Рішення № 137275577, 08.06.2026, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 червня 2026 року м. ТернопільСправа № 921/145/26

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Охотницької Н.В.

за участі секретаря судового засідання Багрій В.Ю.

розглянув матеріали справи

за позовом Фермерського господарства "Фльонц", вул. Дальня, 25, с. Куропатники, Тернопільський район, Тернопільська область, 47516

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнес", вул. Музейна, 5, м. Волочиськ, Хмельницький район, Хмельницька область, юридична адреса: с. Токи, Підволочиський район, Тернопільська область, 47823

про стягнення 3 262 307,66 грн

За участі представників:

позивача: адвокат Кавійчик Віта Петрівна;

відповідача: адвокат Бойчук Віталій Ігорович.

В порядку ст. ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

Суть справи: Фермерське господарство "Фльонц" звернулося Господарського суду Тернопільської області із позовною заявою б/н від 11.03.2026 (вх. №169 від 12.03.2026) до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнес", про стягнення заборгованості в сумі 3 262 307,66 грн, з яких: 3 131 760,10 грн - основний борг, 66 196,56 грн - інфляційні витрати, 64 351,00 грн - 3% річних.

Підставою позову визначено неналежне виконання відповідачем умов Договору купівлі-продажу №18-06/25 від 18.06.2025 в частині своєчасної оплати вартості переданого позивачем товару.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 16 березня 2026 року суд прийняв позовну заяву Фермерського господарства "Фльонц", відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання у цій справі на 16 квітня 2026 року о 09:05 год.

03 квітня 2026 року до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 02.04.2026 (вх.№2629) згідно якого останній також просив суд поновити пропущений процесуальний строк для подання відзиву на позов та врахувати його при прийнятті рішення у цій справі.

У відзиві відповідач підтверджує укладення з позивачем Договору купівлі-продажу №18-06/25 від 18.06.2025 та отримання товару (пшениці) за поставками: 19 червня 2025 року на суму 211050 грн; 20 червня 2025 року на суму 436800,01 грн; 23 червня 2025 року на суму 648900,02 грн; 24 червня 2025 року на суму 1342740,03 грн; 25 червня 2025 року на суму 1296330,02 грн; 26 червня 2025 року на суму 199080,00 грн; 27 червня 2025 року на суму 448770,01 грн; 01 липня 2025 року на суму 640920,02 грн; 02 липня 2025 року на суму 651420,01 грн, та здійснення часткової оплати отриманого товару у сумі 2 744 250,02 грн.

При цьому просить врахувати, що позивачем заявлено до стягнення 3% річних та індекс інфляції, які нараховані за період з 03 липня 2025 року (наступного дня з дати останньої поставки) по 10 березня 2026 року. Водночас, за умовами п.4.2 Договору, підставою для здійснення покупцем оплати поставленого Товару, є повне виконання Продавцем своїх зобов`язань за Договором, в тому числі, надання податкової накладної, яка пройшла реєстрацію та отримала статус "успішно зареєстрована в ЄРПН і відправлена покупцеві".

З огляду на вищезазначене, стверджує, що обов`язок з повної оплати товару у відповідача виник лише після реєстрації податкової накладної, а тому і відлік нарахування 3% річних повинен здійснюватися також від неї, у зв`язку з чим наводить власний контррозрахунок заявлених до стягнення 3% річних, відповідно до якого розмір 3% річних складає 63 921,92 грн.

16.04.2026 від відповідача надійшла заява (вх.№2972) про долучення до матеріалів справи доказів часткової сплати заявленої до стягнення заборгованості, а саме копію платіжної інструкції №1381 від 15.04.2026 на суму 100 000,00 грн.

