Ухвала суду № 137275488, 09.06.2026, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

09.06.2026м. СумиСправа № 920/1061/23(920/1270/25)Господарський суд Сумської області у складі судді Яковенка В.В., за участю секретаря судового засідання Балицького В.В., розглянувши скаргу (вх. № 582 від 09.02.2026) ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) приватного виконавця у справі № 920/1061/23(920/1270/25)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Шосткинське підприємство Харківенергоремонт (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Каденюка Леоніда,1, код 34113412)

до відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 )

про стягнення 38408 грн 36 коп.

представники учасників у судове засідання не з`явились

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Сумської області від 03.11.2025 позов задовольнити повністю; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Шосткинське підприємство Харківенергоремонт 30181 грн 62 коп. заборгованості за послугу з постачання теплової енергії за період з 01.11.2021 по 31.05.2025, 7368 грн 73 коп. інфляційних втрат, 858 грн 01 коп. 3% річних та 2422,40 грн судового збору.

На виконання рішення судом 15.12.2025 видано відповідний наказ.

09.02.2026 до суду надійшла скарга ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) приватного виконавця, в якій просить суд визнати незаконними дії приватного виконавця Мукореза Олександра Леонідовича у виконавчому провадженні № 80042146 щодо накладення арешту та стягнення коштів з рахунку боржника без належного повідомлення та захищені пенсійні виплати; скасувати постанови про накладення арешту на рахунки, винесені з порушенням вимог закону; визнати неправомірним списання пенсійних коштів (навіть з урахуванням їх повернення 22.01.2026); зобов`язати приватного виконавця повернути безпідставно стягнуті кошти, в тому числі суму основної винагороди.

Частиною першою статті 342 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) визначено, що скарга розглядається у двадцятиденний строк з дня прийняття її до розгляду у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. У виняткових випадках для належної підготовки справи до розгляду цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або за ініціативою суду.

Ухвалою від 20.05.2026 суд постановив призначити розгляд скарги в судове засідання на 09.06.2026.

01.06.2026 до суду надійшли заперечення ОСОБА_2 на скаргу Стороженка С.Б., в яких просить суд у задоволенні скарги на дії приватного виконавця відмовити за необгрунтованістю.

29.05.2026 до суду надійшли додаткові пояснення ТОВ «ШП «Харківенергоремонт`щодо скарги на дії приватного виконавця, в яких просить суд у задоволенні скарги відмовити у повному обсязі, судове засідання з розгляду скарги проводити без участі його представника.

09.06.2026 приватний виконавець Мукорез О.Л. подав до суду клопотання про розгляд скарги без його участі, зазначивши, що проти задоволення скарги заперечує.

Розглянувши матеріали справи та скарги, дослідивши та оцінивши подані докази, суд установив наступне.

Згідно зі статтями 339-1, 341 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.

Скаржник звернувся до суду зі скаргою на дії (бездіяльність) приватного виконавця з вимогою про про визнання постанови про накладення арешту на рахунки боржника в межах виконавчого провадження протиправною та такою, що підлягає скасуванню, у зв`язку з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження». Заявник в обгрунтування скарги зазначає, що дізнався про відкрите виконавче провадження лише після списання коштів з банківського рахунку, постанова про відкриття виконавчого провадження з`явилася у додатку «Дія» після фактичного здійснення стягнення заборгованості. Приватний виконавець до фактичного виконання жодного разу не повідомляв боржника про відкриття виконавчого провадження та постанову про арешт коштів на рахунках. Крім того, скаржник посилаючись на статті 70, 73 Закону України «Про виконавче провадження», що регулюють порядок звернення стягнення на кошти, зазначає, що виконавець перевірив джерело коштів перед списанням і не зняв арешт негайно, що призвело до тимчасового обмеження доступу до основного джерела існування боржника.

Розглядаючи скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо їх (рішень, дій, бездіяльності) правомірності/неправомірності, суд має надати оцінку законності дій останнього, тобто встановити, чи було ним дотримано приписи законодавства, які регламентують його діяльність у спірних правовідносинах, та саме в залежності від вказаних обставин, дійти висновку про задоволення або відмову у задоволенні скарги.

