Рішення № 137275573, 03.06.2026, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 червня 2026 року м. ТернопільСправа № 921/365/25

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Чопка Ю.О.

за участі секретаря судового засідання Саловська О.А.

розглянув справу

за позовом Керівника Кременецької окружної прокуратури Тернопільської області (47000, за позовом: Заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури (46000, м. Тернопіль, вул. Листопадова , 4) в інтересах держави в особі:

позивача 1: Західного офісу Держаудитслужби (790077, м. Львів, вул. Костюшка, 8);

позивача 2: Тернопільської обласної ради (46021 , м. Тернопіль, вул. М. Грушевського, 8);

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України ( 29001, м. Хмельницький, вул. Героїв Майдану, 54);

до відповідача 1: Комунального підприємства "Тернопількомунінвест" (46016, м. Тернопіль, вул. Київська, 3а);

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецресурс-Інвест" (48120, Тернопільська область, смт. Микулинці, вул. Грушевського, 45)

про визнання договору недійсним та стягнення коштів в сумі 3 912 452,00 грн.

За участю прокурора відділу представництва інтересів держави в суді Тернопільської обласної прокуратури Ємець Діана Володимирівна;

представників від:

Позивача1: не з`явився;

Позивача 2: не з`явився;

Відповідач: не з`явився;

Відповідач 2: Костова Наталія Зіновіївна, адвокат;

Третя особа: не з`явився;

Зміст позовних вимог.

Заступник керівника Тернопільської обласної прокуратури звернувся з позовом в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби, Тернопільської обласної ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Комунального підприємства "Тернопількомунінвест" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецресурс-Інвест" про:

- визнання недійсним договору №16 від 21.10.2019 про закупівлю робіт "Реконструкція існуючої будівлі Тернопільського краєзнавчого музею (Проект термомодернізації будівлі) в м. Тернопіль, площа Героїв Євромайдану, 3", код ДК021:2015:45450000-6: Інші завершальні будівельні роботи, укладеного між Комунальним підприємством "Тернопількомунінвест" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрспецресурс-Інвест";

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецресурс-Інвест" на користь Комунального підприємства "Тернопількомунінвест", а з Комунального підприємства "Тернопількомунінвест" в дохід держави 3 912 452 грн., одержаних за рішенням суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2025 справу №921/365/25 передано на розгляд судді Чопку Ю.О.

Позиція прокуратури

Позовні вимоги прокурором обґрунтовані наявністю в діях Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецресурс-Інвест" під час участі в процедурі закупівлі UA-2019-08-30-000542-b по закупівлі робіт "Реконструкція існуючої будівлі Тернпільського обласного краєзнавчого музею (проект термомодернізації будівлі) в м. Тернополі, площа Героїв Євромайдану, 3", що проводилася Комунальним підприємством "Тернопількомунінвест" спрямування на протиправне усунення конкуренції під час проведення публічних закупівель та порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що мало наслідком спотворення результатів публічної закупівлі, що встановлено у рішенні Адміністративної колегії Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.08.2023 №72/60-р/к у справі № 935-УД.

Вказані дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецресурс-Інвест", на думку прокурора, спрямовані на порушення встановленого юридичного господарського порядку з метою одержання права на укладення договору №16 від 21.10.2019 не на конкурентних засадах, що не узгоджується із законною господарською діяльністю у сфері публічних закупівель, а отже, суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки порушує правові та економічні засади функціонування вказаної сфери суспільних відносин, не сприяє, а обмежує розвиток конкуренції у державі. Прокурор також вказує про наявність умислу в діях Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецресурс-Інвест" щодо вчинення правочину, який завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Відтак, на думку прокурора, вказаний вище незаконний спосіб отримання права на укладення договору про закупівлю є підставою для визнання договору поставки №16 від 21.10.2019, укладеного за результатами проведеної закупівлі, недійсним на підставі ч.1 ст.215, ч. 1 ст.203, ч. 3 ст.228 Цивільного кодексу України, як таких, що суперечать інтересам держави та суспільства.

