Ухвала суду № 137275288, 09.06.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"09" червня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/4861/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Рога Н.В., секретар с/з Драганова А., розглянув заяву (вх.№2-1059/26 від 27.05.2026р.) Виробничо-комерційної фірми «Кварц» (приватна форма власності) про розстрочення виконання судового рішення у справі №916/4861/25

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «КАТЕРПІЛЛАР ФАЙНЕНШЛ УКРАЇНА» (03022, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 34, код ЄДРПОУ 35431993)

До відповідачів: Виробничо-комерційної фірми «Кварц» (приватна форма власності) (68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, с. Малодолинське, вул. Паромна, буд. 11-А, код ЄДРПОУ 21034486, елелктронна пошта ltdavtodor@gmail.com); Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОДОР" (68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Праці, буд. 20, код ЄДРПОУ 13888197, електронна пошта ltdavtodor@gmail.com); ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 )

Про солідарне стягнення

Представники сторін:

Від позивача: Дудар Є.В. - на підставі довіреності №4 від 31.10.2025р.

Від відповідачів: не з`явилися;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 20.03.2026р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю (далі- ТОВ) «КАТЕРПІЛЛАР ФАЙНЕНШЛ УКРАЇНА» до Виробничо-комерційної фірми (далі-ВКФ) «КВАРЦ" (приватна форма власності), Товариства з обмеженою відповідальністю ( далі- ТОВ) "АВТОДОР", ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за лізинговими платежами у розмірі 2 097 862 грн 44 коп., пені у розмірі 2 664 518 грн 84 коп., 3% річних у розмірі 222 101 грн 33 коп. задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ВКФ «КВАРЦ" та ТОВ "АВТОДОР" на користь ТОВ «КАТЕРПІЛЛАР ФАЙНЕНШЛ УКРАЇНА» заборгованість за лізинговими платежами у розмірі 2 097 862 грн 44 коп., пеню у розмірі 266 451 грн 88 коп., 3% річних у розмірі 222 101 грн 33 коп. Стягнуто солідарно з ВКФ «КВАРЦ" та ОСОБА_1 на користь ТОВ «КАТЕРПІЛЛАР ФАЙНЕНШЛ УКРАЇНА» заборгованість за лізинговими платежами у розмірі 2 097 862 грн 44 коп., пеню у розмірі 266 451 грн 88 коп., 3% річних у розмірі 222 101 грн 33 коп. Стягнуто з ВКФ «КВАРЦ" на користь ТОВ «КАТЕРПІЛЛАР ФАЙНЕНШЛ УКРАЇНА» витрати по сплаті судового збору у розмірі 10 345 грн 66 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КАТЕРПІЛЛАР ФАЙНЕНШЛ УКРАЇНА» витрати по сплаті судового збору у розмірі 10 345 грн 66 коп. Стягнуто з ТОВ "АВТОДОР" на користь ТОВ «КАТЕРПІЛЛАР ФАЙНЕНШЛ УКРАЇНА» витрати по сплаті судового збору у розмірі 10 345 грн 66 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

16 квітня 2026р. судом видано накази про примусове виконання рішення.

Ухвалою суду від 19.05.2026р. у задоволенні заяви (вх.№2-853/26 від 01.05.2026р.) ВКФ «КВАРЦ» про розстрочення виконання судового рішення у справі №916/4861/25 відмовлено.

