Рішення № 137273574, 27.05.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.05.2026Справа № 910/2624/26за позовом Військової частини НОМЕР_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроіндустріаль»

про стягнення заборгованості за договором поставки,

Суддя Зеленіна Н.І.

Секретар судового засідання Солонюк К.Г.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Військова частина НОМЕР_1 звернулась до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроіндустріаль» про стягнення неустойки за договором поставки від 31.07.2025 № 777/4Д на загальну суму 1 879 587,60 грн, з яких пеня за порушення строків постачання товару у сумі 994 479, 60 грн; штраф у розмірі 7% від вартості поставленого з порушенням строків товару за прострочення постачання понад 30 днів у сумі 885 108,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, 31 липня 2025 року між Військовою частиною НОМЕР_1 (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроіндустріаль» (Постачальник) було укладено Договір поставки № 777/4Д, за умовами якого Відповідач прийняв на себе зобов`язання поставити вироби з дроту (малопомітну перешкоду типу МПП, код ДК 44310000-6) на загальну суму 17 597 200,00 грн для забезпечення будівництва військових інженерно-технічних споруд на ділянках 16.1 та 16.2. Згідно з Графіком поставки (Додаток № 4 до Договору), граничний строк передачі товару для ділянки 16.2 у кількості 1542 комплекти було визначено не пізніше 15.08.2025. Проте, Відповідач здійснив поставку товару з порушенням встановлених строків на суму 12 644 400,00 грн, що стало підставою для звернення Позивача до суду з вимогою про стягнення пені та штрафу, передбачених Договором.

Ухвалою суду від 12.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 08.04.2026.

Через систему "Електронний суд" 24.03.2026 від представника відповідача надійшов відзив, в якому останній заперечував проти позовних вимог та просив відмовити у позові в повному обсязі. Свою позицію Відповідач обґрунтовує тим, що у Додатку № 2 до Договору сторонами не було визначено конкретних строків поставки товару, що, на його думку, виключає факт прострочення зобов`язання. Крім того, Відповідач наголосив на безпідставності нарахування штрафу у розмірі 7%, посилаючись на приписи Закону України № 4225-IX, яким запроваджено обмеження щодо застосування таких санкцій до виконавців оборонних замовлень у період дії воєнного стану, а також надав контррозрахунок пені, виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ відповідно до оновлених норм Цивільного кодексу України.

Через систему "Електронний суд" 24.03.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Позивач зазначає, що під час підписання Договору Відповідач був обізнаний з умовами розділу 6 щодо відповідальності та добровільно погодився на визначений розмір санкцій (0,1% пені та 7% штрафу). Окрім того, Позивач вказує на помилковість контррозрахунку Відповідача, оскільки порядок нарахування штрафних санкцій за порушення строків у даних правовідносинах прямо врегульований нормами статті 121-1 Бюджетного кодексу України. Позивач наголошує, що оскільки прострочення поставки товару за Додатком № 4 на суму 12 644 400,00 грн склало понад 30 днів, нарахування як пені, так і штрафу у розмірі 7 відсотків є правомірним заходом захисту державних інтересів.

Через систему "Електронний суд" 26.03.2026 від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких підтримав свою позицію щодо відсутності правових підстав для задоволення позову. Відповідач зауважує, що Позивач не спростував факт відсутності у Додатку № 2 до Договору встановлених строків поставки, що, за твердженням Відповідача, виключає стан прострочення. Крім того, Відповідач наголосив на послідовності здійснення поставок металопродукції за Специфікаціями, що, на його думку, підтверджує арифметичну помилковість розрахунку пені, наданого Позивачем. Також Відповідач зазначив, що аргументи Позивача щодо застосування санкцій на підставі Бюджетного кодексу України не спростовують дію спеціальних норм Закону № 4225-IX, які обмежують відповідальність виконавців оборонних контрактів у період воєнного стану.

Протокольною ухвалою суду від 08.04.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті позовних вимог на 22.04.2026.