У підготовчому засіданні 16.04.2026 суд, враховуючи наведені відповідачем обґрунтування причин пропуску процесуального строку на подання відзиву, з метою всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи, а також з метою забезпечення реалізації принципу змагальності сторін та виконання завдань підготовчого провадження у цій справі, задоволив викладену у відзиві заяву відповідача про поновлення процесуального строку для подання відзиву, поновив відповідачу пропущений процесуальний строк для подання відзиву та долучив такий до матеріалів справи. Також, враховуючи неявку та клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання, з метою надання сторонам передбаченого ст. ст. 7, 13 ГПК України рівного права на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів, та відповідно належного виконання завдань підготовчого провадження, суд відклав підготовче засідання на 11 травня 2026 року о 09:05 год., без постановлення окремого процесуального документа із зазначенням про це у протоколі судового засідання, відповідно до пункту 7 частини 2 статті 223 ГПК України, про що представника позивача повідомлено під розписку, а відповідачу надіслано відповідну ухвалу.

В підготовчому засіданні 11.05.2026, враховуючи, що сторонам забезпечено можливість подати заяви по суті справи, визначені ст. 161 ГПК України, які вони мали намір подати, беручи до уваги клопотання представниці позивача (вх.№3570 від 08.05.2026) про закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду, а також відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, визначених ч. 2 ст. 183 ГПК України, належне повідомлення учасників справи про дату та час його проведення, суд відповідно до ст. 185 ГПК України закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 08.06.2026 о 09:30 год, про що сторін належним чином повідомлено ухвалою суду.

08.06.2026 від відповідача надійшла заява (вх.№4382), відповідно до якої останній просить долучити до матеріалів справи докази часткової сплати заявленої до стягнення заборгованості в сумі 25000,00 грн, а саме копію платіжної інструкції №2190 від 06.06.2026.

Представниця позивача в судовому засіданні 08.06.2026 позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених у позовній заяві, та посилаючись на долучені до матеріалів справи докази. Разом з тим, підтвердила часткову сплату відповідачем заборгованості після звернення з цим позовом в сумі 100 000,00 грн. Щодо сплачених відповідачем 05.06.2026 25000,00 грн заборгованості, то зазначила що їй невідомо про вказану оплату, проте не заперечила щодо закриття провадження у справі в частині стягнення 125 000 грн у зв`язку із відсутністю предмету спору в цій частині позовних вимог.

Додатково, в судовому засіданні до судових дебатів представниця позивача зазначила про те, що докази в підтвердження фактичного розміру понесених судових витрат, у зв`язку з розглядом цієї справи, будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (ч.8 ст.129 ГПК України).

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав викладене у відзиві на позов (вх.№2629 від 03.04.2026). При цьому просить суд врахувати наведений у відзиві контррозрахунок заявлених до стягнення 3% річних, а також докази часткової оплати відповідачем заявленої до стягнення у цій справі заборгованості в сумі 125 000,00 грн.

Окрім того, на стадії судових дебатів представник відповідача повідомив суду про те, що йому надійшла інформація про сплату відповідачем 06.06.2026 ще 25000,00 грн заборгованості, у зв`язку з чим просив оголосити перерву в засіданні для подання суду відповідних доказів.

Представниця позивача проти зазначеного клопотання заперечила, вважає що вказані дії спрямовані на затягування судового процесу.

Розглянувши усне клопотання представника відповідача про оголошення перерви в засіданні, суд відмовив у його задоволенні, без постановлення окремого процесуального документа із зазначенням про це у протоколі судового засідання, відповідно до пункту 7 частини 2 статті 223 ГПК України.

Під час розгляду справи судом заслухано позиції представників сторін та досліджено письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

08 червня 2026 року справу розглянуто по суті та, у відповідності до вимог ч.6 ст. 233 ГПК України, проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, судом встановлено наступне.

Як вказує позивач, 18 червня 2025 року між Фермерським господарством "Фльонц" (як Продавцем) та Товариством обмеженою відповідальністю "Агробізнес" (як Покупцем) укладено Договір купівлі-продажу №18-06/25 від 18 червня 2025 року (далі - Договір), у відповідності до п.1.1 якого Продавець зобов`язується відповідно до умов даного Договору передати у власність Покупцю зерно пшениці (надалі - Товар) в кількості згідно погоджених замовлень, рахунків та накладних, а Покупець зобов`язується прийняти Товар і оплатити його на умовах установлених даним Договором.