При цьому, в якості правових наслідків недійсності договору, укладеного за результатами публічної закупівлі, прокурором з посиланням на ч.3 ст.228 ЦК України зазначено про необхідність повернення Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрспецресурс-Інвест" одержаних коштів у розмірі 3 912 452 грн Комунальному підприємству "Тернопількомунінвест", в той час, як отримані останнім за рішенням суду кошти підлягають стягненню в дохід держави.

Позиція позивача 1

Західний офіс Держаудитслужби у письмових поясненнях від 14.07.2025 (вх.№5176 від 15.07.2025) зазначив, що відповідно до п.6.2.4.2 Плану проведення заходів державного фінансового контролю на ІV квартал 2020 року, Управлінням проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства "Тернопількомунінвест" та його відокремлених структурних підрозділів за період з 01.06.2019 по 31.12.2020. Під час ревізії, в межах компетенції, проведено перевірку закупівлі "Відкриті торги на закупівлю "Реконструкція існуючої будівлі Тернопільського обласного краєзнавчого музею (Проект термомодернізації будівлі) в м.Тернополі, площа Героїв Євромайдану, 3", очікуваною вартістю 17 883 119,0 гривень» (ідентифікатор закупівлі UA02019-08-30-000542-b). Ревізією даної процедури закупівлі виявлено окремі порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема при складанні тендерної документації та порушення при здійсненні ТОВ "Укрспецресурс-Інвест" ремонтно-будівельних робіт, що описано в акті ревізії від 02.02.2021 №05-21/1

Звертає увагу суду,що згідно ч.4 ст.4 Закону України "Про захист економічної конкуренції", ст.3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб`єктів господарювання та споживачів від його порушень, сприяння розвитку добросовісної конкуренції, здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель здійснюються органами Антимонопольного комітету України. Тому, Західний офіс Держаудитслужби не має можливості надати пояснення щодо суті позовних вимог.

Разом з тим, у позовній заяві вказується, що закупівля відбулась за участі двох учасників ТОВ "Укрспецресурс-Інвест" та ТОВ "Обрій Лтд", які вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених між собою дій, що стосуються спотворення результатів цієї закупівлі. Отже придбання Комунальним підприємством "Тернопількомунінвест" виконання робіт за результатами закупівлі UA-2019-08-30-000542-b відбулося за відсутності конкуренції та при формальному створенні учасниками її видимості. Тому, Договір №16 від 21.10.2019, укладений за підсумками аукціону, результати якого спотворено антиконкурентними діями всіх його учасників, підлягає визнанню недійсним як такий, що суперечить інтересам держави та суспільства на підставі ст..203, 215, 228 ЦК України. Просить позов задоволити.

Позиція позивача 2

Від Тернопільської обласної ради заперечень щодо заявленого прокуратурою позову не надходило.

Заперечення відповідача

Представниця відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 18.07.2025 (вх.№5279 від 18.07.2025) та, просить у задоволенні позову відмовити.

Зокрема, у відзиві відповідач просить врахувати, що оспорюваний договір укладений за результатами відкритих торгів може суперечити інтересам держави в бюджетній сфері якщо роботи виконано за завищеною ціною (яка явно суперечить ринковій вартості), роботи не виконано взагалі, однак бюджетні кошти використано; якість виконаних робіт є неналежною й сторони (або одна із сторін) умисно уклали оспорюваний договір маючи на меті допустити одну із згаданих вище обставин.

Прокурором у позовній заяві жодним чином не вмотивовано та не підтверджено належними, допустимими та достатніми доказами, що укладений за результатами проведеної публічної закупівлі Договір №16 від 21.10.2019 на проведення робіт "Реконструкція існуючої будівлі Тернопільського краєзнавчого музею (Проект термомодернізації будівлі) в м. Тернополі, площа Героїв Євромайдану, 3" посягнув на інтереси держави й суспільства максимально ефективно розпорядитися бюджетними коштами для проведення робіт, визначених цим договором. У позовній заяві не вказано на відсутність виконання робіт, явну завищеність вартість таких робіт чи їх неналежну якість.