Протокольною ухвалою суду від 22.04.2026 оголошено перерву по справі до 27.05.2026.

Через систему "Електронний суд" 27.04.2026 від представника позивача надійшли додаткові пояснення, у яких уточнив розрахунок штрафних санкцій. Зокрема, позивач наголосив, що положення пункту 6.2 Договору щодо стягнення пені у розмірі 0,1% та 7% штрафу повністю узгоджуються зі спеціальною нормою закону - статтею 121-1 Бюджетного кодексу України (в редакції Закону № 4225-IX від 16.01.2025), яка прямо передбачає саме такий розмір відповідальності за порушення строків у сфері оборонних закупівель. Окрім того, визнавши наявність технічної описки у попередніх розрахунках, Позивач надав уточнений розрахунок неустойки, згідно з яким просить стягнути з Відповідача суму в розмірі 1 856 890,00 грн, що складається з пені у сумі 971 782,00 грн та штрафу в розмірі 885 108,00 грн. На підтвердження належного виконання своїх зобов`язань Позивач також надав відомості про повну та своєчасну оплату отриманого товару згідно з платіжними інструкціями № 2037 від 29.09.2025, № 2110 та № 2111 від 09.10.2025, а також № 2182 та № 2183 від 16.10.2025.

Через систему "Електронний суд" 28.04.2026 від представника відповідача надійшли письмові пояснення стосовно розрахунку пені. У вказаних поясненнях Відповідач вкотре наголосив на незгоді з арифметичними розрахунками Позивача, надавши власний контррозрахунок, проведений на підставі пункту 6.2 Договору (за ставкою 0,1%). Відповідач зазначає, що при обрахунку пені необхідно враховувати поетапне зменшення суми заборгованості в міру здійснення поставок за видатковими накладними від 18.09.2025, 28.09.2025 та 29.09.2025. За твердженням Відповідача, при застосуванні договірної ставки 0,1%, загальний розмір пені за період з 16.08.2025 по 30.09.2025 має становити 535 476,40 грн, що майже вдвічі менше за суму, заявлену Позивачем. Відтак, Відповідач просить суд врахувати надані пояснення та наведену послідовність виконання зобов`язань за Специфікаціями при прийнятті остаточного рішення.

З метою повного та всебічного розгляду справи суд протокольною ухвалою від 27.05.2026 долучив подані додаткові пояснення позивача від 27.04.2026 та письмові пояснення відповідача від 28.04.2026 до матеріалів справи.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Представник відповідача заперечував проти задоволення позову.

Суд дослідив зібрані в матеріалах справи докази, заслухав пояснення представників сторін як щодо досліджених доказів, так і по суті позовних вимог та заперечень проти позову.

27.05.2026 у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

31.07.2025 між Військовою частиною НОМЕР_1 (далі - Покупець/Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроіндустріаль» (далі - Постачальник/Виконавець) було укладено Договір поставки № 777/4Д (далі - Договір).

У відповідності до пункту 1.1 Договору ТОВ «АГРОІНДУСТРІАЛЬ» (далі Постачальник) прийняло на себе зобов`язання поставити Товар, а саме малопомітну перешкоду типу МПП, код ДК 44310000-6 (вироби з дроту) на суму 17 597 200, 00 грн., у тому числі ПДВ (далі - Товар) для виконання будівельних робіт з будівництва військових інженерно - технічних споруд по об`єктах «Нове будівництво лінії інженерних загороджень ділянка 16.1», «Нове будівництво лінії інженерних загороджень ділянка 16.2», а Військова частина НОМЕР_1 (далі - Покупець) зобов`язалася прийняти поставлений товар і оплатити його в терміни і на умовах передбачених Договором. Відповідно до п. 1.2 Договору найменування, кількість, ціна товару вказується Сторонами в специфікації до Договору (додаток 1-2 Договору).

