Вирок № 137278600, 10.06.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/19033/25

Провадження № 1-кп/947/556/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2026 року місто Одеса

Київський районний суд м. Одеси, у складі:

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі с/з ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

представника потерпілого ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт та додані до нього матеріали у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025163480000067 від 01.02.2025 року у відношенні:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Південно-Курильськ, рф, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не одноразово судимого: 06.05.2024 року вироком Київського районного суду м. Одеси за ч.1 ст.190 КК України, із врахуванням положень ч.1 ст.71 та ч.2 ст.72 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 роки; 25.09.2025 року вироком Київського районного суду м. Одеси за ч.4 ст.185 КК України, із врахуванням положень ч.1 ст.71 та ч.2 ст.72 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 6 років 3 місяці, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.296, ч.2 ст.28 ч.2 ст.194 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У невстановлені дату та час, ОСОБА_10 (кримінальне провадження у відношенні якого закрити ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 10.02.2026 року, у зв`язку зі смертю вказаного обвинуваченого) перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , на своєму мобільному телефоні отримав повідомлення в месенджері «Telegram» від невстановленої особи, з пропозицією здійснити, під час дії воєнного стану введеного у зв`язку зі збройною агресією рф відносно України, запуск салютних установок, в порушення вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо використання та обігу піротехнічних виробів», за грошову винагороду у розмірі 4182 гривень.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_10 (кримінальне провадження у відношенні якого закрити ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 10.02.2026 року, у зв`язку зі смертю вказаного обвинуваченого) 31.01.2025 року у невстановлений час, невстановленим способом заволодів двома салютними установками для їх подальшого використання у своїй злочинній діяльності.

Усвідомлюючи, що самостійно реалізувати злочинний умисел ОСОБА_10 (кримінальне провадження у відношенні якого закрити ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 10.02.2026 року, у зв`язку зі смертю вказаного обвинуваченого) не вдасться, оскільки злочинні дії останнього з запуску салютів мали бути зафіксовані на відеозапис, він вирішив залучити до виконання злочину ОСОБА_6 , заохотивши останнього матеріальною винагородою, який погодився на спільне виконання наміру.

З метою реалізації злочинного умислу, 31.01.2025 року ОСОБА_10 (кримінальне провадження у відношенні якого закрити ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 10.02.2026 року, у зв`язку зі смертю вказаного обвинуваченого) та ОСОБА_6 умисно і добровільно, усвідомлюючи наслідки своїх дій, розробили спільний план, направлений на грубе порушення громадського порядку, яке виражало явну неповагу до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, в присутності пересічних громадян та мешканців прилеглих будинків, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, продовжили реалізацію свого злочинного умислу, направленого на вчинення хуліганських дій, розділивши між собою свої злочинні ролі та визначивши місцем вчинення злочину громадські місця зі значним скупченням людей, а саме спортивні майданчики біля Одеського ліцею № 78 ОМР за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 152 та Одеського ліцею № 80 ОМР за адресою: м. Одеса, вул. Сім`ї Глодан, буд. 13/1, де на протязі дня мешканці прилеглих будинків здійснюють прогулянки з дітьми та вигул собак.

Реалізуючи спільний злочинний умисел, близько 21:00 години 31.01.2025 року, діючи за попередньою змовою, використовуючи заздалегідь заготовлену піротехнічну установку, перебуваючи на спортивному майданчику біля Одеського ліцею № 78 ОМР за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 152, ОСОБА_10 (кримінальне провадження у відношенні якого закрити ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 10.02.2026 року, у зв`язку зі смертю вказаного обвинуваченого) розмістив, у заздалегідь визначеному місці, піротехнічну установку на території спортивного майданчика за вказаною адресою, після чого привів її у дію, у цей час ОСОБА_6 забезпечував виконання ОСОБА_10 (кримінальне провадження у відношенні якого закрити ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 10.02.2026 року, у зв`язку зі смертю вказаного обвинуваченого) злочину, а саме знімав його злочинні дії на мобільний телефон. Виконавши усі дії, спрямовані на реалізацію спільного умислу ОСОБА_6 та ОСОБА_10 (кримінальне провадження у відношенні якого закрити ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 10.02.2026 року, у зв`язку зі смертю вказаного обвинуваченого), залишили місце події.