Просить суд врахувати, що згідно Акта ревізії фінансово-господарської діяльності КП "Тернопількомунінвест", що долучений до позовної заяви, аналізом дотримання відповідності укладеного договору вимогам тендерної документації, умовам пропозиції переможця, порушень не встяновлено. Аналізом пропозиції ТОВ "Укрспецресурс-Інвест", встановлено, що вона відповідає тендерній документації. Ревізією відповідності умов укладеного договору вимогам тендерної документації, умовам пропозиції ТОВ "Укрспецресурс-Інвест", порушень не встановлено.

Ревізією Держаудитслужби не встановлено фактів невиконання робіт за оспорюваним договором на які витрачено бюджетні кошти, завищення вартості робіт, порівняно з ринковими цінами за аналогічні роботи, виконання робіт неналежної якості.

А тому вважає, що лише сам факт вчинення учасниками торгів порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій під час участі у спірній закупівлі, встановлений Рішенням АМКУ, не є підставою для визнання оспорюваних правочинів недійсними як таких, що вчинені з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства.

Звертає увагу суду на те, що антиконкуретні узгоджені дії ТОВ "Укрспецресурс-Інвест" мали місце на етапі проведення відкритих торгів до укладення оспорюваного правочину й посягали на інтереси держави й суспільства у проведені прозорих конкурентних публічних закупівель. У зв`язку із такими діями Товариство було визнано винним у встановленому законом порядку й понесло відповідальність, добровільно сплативши штраф. Отже, інтерес держави у підтриманні законності у сфері публічних закупівель відновлено шляхом накладення штрафу на учасників закупівель, які порушили законодавство про захист економічної конкуренції, та заборони таким учасникам брати участь у процедурах закупівель упродовж наступних трьох років.

Позиція третьої особи.

Третя особа у поясненнях від 03.07.2025 (вх.№4868 від 03.07.2025) позовні вимоги прокуратури підтримала.

Процесуальні дії суду у справі.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 24.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/365/25 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у даній справі призначено на 08.07.2025; встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов.

За клопотанням відповідача, ухвалою від 08.07.2025, відкладено підготовче засідання на 11.08.2025.

Ухвалю від 08.07.2025, за клопотанням відповідача, зупинено провадження у справі №921/365/25 до набрання законної сили судовим рішенням об`єднаної палати Касаційного господарського у складі Верховного Суду справи №922/3456/23.

За клопотанням відповідача, ухвалою від 13.03.2026, провадження у справі поновлено. Призначено підготовче засідання на 22.04.2026.

Надалі, ухвалою суду від 22.04.2026 закрито підготовче провадження по справі №921/365/25 та призначено справу до розгляду по суті на 18.05.2026.

18 травня 2026 року справу розглянуто по суті та у відповідності до вимог ч.6 ст.233 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

За результатами моніторингу інформації, розміщеної на офіційному вебпорталі prozorro.gov.ua щодо проведених закупівель товарів, робіт та послуг, встановлено, що у вересні 2019 року Комунальним підприємством "Тернопількомунінвест" опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів UA-2019-08-30-000542-b про закупівлю робіт за кодом ДК 021:2015: 45450000-6 "Реконструкція існуючої будівлі Тернопільського обласного краєзнавчого музею (Проект термомодернізації будівлі) в м.Тернополі, площа Героїв Євромайдану, 3".

Згідно реєстру отриманих тендерних пропозицій у відкритих торгах взяли участь два учасники:

- ТОВ "Укрспецремурс-Інвес";

- ТОВ "Обрій ЛТЛ".

Згідно протоколу розкриття тендерних пропозицій переможцем торгів визнано ТОВ "Укрспецресурс-Інвест", у зв`язку з чим електронною системою закупівель сформовано повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.

21.10.2019 між Комунальним підприємством "Тернопількомунінвест" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрспецресурс-Інвест" (Підрядник) було укладено договір №16 (далі - Договір), згідно з п.1.1 якого Замовник доручає, а Підрядник, в межах узгодженої проектної документації та умов Договору виконує роботи "Реконструкція існуючої будівлі Тернопільського обласного краєзнавчого музею (Проект термомодернізації будівлі) в м.Тернополі, площа Героїв Євромайдану, 3" код ДК 021:2015: 45450000-6 Інші завершальні будівельні роботи, та здає в установлені Договором строки закінчені роботи, а Замовник приймає та оплачує їх.