В пунктах 2.1, 2.2. Договору зазначено, що ціна Товару визначається за домовленістю Сторін та становить 10500,00 грн за 1 тонну ПДВ. Загальна сума Договору становить суму партій Товару, згідно видаткових накладних за цим Договором.

Пунктами 3.1.-3.4. Договору передбачено, що передача товару (партії товару) здійснюється протягом двох робочих днів з моменту підтвердження Продавцем отриманого замовлення Покупця.

Товар вважається переданим Продавцем, і прийнятим Покупцем, з моменту його передачі Покупцю, що підтверджується видатковими накладними. Транспортування Товару здійснюється транспортом Покупця за власний рахунок.

Датою поставки (передачі у власність) Товару вважається дата, що вказана у видатковій накладній або акті приймання-передачі Товару.

Товар вважається переданим Продавцем, і прийнятим Покупцем, по кількості (одиниць виміру) - відповідно до кількості (одиниць виміру), вказаної в накладній (товарній, товарно-транспортній); по якості - відповідно до якості, вказаній в карточці аналізу (посвідченні про якість зерна, складській квитанції тощо).

Одночасно з передачею товару Продавець зобов`язаний надати Покупцю необхідні супровідні документи на нього та видати податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації згідно чинного законодавства. Код УКТ ЗЕД товару, зазначений в податковій накладній, повинен відповідати коду УКТ ЗЕД товару, що є предметом цього договору (п.3.6 Договору).

Згідно з п.4.1. Договору розрахунки за Товар (партію Товару) здійснюються у національній валюті України - гривні, шляхом перерахування (Покупцем грошової суми на умовах передоплати в день завантаження транспортного засобу, згідно виставленого рахунку) У разі не здійснення оплати у вказаний строк, Продавець має право на власний розсуд або притримати завантажений Товаром транспортний засіб, або здійснити його розвантаження з покладенням витрат на таке розвантаження на Покупця.

Підставою для здійснення Покупцем оплати поставленого Товару, є повне виконання Продавцем своїх зобов`язань за Договором, в тому числі, надання податкової накладної, яка пройшла реєстрацію та отримала статус "успішно зареєстрована в ЄРПН і відправлена покупцеві" (п. 4.2. Договору).

В п.п.6.1.-6.3 Договору зазначено, що цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами. Строк цього Договору починає з моменту підписання, та діє до 31 грудня 2025 р. Закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

В матеріалах справи міститься копія примірника Договору купівлі-продажу №18-06/25 від 18 червня 2025 року, підписаного позивачем і скріпленого відтиском його печатки.

З матеріалів справи вбачається те, що примірник вказаного Договору отримано позивачем від відповідача в електронному вигляді з електронної пошти юриста ТОВ "Агробізнес" Юлії Мирончик iuliia.fok@gmail.com на адресу burdashvasy@ukr.net та bazaagrobiznes@ukr.net". У листі представник відповідача зазначила "У вкладенні договір на купівлю-продаж пшениці за відсутності зауважень підпишіть та надішліть скан-копію підписаного примірника договору на і-мейл bazaagrobiznes@ukr.net".

Позивач стверджує про те, що погодився з умовами Договору, голова ФГ "Фльонц" підписав його та особисто передав оригінали (в двох примірниках) для підписання відповідачу. Однак оригінал підписаного примірника на адресу позивача не передано і не направлено.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч.2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Верховний Суд у постановах (зокрема від 05.06.2018 у справі №338/180/17) неодноразово вказував на те, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону.

При цьому, обставина щодо укладення Договору купівлі-продажу №18-06/25 від 18 червня 2025 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Агробізнес" визнається у відзиві на позов (вх.№2629 від 03.04.2026), в матеріалах справи містяться докази в підтвердження часткового виконання відповідачем вказаного договору.

Згідно з ч.1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

З огляду на наведене, належить дійти висновку, що між сторонами у справі виникли правовідносини за Договором купівлі-продажу №18-06/25 від 18 червня 2025 року.

Слід зазначити, що в судовому засіданні 08.06.2026 представник відповідача заперечив укладення такого договору.

