Рішення № 137274519, 08.06.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/11843/25

Провадження №: 2/336/1107/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 року місто Запоріжжя

Шевченківський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Турчинського Максима Ігоровича, за участі секретаря судового засідання Єршової Алли Олексіївни, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи:

за позовною заявою ОСОБА_1

до Акціонерне товариства «Українська залізниця»

про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог та позиції учасників судового провадження

Представник позивача адвокат Таргоній Вадим звернувся до суду з позовною заявою до відповідача АТ «Укрзалізниця» з вимогами щодо стягнення моральної шкоди, в якому заначив що 04.01.2022 року між станціями Запоріжжя-1 та Запоріжжя-вантажне локомотив ЧС-7 №172 з пасажирськими вагонами скоїв наїзд на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка від отриманих травм померла. Загибла ОСОБА_2 була матір`ю позивачки та від зазначеної трагедії вона зазнала сильних душевних та моральних страждань, які полягали в неотриманні порад та відсутність спілкування з матір`ю, було зруйноване звичне коло спілкування, позивачка постійно відчуває сильний душевний біль від втрати близької їй людини та відповідно перебуває у зміненому психоемоційному стані. Просив суд стягнути з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 300 000,00 грн.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому представник заперечила проти задоволення позовних вимог та зазначила, що мало місце груба необережність з боку загиблої (потерпілої) щодо нехтування правилами безпеки на залізничному транспорті, будь-яких порушень з боку працівників «Укрзалізниці» не було встановлено перевірками та матеріалами кримінального провадження, позивачем не доведено спричинення моральної шкоди та її розмір, просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Рух справи

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 18.12.2025р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначене на 14.01.2026р. Підготовче судове засідання відкладалось.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 17.04.2026р. закрите підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, пославшись на доводи та факти викладені в позовній заяві.

У судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнала з підстав, зазначених у відзиві на позов.

Встановлені судом фактичні обставини по справі

Відповідно до свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками зазначеної особи є ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , про що відповідно здійснено актовий запис за №1068 від 01.11.1965р.

За свідоцтвом про укладення шлюбу Серії НОМЕР_2 , 10.07.1985 року укладено шлюб між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , присвоєні прізвища подружжю « ОСОБА_6 ».

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 у віці 78 років, про що відповідно здійснено актовий запис за №31 від 05.01.2022р. та видано Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі ПСМУЮ (м.Дніпро) свідоцтво про смерть Серії НОМЕР_3 .

Разом з тим, судом встановлено на підставі лікарського свідоцтва про смерть №102 від 05.01.2022р., ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , причина смерті: множинні переломи кісток скелету з ушкодженням внутрішніх органів (пішохід, травмований при зіткненні з поїздом.)

Судом досліджено матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудового розслідування за №12022082080000032 від 04.01.2022р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.276 КК України за фактом смерті ОСОБА_2 .

Як вбачається з постанови про закриття кримінального провадження слідчого СВ відділу поліції №3 Запорізького районного управління поліції ГУ НП в Запорізькій області Шостака Дениса Ігоровича, - кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022082080000032 від 04.01.2022р. за фактом порушення правил безпеки руху залізничного транспорту, що спричинило загибель людини закрито через відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.276 КК України.

За висновком комісії щодо проведення службового розслідування, затвердженого начальником СП «Запорізька дистанція колії» 14.01.2022р. (знаходяться в матеріалах кримінального провадження), - «об`єкти залізничного транспорту на момент аварії знаходились в справному стані відповідно до вимог нормативних документів, дії машиніста та помічника машиніста визнано вірними та оперативними, смертельне травмування сторонньої особи ( ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) сталося через необережність самої потерпілої внаслідок порушення нею Правил безпеки громадян на залізничному транспорті, затв. Наказом Міністерства транспорту України від 22.11.2007р. за №1059».

Застосовані судом норми права та висновки суду

Відповідно до чч. 1, 2, 5 статті 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухово- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Тобто саме на власника або володільця джерела підвищеної небезпеки покладено обов`язок доведення наявності непереборної сили або умислу потерпілого.

Частинами 2 та 3 статті 23 ЦК України встановлено, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

За змістом п.1 ч.2 ст.1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до ч.2 ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Відповідно до п.п.2.5., 2.6, 2.10. Правил безпеки громадян на залізничному транспорті України, затверджених наказом Мінтранспорту України № 54 від 19 лютого 1998 року, пішоходам забороняється: ходити по залізничних коліях та наближатися до них на відстань менше п`яти метрів; переходити і перебігати через залізничні колії перед поїздом (або локомотивом, вагоном, дрезиною тощо), що наближається, якщо до нього залишилося менше ніж 400 м.; проходити по залізничних мостах і тунелях, не обладнаних спеціальними настилами для проходу пішоходів.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 1193 ЦК України, якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.

Положеннями ст.1193 ЦК України визначено, що зменшення розміру відшкодування з урахуванням ступеня вини потерпілого застосовуються і в інших випадках завдання шкоди майну, а також фізичній особі, однак у кожному разі підставою для цього може бути груба необережність потерпілого (перебування у нетверезому стані, нехтування правилами безпеки руху тощо), а не проста необачність.

Питання про те, чи є допущена потерпілим необережність грубою (ч.2 ст.1193 ЦК України), у кожному конкретному випадку має вирішуватись з урахуванням фактичних обставин справи (характеру дії, обставин завдання шкоди, індивідуальних особливостей потерпілого, його стану тощо).

Судом встановлено, що причиною смерті ОСОБА_2 стали травми, отримані від зіткнення з поїздом, причиною смертельного травмування були порушення Правил безпеки громадян на залізничному транспорті України, отже, - спричинення шкоди відбулося не з вини відповідача, а через необережність самого потерпілого (загиблої), що не є підставою для відмови у захисті порушеного права, оскільки за змістом зазначених норм матеріального права власник (володілець) джерела підвищеної небезпеки відповідає за шкоду без врахування вини та може бути звільнений від такої відповідальності лише у разі спричинення шкоди за наслідками непереборної сили або умислу потерпілого на завдання самому собі цієї шкоди.

Моральна шкода позивачу завдана смертю матері, що спричинило та буде спричиняти протягом усього життя позивачу душевні страждання, відновити становище, яке існувало до смерті матері у житті позивача неможливо, тому існують правові підстави для відшкодування їй моральної шкоди.

Суд враховує нехтування та порушення загиблою правил безпеки громадян на залізничному транспорті, що свідчить про грубу необережність та тягне за собою зменшення суми відшкодування.

Суд, враховуючи ступінь вини відповідача та його поведінку, враховуючи вимоги розумності, виваженості та справедливості, оцінює моральні страждання позивача в розмірі 100000 гривень та приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь позивача 100000 грн. в рахунок відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 100 000 гривень.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь держави судовий збір у розмірі 1000,00 гривень.

В іншій частині позовних вимог -відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Акціонерне товариство «Українська залізниця», ЄДРПОУ:40075815, адреса місцезнаходження: 03150 м.Київ вул.Єжи Гедройця,5;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено та підписано 09.06.2026р.

Суддя Шевченківського районного суду м.Запоріжжя Максим ТУРЧИНСЬКИЙ

08.06.26