Разом з тим, за результатами опрацювання окружною прокуратурою інформації, розміщеної на офіційному сайті Антимонопольного комітету України та електронної системи "Рrozorro" встановлено, що рішенням адміністративної колегії Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.08.2023 №72/60-р/к у справі №935-УД дії ТОВ "Укрспецресурс-Інвест" та ТОВ "Обрій ЛТД" щодо узгодження своєї антиконкурентної поведінки при підготовці та при участі у відкритих торгах на закупівлю "Реконструкція існуючої будівлі Тернопільського обласного краєзнавчого музею (Проект термомодернізації будівлі) в м.Тернополі, площа Героїв Євромайдану, 3" (ідентифікатор закупівлі UA-2019-08-30-000542-b) визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів.

Встановлені у рішенні факти у своїй сукупності свідчать про те, що на всіх стадіях, а саме підготовки тендерних пропозицій та участі в торгах, ТОВ "Укрспецресурс-Інвест" та ТОВ "Обрій ЛТД" були обізнані щодо їх участі в торгах, що підтверджується, зокрема таким:

- телефонний зв`язок між учасниками під час підготовки та участі в торгах;

- використання однієї ІР-адреси для виконання входу в аукціон;

- синхронність дій під час виконання входу в аукціон;

- спільна підготовка кошторисних документів та розрахунків Договірної ціни, створення документації в одній комп`ютерній програмі, на одному комп`ютері, використання при створенні кошторисної документації однакових ресурсів, норм з однаковими шифрами, відсутніми в стандартній базі НДІ;

- виконання технічним учасником цінової пропозиції з особливостями, що не відповідали формі здійснення господарської діяльності;

- схожість оформлення документів, згрупованих в аналогічний спосіб; однакові властивості електронних файлів, поданих в складі тендерних пропозицій;

- використання одного і того ж програмного забезпечення для створення документів;

- подання документів з однаковими відхиленнями від зразків, які надавалися в тендерній документації, схожостями та спільними помилками в документах, зразки яких не надавалися;

- наявність однакових дефектів друку (сканування) на документах; подання технічним учасником неповного пакету документів, без банківської гарантії

Установлені Відділенням Антимонопольного комітету України факти у своїй сукупності, свідчать про узгодження (координацію) ТОВ "Укрспецресурс-Інвест" та ТОВ "Обрій ЛТД" своєї поведінки при підготовці до участі та участі у торгах (тендерах).

З огляду на вищезазначене, ТОВ "Укрспецресурс-Інвест" та ТОВ "Обрій ЛТД" під час підготовки документації для участі у торгах, діяли не самостійно, а узгоджували свої дії та не змагалися між собою, що є обов`язковою умовою участі у конкурентних процедурах закупівлі за Законом України "Про публічні закупівлі". Узгодивши свою поведінку та свої тендерні пропозиції ТОВ "Укрспецресурс-Інвест" та ТОВ "Обрій ЛТД" тим самим усунули конкуренцію та змагальність між собою, а отже спотворили результат проведених замовником торгів, порушивши право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, а відтак вчинили антиконкурентні узгоджені дії.

Отже, Південно-Західним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України було встановлено, що поведінка ТОВ "Укрспецресурс-Інвест" та ТОВ "Обрій ЛТД" становить антиконкурентні узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів тендерів (торгів).

За вказане порушення, відповідно до абзацу другого частини другої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" на ТОВ "Укрспецресурс-Інвест" накладено штраф у розмірі 3 730 грн, а на ТОВ "Обрій ЛТД" накладено штраф у розмірі 10 800 грн.

З листа Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 09.04.2025 №72-02/1459е вбачається, що рішення адміністративної колегії від 25.08.2023 №72/60-р/к у справі №935-УД до суду не оскаржувалось, а накладені таким рішенням штрафи ТОВ "Укрспецресурс-Інвест" та ТОВ "Обрій ЛТД" сплачені добровільно в повному обсязі.