Разом з тим, відповідно до ч.4 ст.165 ГПК України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відтак посилання представника відповідача у судовому засіданні на неукладеність договору купівлі-продажу №18-06/25 від 18 червня 2025 року, за відсутності у відзиві на позов вказівки про це та за наявності в матеріалах справи доказів в підтвердження часткового виконання відповідачем вказаного договору, є безпідставними та судом до уваги не беруться.

Як вказує позивач, Фермерське господарство "Фльонц" належним чином виконало свої зобов`язання за Договором купівлі-продажу №18-06/25 від 18 червня 2025 року та впродовж червня-липня 2025 року здійснило поставки Товару Покупцю на загальну суму 5 876 010,12 грн. В підтвердження зазначеного до матеріалів справи долучено:

- рахунок №13 від 19 червня 2025 року на загальну суму 211050,00 грн; накладну №94 від 19 червня 2025 року на загальну суму 211050,00грн.

- рахунок №14 від 20 червня 2025 року на загальну суму 436800,01 грн; накладну №95 від 20 червня 2025 року на загальну суму 436800,01 грн;

- рахунок №16 від 23 червня 2025 року на загальну суму 648900,02 грн; накладну №101 від 23 червня 2025 року на загальну суму 648900,02 грн;

- рахунок №18 від 24 червня 2025 року на загальну суму 1 342 740,03 грн; видаткову накладну №103 від 24 червня 2025 року на загальну суму 1 342 740,03 грн;

- рахунок №19 від 25 червня 2025 року на загальну суму 1 296 330,02 грн; накладну №106 від 25 червня 2025 року на загальну суму 1 296 330,02 грн;

- рахунок №20 від 26 червня 2025 року на загальну суму 199080,00 грн; накладну №108 від 26 червня 2025 року на загальну суму 199080,00 грн;

- рахунок №21 від 27 червня 2025 року на загальну суму 448770,01 грн; накладна №110 від 27 червня 2025 року на загальну суму 448770,01 грн;

- рахунок №23 від 01 липня 2025 року на загальну суму 640920,02 грн; накладна №116 від 01 липня 2025 року на загальну суму 640920,02 грн;

- рахунок №24 від 02 липня 2025 року на загальну суму 651420,01 грн; накладна № 117 від 02 липня 2025 року на загальну суму 651420,01 грн (які містять посилання на Договір купівлі-продажу №18-06/25 від 18.06.2025);

- товарно-транспортні накладні №145 від 19 червня 2025 року; №146 від 20 червня 2025 року; №147 від 20 червня 2025 року; №148 від 23 червня 2025 року; №150 від 23 червня 2025 року; №151 від 23 червня 2025 року; №153 від 24 червня 2025 року; №154 від 24 червня 2025 року; №155 від 24 червня 2025 року; №156 від 24 червня 2025 року; №157 від 24 червня 2025 року; №160 від 24 червня 2025 року; №163 від 25 червня 2025 року; №164 від 25 червня 2025 року; №165 від 25 червня 2025 року; №172 від 25 червня 2025 року; №173 від 25 червня 2025 року; №174 від 25 червня 2025 року; №178 від 26 червня 2025 року; №180 від 27 червня 2025 року; №181 від 27 червня 2025 року; №185 від 01 липня 2025 року; №186 від 01 липня 2025 року; №187 від 01 липня 2025 року; №188 від 02 липня 2025 року; №189 від 02 липня 2025 року; №190 від 02 липня 2025 року (які містять посилання на Договір купівлі-продажу №18-06/25 від 18.06.2025);

- податкові накладні №9 від 19.06.2025 (дата реєстрації 03.07.2025); №11 від 20.06.2025 (дата реєстрації 03.07.2025); №12 від 23.06.2025 (дата реєстрації 03.07.2025); №14 від 24.06.2025 (дата реєстрації 04.07.2025); №18 від 25.06.2025 (дата реєстрації 04.07.2025), №19 від 26.06.2025 (дата реєстрації 04.07.2025); №21 від 27.06.2025 (дата реєстрації 07.07.2025); №1 від 01.07.2025 (дата реєстрації 28.07.2025); №3 від 02.07.2025 (дата реєстрації 30.07.2025).

