Рішення № 137278204, 10.06.2026, Білогірський районний суд Хмельницької області

БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ вул. Шевченка, 42, смт Білогір`я, Шепетівський район, Хмельницька область, 30200 тел./факс (03841) 2-14-44, тел. 2-03-97, е-mail: inbox@bg.km.court.gov.ua, web:https://bg.km.court.gov.ua/sud2201/, код ЄДРПОУ 02886947

Справа № 669/207/26

Провадження № 2/669/232/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2026 року смт.Білогір`я

Білогірський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді Вишневського В.О.,

з участю: секретаря судового засідання Юрчук А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в с-щі Білогір`я в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,

ВСТАНОВИВ:

12 березня 2026 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Яворську В.М. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення на її користь аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 6000 грн щомісячно на кожну дитину, починаючи з дня подання позовної заяви до суду і до повноліття дітей.

В обґрунтування позову представник позивача вказала, що позивач, ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_2 . Рішенням Білогірського районного суду від 10 лютого 2026 року шлюб було розірвано.

У шлюбі народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які зареєстровані та проживають з позивачкою.

Зазначила, що з 2021 року боржник залишив сім`ю, виїхав за межі України, працює в Республіці Польща та відмовляється добровільно надавати матеріальну допомогу на утримання дітей. Є працездатною особою, працює на підприємстві в Польщі, яке надає послуги щодо проведення ремонтних робіт, отримує дохід, а тому має можливість сплачувати аліменти.

Два сини заявниці навчаються в школі. Жодних допомог на дітей вона не отримує, єдиним джерелом їх з дітьми існування є щомісячна заробітна плата матері ОСОБА_1 , яка є мінімальна, і якої вкрай не вистарчає для забезпечення першочергових потреб дітей.

Оскільки добровільно про сплату коштів домовитися не вдалося, позивачка змушена звернутись до суду.

Ухвалою від 18 березня 2026 року відкрито провадження за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивачка ОСОБА_1 будучи своєчасно та належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилась, проте її представник адвокат Яворська В.М. подала клопотання про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримала, позов просила задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи за зареєстрованим місцем проживання ( АДРЕСА_1 ) повідомлявся належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення із зворотньою відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», а також через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, відзиву відповідач до суду не подав та про причини своєї неявки суд не повідомив.

Враховуючи норми п. 4 ч. 8, ч. 11 ст. 128 ЦПК відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, виходячи з фактичних обставин справи, мотивів та застосованих норм права, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Білогірського районного суду Хмельницької області від 10 лютого 2026 року було розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідач ОСОБА_2 є батьком неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується даними свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 від 12 серпня 2013 року (актовий запис № 31) та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується даними свідоцтва про народження, серії НОМЕР_2 від 09 вересня 2015 року (актовий запис № 21).

Неповнолітні діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживають спільно із позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується даними відомостей про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб № 1026/01-26 від 14 листопада 2025 року, наданих центром надання адміністративних послуг Ямпільської селищної ради Шепетівського району Хмельницької області.

Статтею 180 Сімейного кодексу України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов`язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.

Згідно ч. 3 ст. 181, ч. 1 ст. 183 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

У ч. 2 ст. 182 цього ж Кодексу вказано, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно ст. 183 того ж Кодексу частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Згідно п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» звернуто увагу на те, що, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.

При визначенні розміру аліментів суд, відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України, враховує потреби дитини щодо належного утримання, відсутність даних про розмір доходів сторін та стан здоров`я дитини та відповідача.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 184 Сімейного кодексу України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Відповідач ОСОБА_2 є працездатним, докази того, що він не може працювати за станом здоров`я чи з інших причин, в справі відсутні, як і відсутні відомості про перебування на його утриманні інших осіб.

При вирішенні позовних вимог суд бере до уваги, що в поданій до суду позовній заяві, позивачем відповідно до статті 81 ЦПК України не в повній мірі обґрунтовано розмір матеріальної допомоги, яку вона потребує щомісячно від відповідача на утримання неповнолітніх синів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також не наведено доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 має можливість сплачувати аліменти на утримання неповнолітніх синів саме у розмірі 6000 грн на кожну дитину щомісячно та до досягнення ними повноліття. На підтвердження того, що відповідач працює за кордоном, позивачка не надала суду будь-яких належних доказів.

За таких обставин, суд приходить до висновку про можливість стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у твердій грошовій сумі в розмірі 4000 грн на кожну дитину.

При цьому, суд керується виключно інтересами дітей та вважає, що саме такі розміри аліментів є необхідними і достатніми для нормального розвитку і утримання дітей.

Тому, виходячи із засад цивільного законодавства, зокрема справедливості та розумності, матеріального становища позивачки ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити та стягувати з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 4000 гривень щомісячно, починаючи з 12 березня 2026 року, тобто з дня пред`явлення позову, і до досягнення ними повноліття.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 180-184, 191 Сімейного кодексу України, ст. ст. 81, 200, 229, 247, 263, 274, 280, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця смт Теофіполь, Теофіпольського району Хмельницької області, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки м. Коростень Житомирської області, зареєстрованої по АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень на кожну дитину щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 12 березня 2026 року та до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1331 гривню 20 копійок.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо рішення було складено без участі особи, яка його оскаржує, вона має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення їй повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасники справи:

позивачка ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ), зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Василь ВИШНЕВСЬКИЙ