Прокурор стверджує, що в діях ТОВ "Укрспецресурс-Інвест" вбачається наявність умислу на вчинення правочину, який завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Враховуючи викладене, прокурор вважає, що договір підряду №16 від 21.10.2019, укладений за підсумками відкритих торгів, результати якого спотворено антиконкурентними узгодженими діями всіх його учасників, підлягає визнанню недійсним як такий, що завідомо суперечать інтересам держави та суспільства, його моральним засадам на підставі ч.1 ст.215, ч.1 ст.203 та ч.3 ст.228 ЦК України. Одержані ТОВ "Укрспецресурс-Інвест" кошти у сумі 3 912 452 грн за цим правочином повинні бути повернуті іншій стороні договору, а отримані ним за рішенням суду кошти - стягнуті в дохід держави.

Щодо звернення прокуратури з даним позовом, слід зазначити наступне.

Згідно ст.4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді до юрисдикції якого вона віднесена законом.

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (ч.3 ст.4 ГПК України).

Згідно з ч.3 ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами.

Відповідно до частин четвертої ст.53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Підстави для звернення до суду прокурора визначені у ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", відповідно до норм якої прокурор здійснює представництво інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Аналіз вказаної статті Закону дає підстави дійти висновку, що "інтереси держави" (як загальне поняття) являють собою комплекс прав та законних інтересів як в цілому держави України (або народу України), так й інтереси окремої територіальної громади певної місцевості (жителі певного населеного пункту або декількох населених пунктів).

Інтереси держави та інтереси певної територіальної громади є частинами одного цілого - "інтересів держави", про які зазначено в ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру".

Отже, суду належить з`ясувати питання наявності уповноваженого органу та вжиття ним заходів із захисту порушених інтересів держави.

Прокурор у позовній заяві зазначає, що інтереси держави порушені тим, що внаслідок антиконкурентних узгоджених дій ТОВ "Укрспецресурс-Інвест" та ТОВ "Обрій ЛТД" змагання між зазначеними суб`єктами господарювання під час підготовки та участі в торгах не відбувалося, тобто суб`єкти господарювання не намагалися здобути завдяки власним досягненням переваги над іншими учасниками торгів. Унаслідок цього, замовник був змушений обрати найкращу запропоновану цінову пропозицію, яка склалася не завдяки економічній конкуренції, а в результаті узгодженої неконкурентної поведінки.

Щодо підстав для звернення прокурора в інтересах держави в особі Західного офісу Державної аудиторської служби.

Частиною 4 ст. 13 Конституції України визначено, що держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

У зв`язку з цим, уповноважені державні та інші органи зобов`язані вживати (реалізувати) комплекс організаційно-правових та інших заходів, спрямованих на створення умов для такого захисту прав.

Відповідно до ч.4 ст.7 Закону України "Про публічні закупівлі" центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Моніторинг закупівель здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (ч.1 ст.8 вказаного Закону).

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з п.п. 8, 10 ч.1 ст.10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право, зокрема порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Основними завданнями Держаудитслужби є реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю; здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів (пп. пп. 1, 3 п. 3 указаного Положення).

Отже Держаудитслужба є органом, який наділений повноваженнями на здійснення заходів контролю щодо додержання вимог чинного законодавства при проведенні замовниками публічних закупівель, а також на звернення до суду в інтересах держави у разі незабезпечення підконтрольною установою виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду щодо наявності повноважень на звернення до суду Держаудитслужби та її підрозділів, а отже і прокурора в інтересах держави в їх особі, у разі не виконання вимог щодо усунення порушень законодавства, виявлених за результатами моніторингу закупівель, викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07 грудня 2018 року у справі № 924/1256/17 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 906/296/18.

На виконання вимог, установлених ст.23 Закону України "Про прокуратуру", Тернопільською обласною прокуратурою у листі від 26.03.2025 №15-214ВИХ-25, який адресований Західному офісу Держаудитслужби, наведено допущені порушення при укладенні договору №16 від 21.10.2019, укладеного між Комунальним підприємством "Тернопількомунінвест" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрспецресурс-Інвест", та просило повідомити Західний офіс Держаудитслужби про те чи проводилися органами Держаудитслужби з 2019 по даний час заходи державного фінансового контролю діяльності КП "Тернопількомунінвест" стосовно закупівлі UA-2019-08-30-000542-b та чи буде Держаудитслужба звертатися до судуз позовом про визнання недійсним договору №16 від 21.10.2019 року.