Разом з тим, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агробізнес" лише частково оплатило вартість поставленого товару, у зв`язку з чим на час звернення з позовною заявою виникла заборгованість за поставлений товар в сумі 3 131 760,10 грн.

З метою досудового врегулювання спору, 29.01.2026 позивач направив ТОВ "Агробізнес" претензію від 28.01.2026, у якій просив у термін до 10.02.2026 оплатити заборгованість за поставлений товар у розмірі 3 131 760,10 грн, що виникла станом на 28.01.2026, а також нараховані інфляційні втрати в сумі 43 966,47 грн та 3% річних у сумі 54055,04 грн. До претензії долучено акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2025 по 26.01.2026 по субрахунку 361/0, а також 2 примірники договору купівлі-продажу №18-06/25 від 18.06.2025. Проте, вказана вимога позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Наведені обставини слугували підставою для звернення до господарського суду з цим позовом про стягнення заборгованості, а також нарахованих інфляційних втрат та 3% річних.

Оцінивши подані докази та з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до приписів статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1 ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

За приписами частини першої статті 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як уже зазначалось вище, пунктом 4.1. Договору передбачено, що розрахунки за Товар (партію Товару) здійснюються у національній валюті України - гривні, шляхом перерахування (Покупцем грошової суми на умовах передоплати в день завантаження транспортного засобу, згідно виставленого рахунку). У разі не здійснення оплати у вказаний строк, Продавець має право на власний розсуд або притримати завантажений Товаром транспортний засіб, або здійснити його розвантаження з покладенням витрат на таке розвантаження на Покупця.

Разом з тим, підставою для здійснення Покупцем оплати поставленого Товару, є повне виконання Продавцем своїх зобов`язань за Договором, в тому числі, надання податкової накладної, яка пройшла реєстрацію та отримала статус "успішно зареєстрована в ЄРПН і відправлена покупцеві" (п. 4.2. Договору).

В матеріалах справи містяться копії накладних: №94 від 19 червня 2025 року на суму 211050,00грн; №95 від 20 червня 2025 року на суму 436800,01 грн; №101 від 23 червня 2025 року на суму 648900,02 грн; №103 від 24 червня 2025 року на суму 1 342 740,03 грн; №106 від 25 червня 2025 року на суму 1 296 330,02 грн; №108 від 26 червня 2025 року на суму 199080,00 грн; №110 від 27 червня 2025 року на суму 448770,01 грн; №116 від 01 липня 2025 року на суму 640920,02 грн; №117 від 02 липня 2025 року на загальну суму 651420,01 грн.

Зазначені накладні містять підписи представників зі сторони як позивача (продавця), так і відповідача (покупця), в підтвердження передачі та отримання поставленого товару.

Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема ст. 9 названого Закону, і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, фіксує факт здійснення господарської операції і є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Факт отримання товару за вищевказаними накладними відповідачем не заперечується.

Разом з тим, в порушення умов Договору купівлі-продажу №18-06/25 від 18.06.2025, відповідачем не було своєчасно і в повному обсязі проведено оплату за поставлений товар, внаслідок чого згідно розрахунку позивача утворилася заборгованість станом на 11.03.2026 в сумі 3 131 760,10 грн.

Вказана сума заборгованості також відображена в складеному позивачем Акті звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2025 по 26.01.2026 по субрахунку 361/0, підписаного лише зі сторони ФГ "Фльонц" та у відомості аналітичного обліку по рахунку 36/361/0 за період з 01.06.2026 по 11.03.2026.

Наявність зазначеної суми основної заборгованості станом на час звернення із цим позовом до суду не заперечується відповідачем.

Поряд з цим, судом встановлено, що після пред`явлення позову, відповідачем частково сплачено заявлену до стягнення у цій справі заборгованість за Договором купівлі-продажу №18-06/25 від 18.06.2025, в підтвердження чого до матеріалів справи долучено копію платіжної інструкції №1381 від 15.04.2026 на суму 100 000,00 грн (призначення платежу - за пшеницю згідно рах.№19 від 25.06.2025), а також копію платіжної інструкції №2190 від 05.06.2026 на суму 25 000,00 грн (призначення платежу за пшеницю згідно рах.№19 від 25.06.2025).

