Рішення № 137273475, 01.06.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.06.2026 м. Івано-ФранківськСправа № 909/276/26

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л. М., при секретарі судового засіданні Андріїв Л.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області, вул. Грушевського, буд. 21, м. Івано-Франківськ, 76004;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІОЛІТ-ІФ", вул. Вовчинецька, буд. 225, с. Вовчинець Івано-Франківської міської ради, 76491;

Товариства з обмеженою відповідальністю "Х-АДВАНС", вул. Вовчинецька, буд. 225, с.Вовчинець Івано-Франківської міської ради, 76491;

за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Обслуговуючий кооператив Гаражний кооператив Соколи, вул. Вовчинецька, 225, м.Івано-Франківськ, 76006;

про визнання недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу земельної ділянки площею: 6,2207 га кадастровий номер: 2610190501090030118, яка розташована за адресою: вул. Вовчинецька, 225 в місті Івано-Франківську від 30.07.2020 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Х-АДВАНС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІОЛІТ-ІФ", скасування, із закриттям розділу, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 53383106 від 30.07.2020 у державному реєстрі прав на нерухоме майно на земельну ділянку площею: 6,2207 га, кадастровий номер: 2610190501090030118 за Товариством з обмеженою відповідальністю "ІОЛІТ-ІФ" та зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ІОЛІТ-ІФ" не чинити Івано-Франківській міській раді перешкод у володінні та користуванні земельною ділянкою площею: 6,2207 га, кадастровий номер: 2610190501090030118, яка розташована за адресою: вул. Вовчинецька, 225 в місті Івано-Франківську,

за участі:

представника позивача: Буджака Віктора Миколайовича

представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ІОЛІТ-ІФ": Сохана Володимира Євгеновича

представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Х-АДВАНС": Шургот Оксани Василівни

від третьої особи: не з`явилися

встановив: Івано-Франківська міська рада Івано-Франківської області звернулась до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІОЛІТ-ІФ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Х-АДВАНС" про визнання недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу земельної ділянки площею: 6,2207 га кадастровий номер: 2610190501090030118, яка розташована за адресою: вул. Вовчинецька, 225 в місті Івано-Франківську від 30.07.2020 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Х-АДВАНС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІОЛІТ-ІФ", скасування, із закриттям розділу, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 53383106 від 30.07.2020 у державному реєстрі прав на нерухоме майно на земельну ділянку площею: 6,2207 га, кадастровий номер: 2610190501090030118 за Товариством з обмеженою відповідальністю "ІОЛІТ-ІФ" та зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ІОЛІТ-ІФ" не чинити Івано-Франківській міській раді перешкод у володінні та користуванні земельною ділянкою площею: 6,2207 га, кадастровий номер: 2610190501090030118, яка розташована за адресою: вул. Вовчинецька, 225 в місті Івано-Франківську.

Вирішення процесуальних питань.

Ухвалою суду від 05.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 06.04.2026 залучено до участі у справі № 909/276/26 в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Обслуговуючий кооператив Гаражний кооператив Соколи.

28.04.2026 від третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Обслуговуючого кооперативу Гаражний кооператив "Соколи" до суду надійшло клопотання від 28.04.2026 (вх.№ 7808/26) в якому просить суд зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю ІОЛІТ-ІФ надати належним чином засвідчені копії документів щодо реєстрації за ТОВ ІОЛІТ-ІФ права власності на спірну земельну ділянку по вул. Вовчинецькій, 225 в м. Івано-Франківську, а саме: договір, додаткові угоди, витяги з державних реєстрів, платіжні доручення (квитанції) чи інші документи на підтвердження оплати вартості земельної ділянки згідно договору від 30.07.2020 за реєстром №997 посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Мачкур А.А., в тому числі довідку від продавця ТОВ "Х-Адванс" про здійснення повного розрахунку за цим договором).

Зазначає, що згідно договору купівлі-продажу продаж земельної ділянки здійснено за 1580025,00грн при нормативній грошовій оцінці 7400720,38грн., внаслідок чого бюджету нанесено збитки в сумі 5820695,38 грн. Факт заподіяння збитків внаслідок продажу земельної ділянки за заниженою вартістю підтверджується результатами кримінального провадження яке розслідувалося прокуратурою Івано-Франківської області щодо приватного підприємця Кнігніцької Г.Д. та спеціаліста управління земельних ресурсів Березовської Г.В. які надали недостовірні висновки щодо вартості земельної ділянки.

