Ухвала суду № 137280859, 03.06.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/3794/20

Провадження № 6/161/198/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2026 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Філюк Т.М.

за участю секретаря судового засідання Романюк М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», стягувач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приват Банк», боржник: ОСОБА_1 , заінтересована особа: відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління юстиції України про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа,-

В С Т А Н О В И В :

Представник заявника ТОВ «Капіталресурс» Гомер В.В. звернулася в суд із заявою про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа.

Заяву обґрунтовано тим, що між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приват Банк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №б/н, згідно якого, останньому було надано грошові кошти (кредит) на споживчі цілі, та встановлений графік повернення їх. Позичальник не виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим Банк звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості. В подальшому позов ПАТ КБ «Приват банк» задоволено та судом видано виконавчий лист на примусове виконання зазначеного рішення. 22 серпня 2025 року між АТ КБ «Приват Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором відповідача. Таким чином кредитора по договору було змінено з АТ КБ «Приват Банк» на ТОВ «Капіталресурс». Окрім того, кредитний договір відповідача на момент звернення заявника з даною заявою є дійсними та не оскаржувались сторонами по справі. АТ КБ «Приват Банк» пред`явило виконавчий лист до примусового виконання, державним виконавцем ВДВС було відкрито виконавче провадження № 62818218. 22 березня 2021 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Проте оригінал виконавчого листа на адресу стягувача не надходив. Таким чином, виконавчий лист у цивільній справі був втрачений.

З огляду на наведене заявник вважає, що наявні правові підстави для заміни стягувача АТ КБ «Приват Банк» його правонаступником Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» та видачу дубліката виконавчого листа.

В судове засідання представник заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» не з`явився, попередньо заявивши про розгляд справи без його участі.

Інші учасники справи, будучи повідомленими про дату, час і місце розгляду заяви, в судове засідання не з`явились. Відповідно до ч.3 ст. 433 ЦПК неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для розгляду заяви.

У зв`язку неявкою учасників справи в судове засідання, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Суд установив, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 травня 2020 року позовні вимоги АТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково, ухвалено стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 в користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 17.08.2018 року в розмірі 10 047 (десять тисяч сорок сім) грн. 07 коп.та сплачений судовий збір в розмірі 1 446 (одну тисячу чотириста сорок шість) грн. 14 коп. Постановою Волинського апеляційного суду від 09 липня 2020 року апеляційну скаргу АТ КБ «Приватбанк" залишено без задоволення. Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.05.2020 року залишено без змін.

Як вбачається із системи документообігу Луцького міськрайонного суду Волинської області КП «Д3», Луцьким міськрайонним судом Волинської області видано виконавчий лист у справі № 161/3794/20 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 в користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 17.08.2018 року в розмірі 10 047 (десять тисяч сорок сім) грн. 07 коп. та судового збору в розмірі 1 446 (одну тисячу чотириста сорок шість) грн. 14 коп.

Згідно даних АСВП вбачається, що17.08.2020 відкрито виконавче провадження № 62818218 щодо примусового виконання вищевказаного рішення суду.

Постановою державного виконавця Другого відділу ДВС у м. Луцьку ЗМУМЮ (м. Львів) Полінчука А. В. від 22.03.2021 року виконавчий лист, виданий Луцьким міськрайонним судом Волинської області 30 липня 2020 року, повернуто стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження» (у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними).

Згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження відкриті виконавчі проваджень про стягнення боргу з ОСОБА_1 на підставі вищевказаного виконавчого листа відсутні.

22 серпня 2025 року між АТ КБ «Приват Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором відповідача.

Відповідно до ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначає, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом ст.ст. 512, 514, ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, правонаступництва. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.

Суд дійшов висновку, що після набуття рішенням суду чинності процесуальний статус позивача у правовідносинах, пов`язаних із примусовим виконанням судового рішення, змінюється на стягувача.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 22 березня 2023 року по справі № 4бЗ/6829/21-ц.