27 травня 2026р. на адресу суду надійшла заява (вх.№2-1059/26 від 27.05.2026р.) ВКФ «КВАРЦ» про розстрочення виконання судового рішення у справі №916/4861/25, в обгрунтування якої відповідач зазначає, що ВКФ «КВАРЦ» є виробником дорожніх будівельних матеріалів. Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань ВКФ «КВАРЦ» здійснює наступні види економічної діяльності (код КВЕД-2010): 23.61 "Виготовлення виробів із бетону для будівництва" (основний); 23.63 "Виробництво бетонних розчинів, готових для використання"; 23.99 "Виробництво неметалевих мінеральних виробів, н.в.і.у.", 49.41 "Вантажний автомобільний транспорт"; 77.11 "Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів"; 77.12 "Надання в оренду вантажних автомобілів". Місцем здійснення господарської діяльності ВКФ «КВАРЦ» є територія Чорноморської селищної територіальної громади Одеського району Одеської області, яка на підставі наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 15.07.2025р. № 1151 включена у "Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією", що затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025р. № 376, і щодо якої не визначено дати припинення можливості бойових дій (дати завершення бойових дій).

Як зазначає відповідач, на вказаній території ВКФ «КВАРЦ» має такі виробничі потужності: асфальтобетонний завод АБЗ КДМ 20667, асфальтозмішувальну установку SIM AMMANN CB 250 L, мобільну грунтозмішувальну установку (мобільний асфальтний завод) STAINMANN MSP MOBIL COLDMIX, а також установка для виробництва бітумних емульсій та установка для полімер-модифікації бітуму (копії інвентарних карток обліку основних засобів. Але, у зв`язку із специфікою продукції попит на неї знизився з початку військової агресії Російської Федерації проти України, що впиває на економічну ефективність господарської діяльності.

Крім того, численність працівників ВКФ «КВАРЦ» зменшилась з 67 осіб (на початок 2022 року) до 41 особи (на кінець 2025 року).

Також, відповідач зауважив, що виробничі потужності і техніка ВКФ «КВАРЦ» були залучені для здійснення будівництва фортифікаційних споруд для зміцнення обороноздатності України та оскільки будівництво військових інженерно-технічних та фортифікаційних споруд має особливе значення для обороноздатності держави і здійснюється під особи контролем Офісу Президента України, то всі виробничі та фінансові ресурси Фірма спрямовує на постачання будівельних матеріалів, необхідних для будівництва, що також є підставою для несвоєчасності погашення боргів та їх накопичення.

З огляду на усі вищевикладені обставини, на твердження відповідача, повне погашення боргу за рішенням господарського суду у цій справі єдиним платежем (у тому числі за процедурою примусового в порядку передбаченому Законом України «Про виконавче провадження») на даний час становить загрозу накопичення боргу, у тому числі може привести до ускладнення виготовлення та постачання будівельних матеріалів необхідних для будівництва важливого для обороноздатності України.

Також, відповідач зазначає про наявність інших рішень Господарського суду Одеської області, що підлягають виконанню у загальному розмірі 11 260 686 грн 71 коп.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 2, 42, 331 ГПК України, відповідач просить розстрочити виконання рішення Господарського суду Одеської області від 20 березня 2026 року у справі № 916/4861/25 в частині солідарного стягнення з ВКФ «КВАРЦ» та ТОВ «АВТОДОР» на користь ТОВ «КАТЕРПІЛЛАР ФАЙНЕНШЛ УКРАЇНА» заборгованості за лізинговими платежами у розмірі 2 097 862,44 грн, пені у розмірі 266 451,88 грн, 3% річних у розмірі 222 101,33 грн та солідарного стягнення з ВКФ «КВАРЦ» та ОСОБА_1 на користь ТОВ «КАТЕРПІЛЛАР ФАЙНЕНШЛ УКРАЇНА» заборгованості за лізинговими платежами у розмірі 2 097 862,44 грн, пені у розмірі 266 451,88 грн, 3% річних у розмірі 222 101,33 грн, на 8 календарних місяців, у наступному порядку: 323 301,96 грн до 31 травня 2026 року; 323 301,96 грн до 31 травня 2026 року; 323 301,96 грн до 30 червня 2026 року; 323 301,96 грн до 31 липня 2026 року; 323 301,96 грн до 31 серпня 2026 року; 323 301,96 грн до 30 вересня 2026 року; 323 301,96 грн до 31 жовтня 2026 року; 323 301,96 грн до 30 листопада 2026 року; 323 301,96 грн до 31 грудня 2026 року.