Договір купівлі-продажу від 30.07.2020 укладений між ТОВ "Х-Адванс" та ТОВ "Іоліт-ІФ" і посвідчений тим же приватним нотаріусом Мачкур А.А. є нікчемним так як порушує публічний порядок та спрямований на незаконне заволодіння майном територіальної громади.

Пунктом 2.1. вказаного договору передбачено, що «ціна продажу земельної ділянки за цим договором складає 1590222,97 гривні 97 копійок (без врахування ПДВ), які гроші мають бути сплачені до тридцять першого грудня дві тисячі двадцятого року». Також в матеріалах справи міститься договір від 10.02.2021оку про внесення змін до вищевказаного договору купівлі продажу від 30.07.2020 яким пункт 2.1. викладено в наступній редакції: «ціна продажу земельної ділянки за цим договором складає 1590222,97 гривні 97 копійок (без врахування ПДВ), які гроші мають бути сплачені до тридцять першого грудня дві тисячі двадцять другого року».

Разом з тим, пунктом 7.4. вказаного договору передбачено, що «у разі невиконання однією із сторін умов цього договору він може бути змінений або розірваний на вимогу другої сторони за рішенням господарського суду у встановленому порядку відповідно до їх компетенції».

Розглянувши клопотання Обслуговуючого кооперативу Гаражний кооператив "Соколи" про витребування доказів, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

У відповідності до частини 2 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, у клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

З`ясувавши обставини, на яких ґрунтується клопотання про витребування доказів , враховуючи предмет позову, суд дійшов до висновку про те, що докази, які Обслуговуючий кооператив Гаражний кооператив Соколи просить суд витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю ІОЛІТ-ІФ не стосуються обставин, які входять до предмету доказування у даній справі.

Позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за висновками Верховного суду зазначеними у постанові від 28.11.2023 у справі №344/2001/15-а, а також постанові Верховного суду від 24.11.2020 у справі №809/563/15 встановлено, що земельна ділянка площею: 6,2207 га кадастровий номер 2610190501090030118, яка розташована за адресою: вул. Вовчинецька, 225 в місті Івано-Франківську, на якій здійснюється діяльність гаражного кооперативу "Соколи" являється частиною міста Івано-Франківська на підставі рішення виконавчого комітету Івано-Франківської обласної ради народних депутатів від 21 листопада 1989 року № 190 «Про надання земельних ділянок для несільськогосподарського використання, переведення громадських земель в присадиби та внесення змін в земельно-облікові документи. Пунктом 4 даного рішення Івано-Франківської обласної ради народних депутатів, дана земельна ділянка включена в межі Івано-Франківська. Таким чином юридичний статус даної земельної ділянки закріплено даним рішенням, яке не втратило чинності.

У господарській справі 909/68/24 за позовом Івано-Франківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІОЛІТ ІФ" (надалі -ТОВ "ІОЛІТ - ІФ") встановлені преюдиційні факти про те, що рішення, які були прийняті Вовчинецькою сільською радою поза межами наданих їй законом повноважень, призвели до незаконного вибуття із комунальної власності Івано-Франківської міської ради земельної ділянки площею 6,2207га кадастровий номер 2610190501090030118 у власність ТОВ "ІОЛІТ - ІФ", так як вказана земельна ділянка починаючи з 1989 року належала до земель Івано-Франківської міської ради, а не Вовчинецької сільської ради.

Згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку від 25.10.2012 серії ЯМ № 657804, на підставі розподільчого балансу від 19.10.2011 ТОВ «Х-АДВАНС» набуло право власності на земельну ділянку площею 6,2207 га (у межах згідно з планом), розташованої на АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для обслуговування гаражної автостоянки автомобілів.

В подальшому ТОВ ІОЛІТ-ІФ придбало спірну земельну ділянку на підставі договору купівлі-продажу (надалі - Договір), укладеного 30.07.2020 з попереднім власником ТОВ Х-АДВАНС.

Укладаючи договір купівлі-продажу від 30.07.2020 ТОВ ІОЛІТ-ІФ в силу зазначених вище зовнішніх, об`єктивних, явних і видимих природних ознак спірної земельної ділянки (зокрема її місцезнаходження в місті Івано-Франківську) повинно було знати про те, що набуття приватної власності на неї є неможливим, так як ця земельна ділянка не належить і не відносилася до земель села Вовчинець.

Тому, оскільки договір купівлі-продажу від 30.07.2020 був в першу чергу спрямований на порушення прав Івано-Франківської міської ради, а предметом договору була земельна ділянка, яка нібито (за умовами договору) знаходилася на землях Вовчинецької сільської ради, такий договір згідно з частинами першою та другою статті 228 ЦК України є нікчемним.

