у вчиненні тяжкого злочину. Тяжкість покарання сама по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.

Поряд з цим небезпеку переховування від органів досудового розслідування та суду не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання. Ризик переховування визначається з урахуванням низки чинників, які можуть підтвердити наявність небезпеки, як-от: моральні якості та репутація підозрюваного, той факт, що він є особою, яка неодноразово притягувалася до кримінальної відповідальності в різних регіонах країни за вчинення кримінальних правопорушень проти власності, а також проти життя і здоров`я, має ряд судимостей.

Востаннє підозрюваного було засуджено вироком Голосіївського районного суду міста Києва від 30 червня 2022 року за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 185 КК України, на підставі частини четвертої статті 70 КК України йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.

04 червня 2026 року ОСОБА_4 звільнено з Державної установи «Білоцерківська виправна колонія(№35)» по відбуттю покарання.

Дії, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , ним вчинено по спливу доби після звільнення з установи, в якій він відбував покарання.

Слідчий суддя не виключає можливості виїзду ОСОБА_12 на тимчасово окуповану територію України, з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється. Очевидно, що в умовах, які існують в Україні, викликаних військовою агресією російської федерації проти України, у підозрюваного збільшуються можливості для ухилення від органів досудового розслідування та суду.

Ці обставини дають слідчому судді підстави для висновку про те, що ОСОБА_4 може переховувати від органів досудового розслідування та суду, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Зіставлення наведених обставин переконують слідчого суддю у тому, що наведені прокурором ризики є достатньо вірогідними.

На підтвердження ризиків до клопотання додано копії письмових документів : довідки про звільнення серії КИВ №31469 від 04 червня 2026 року, вироку Голосіївського районного суду міста Києва від 30 червня 2022 року.

Мотиви суду щодо запобіжного заходу, який слід застосувати щодо підозрюваного та інші питання.

З огляду на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 15, частиною четвертою статті 185 КК України, та наявність декількох ризиків, з метою забезпечення дієвості кримінального провадження, застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного є об`єктивно необхідним.

Прокурор просив застосувати щодо ОСОБА_4 найбільш суворий запобіжний захід - тримання під вартою на 60 днів та вважав, що застосування більш м`яких запобіжних заходів, передбачених КПК України, не забезпечить виконання підозрюваним своїх обов`язків і не запобігатиме існуючим ризикам.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно з пунктом п`ятим частини другої статті 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

ОСОБА_4 є раніше судимою особою, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 15, частиною четвертою статті 185 КК України, покарання за вчинення якого передбачено у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності зазначених ризиків, слідчий суддя відповідно до статті 178 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів враховує наступні обставини: вагомість наданих прокурором доказів на підтвердження вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі його визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік підозрюваного 38 років; відсутність у підозрюваного роботи; його репутацію; наявність судимостей; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.

Відомостей, які свідчили б про неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, сторонами не надано.

Отже, зважаючи на положення пункту п`ятого частини другої статті 183 КПК України, до ОСОБА_4 може бути застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

При розгляді клопотання встановлено, що інші більш м`які запобіжні заходи, в тому числі домашній арешт та інші, не зможуть запобігти визначеним ризикам. На переконання слідчого судді, застосування щодо ОСОБА_4 , який підозрюється у замаху на вчинення тяжкого кримінального правопорушення, більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, буде недостатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та для запобігання реалізації ним встановлених ризиків.

Тому, наявні підстави для застосування до ОСОБА_4 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Таке обмеження права підозрюваного на свободу не суперечить положенням статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки існують ознаки суспільного інтересу, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.

Строк дії ухвали суду про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання затриманого - з моменту затримання (частини першої другої статті 197 КПК України).

Зважаючи на встановлені судом ризики, строк тримання під вартою має бути визначений у 60 днів. Такий строк необхідно обраховувати з моменту затримання підозрюваного.

Відповідно до частини третьої статті 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті.

На підставі частини четвертої статті 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з пунктом другим частини п`ятої статті 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , заставу необхідно визначити у розмірі шестидесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання ним покладених обов`язків.

За частиною сьомою статті 183 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою цієї статті, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, доцільним є покласти на нього обов`язки, визначені пунктами 1, 2, 3 частини п`ятої статті 194 КПК України.

Відповідно до частини четвертої статті 202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому вона перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останньої під вартою.

Керуючись статтями 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И Л А :

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_4 , підозрюваного у кримінальному провадженні № 12026111220000140, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 червня 2026 року за частиною другою статті 15, частиною четвертою статті 185 КК України, задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Ясна Поляна Новотроїцького району Херсонської області, адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів.

Строк тримання під вартою рахувати з 05 червня 2026 року.

Строк дії ухвали - до 24.00 години 03 серпня 2026 року.

Визначити заставу у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 199 680 (сто дев`яносто дев`ять тисяч шістсот вісімдесят) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області UA768201720355259001000018661, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26268119.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов`язки, визначені пунктами 1, 2, 3 частини п`ятої статті 194 КПК України: прибувати на виклики до слідчого Відділу поліції № 2 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_13 з періодичністю не рідше одного разу на тиждень, повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання, не відлучатись з населеного пункту, в якому він проживатиме на час внесення застави, без дозволу слідчого, прокурора чи суду.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити до 03 серпня 2026 року.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Попередити підозрюваного, що у разі невиконання покладених на нього обов`язків після внесення застави, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному КПК України, та звернуто заставу в дохід держави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1