Відповідно до Додатку 1 (Специфікація для виконання будівельних робіт з будівництва військових інженерно - технічних споруд по об`єктах «Нове будівництво лінії інженерних загороджень ділянка 16.1») Постачальник зобов`язався поставити 604 комплекти малопомітної перешкоди типу МПП на суму 4950800 грн., у тому числі ПДВ 825466,67 грн. для будівництво лінії інженерних загороджень ділянка16.1, а відповідно до Додатку 2 (Специфікація для виконання будівельних робіт з будівництва військових інженерно - технічних споруд по об`єктах «Нове будівництво лінії інженерних загороджень ділянка 16.2») - 1542 комплекти малопомітної перешкоди типу МПП на суму 12644400 грн., у тому числі ПДВ 2107400 грн.

Пунктом 1.3 Договору встановлено, що Постачальник повинен передати Замовнику Товар у терміни згідно графіку постачання (додаток № 3-4 до договору), якість якого відповідає умовам діючих державних стандартів, технічних умов, сертифікатам відповідності, а також технічних описів вказаних у специфікації до цього Договору. Товар має бути придатним для використання відповідно до його мети.

Відповідно до Додатку 3 Графік поставки Товару для виконання будівельних робіт з будівництва військових інженерно - технічних споруд по об`єктах «Нове будівництво лінії інженерних загороджень ділянка 16.1» строк поставки 604 комплектів малопомітної перешкоди типу МПП визначено не було, а відповідно до Додатку 4 Графікпоставки Товару для виконання будівельних робіт з будівництва військових інженерно - технічних споруд по об`єктах «Нове будівництво лінії інженерних загороджень ділянка 16.2» строк поставки 1542 комплектів малопомітної перешкоди типу МПП - не пізніше 15.08.2025.

Відповідно до пунктів 2.5, 2.7 Договору Покупець здійснює оплату у розмірі 100% вартості Товару протягом 30 календарних днів з дати фактичної поставки Товару Постачальником та підписання видаткової накладної.

У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за фактично поставлений товар здійснюється протягом 5 банківських днів з дати отримання Покупцем відповідного фінансування на свій рахунок.

Пунктами 3.3, 3.4 Договору визначено, що Постачальник повинен передати Покупцю на кожну партію Товару видаткову накладну на Товар. Товар приймається Замовником в момент поставки: за кількістю - відповідно до кількості, зазначеної в видатковій накладній та/або товарно-транспортній накладній; за якістю - відповідно до сертифікатів відповідності (паспортів якості).

У пункті 5.2 Договору Сторони визначили, що Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», але не довше ніж до 31.12.2025.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Товар відповідно до Додатку № 1 (Специфікація для виконання будівельних робіт з будівництва військових інженерно - технічних споруд по об`єктах «Нове будівництво лінії інженерних загороджень ділянка 16.1») у кількості 604 комплектів на суму 4950800 грн. поставлено за Видатковою накладною від 29.09.2025 № АІ000005975 в строк, передбачений Графіком поставки Товару для виконання будівельних робіт з будівництва військових інженерно - технічних споруд по об`єктах «Нове будівництво лінії інженерних загороджень ділянка 16.1» (Додаток 3).

Товар відповідно до Додатку № 2 (Специфікація для виконання будівельних робіт з будівництва військових інженерно - технічних споруд по об`єктах «Нове будівництво лінії інженерних загороджень ділянка 16.2») поставлено з порушенням строку, передбаченого Графіком поставки Товару для виконання будівельних робіт з будівництва військових інженерно - технічних споруд по об`єктах «Нове будівництво лінії інженерних загороджень ділянка 16.1» (Додаток 4), а саме: видаткова накладна від 18.09.2025 № АІ000005689 - 850 комплектів на суму - 6 970 000,00 грн.; видаткова накладна від 28.09.2025 № АІ000005971 - 220 комплектів на суму - 1 804 000,00 грн.; видаткова накладна від 29.09.2025 № АІ000006134 - 92 комплектів на суму 754 400,00 грн.; видаткова накладна від 30.09.2025 № АІ000005982 - 380 комплектів на суму - 3 116 000 грн.