Вимоги до виконавчого документа передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

З матеріалів справи вбачається, що постанова про відкриття виконавчого провадження № 80042146 приватним виконавцем Мукорезом О.Л. була направлена на адресу боржника зазначену у виконавчому документі: вул. Охтирська, 13, кв. 1, м. Суми, рекомендованим листом з ідентифікатолром 4000300028203.

Згідно відстеження трекінгу листа АТ «Укрпошта» відправлення повернуто відправнику 05.02.2026 у зв`язку з закінченням встановленого терміну зберігання.

Водночас суд звертає увагу й на те, що таку ж адресу, а саме: вул. Охтирська, 13, кв. 1, м. Суми скаржник зазначає і в своїй скарзі на дії (бездіяльність) приватного виконавця.

Відповідно до ч. 2 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» документи виконавчого провадження надсилаються органам та особам, які мають електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в електронній формі.

За письмовим зверненням таких осіб документи виконавчого провадження їм додатково надсилаються за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі.

Судом установлено, що станом на момент вчинення виконавцем оскаржуваних боржником дій, останній мав зареєстрований в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі електронний кабінет.

Частиною 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Таким чином, приватним виконавцем дотримані вимоги Закону України «Про виконавче провадження» щодо повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження та про арешт коштів боржника.

Факт того, що скаржник такі повідомлення не отримав, не свідчить про незаконність дій приватного виконавця у виконавчому провадженні та не є підставою для визнання їх незаконними.

У скарзі скаржник зазначає, що арештований картковий рахунок, є рахунком для зарахування пенсії, накладення арешту на який заборонено законом, виконавцем були списані пенсійні кошти. За наявного арешту скаржник позбавлений можливості використовувати дані кошти для забезпечення засобів для існування.

Частиною 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно з частинами 1-4 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.

Платіжні інструкції на примусове списання коштів або пред`явлення емітенту електронних грошей до погашення в обмін на грошові кошти надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів/електронних грошей, що знаходяться на рахунках/електронних гаманцях.

Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п`ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.

Отже, звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, передбачене пунктом 1 частини 1 статті 10 Закону, та звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника, передбачене пунктом 2 частини 1 статті 10 цього закону, є різними заходами примусового виконання рішень, порядок вчинення яких, визначений Законом, не є однаковим.

Висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20.01.2025 року в справі № 910/8436/23, від 30.04.2024 року в справі № 910/5936/22.

Суд зазначає, що порядок звернення стягнення на майно боржника визначений розділом VII Закону. Водночас у розділі IX цього Закону врегульовано спеціальний порядок звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Статтею 68 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів/електронних грошей, що знаходяться на рахунках у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

За змістом статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків. Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Отже, згідно з наведеними приписами Закону України «Про виконавче провадження» кошти, що складають заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, можуть бути об`єктом звернення стягнення за виконавчим документом, а виконавець має повноваження звернути стягнення на такі кошти боржника, однак лише за певних умов: якщо у боржника відсутні інші кошти та/або об`єкти для стягнення, якщо стягнення за виконавчим документом має характер періодичних платежів, якщо сума стягнення за виконавчим документом не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Застосування такого порядку оформлюється виконавцем шляхом винесення відповідної постанови. Стягнення здійснюється підприємствами, установами, організаціями фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи. Відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника у межах звернення стягнення на ці кошти боржника здійснюються у межах дозволених законом розмірів. При цьому під зверненням стягнення у розумінні положень розділу ІХ Закону України «Про виконавче провадження» слід розуміти саме списання (відрахування) коштів, що є заробітною платою, пенсією, стипендією та іншим доходами боржника. Висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20.01.2025 у справі № 910/8436/23, від 30.04.2024 у справі № 910/5936/22.

Водночас суд зазначає, що 26.03.2022 набрав чинності Закон України № 2129-ІХ «Про внесення змін до розділу ХІІІ» Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження», яким зазначений розділ Закону України «Про виконавче провадження» був доповнений, зокрема, пунктом 102.

Підпунктом 3 пункту 102 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України» ро введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни російської федерації).