Після чого, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, близько 21:15 години 31.01.2025 року, діючи за попередньою змовою, використовуючи заздалегідь заготовлену піротехнічну установку, перебуваючи на спортивному майданчику біля Одеського ліцею № 80 ОМР за адресою: м. Одеса, вул. Сім`ї Глодан, буд. 13/1, ОСОБА_10 (кримінальне провадження у відношенні якого закрити ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 10.02.2026 року, у зв`язку зі смертю вказаного обвинуваченого) розмістив, у заздалегідь визначеному місці, піротехнічну установку на території спортивного майданчика за вказаною адресою, після чого привів її у дію, у цей час ОСОБА_6 , забезпечував виконання ОСОБА_10 (кримінальне провадження у відношенні якого закрити ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 10.02.2026 року, у зв`язку зі смертю вказаного обвинуваченого) злочину, а саме знімав його злочинні дії на мобільний телефон.

Виконавши усі дії, спрямовані на реалізацію спільного умислу ОСОБА_6 та ОСОБА_10 (кримінальне провадження у відношенні якого закрити ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 10.02.2026 року, у зв`язку зі смертю вказаного обвинуваченого), залишили місце події, після чого ОСОБА_10 (кримінальне провадження у відношенні якого закрити ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 10.02.2026 року, у зв`язку зі смертю вказаного обвинуваченого) за допомогою свого мобільного телефону надіслав в месенджері «Telegram» повідомлення з відеозаписами вчинених правопорушень з метою отримання грошової винагороди, яка в подальшому йому не надійшла.

Крім цього, 20.02.2025 року, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_10 (кримінальне провадження у відношенні якого закрити ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 10.02.2026 року, у зв`язку зі смертю вказаного обвинуваченого) отримав повідомлення в месенджері «Telegram» на своєму мобільному телефоні з пропозицією від невстановленої особи з іменем користувача « ОСОБА_11 », щодо здійснення умисного підпалу автомобіля марки «Citroen Jumper», сірого кольору, д.н.з НОМЕР_1 , що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_12 , але у фактичному користуванні знаходиться у ОСОБА_13 , за винагороду у розмірі 12 965 гривень, на яку він погодився.

Усвідомлюючи, що самостійно реалізувати злочинний умисел йому не вдасться ОСОБА_10 (кримінальне провадження у відношенні якого закрити ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 10.02.2026 року, у зв`язку зі смертю вказаного обвинуваченого) вирішив залучити до виконання ОСОБА_6 , заохотивши останнього матеріальною винагородою, який погодився на спільне виконання наміру.

З метою реалізації злочинного умислу, 20.02.2025 року ОСОБА_6 та ОСОБА_10 (кримінальне провадження у відношенні якого закрити ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 10.02.2026 року, у зв`язку зі смертю вказаного обвинуваченого), умисно і добровільно, усвідомлюючи наслідки своїх дій, розробили спільний план, направлений на умисне пошкодження чужого майна шляхом підпалу, а саме автомобіля марки «Citroen Jumper», сірого кольору, д.н.з НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_13 , при цьому розділивши між собою свої злочинні ролі.

З метою реалізації злочинного плану, 20.02.2025 року, точний час та місце встановити не представилось можливим, ОСОБА_6 та ОСОБА_10 (кримінальне провадження у відношенні якого закрити ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 10.02.2026 року, у зв`язку зі смертю вказаного обвинуваченого) придбали пляшку засобу для розпалювання вогню, а саме «Уайт-Спірит».