Листом №131913-17/939-2025 від 11.04.2025 Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області повідомило окружну прокуратуру, що Управлінням проведено ревізію комунального підприємства за період з 01.06.2019 по 31.12.2020 під час якої виявлено окремі порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі". Також повідомило, що згідно Закону України "Про захист економічної конкуренції" державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції здійснюються органами Антимонопольного комітету України. У зв`язку з чим звертатись з позовом до суду Управління не буде.

Однак, з огляду на перелічені вище законодавчі приписи та фактичні обставини, судом критично оцінюються такі твердження органу, котрий уповноважений державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель.

Як наслідок, суд погоджується із доводами прокурора про те, що зібраними у справі доказами підтверджується бездіяльність контролюючого органу - позивача 1 та невжиття ним заходів для поновлення порушених інтересів держави.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при ухвалені рішення, висновки суду.

Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною першою статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

З аналізу правової природи відкритих торгів як способу забезпечення потреб замовника шляхом закупівлі товарів, робіт, послуг, ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення відкритих торгів, оформлення за їх результатом договору про закупівлю, є правочином, який може бути визнаний недійсним у судовому порядку з підстав недодержання при його вчиненні вимог, передбачених частинами 1-3, 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини третьої статті 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У випадку порушення вимог законодавства при укладенні договору про закупівлю, Закону України "Про публічні закупівлі", такий договір може бути визнаний недійсним в судовому порядку на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України, тобто є оспорюваним.

У розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття "заінтересована особа" такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.

В обґрунтування позовних вимог прокурор покликається на те, що оспорюваний договір суперечить інтересам держави, а тому підлягає визнанню недійсним на підставі частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України. Прокурор просить застосувати наслідки недійсності правочину, на підставі ч. 1ст. 216 Цивільного кодексу України.

Здійснення відповідачем - 2 антиконкурентних дій прокурор обґрунтовує рішенням Адміністративної колегії Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.08.2023 №72/90-р/к у справі №935-Уд.

Відповідно до ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 Цивільного кодексу України.

Як передбачено ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Разом з тим, приписами ч. 3 наведеної статті встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Стаття 203 Цивільного кодексу України визначає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Частинами 1-5 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3); правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5).

Підставою для визнання такого договору недійсним є порушення передбачених законодавством правил проведення торгів, визначених зокрема, Законом України "Про публічні закупівлі", та наслідком проведення яких фактично є дії сторін щодо укладення договору така правова позиція викладена в п.24 постанови Верховного Суду в складі колегії суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.05.2023 року в справі №905/77/21.

Необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що суперечить інтересам держави і суспільства, є наявність наміру хоча б у однієї з сторін щодо настання відповідних наслідків.

Для прийняття рішення зі спору необхідно встановлювати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою із сторін і в якій мірі виконано зобов`язання, а також наявність наміру у кожної із сторін.

Наявність такого наміру у сторін (сторони) означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність договору, що укладається, і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Намір юридичної особи визначається як намір тієї посадової або іншої фізичної особи, яка підписала договір, маючи на це належні повноваження. За відсутності останніх наявність наміру у юридичної особи не може вважатися встановленою.

Прокурор в обґрунтування позовних вимог покликається на частину третю статті 228 Цивільний кодекс України.

Частиною 3 ст. 228 Цивільний кодекс України встановлено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Таким чином, здійснивши правовий аналіз частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України, можна дійти висновку, що ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, визначені положеннями статті 228 Цивільного кодексу України, відповідно яких правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (частина третя статті 228 Цивільного кодексу України).

Отже, зміст наведених норм свідчить про те, що законодавець відокремив порушення публічного порядку від інших підстав нікчемності правочинів та передбачив наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави.

Проте, прокурор, звертаючись з позовом у даній справі про визнання недійсним договору та, посилаючись на приписи ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, жодними доводами та аргументами не довів наявності у сторін (сторони) умислу в настанні протиправних наслідків, як необхідної передумови для застосування цього правового механізму захисту порушеного права.