Ухвалою суду від 29.05.2026р. повідомлено сторін про призначення судового засідання для розгляду заяви про розстрочення виконання судового рішення у справі №916/4861/25 на 08.06.2026р.

01 червня 2026р. до суду від ТОВ «АВТОДОР» надійшли додаткові пояснення (вх.№18930/26), згідно яких відповідач зазначає, що виконання рішення Господарського суду Одеської області від 20 березня 2026 року у справі № 916/4861/25 одним платежем ускладнюють такі обставини, як, зокрема, наявність рішень Господарського суд Одеської області, що підлягають виконанню у загальній сумі 11 260 686 грн 71 коп.

Також, відповідач зазначає про наявність у нього збитків та боргу перед постачальниками, у зв`язку із чим станом на даний час відсутні грошові кошти на погашення заборгованості перед ТОВ «КАТЕРПІЛЛАР ФАЙНЕНШЛ УКРАЇНА».

На підставі наведеного вище, ТОВ «АВТОДОР» підтримує клопотання ВКФ «КВАРЦ» про розстрочення виконання рішення Господарського суду Одеської області від 20 березня 2026 року у справі № 916/4861/25.

01 червня 2026р. до суду від ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення (вх.№18935/26), згідно яких відповідач зазначає, що виконання рішення Господарського суду Одеської області від 20.03.2026 р. у справі № 916/4861/25 одним платежем ускладнюється вчиненням заходів у виконавчих провадженнях № 75680679 та № 75680837, згідно яких накладено арешт на кошти відповідача та майно на суму 1 255 768 грн 67 коп.

У зв`язку з чим, за відсутності станом на даний час грошових коштів на погашення заборгованості перед ТОВ «КАТЕРПІЛЛАР ФАЙНЕНШЛ УКРАЇНА», ОСОБА_1 також підтримує ВКФ «КВАРЦ» про розстрочення виконання рішення Господарського суду Одеської області від 20 березня 2026 року у справі № 916/4861/25.

08 червня 2026р. до суду від позивача надійшли заперечення щодо заяви відповідача про розстрочення виконання судового рішення у справі №916/4861/25, у якому ТОВ «КАТЕРПІЛЛАР ФАЙНЕНШЛ УКРАЇНА» зазначає, що суд вже надав боржнику максимальний матеріальний пільговий режим (зменшення пені на 90%), що знизило його фінансовий тягар та захистило від негативних наслідків.

Позивач також послався та сталу правову позицію Верховного Суду щодо недопустимості «подвійної пільги» для недобросовісного боржника, адже розстрочки після того, як суд уже зменшив борг на мільйони гривень, перетворить судове рішення на фікцію, повністю нівелює баланс інтересів сторін та завдасть позивачу повторних колосальних збитків.

Крім того, позивач зазначив, що предметом лізингу є дорожня фреза CATERPILLAR PM620. і ВКФ «КВАРЦ» (Лізингоодержувач) підтверджує, що активно використовує техніку позивача для виконання підрядів із будівництва фортифікаційних споруд на замовлення ТОВ «БК ПАРИТЕТБУДИНВЕСТ». Таким чином, відповідач отримує дохід, експлуатуючи техніку позивача, за яку не платить з 2021 року.

Як зазначає позивач, розстрочення дозволить відповідачу й надалі безкоштовно використовувати чужі активи для генерації прибутку, що прямо суперечить ст. 6 Конвенції про захист прав людини (право на справедливий суд та виконання рішення).

Крім того, позивач звернув увагу на те, що рішення суду ухвалено щодо солідарного стягнення також з ТОВ «АВТОДОР» та фізичної особи ОСОБА_1 . Проте у заяві не наведено жодного обґрунтування щодо неможливості виконання рішення іншими солідарними боржниками.