Надалі, 21.02.2025 близько 03:10 години, продовжуючи реалізовувати злочинний умисел, направлений на умисне пошкодження чужого майна шляхом підпалу, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх злочинних дій на пошкодження чужого майна, групою осіб згідно розподілених ролей, взявши заздалегідь заготовлену полімерну пляшку заповнену засобом для розпалювання вогню «Уайт-Спірит» та ганчірку, ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_10 (кримінальне провадження у відношенні якого закрити ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 10.02.2026 року, у зв`язку зі смертю вказаного обвинуваченого) вийшли з будинку де фактично мешкав ОСОБА_10 (кримінальне провадження у відношенні якого закрити ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 10.02.2026 року, у зв`язку зі смертю вказаного обвинуваченого) ( АДРЕСА_2 ) та направилися разом до місця розташування вказаного автомобіля, який знаходився за адресою: АДРЕСА_3 .

Реалізуючи спільний злочинний умисел, близько 03:40 години 21.02.2025 року, діючи за попередньою змовою, скориставшись відсутністю власника та сторонніх осіб, діючи таємно, використовуючи заздалегідь заготовлену полімерну пляшку, заповнену засобом для розпалювання вогню «Уайт-Спірит», ОСОБА_6 , перебуваючи біля автомобіля «Citroen Jumper» сірого кольору, д.н.з НОМЕР_1 належного ОСОБА_13 , що був припаркований між будинками № 64 та № 66 за вищевказаною адресою, дістав вказану полімерну пляшку, вміст на ганчірку, яку помістив між капотом та склоочисниками вітрового скла передньою частиною автомобіля та підпалив його, у цей час ОСОБА_10 (кримінальне провадження у відношенні якого закрити ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 10.02.2026 року, у зв`язку зі смертю вказаного обвинуваченого), забезпечував виконання ОСОБА_6 злочину, здійснював його прикриття та знімав його дії на мобільний телефон.

Виконавши усі дії, спрямовані на реалізацію спільного умислу ОСОБА_6 , впевнившись у загорянні автомобіля «Citroen Jumper» сірого кольору, д.н.з НОМЕР_1 спільно з ОСОБА_10 (кримінальне провадження у відношенні якого закрити ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 10.02.2026 року, у зв`язку зі смертю вказаного обвинуваченого) втекли з місця події.

В результаті горіння автомобіля марки «Citroen Jumper», сірого кольору, д.н.з НОМЕР_1 , пожежа перейшла на поруч припаркований автомобіль «Chevrolet Niva», сірого кольору, д.н.з НОМЕР_2 , який належить ТОВ «Вален И К», та фактично перебуває у користуванні ОСОБА_14 , який в результаті горіння, теж отримав ряд пошкоджень.

Тим самим, своїми умисними діями ОСОБА_6 та ОСОБА_10 (кримінальне провадження у відношенні якого закрити ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 10.02.2026 року, у зв`язку зі смертю вказаного обвинуваченого) завдали майнової шкоди потерпілому ОСОБА_13 , на загальну суму 190713 (сто дев`яносто тисяч сімсот тринадцять) гривень 41 копійок та ТОВ «Вален И К», на загальну суму 294013 (двісті дев`яносто чотири тисячі тринадцять) гривень 59 копійок.

Таким чином, у сукупності, за вказаних вище обставин, ОСОБА_6 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 296 КК України хуліганство, тобто, грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб та ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України умисне пошкодження чужого майна вчинене шляхом підпалу, за попередньою змовою групою осіб, які заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.296, ч.2 ст.28 ч.2 ст.194 КК України, визнав повністю та беззастережно. Суду пояснив, що обставини вчинення кримінальних правопорушень, викладені в обвинувальному акті, відповідають дійсності. Підтвердив, що за попередньою змовою з ОСОБА_10 брав участь у запуску піротехнічних засобів у громадських місцях під час дії воєнного стану, а також у подальшому умисному пошкодженні майна шляхом підпалу автомобіля марки «Citroen Jumper». Зазначив, що усвідомлював протиправний характер своїх дій та можливі наслідки їх вчинення. Обвинувачений повідомив суду, що щиро розкаюється у вчиненому, критично оцінює свою поведінку та шкодує про наслідки своїх протиправних дій. Цивільні позови потерпілого ОСОБА_13 та ТОВ «Вален И К» про відшкодування майнової шкоди визнав у повному обсязі, проти їх задоволення не заперечував. Крім того, обвинувачений подав до суду письмову заяву, відповідно до якої просив здійснювати судовий розгляд у порядку ч.3 ст.349 КПК України, зазначивши, що він правильно розуміє зміст пред`явленого обвинувачення, не оспорює фактичні обставини кримінального провадження, викладені в обвинувальному акті, а також усвідомлює наслідки застосування такого порядку судового розгляду.