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі якщо відсутній предмет спору.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акту державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №13/51-04, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.07.2018 у справі №910/23359/15, від 18.06.2019 у справі №914/891/16, від 18.07.2019 у справі №916/3147/16, від 26.11.2019 у справі № 920/240/18, від 18.07.2023 у справі №906/1357/20, від 16.08.2023 у справі №910/5571/22, від 20.02.2024 у справі №916/1042/22.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у цій справі в частині стягнення з ТОВ "Агробізнес" 125 000,00 грн основного боргу за Договором купівлі-продажу №18-06/25 від 18.06.2025, на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, у зв`язку з відсутністю предмету спору в цій частині позовних вимог.

Щодо тверджень відповідача про сплату ще 25000,00 грн 06.06.2026, то підстав для закриття провадження у цій справі суд не вбачає, за відсутності в матеріалах справи доказів в підтвердження такої оплати.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Пунктами 1, 2 ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При цьому, матеріали справи не містять доказів в підтвердження своєчасної оплати чи відсутності на час розгляду справи заявленої до стягнення заборгованості за Договором купівлі-продажу №18-06/25 від 18.06.2025 в сумі 3 006 760,10 грн (3 131 760,10 грн - 100000,00 грн - 25000,00 грн).

Враховуючи наведене, позовні вимоги Фермерського господарства "Фльонц" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнес" основного боргу за Договором купівлі-продажу №18-06/25 від 18.06.2025 в сумі 3 006 760,10 грн, підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем.

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем договірних умов в частині оплати за поставлений товар у визначений договором строк, позивач просить стягнути з відповідача відповідно до ст.625 ЦК України 66 196,56 грн інфляційних втрат та 64 351,00 грн 3% річних, нарахованих за період з 03.07.2025 по 10.03.2026 на суму заборгованості 3 131 760,10 грн.

Згідно з усталеною судовою практикою застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань, господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості.

Судом у межах заявленого позивачем періоду за допомогою інструменту "Калькулятори" системи інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН" (що є усталеною практикою, зокрема, відповідно до постанов Верховного Суду від 25.11.2025 у справі №910/11325/23, від 01.07.2025 у справі №910/18308/21) здійснено перерахунок заявленої до стягнення суми 3% річних.

При цьому судом враховано:

- п.3.6 Договору, яким передбачено, що одночасно з передачею товару Продавець зобов`язаний надати Покупцю необхідні супровідні документи на нього та видати податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації згідно чинного законодавства;

- п. 4.2. Договору, яким передбачено, що підставою для здійснення Покупцем оплати поставленого Товару, є повне виконання Продавцем своїх зобов`язань за Договором, в тому числі, надання податкової накладної, яка пройшла реєстрацію та отримала статус "успішно зареєстрована в ЄРПН і відправлена покупцеві";

- дати реєстрації (доставки до центрального рівня ДПС України) податкових накладних №9 від 19.06.2025 на суму 211050,00 грн (дата реєстрації 03.07.2025); №11 від 20.06.2025 на суму 436800,01 грн (дата реєстрації 03.07.2025); №12 від 23.06.2025 на суму 648900,02 грн (дата реєстрації 03.07.2025); №14 від 24.06.2025 на суму 1 342 740,03 грн (дата реєстрації 04.07.2025); №18 від 25.06.2025 на суму 1296330,02 грн (дата реєстрації 04.07.2025), №19 від 26.06.2025 на суму 199080,00 грн (дата реєстрації 04.07.2025); №21 від 27.06.2025 на суму 448770,01 грн (дата реєстрації 07.07.2025); №1 від 01.07.2025 на суму 640920,02 (дата реєстрації 28.07.2025); №3 від 02.07.2025 на суму 651 420,01 (дата реєстрації 30.07.2025);

- поставку позивачем товару за відсутності передоплати в день завантаження транспортного засобу п.4.1. Договору;