Позивач зауважує, що фінансовий стан чи залученість до фортифікацій ВКФ «КВАРЦ» жодним чином не звільняє ТОВ «АВТОДОР» та громадянина ОСОБА_1 від обов`язку негайно виконати судове рішення, які мають активи для погашення заборгованості.

На підставі наведеного вище, позивач просить у задоволенні заяви ВКФ «КВАРЦ» про розстрочення виконання рішення Господарського суду Одеської області від 20 березня 2026 року у справі № 916/4861/25 відмовити.

Ухвалою суду від 08.06.2026р. оголошено перерву у судовому засіданні на 09.06.2026 р.

В судовому засіданні 09.06.2026р. представник позивача проти задоволення заяви про розстрочення судового рішення заперечує.

Представники відповідачів - ВКФ «КВАРЦ», ТОВ «АВТОДОР» та ОСОБА_1 , у судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Розглянув матеріали справи, заяву ВКФ «КВАРЦ» про розстрочення виконання судового рішення у справі №916/4861/25, пояснення ТОВ «АВТОДОР» та ОСОБА_1 , заслухав позицію позивача у справі, суд дійшов наступного висновку:

Згідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Приписами ч.1 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо) сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст. 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також, серед іншого, враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору та наявність стихійного лиха, інших надзвичайних подій тощо.

Отже, надання відстрочення (розстрочення) виконання судового рішення є процесуальною дією суду, яка вчиняється останнім за встановлення обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим.

При цьому судом враховується, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 331 ГПК України, вказана норма процесуального закону не вимагає.

Розстрочення - це спосіб виконання зобов`язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановленні наперед.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд також повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо.

Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення або розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Положення ГПК України не містять конкретного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд повинен оцінити докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 ГПК України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Щодо наявності підстав для задоволення своєї заяви відповідач зазначає, що у зв`язку із специфікою продукції попит на неї знизився з початку військової агресії Російської Федерації проти України, що впиває на економічну ефективність господарської діяльності.

Також, заявник зауважив, що виробничі потужності і техніка ВКФ "КВАРЦ" були залучені для здійснення будівництва фортифікаційних споруд для зміцнення обороноздатності України, у зв`язку із чим, враховуючи те, що будівництво військових інженерно-технічних та фортифікаційних споруд має особливе значення для обороноздатності держави і здійснюється під особи контролем Офісу Президента України, відповідач надає пріоритет саме виготовленню фортифікаційних споруд.

З огляду на усі вищевикладені обставини, на твердження відповідача, повне погашення боргу за рішенням господарського суду у цій справі (у тому числі за процедурою примусового в порядку передбаченому Законом України "Про виконавче провадження") на даний час становить загрозу накопичення боргу, у тому числі може привести до ускладнення виготовлення та постачання будівельних матеріалів необхідних для будівництва важливого для обороноздатності України.

Крім того, суд бере до уваги сумарну заборгованість за п`ятьма рішеннями суду про стягнення лізингових платежів, що становить 11 260 686,71 грн., дебіторську заборгованість ВКФ «КВАРЦ» та ТОВ «АВТОДОР», фінансові показники ВКФ «КВАРЦ» та ТОВ «АВТОДОР», наявність арештів та відкритих виконавчих проваджень стосовно ОСОБА_1 , пошкодження техніки внаслідок атаки російського ударного безпілотного літального апарату, що свідчить про неможливість виконання рішення суду єдиним платежем, внаслідок чого, зокрема, ВКФ «КВАРЦ» може взагалі припинити господарську діяльність, що призведе до неможливості участі даного підприємства у будівництві фортифікаційних споруд, що станом на даний час має велике значення у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації.