Беручи до уваги, що обвинувачений у судовому засіданні повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, щиро розкаявся та не заперечував фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті, суд, керуючись положеннями частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України, після з`ясування думки всіх учасників судового провадження, дійшов висновку про можливість обмеження обсягу дослідження доказів.

Суд роз`яснив сторонам кримінального провадження зміст зазначеної норми закону, відповідно до якої, у разі визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні злочину та за наявності згоди сторін, суд має право не досліджувати ті докази, що стосуються фактичних обставин справи, якщо вони ніким не оспорюються, за умови, що таке обмеження не суперечить завданням кримінального провадження, визначеним статтею 2 КПК України.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є, зокрема, забезпечення того, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, а невинувата особа не була обвинувачена чи засуджена.

Згідно зі ст.ст. 22, 23 КПК України кримінальне провадження здійснюється на засадах змагальності сторін та безпосередності дослідження доказів, при цьому суд досліджує докази безпосередньо та надає оцінку лише тим із них, які були предметом судового розгляду.

Під час судового розгляду суд з`ясував, що учасники процесу не заперечують проти застосування вказаної процедури, погоджуються з тим, що фактичні обставини події встановлені достатньо повно, а визнання обвинуваченим вини не викликає сумнівів у його добровільності та усвідомленості. У зв`язку з цим суд визнав недоцільним дослідження інших доказів, окрім допиту самого обвинуваченого та вивчення матеріалів, що характеризують його особу, оскільки зазначені обставини не є спірними та підтверджуються сукупністю доказів, наявних у матеріалах кримінального провадження.

Суд окремо роз`яснив обвинуваченому правові наслідки застосування положень частини третьої статті 349 КПК України, а сааме, що в такому випадку він позбавляється права оскаржувати в апеляційному порядку фактичні обставини, встановлені судом першої інстанції, оскільки вони визнаються такими, що не підлягають подальшому перегляду. Обвинувачений підтвердив, що зазначене йому зрозуміло, і наполягав на розгляді справи у скороченому порядку.

Таким чином, дотримавшись вимог кримінального процесуального закону, суд дійшов висновку, що обмеження обсягу дослідження доказів не порушує прав сторін, відповідає принципам безпосередності, змагальності та диспозитивності судового розгляду, закріпленим у статтях 22, 23, 26 КПК України, та спрямоване на забезпечення розумних строків судового провадження відповідно до статті 28 КПК України.

На підставі вищезазначеного, оцінюючи отримані в суді докази, заслухавши показання обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, які характеризують його особистість, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296 КК України хуліганство, тобто, грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб та ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України умисне пошкодження чужого майна вчинене шляхом підпалу, за попередньою змовою групою осіб, які заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення доведена у повному обсязі.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому суд виходить із встановленої ст.50 КК України мети кари, виправлення і запобігання вчинення нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості. При цьому суд враховує, визначені ст.65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи.

Відповідно до ст.66 КК України до обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Відповідно до ст.67 КК України до обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, суд визнає рецидив злочинів.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд враховує: суспільну небезпеку і характер вчиненого ним кримінального правопорушення, тяжкість скоєного, посередню характеристику, його щире каяття в скоєному, активну участь у розкритті кримінального правопорушення, рецидив злочинів, пом`якшуючі та обтяжуючи обставини, суд вважає за доцільне призначити покарання у вигляді позбавлення волі із застосуванням статей 70-72 Кримінального кодексу України, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання щодо запобіжного заходу, суд враховує, що ОСОБА_6 засуджується до реального покарання у виді позбавлення волі, а тому підстав для зміни чи скасування обраного щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не вбачає. У зв`язку з цим запобіжний захід підлягає залишенню без змін до набрання вироком законної сили.

Відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України строк попереднього ув`язнення підлягає зарахуванню у строк відбування покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Питання про процесуальні витрати суд вирішує відповідно до вимог ст.124 КПК України. Оскільки проведення експертиз у кримінальному провадженні здійснювалось за рахунок держави, документально підтверджені витрати на залучення експертів підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Розглядаючи цивільні позови потерпілих, суд виходить із того, що факт вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень, розмір завданої майнової шкоди та причинно-наслідковий зв`язок між протиправними діями обвинуваченого і заподіяною шкодою знайшли своє підтвердження під час судового розгляду. Крім того, заявлені цивільні позови обвинуваченим визнані у повному обсязі. За таких обставин позови ОСОБА_13 та ТОВ «Вален и К» підлягають задоволенню в повному обсязі.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України. Речові докази, які втратили доказове значення та не становлять цінності, підлягають знищенню.

Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Згідно з положеннями ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених КК України, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також у спеціально передбачених законом випадках.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Як встановлено судом під час судового розгляду, мобільний телефон марки SAMSUNG GALAXY A51 (IMEI1: НОМЕР_3 ; IMEI2: НОМЕР_4 ) із сім-карткою оператора мобільного зв`язку «ВФ Україна» № НОМЕР_5 та мобільний телефон марки ZTE Blade A71 (IMEI1: НОМЕР_6 ) із сім-карткою оператора мобільного зв`язку «ВФ Україна» № НОМЕР_7 належали обвинуваченому та безпосередньо використовувалися ним як технічні засоби під час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що саме за допомогою вказаних мобільних телефонів обвинувачений здійснював комунікацію, пов`язану з реалізацією злочинного наміру, використовував їх для координації своїх дій, отримання та передачі інформації, необхідної для вчинення кримінального правопорушення, а також зберігав на них відомості, які стали джерелом доказів у даному кримінальному провадженні.

Таким чином, зазначені мобільні телефони виступали засобами вчинення кримінального правопорушення та використовувалися для забезпечення реалізації злочинної діяльності обвинуваченого, що свідчить про наявність передбачених законом підстав для застосування щодо них спеціальної конфіскації.

При цьому судом не встановлено обставин, які б свідчили про належність зазначеного майна третім особам, які не знали та не могли знати про його незаконне використання, а тому обмеження, передбачені ст. 96-2 КК України, у даному випадку відсутні.

Враховуючи наведене, а також те, що зазначені мобільні телефони використовувалися як засоби вчинення кримінального правопорушення, суд дійшов висновку про необхідність застосування до них спеціальної конфіскації та конфіскації їх у власність держави на підставі ст.ст. 96-1, 96-2 КК України.

Оскільки необхідність у подальшому застосуванні арешту майна відпала, а вироком суду вирішено долю речових доказів, арешт, накладений ухвалами слідчих суддів Київського районного суду м. Одеси від 17.02.2025 року та 05.03.2025 року, підлягає скасуванню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.2, 100, 110, 124, 174, 349, 368, 373-374, 376, 392- 395 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.296, ч.2 ст.28 ч.2 ст.194 КК України та призначити покарання у вигляді:

-за ч.2 ст.296 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

-за ч.2 ст.28 ч.2 ст.194 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 6 (шість) років.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 6 (шість) років.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарання, призначеного цим вироком, та покарання, призначеного вироком Київського районного суду м. Одеси від 25 вересня 2025 року, остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді 6 (шести) років 4 (чотирьох) місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний у відношенні ОСОБА_6 залишити без змін, до набрання вироком суду законної сили.

Строк відбування покарання ОСОБА_6 розрахувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 28.02.2025 року.

Стягнути з ОСОБА_6 в дохід держави процесуальні витрати на залучення експертів на загальну суму 28 524, 80 гривень.