На виконання умов Договору Покупцем проведено оплату за поставлений товар відповідно до платіжних інструкцій: від 29.09.2025 № 2037 на суму 6970000 грн.; від 09.10.2025 № 2110 на суму 3116000 грн.; від 09.10.2025 № 2111 на суму 1804000 грн.; від 16.10.2025 № 2182 на суму 4952800 грн.; від 16.10.2025 № 2183 на суму 754400 грн.

Таким чином Покупцем зобов`язання за Договором виконано належним чином, а Постачальником порушено зобов`язання за Договором щодо строків поставки Товару на суму 12644400 грн. для виконання будівельних робіт з будівництва військових інженерно - технічних споруд по об`єктах «Нове будівництво лінії інженерних загороджень ділянка 16.1» (Додаток 4) на строк понад 30 днів.

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За невиконання або неналежне виконання зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену Договором та чинним законодавством. Відповідно до пункту 6.2 Договору, за порушення строків постачання Товару з Постачальника стягується пеня у розмірі 0,1% від вартості поставленого з порушенням строку Товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів - додатково стягується штраф у розмірі 7% від вказаної вартості.

Вказаний порядок нарахування санкцій узгоджується з приписами статті 121-1 Бюджетного кодексу України (щодо відповідальності за порушення зобов`язань за оборонними закупівлями).

Договір набуває чинності з дати його підписання і діє до завершення воєнного стану, але не довше ніж до 31.12.2025 (п. 5.2).

З матеріалів справи вбачається, що невід`ємною частиною договору є: Додаток № 1-2 - Специфікації товару; Додаток № 3-4 - Графіки поставки Товару.

Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів визнання недійсним вказаного Договору поставки № 777/4Д від 31.07.2025 сторонами суду не надано.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідачем допущено неналежне виконання зобов`язань за Договором поставки від 31.07.2025 № 777/4Д у частині дотримання строків поставки товару (малопомітної перешкоди типу МПП) за Додатком № 4.

З огляду на порушення граничного строку поставки (15.08.2025) на суму 12 644 400,00 грн, Позивачем, на підставі пункту 6.2 Договору та з урахуванням поданих додаткових пояснень (уточненого розрахунку), нараховано та заявлено до стягнення неустойку в загальній сумі 1 856 890,00 грн, з яких: 971 782,00 грн - пеня та 885 108,00 грн - штраф у розмірі 7%.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на відсутність чітко встановленого строку поставки у Специфікації № 2, арифметичні помилки у розрахунках Позивача та неправомірність нарахування штрафних санкцій у період дії воєнного стану згідно з нормами спеціального законодавства.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 663 ЦК України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 1.3 Договору та Додатку № 4 (Графік поставки Товару для ділянки 16.2), Відповідач зобов`язався здійснити поставку 1542 комплектів малопомітної перешкоди типу МПП у строк - не пізніше 15.08.2025.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується копіями видаткових накладних, фактична поставка товару за вказаним Додатком відбулася з порушенням встановленого строку, а саме: за накладною від 18.09.2025 № АІ000005689 на суму 6 970 000,00 грн; за накладною від 28.09.2025 № АІ000005971 на суму 1 804 000,00 грн; за накладною від 29.09.2025 № АІ000006134 на суму 754 400,00 грн; за накладною від 30.09.2025 № АІ000005982 на суму 3 116 000,00 грн.

Загальна вартість товару, поставленого з порушенням строку, становить 12 644 400,00 грн.

Суд відхиляє твердження Відповідача про невизначеність строку поставки, оскільки Графік поставки (Додаток № 4) є невід`ємною частиною Договору, підписаний сторонами та містить чітку кінцеву дату виконання зобов`язання.

Таким чином, судом встановлено, що Відповідач неналежно виконав взяті на себе договірні зобов`язання щодо своєчасної поставки товару.