Тож наявність укладеного незаконного договору купівлі-продажу від 30.07.2020 створює перешкоди Івано-Франківській міській раді з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «ІОЛІТ-ІФ» у розпорядженні земельною ділянкою площею: 6,2207 га кадастровий номер: 2610190501090030118, яка розташована за адресою: вул. Вовчинецька, 225 в місті Івано-Франківську та можливості подальшого нею володіння та користування, як власника.

Тому, ТОВ «ІОЛІТ-ІФ», як кінцевий набувач спірної земельної ділянки має юридичний обов`язок усунути перешкоди Івано-Франківській міській раді, як законному власнику, у володінні та користуванні спірною земельною ділянкою.

Позиція відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ІОЛІТ-ІФ".

Позовні вимоги заперечує. Зазначає про те, що оскільки з урахуванням установлених характеристик спірної земельної ділянки та правового режиму її використання відсутні визначені законом заборони чи обмеження щодо можливості набуття такої ділянки у приватну власність, належним і ефективним способом захисту у такому спорі є пред`явлення віндикаційного позову, звернення з яким і було реалізовано позивачем у межах відповідної справи.

Заявлений позов спрямовано саме на усунення перешкод, які пов`язані саме з позбавленням позивача володіння спірним майном, що останній сам і зазначає в позові. Це ж в свою чергу також свідчить про неналежність обраного ним способу захисту, оскільки негаторний позов спрямований виключно на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

ТОВ "ІОЛІТ-ІФ" вважає що заявлений до нього позов не підлягає задоволенню насамперед через неправильно обраний позивачем спосіб захисту, а єдиним, визначеним законодавством способом захисту, який є ефективним позивач вже скористався і за результатами розгляду відповідної справи судом вже ухвалено остаточне рішення.

Позиція відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Х-АДВАНС".

Позовні вимоги заперечує, зазначає про те, що як вбачається із поданих позивачем копій судових рішень, господарським судом Івано-Франківської області вже розглядалась справа №909/68/24 між тими ж сторонами, стосовно одного й того ж предмету, за тих самих підстав позову, а саме Івано-Франківської міської ради до ТОВ «ІОЛІТ-ІФ».

Однією із позовних вимог по справі №909/68/24 було скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 53383106 від 30.07.2020 у Державному реєстрі прав на нерухоме майно на вказану земельну ділянку за ТОВ "ІОЛІТ - ІФ".

Судом по справі №909/68/24, де спір розглядався між тими самими сторонами та про той самий предмет було встановлено, що позовна вимога про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 53383106 від 30.07.2020 у Державному реєстрі прав на нерухоме майно на вказану земельну ділянку за ТОВ "ІОЛІТ - ІФ" не є належним та ефективним способом захисту прав позивача. Належним способом захисту буде виключно витребування земельної ділянки.

Отже, крім неналежності на неефективності обраного способу захисту шляхом скасування державної реєстрації, провадження у даній частині підлягає закриттю.

Стосовно заявленої позовної вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Х-АДВАНС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІОЛІТ-ІФ, зазначає, що навіть у разі задоволення позовної вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 30.07.2020, укладеного між ТОВ «Х-АДВАНС» та ТОВ «ІОЛІТ-ІФ», застосуванню підлягатиме двостороння реституція. Єдиним правовим наслідком такого рішення буде повернення спірної земельної ділянки у власність попереднього власника ТОВ «Х-АДВАНС», а не у власність Івано-Франківської міської ради.

Таким чином, зазначена позовна вимога ніяким чином не відновить порушене право позивача, тому такий спосіб захисту є неефективним та неналежним.

Також, відповідачем зазначено про застосування наслідків спливу терміну позовної давності.

Позиція третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Обслуговуючий кооператив Гаражний кооператив Соколи.

У поясненнях вважають, що позовна заява Івано-Франківської міської ради є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Судовими рішеннями у господарській справі №909/68/24 встановлено факт незаконного відчуження землі територіальної громади міста Івано-Франківська і порушення прав громадян України, що є членами гаражного кооперативу «Соколи», розміщеного на земельній ділянці по вул. Вовчинецькій, 225 в м. Івано-Франківську та є фактичними користувачами зазначеної земельної ділянки на якій розміщено їхні гаражі.

При прийнятті рішення Вовчинецької сільської ради від 07.02.2008 та виготовленні технічної документації із землеустрою замовником Акціонерним товариством «Родон» та Вовчинецькою сільською радою не було вказано, що на земельній ділянці яка передається в оренду наявне майно інших осіб, не було вжито заходів щодо вилучення земельної ділянки з користування ГК «Соколи», власників гаражів та звільнення даної земельної ділянки.