Цивільний позов ОСОБА_13 про стягнення майнової шкоди з ОСОБА_6 , завданої внаслідок кримінального правопорушення задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_13 грошові кошти на суму 190 713, 41 гривень, в рахунок відшкодування майнової шкоди завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Цивільний позов ТОВ «Вален и К» (код ЄДРПОУ:39071938) про стягнення майнової шкоди з ОСОБА_6 , завданої внаслідок кримінального правопорушення задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ТОВ «Вален и К» (код ЄДРПОУ:39071938) грошові кошти на суму 294 013, 59 гривень, в рахунок відшкодування майнової шкоди завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 17.02.2025 року (Справа № 947/5909/25, Провадження № 1-кс/947/2523/25) на піротехнічний засіб, а саме на використану батарею салютів зовнішня обгортка якої відсутня та корпус складається з 13 пускових трубок довжиною 17 см та діаметром 3,5 см кожна, трубки склеєні між собою стрічкою промислового скотчу у три ряди 4, 5 та 4 трубки відповідно. який вилучено до сейф-пакету зразка НПУ № WAR1750373, об`єкт зовні схожий на піротехнічний засіб, а саме на використану батарею салютів з різнокольоровою обгорткою на якій є написи, а саме: «МУЛЬТИЕФЕКТ», «GoldDragonfireworks», «13 пострілів» та «SU-01342-Т-175/30 салютна установка батарея-салютів`у середині корпус складається з 13 пускових трубок довжиною 17 см та діаметром 3,5 см кожна, трубки склеєні між собою стрічкою промислового скотчу у три ряди 4, 5 та 4 трубки відповідно, який вилучено до сейф-пакету зразка НПУ № WAR1750372.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 05.03.2025 року (Справа № 947/8269/25, Провадження № 1-кс/947/3451/25) на мобільний телефон марки SAMSUNG GALAXY A51 (IMEI1: НОМЕР_3 ; IMEI2: НОМЕР_4 ) з сім-картою оператора мобільного зв`язку «ВФ Україна» - НОМЕР_5 , вилучений у ОСОБА_15 ; мобільний телефон марки ZTE Blade A71 (IMEI1: НОМЕР_6 ), з сім-картою оператора мобільного зв`язку «ВФ Україна» - НОМЕР_7 та чорну куртку, темно-сині спортивні штани, сіру спортивну кофту, сірі кросівки марки «Adidas», вилучені у ОСОБА_6 .

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме:

-Електронні носії інформації, на яких зафіксовано хід та результати слідчих (розшукових) та процесуальних дій зберігати в матеріалах кримінально провадження.

-Піротехнічний засіб, а саме на використану батарею салютів зовнішня обгортка якої відсутня та корпус складається з 13 пускових трубок довжиною 17 см та діаметром 3,5 см кожна, трубки склеєні між собою стрічкою промислового скотчу у три ряди 4, 5 та 4 трубки відповідно. який вилучено до сейф-пакету зразка НПУ № WAR1750373, об`єкт зовні схожий на піротехнічний засіб, а саме на використану батарею салютів з різнокольоровою обгорткою на якій є написи, а саме: «МУЛЬТИЕФЕКТ», «GoldDragonfireworks», «13 пострілів» та «SU-01342-Т-175/30 салютна установка батарея-салютів`у середині корпус складається з 13 пускових трубок довжиною 17 см та діаметром 3,5 см кожна, трубки склеєні між собою стрічкою промислового скотчу у три ряди 4, 5 та 4 трубки відповідно, який вилучено до сейф-пакету зразка НПУ № WAR1750372 знищити;

-Мобільний телефон марки SAMSUNG GALAXY A51 (IMEI1: НОМЕР_3 ; IMEI2: НОМЕР_4 ) з сім-картою оператора мобільного зв`язку «ВФ Україна» - НОМЕР_5 та мобільний телефон марки ZTE Blade A71 (IMEI1: НОМЕР_6 ), з сім-картою оператора мобільного зв`язку «ВФ Україна» - НОМЕР_7 конфіскувати в дохід держави в порядку спеціальної конфіскації (згідно приписів, передбачених статтями 96-1, 96-2 КК України).

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з моменту його проголошення через Київський районний суд м. Одеси.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Київського районного

суду м. Одеси ОСОБА_1