Окрім того, при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок (щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо) сторонами правочину або однією зі сторін й повинна бути встановлена лише вироком суду, постановленим у кримінальній справі, що відповідає частині першій статті 62 Конституції України.

Визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок, повинен передувати вирок суду про притягнення учасника (учасників/виконавців) такого правочину до кримінальної відповідальності, який би набрав законної сили (Правова позиція викладена постанові Верховного Суду в складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.08.2023 року в справі №904/3100/21).

Доказів притягнення учасників правочину до кримінальної відповідальності прокурором не надано.

Щодо тверджень прокурора про те, що спірний договір є таким, що завідомо суперечать інтересам держави і суспільства з умислу однієї сторони, з огляду на рішення органу АМКУ від 25.08.2023 через вчинення ТОВ "Укрспецресурс-Інвест" та ТОВ "Обрій ЛТД" антиконкурентних узгоджених дій, суд зазначає таке.

Як зазначалося вище, Рішенням адміністративної колегії Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на ТОВ "Укрспецресурс-Інвест" було накладено штраф, який був сплачений. Вказане рішення не оскаржувалося і набрало законної сили.

Отже, суд приходить до висновків, що інтерес держави у підтриманні законності у сфері публічних закупівель відновлено шляхом накладення штрафу на учасників закупівель, які порушили законодавство про захист економічної конкуренції, та заборони таким учасникам брати участь у процедурах закупівель упродовж наступних трьох років (п. 4 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі").

Проте, лише сам факт вчинення вказаними особами порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій під час участі у спірній закупівлі, встановлений рішенням АМК, не є підставою для визнання оспорюваного правочину недійсними як такого, що вчинено з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства (ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України).

Суд вважає, що такі твердження прокурора не доводять, що зміст правочину та мета, з якою він вчинений, завідомо суперечать інтересам держави і суспільства, як це передбачено ч. 1 ст. 203, ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України. Прокурор, звертаючись з позовом про визнання недійсним договору на підставі ч.3 ст. 228 ЦК України, жодними доказами чи аргументами не довів наявності у сторін (сторони) антидержавного чи антигромадського умислу.

Отже, доводи прокурора, що оспорюваний договір №16 від 21.10.2019 укладено з порушенням ч.3 ст. 228 Цивільного кодексу України (правочин суперечить інтересам держави і суспільства) є необґрунтованими.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що постановою Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.12.2025 у справі №922/3456/23 уточнено висновки, що містяться у постановах від 13.11.2024 у справі №911/934/23 від 17.10.2024 у справі №914/1507/23, а також інших постановах колегій суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо застосування ч.3 ст. 228 Цивільного кодексу України, таким чином: "При визначенні підстав для застосування ч.3 ст. 228 Цивільного кодексу України, яка містить санкцію конфіскаційного характеру, не властиву нормам цивільного законодавства, і яка несе в собі високі ризики втручання держави в право власності приватних осіб, суд має враховувати критерії, визначені ЄСПЛ, щодо пропорційності покарання (конфіскації без вироку суду) та можливості обрання менш обтяжливого заходу для винної сторони правочину (двосторонньої реституції, стягнення збитків, штрафу тощо). Ця стаття може застосовуватися у виключних випадках порушення інтересів держави та суспільства, які, зокрема, можуть мати місце при вчинені особою кримінального злочину (тобто, за наявності обвинувального вироку суду, що набрав законної сили), або дій, якими державі та суспільству завдані значні збитки, а винна особа відповідно незаконно, безпідставно збагатилася (на суму, співставну із вартістю того, що стягується на користь держави, для дотримання принципу пропорційності втручання). Ця норма не може бути застосована у випадку порушення суб`єктом господарювання будь-яких норм чинного законодавства, яке регулює господарську діяльність, зокрема законодавства про захист конкуренції" (п.105 постанови).

Ураховуючи встановлені обставини у даній справі, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позову в повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на Тернопільську обласну прокуратуру відповідно до ст.129 ГПК України у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги залишити без задоволення.

Протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення прокурор, сторони вправі оскаржити його до Західного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення виготовлено 10 червня 2026 року.

Суддя Ю.О. Чопко