Також, суд звертає увагу на те, що матеріали справи містять платіжну інструкцію №9459, згідно якої ВКФ «КВАРЦ» сплатило на користь ТОВ «КАТЕРПІЛЛАР ФАЙНЕНШЛ УКРАЇНА» грошові кошти у сумі 431 069 грн 27 коп., із призначенням платежу: оплата боргу по справі №916/4861/25 за договором фін.лізингу №UA358L-19-06 від 18.02.2029р., що на думку суду свідчить про намір відповідача виконати рішення суду та оплатити борг.

За таких обставин, беручи до уваги часткову сплату боргу, господарський суд приходить до висновку, що невеликий строк для розстрочення сприятиме виконанню судового рішення, тому вважає за можливе розстрочити виконання рішення Господарського суду Одеської області від 20 березня 2026 року у справі № 916/4861/25 в частині солідарного стягнення з ВКФ «КВАРЦ» та ТОВ «АВТОДОР» на користь ТОВ «КАТЕРПІЛЛАР ФАЙНЕНШЛ УКРАЇНА» заборгованості за лізинговими платежами у розмірі 2 097 862,44 грн, пені у розмірі 266 451,88 грн, 3% річних у розмірі 222 101,33 грн, та солідарного стягнення з ВКФ «КВАРЦ» та ОСОБА_1 на користь ТОВ «КАТЕРПІЛЛАР ФАЙНЕНШЛ УКРАЇНА» заборгованості за лізинговими платежами у розмірі 2 097 862,44 грн, пені у розмірі 266 451,88 грн, 3% річних у розмірі 222 101,33 грн, на 7 календарних місяців, у наступному порядку: 323 301,96 грн до 30 червня 2026 року; 323 301,96 грн до 31 липня 2026 року; 323 301,96 грн до 31 серпня 2026 року; 323 301,96 грн до 30 вересня 2026 року; 323 301,96 грн до 31 жовтня 2026 року; 323 301,96 грн до 30 листопада 2026 року; 215 534,65 грн до 31 грудня 2026 року.

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі № 902/761/18, від 04.12.2019р. у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Відповідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст.129-1 Конституції України, ч.ч.1, 2 ст.18 ГПК України рішення суду, які набрали законної сили є обов`язковими до виконання.

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду.

У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини на державу покладено позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02).

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торіха проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною (рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», заява № 49684/99).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010р. у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010р.) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Керуючись ст. 234, ст. 331 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Виробничо-комерційної фірми «КВАРЦ» (приватна форма власності) (вх.№2-1059/26 від 27.05.2026р.) про розстрочення виконання судового рішення у справі №916/4861/25 - задовольнити частково.

2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Одеської області від 20 березня 2026 року у справі № 916/4861/25 в частині солідарного стягнення з Виробничо-комерційної фірми «КВАРЦ» (приватна форма власності) та Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОДОР» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КАТЕРПІЛЛАР ФАЙНЕНШЛ УКРАЇНА» заборгованості за лізинговими платежами у розмірі 2 097 862,44 грн, пені у розмірі 266 451,88 грн, 3% річних у розмірі 222 101,33 грн, та солідарного стягнення з Виробничо-комерційної фірми «КВАРЦ» (приватна форма власності) та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КАТЕРПІЛЛАР ФАЙНЕНШЛ УКРАЇНА» заборгованості за лізинговими платежами у розмірі 2 097 862,44 грн, пені у розмірі 266 451,88 грн, 3% річних у розмірі 222 101,33 грн, на 7 календарних місяців, у наступному порядку:

- 323 301,96 грн до 30 червня 2026 року;

- 323 301,96 грн до 31 липня 2026 року;

- 323 301,96 грн до 31 серпня 2026 року;

- 323 301,96 грн до 30 вересня 2026 року;

- 323 301,96 грн до 31 жовтня 2026 року;

- 323 301,96 грн до 30 листопада 2026 року;

- 215 534,65 грн до 31 грудня 2026 року.

3. В решті заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили 09.06.2026р. в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення (підписання).

Повний текст ухвали складено 10 червня 2026 року.

Суддя Рога Наталія Василівна