Відповідальність Відповідача за порушення строків виконання зобов`язання передбачена пунктом 6.2 Договору, згідно з яким за порушення строків постачання Товару стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товару, з якого допущено прострочення, за кожен день такого прострочення, а за прострочення понад тридцять днів - додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості»

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

При цьому щодо порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, передбаченою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, передбачених договором штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Підставою, яка породжує обов`язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов`язання (стаття 610, пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).

Предметом даного спору, з урахуванням поданих позивачем додаткових пояснень (уточненого розрахунку від 27.04.2026), є стягнення з відповідача 1 856 890,00 грн неустойки, з яких: 971 782,00 грн - пеня, нарахована на підставі пункту 6.2 Договору та статті 121-1 Бюджетного кодексу України, розрахована за кожний день прострочення поставки товару по кожній видатковій накладній окремо; 885 108,00 грн - 7% штрафу, нарахованого на підставі пункту 6.2 Договору та статті 121-1 Бюджетного кодексу України, за прострочення поставки товару на суму 12 644 400,00 грн терміном понад 30 днів.

Дослідивши умови Договору поставки № 777/4Д від 31.07.2025, судом встановлено, що у розділі 6 Договору сторонами була визначена відповідальність сторін, зокрема: за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством України (пункт 6.1 Договору); за порушення строків постачання Товару згідно графіку постачання (Додаток 3-4) з Постачальника стягується пеня у розмірі 0,1% від вартості поставленого з порушенням строків Товару за кожен день такого прострочення до повного виконання зобов`язань, а за прострочення понад тридцять днів з Постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості поставленого з порушенням строків Товару (пункт 6.2 Договору).

Позивач просить стягнути з відповідача пеню та штраф, нараховані у відповідності до п. 6.2 Договору на вартість товару за Додатком № 4 у розмірі 12 644 400,00 грн, поставка якого була здійснена у період з 18.09.2025 по 30.09.2025, що свідчить про порушення встановленого графіком строку (15.08.2025) понад 30 календарних днів

Графіком поставки товару (Додаток № 4 до Договору) сторонами узгоджено кінцеву дату поставки товару на суму 12 644 400,00 грн - 15.08.2025.

ТОВ «АГРОІНДУСТРІАЛЬ» у заявах по суті спору не заперечує факт здійснення поставки товару за вказаним Додатком у період з 18.09.2025 по 30.09.2025, що підтверджується долученими до матеріалів справи видатковими накладними.

Докази своєчасного виконання Відповідачем всього обсягу зобов`язань щодо поставки товару у строк до 15.08.2025 включно у матеріалах справи відсутні.

Враховуючи факт порушення Відповідачем зобов`язань щодо своєчасної поставки передбаченого Договором товару, нарахування Позивачем пені у розмірі 0,1% у відповідності до п. 6.2 Договору починаючи з 16.08.2025 є правомірним та обґрунтованим.

Суд, здійснивши власний перерахунок, дійшов висновку, що обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, є вимоги про стягнення з Відповідача пені у розмірі 971 782,00 грн, нарахованої за період з 16.08.2025 по дати, що передують дням фактичної поставки товару за кожною накладною, у відповідності до п. 6.2 Договору.

При цьому нарахування пені у розмірі 0,1% передбачено безпосередньо п. 6.2 Договору та узгоджується зі ст. 121-1 Бюджетного кодексу України. У зв`язку з цим, заперечення Відповідача про неможливість застосування штрафних санкцій через нібито відсутність встановленого строку поставки судом відхиляються, оскільки строк чітко визначений у Додатку № 4 до Договору.