Отже, на підставі наведених норм прав та встановлених обставин справи вбачається, що заявник просить замінити саме стягувача і саме у виконавчому документі, з посиланням на положення ст. 442 ЦПК України, що не суперечить чинному процесуальному законодавству.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе замінити стягувача з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» у виконавчому листі № 161/3794/20, виданого 30 липня 2020 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 в користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 17.08.2018 року в розмірі 10 047 (десять тисяч сорок сім) грн. 07 коп. та судового збору в розмірі 1 446 (одну тисячу чотириста сорок шість) грн. 14 коп.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

У п.9 ч.3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Згідно з частиною першою статті 431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Пунктом 17.4 Перехідних положень ЦПК України визначено, що до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Аналіз наведеної норми приводить до висновку, що обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого документа є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання.

В постанові від 21.08.2019 р. у справі №2-836/11 Велика Палата Верховного Суду висловила правову позицію, згідно якої якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплива, бо суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Оскільки 22 березня 2021 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження» (у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними), то строк для пред`явлення вищевказаного виконавчого листа до виконання мав би закінчитись 23 березня 2024 року.

Відповідно до пункту 10-2 розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження», в редакції Закону України від 15 березня 2022 року № 2129-ІХ, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Закон набрав чинності 26 березня 2022 року.

Положення пункту 10-2 розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» стосуються також строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Тобто, на час набрання вказаним законом чинності, строк для пред`явлення виконавчого листа № 161/3794/20, виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області - не сплив.

З огляду на викладене, строки пред`явлення виконавчого документу до виконання в зв`язку із введенням в Україні воєнного стану перервався та на час розгляду заяви стягувача не сплив.

Отже, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа в даний момент є його втрата.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено.

Заявник зазначає, що станом на теперішній час оригінал вищевказаного Виконавчого листа на адресу стягувача не надходив, згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з Боржника на підставі вищевказаного виконавчого листа немає.

Як указано в підпункті 17.4 пункту 17 Розділу XIII ЦПК України "Перехідні положення" у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Аналіз пункту 17.4 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України, дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому, виданий він може бути лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець.

Дублікат це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2019 року в справі № 2-1053/10 (провадження № 61-18169св18) зроблено висновок про те, що «оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист».

Із заявою про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу можна звернутися лише в межах строків пред`явлення їх до виконання. У разі пропуску такого строку одночасно із заявою про видачу дубліката слід подати і заяву про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Зі змісту вищезазначених норм законодавства вбачається, що дублікат виконавчого листа може видаватись у випадках втрати його оригіналу та в межах строку пред`явлення його до виконання.

Таким чином, під час розгляду заяви про видачу дубліката виконавчого листа суд повинен належним чином перевірити, чи дійсно виконавчий лист втрачено. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статей 76, 77, 78, 79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справ, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Заявник зазначає, що виконавчий лист було втрачено, проте не надано жодних доказів самого пересилання, жодних поштових реєстрів або документів, які б підтверджували факт направлення поштової кореспонденції, крім того в матеріалах справи відсутня офіційна відповідь виконавчої служби.

За викладених обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про видачу дублікату виконавчого листа у даній справі.

На підставі вищевикладеного, ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження", ст. ст. 512,514 ЦК України, ст.ст.55, 259,260,431, 433,442, п.17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», стягувач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приват Банк», боржник: ОСОБА_1 , заінтересована особа: відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління юстиції України про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа задовольнити частково.

Замінити стягувача у виконавчому листі № 161/3794/20, виданого 30 липня 2020 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 в користь акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» заборгованість за кредитним договором б/н від 17.08.2018 року в розмірі 10 047 (десять тисяч сорок сім) грн. 07 коп. та судового збору в розмірі 1 446 (одну тисячу чотириста сорок шість) грн. 14 коп. на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» (код ЄДРПОУ 43513923; місцезнаходження: м.Київ, пр. Степана Бендери, 28А).

У видачі дубліката виконавчого листа - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Дата складення повного тексту ухвали - 08 червня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Т.М. Філюк