- наявність заборгованості станом на час проведення розрахунку в сумі 3 131 760,10 грн, у зв`язку з чим, з урахуванням зарахування сплачених відповідачем сум в погашення заборгованості в хронологічному порядку (починаючи з тієї, що виникла у найдавніший період, до повного її погашення), неоплаченими слід вважати накладні: №106 від 25 червня 2025 року на загальну суму 1 296 330,02 грн (заборгованість 1 191 570,06 грн), податкова накладна №18 від 25.06.2025 (дата реєстрації 04.07.2025); №108 від 26 червня 2025 року на загальну суму 199 080,00 грн, податкова накладна №19 від 26.06.2025 (дата реєстрації 04.07.2025); №110 від 27 червня 2025 року на загальну суму 448770,01 грн, податкова накладна №21 від 27.06.2025 (дата реєстрації 07.07.2025); №116 від 01 липня 2025 року на загальну суму 640 920,02 грн, податкова накладна №1 від 01.07.2025 (дата реєстрації 28.07.2025); №117 від 02 липня 2025 року на загальну суму 651 420,01 грн, податкова накладна №3 від 02.07.2025 (дата реєстрації 30.07.2025).

Відтак, обґрунтованим є нарахування 3% річних:

- за період з 04.07.2025 по 10.03.2026 на суму боргу 1390650,06 грн - в сумі 28575,00 грн;

- за період з 07.07.2025 по 10.03.2026 на суму боргу 448 770,01 грн - в сумі 9110,65 грн;

- за період з 28.07.2025 по 10.03.2026 на суму боргу 640 920,02 грн - в сумі 11 905,31 грн;

- за період з 30.07.2025 по 10.03.2026 на суму боргу 651 420,01 грн - в сумі 11993,27 грн, всього на суму 61584,23 грн.

Також, перевіривши наведені позивачем розрахунки заявлених до стягнення інфляційних втрат (з урахуванням дат реєстрації податкових накладних) в межах визначеного періоду нарахування, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з відповідача 66 196,56 грн інфляційних втрат за період липень 2025 - січень 2026 року.

Таким чином, до задоволення підлягають позовні вимоги про стягнення з відповідача 3006760,10 грн основного боргу за Договором купівлі-продажу №18-06/25 від 18.06.2025, 66196,56 грн інфляційних втрат та 61584,23 грн 3% річних.

В частині стягнення 2766,77 грн 3% річних позовні вимоги є необґрунтовані і до задоволення не підлягають.

Судові витрати.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні із цієї позовною заявою згідно з платіжною інструкцією №649 від 10.03.2026 сплачено судовий збір в сумі 39147,68 грн, виходячи із ціни позову - 3262307,66 грн, та з урахуванням ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір", оскільки позовну заяву подано в електронній формі.

Враховуючи задоволення позову на загальну суму 3 134 540,89 грн, відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в розмірі 37614,49 грн, пропорційно до задоволених судом вимог та з урахуванням ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір".

Пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" визначено, що в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду.

Проте, у зв`язку із відсутністю відповідного клопотання позивача, питання щодо повернення судового збору у цій справі (з урахуванням закриття провадження в частині стягнення 125 000,00 грн основного боргу) судом не вирішується.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 79, 86, 129, 231, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробізнес" (село Токи, Підволочиський район, Тернопільська область, 47823, код ЄДРПОУ 30915832) на користь Фермерського господарства "Фльонц" (вул. Дальня, 25, с. Куропатники, Тернопільський район, Тернопільська область, 47516, код ЄДРПОУ 34035256): 3 006 760 (три мільйони шість тисяч сімсот шістдесят) грн 10 коп. - заборгованості за Договором купівлі-продажу №18-06/25 від 18.06.2025, 66 196 (шістдесят шість тисяч сто дев`яносто шість) грн 56 коп. інфляційних втрат та 61 584 (шістдесят одну тисячу п`ятсот вісімдесят чотири) грн 23 коп. 3% річних; 37614 (тридцять сім тисяч шістсот чотирнадцять) грн 49 коп. судового збору.

3. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В частині стягнення 125 000,00 грн - провадження у справі закрити на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.

5. В решті позову - відмовити

6. Копію рішення направити сторонам у справі відповідно до положень ч.5 ст. 6 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст.ст. 256-257 ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 10.06.2026.

Суддя Н.В. Охотницька