Суд критично оцінює та відхиляє наданий Відповідачем контррозрахунок пені на суму 535 476,40 грн з огляду на таке. Як вбачається з матеріалів справи, поставка товару здійснювалася за двома різними специфікаціями (Додатки №1 та №2). Позивачем при здійсненні розрахунку правомірно розмежовано товар, поставлений на виконання Специфікації №1 (строк поставки якого не був визначений та щодо якого штрафні санкції не заявлялись), та товар, поставлений на виконання Специфікації №2 (строк поставки - до 15.08.2025). Натомість Відповідач у своєму розрахунку безпідставно об`єднує ці поставки, штучно змінюючи базу нарахування та періоди прострочення.

Враховуючи викладене, суд визнає контррозрахунок Відповідача арифметично та методологічно помилковим, оскільки він суперечить умовам Договору в частині виконання зобов`язань за конкретними специфікаціями, а тому приймає розрахунок Позивача як такий, що відповідає фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст.121-1 Бюджетного кодексу України у разі якщо порушення зобов`язання пов`язане з виконанням державного контракту (договору) постачальником товарів, виконавцем робіт та надавачем послуг та/або виконавцем державного контракту (договору) з оборонних закупівель для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості.

Згідно з частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України (чинній на час спірних правовідносин) у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Одним із видів забезпечення виконання зобов`язання є неустойка (частина перша статті 546 ЦК України).

Поряд з цим, за змістом статей 610, 611, 612 ЦК України невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є порушенням зобов`язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, установлених договором або законом.

Цивільно-правова та господарсько-правова відповідальність - це покладення на правопорушника встановлених законом негативних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового обов`язку, що узгоджується з нормами статті 610 ЦК України та статті 216 ГК України.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 230 ГК України неустойка є штрафною санкцією, яка застосовується до учасника господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею), за статтею 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина друга статті 551 ЦК України).

При цьому за приписами частини першої статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

На відміну від положень ЦК України, які штраф та пеню визначають як види неустойки в залежності від правил обчислення (частини друга та третя статті 549 цього Кодексу), а неустойку і як вид забезпечення виконання зобов`язання, і як правовий наслідок порушення зобов`язань, встановлених законом або договором, положення ГК України визначають неустойку, штраф та пеню як господарські санкції у вигляді грошової суми - штрафні санкції, суму яких учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Отже, сплату неустойки як один із видів забезпечення виконання зобов`язання, встановлених договором або законом, та як один із встановлених договором або законом правових наслідків порушення зобов`язання передбачено лише нормами ЦК України (пункт 3 частини першої статті 611 цього Кодексу).

Поширене застосування неустойки саме з метою забезпечення договірних зобов`язань обумовлено насамперед тим, що неустойка є зручним інструментом спрощеної компенсації втрат кредитора, викликаних невиконанням або неналежаним виконанням боржником своїх зобов`язань.

Неустойка як господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов`язань започатковує визначеність у правовідносинах за зобов`язаннями, а саме - відповідальність має настати щонайменше в межах неустойки. Тобто неустойка підсилює дію засобів цивільно-правової відповідальності, робить їх достатньо визначеними, перетворюючи в необхідний, так би мовити, невідворотній наслідок правопорушення. Отже неустойка стає оперативним засобом реагування у разі порушення або неналежного виконання зобов`язання, яким можна скористатись як тільки було порушено зобов`язання, не чекаючи викликаних ним негативних наслідків. Зокрема, задля прагнення учасників зобов`язання до дійсно оперативного, негайного використання свого права на неустойку для неї встановлений спеціальний скорочений строк позовної давності: позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (пункт 1 частини другої статті 258 ЦК України).

Отже, завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та як міри відповідальності є одночасно забезпечення дисципліни боржника стосовно виконання зобов`язання (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі, у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Поряд з цим ГК України, також як і ЦК України, передбачає, що неустойка встановлюється договором або законом.