З огляду на наведені приписи, суд зазначає, що в період дії воєнного стану з пенсійного рахунку боржника - громадянина України не можуть бути списані кошти, отримані боржником як пенсія, при примусовому виконанні судових рішень, які не пов`язані зі стягнення аліментів, відшкодуванням шкоди заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю внаслідок кримінального правопорушення.

Згідно повідомлення АТ «Ощадбанк» арешт накладено на рахунки НОМЕР_1 (980) залишок коштів на рахунку: 49871,86 грн.

Арешт не накладався на рахунки НОМЕР_2 (980), НОМЕР_3 (980), НОМЕР_4 (980).

21.01.2026 року на рахунок виконавця з рахунку боржника НОМЕР_1 в АТ Ощадбанк було списано кошти в сумі 45174,34 грн.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що знаходяться на рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про накладення арешту на кошти, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повернути постанову виконавця без виконання в частині накладення арешту на такі кошти, що знаходяться на рахунках, із зазначенням причини її повернення.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження повідомлення АТ «Ощадбанк» приватного виконавця про неможливість накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 , які обліковуються на рахунках боржника, у зв`язку з забороною, встановленою законом.

22.01.2026 боржником було надано виписку банку, з якої вбачається, що на рахунку НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк» перебували кошти, отримані як пенсія, та інші кошти як переказ від фізичних осіб.

На підставі аналізу банківської виписки по рахунку за період грудень 2025 січень 2026 року на рахунок, окрім пенсії, надійшло 34146,95 грн інших платежів та переказів.

На кошти, які не є пенсією та отримані, як переказ, поповнення від інших осіб в сумі 34146,95 грн. (17206,95 грн. поповнень в грудні та 16940,00 грн. поповнень в січні) звернено стягнення на виконання рішення суду та погашення заборгованості перед стягувачем, основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження.

Різниця коштів 11027,39 грн., яка не є переказом або поповнення від інших осіб (кошти пенсії), повернуто на рахунок боржника НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк».

Суд також ураховує приписи пункту 1 частини 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», за якими підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Однак, матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження факту отримання приватним виконавцем документів, які свідчать про спеціальний режим використання рахунку боржника НОМЕР_1 та/або заборону звернення стягнення на такі кошти, тоді як долучені скаржником документи, зокрема, виписка АТ «Ощадбанк» по вищевказаному картковому рахунку, не можуть вважатися такими доказами.

Водночас суд установив відсутність у матеріалах справи доказів того, що списані приватним виконавцем з рахунку боржника грошові кошти в сумі 34146,95 грн є пенсійними коштами.

Крім того суд установив, що відповідно до змісту постанови приватного виконавця про арешт коштів боржника, не відбулося накладення арешту саме на пенсійні кошти боржника. При цьому суд зазначає, що постанова приватного виконавця про арешт коштів боржника містить застереження, що арешт не поширюється на кошти/електронні гроші, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Суд зазначає, що зняття арешту з коштів боржника, які містяться на рахунку, суперечить основним засадам виконавчого провадження, оскільки внаслідок зняття такого арешту у боржника з`явиться реальна можливість використовувати рахунок для зарахування будь-яких коштів у будь-якому розмірі, будь-якого походження, з яких не буде здійснюватися списання в рахунок виконання рішення суду.

З огляду на вищевикладене, суд не встановив допущення приватним виконавцем порушень закону при накладенні арешту та списанні коштів з рахунку Стороженка С.Б,, що свідчить про відсутність підстав для задоволення поданої ним скарги.

На підставі статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1, 3 статті 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні скарги Стороженка Сергія Борисовича на дії (бездіяльність) приватного виконавця.

Керуючись статтями 234, 235, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні скарги (вх. № 582 від 09.02.2026) ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) приватного виконавця відмовити.

2. Копію ухвали надіслати сторонам справи, приватному виконавцю Мукорезу О.Л.

Ухвала набирає законної сили після її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку та строки, які встановлені статтями 255-257 ГПК України.

Ухвалу підписано 10.06.2026.

СуддяВ.В. Яковенко