Тобто неустойка має договірний (добровільний) характер, що встановлюється за ініціативою сторін зобов`язання; а також імперативний характер (встановлений законом), тобто договірно-обов`язковий, умови про яку включаються в договір через підпорядкування імперативним вимогам правової норми. При цьому для деяких видів зобов`язань неустойка встановлюється законом іншим нормативно-правовим актом безпосередньо, а тому сторони відповідно зобов`язання підпорядковуються існуючим правилам про неустойку стосовно як її розміру, так і порядку та умов про її стягнення, хоча при цьому не укладають не тільки угоди про неустойку, але і безпосередньо договору.

Так, законодавець в ГК України, встановлюючи правила визначення розміру штрафних санкцій (зокрема і неустойки, стаття 231 цього Кодексу) та встановлюючи також як і ЦК України відмінності між порядками обчислення штрафу та пені (частина друга цієї статті Кодексу), уточнює, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором (частина четверта статті 231 ГК України).

Щодо застосування наведених положень статті 231 ГК України суд звертається до правової позиції, викладеної у пункті 6.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 904/4156/18 та у постанові Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 910/14591/21: господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов`язань поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір.

Верховний Суд у постанові №911/2269/22 від 19.01.2024 виснував, що розмір неустойки у зобов`язальних правовідносинах, право вимоги щодо якої набуде кредитор, обумовлений умовами для її застосування:

- характером неустойки (договірний або встановлений законом);

- підставами для її застосування (зазначення в договорі або в законі обставин, за яких її буде застосовано);

- складом неустойки (пеня, штраф), відповідно, розміром кожної із цих складових;

- умовами сплати неустойки внаслідок порушення зобов`язання, зокрема, у разі заподіяння збитків.

Умовами договору, зокрема п. 6.2 договору, сторонами передбачено відповідальність за порушення строків постачання Товару згідно з Графіком постачання (Додатки № 3-4). зокрема за вказане порушення з Постачальника стягується пеня у розмірі 0,1% від вартості недопоставленого Товару (або поставленого з порушенням строків) за кожен день такого прострочення до повного виконання зобов`язання. Крім того, за прострочення поставки понад тридцять днів пунктом 6.2 Договору встановлено додаткову відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 7% від вартості такого Товару.

Щодо вимоги Позивача про стягнення штрафу в розмірі 7% від вартості поставленого з порушенням строків Товару в сумі 885 108,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 статті 17 Закону України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб" положення абзацу третього частини другої статті 231 Господарського кодексу України в частині стягнення штрафу в розмірі 7 відсотків вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання зобов`язання, не застосовується до виконавців державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель, які виконуються у період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та не завершені на день набрання чинності цим Законом.

Судом встановлено, що Договір поставки від 31.07.2025 № 777/4Д за своїм змістом є державним контрактом з оборонних закупівель, оскільки Товар (малопомітна перешкода типу МПП) постачався для будівництва військових інженерно-технічних споруд в інтересах Військової частини НОМЕР_1 .

Даний правочин укладено з урахуванням Постанови КМУ від 11.11.2022 № 1275 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану», що виключає можливість застосування положень ч. 2 ст. 231 ГК України щодо нарахування 7% штрафу за прострочення виконання зобов`язання з поставки Товару за державним контрактом (Договором поставки від 31.07.2025 № 777/4Д), оскільки вказаний правочин за своїм правовим режимом відноситься до оборонних закупівель, на які у період дії воєнного стану поширюється дія спеціальних норм Закону № 2102-IX, що зупиняють дію вищезгаданої норми Господарського кодексу України, а тому вимога про стягнення штрафу в сумі 885 108,00 грн задоволенню не підлягає.

Враховуючи, що відповідачем допущено порушення умов договору, доказів порушення таких строків не з вини відповідача матеріали справи не містять, перевіривши розрахунок заявленої до стягнення суми неустойки, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з урахуванням вищевикладеного.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволений вимог.

Керуючись ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Військової частини НОМЕР_1 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроіндустріаль» на користь Військової частини НОМЕР_1 пеню у сумі 971 782 грн, судовий збір в розмірі 11 661,39 грн.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.І. Зеленіна