Договір купівлі-продажу від 30.07.2020 укладений між ТзОВ «Х-Адванс» та ТзОВ «Іоліт-ІФ» і посвідчений приватним нотаріусом Мачкур А. А. є нікчемним так як порушує публічний порядок та спрямований на незаконне заволодіння майном територіальної громади.

Питання відчуження земельної ділянки площею 6,3201 га по вул. Вовчинецькій, 225 вирішувалось без відома Івано-Франківської міської ради та за узгодженими діями посадових осіб Вовчинецької сільської ради, АТВТ "Родон", ТзОВ «Х-Адванс» та ТзОВ «Іоліт-ІФ» (кінцевим беніфіціаром яких є одна і та ж особа ОСОБА_1 ) що підтверджує особистий зв`язок цих осіб з питань, які стосуються підготовки документів для продажу земельної ділянки, які у сукупності стали підставою для її протиправної передачі в оренду, а в подальшому до її незаконних відчужень.

Обставини справи. Оцінка доказів.

Як вбачається з позовної заяви, предметом позову у цій справі є вимоги Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІОЛІТ-ІФ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Х-АДВАНС" про визнання недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу земельної ділянки площею: 6,2207 га кадастровий номер: 2610190501090030118, яка розташована за адресою: вул. Вовчинецька, 225 в місті Івано-Франківську від 30.07.2020 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Х-АДВАНС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІОЛІТ-ІФ"; скасування, із закриттям розділу, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 53383106 від 30.07.2020 у державному реєстрі прав на нерухоме майно на земельну ділянку площею: 6,2207 га, кадастровий номер: 2610190501090030118 за Товариством з обмеженою відповідальністю "ІОЛІТ-ІФ"; зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ІОЛІТ-ІФ" не чинити Івано-Франківській міській раді перешкод у володінні та користуванні земельною ділянкою площею: 6,2207 га, кадастровий номер: 2610190501090030118, яка розташована за адресою: вул. Вовчинецька, 225 в місті Івано-Франківську.

Згідно матеріалів справи, щодо земельної ділянки площею 6,2207 га, кадастровий номер: 2610190501090030118, яка розташована за адресою: вул. Вовчинецька, 225 в місті Івано-Франківську були наявними численні судові спори.

У провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебувала справа №909/68/24 за позовом Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІОЛІТ - ІФ" про витребування земельної ділянки площею 6,2207 га кадастровий номер: 2610190501090030118, яка розташована за адресою: вул. Вовчинецька, 225 в м. Івано-Франківську з незаконного володіння та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 53383106 від 30.07.2020 у державному реєстрі прав на нерухоме майно на земельну ділянку площею: 6,2207 га кадастровий номер: 2610190501090030118 за ТОВ "ІОЛІТ - ІФ".

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області у справі № 909/68/24 від 26.06.2024 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.02.2026 у справі № 909/68/24, постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.11.2025 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 26.06.2024 у справі №909/68/24 залишено без змін. Поновлено виконання постанови Західного апеляційного господарського суду від 20.11.2025 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 26.06.2024 у справі № 909/68/24.

При розгляді справи №909/68/24, судами встановлені наступні обставини, що мають преюдиційне значення при розгляді даної справи.

16.03.1982 рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської обласної ради народних депутатів № 96 "Про зміни в адміністративно-територіальному устрою міст Івано-Франківська та Тисменицького району" вирішено, серед іншого, підпорядкувати Вовчинецьку сільську раду народних депутатів Тисменицького району Івано-Франківській міській раді народних депутатів.

На підставі рішення виконавчого комітету Тисменицької районної ради народних депутатів Івано-Франківської області від 14.12.1983 № 340 підприємству п/с Г- 4710 видано державний акт Б № 082705 на право постійного користування землею загальною площею 43,9 га під будівництво промислової зони, котельні, підстанції АТС, технікуму електронних приладів, розширення підприємства та житлове будівництво, відведену згідно з розпоряджень Ради Міністрів УРСР від 06.03.1969 № 178-р, від 14.01.1976 № 26-р, від 27.10.1978 № 706-р, 13.04.1983 № 198-р та рішення облвиконкому від 23.06.1969 № 342/с та тепличне господарство згідно з рішенням облвиконкому від 28.10.1983 № 345.

Згідно з пунктом 4 рішення виконавчого комітету Івано-Франківської обласної ради народних депутатів від 21.11.1989 № 190, ураховуючи адміністративне підпорядкування сіл Вовчинець, Угорники, Микитинці, Хриплин, Крихівці Івано-Франківській міській раді народних депутатів і те, що значна частина земель землекористувачів Тисменицького району передана під розміщення підприємств, організацій і установ міста, зобов`язано Івано-Франківський міськвиконком і Тисменицький райвиконком внести зміни в земельно-облікові документи, включивши в межі м. Івано-Франківська 3413,1 га земель згідно з додатком № 4.

Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 51 від 14.02.1990 "Про розгляд матеріалів управління архітектури і містобудування міськвиконкому" дозволено заводу "Позитрон", проєктування та будівництво, зокрема, ІІІ-черги розширення заводу на вул. Обїздній - с. Вовчинець за умови виконання виданих технічних умов.

АТВТ "Родон", правонаступником якого є ПАТ "Родон", створено згідно з наказом Міністерства машинобудування військово-промислового комплексу і конверсії України від 17.11.1993 № 650 шляхом перетворення Державного підприємства заводу "Позитрон" (яке раніше мало назву п/с Г-4710) у Відкрите акціонерне товариство "Родон" відповідно до Указу Президента України "Про корпоратизацію підприємств" від 15.96.1993, що підтверджується статутом АТВТ "Родон" у новій редакції, затвердженій протоколом загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Родон" від 20.04.2004 № 1, зареєстрованим виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради 30.08.2004.

Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 16.06.1998 № 216 дозволено АТВТ "Родон" проведення проєктно-пошукових робіт для будівництва тимчасово, терміном на 5 років, автогаражної стоянки на власній території на вул. Вовчинецькій, 225.

Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 21.07.1998 № 287 "Про розгляд матеріалів управління архітектури і містобудування міськвиконкому" дозволено АТВТ "Родон" будівництво тимчасово, терміном на 5 років, гаражної автостоянки на власній території перспективного розширення підприємства на вул. Вовчинецькій, 225 (дозвіл на проведення проєктно-пошукових робіт рішення міськвиконкому від 16.06.1998 № 216) за умови виділення 500 місць міськвиконкому відповідно до укладеної угоди.

22.09.1998 рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 380 "Про розгляд матеріалів міського відділу земельних ресурсів" надано дозвіл на зміну цільового використання земельної ділянки площею 6,0 га на вул. Вовчинецькій, 225 із земель промисловості для влаштування і експлуатації тимчасової автогаражної стоянки. Вказана земельна ділянка знаходиться на території АТВТ "Родон", вільна від споруд та зелених насаджень. АТВТ "Родон" зобов`язано виготовити проєкт відведення земельної ділянки на зміну цільового використання і подати його на затвердження, а також укласти договір з міськвиконкомом про надання на вказаній території 500 автогаражних місць для громадян міста, в тому числі для громадян, які мали направлення в автогаражну стоянку приватного підприємства "Плекс", згідно зі списком, що додається в термін до 01.10.1998.

22.10.1998 виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради прийнято рішення №391, яким затверджено проєкт відведення земельної ділянки філії АТВТ "Родон" фізкультурно-оздоровчому комплексу (ФОК) "Кристал" площею 5,22 га на вул. Вовчинецькій, 225 за рахунок земель АТВТ "Родон" (дозвіл на зміну цільового використання землі виданий згідно із рішенням міськвиконкому від 22.09.1998 № 380). Надано вказану земельну ділянку філії АТВТ "Родон" ФОК "Кристал" в тимчасове користування терміном на 5 років для влаштування автогаражної стоянки; зобов`язано філію АТВТ "Родон" ФОК "Кристал" укласти договір з міськвиконкомом на право тимчасового користування земельною ділянкою в термін до 01.12.1998, який подати у міський відділ земельних ресурсів.

Згідно з актом вибору земельної ділянки для влаштування автогаражної стоянки на території АТ "Родон" на вул. Вовчинецькій, 225, складеному 23.10.1998 комісією в складі першого заступника міського голови, голови Вовчинецької сільради, головного архітектора м. Івано-Франківська, начальника міського відділу земельних ресурсів, головного санітарного лікаря, начальника Івано-Франківської державної інспекції безпеки, начальника пожежної інспекції в присутності представника АТВТ "Родон", вибрана земельна ділянка площею 5,22 га вільна від капітальної забудови.

17.07.2001 між Радою та ФОК "Кристал", на підставі рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 22.10.1998 № 391, укладено договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) загальною площею 5,22 га на умовах тимчасового користування строком на 5 років для влаштування автогаражної стоянки на вул. Вовчинецькій, 225, який зареєстровано в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 11.09.2001 за № 125 Ради.

17.07.2001 виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради прийняв рішення № 305, яким за згодою АТВТ "Родон" вилучено у нього земельну ділянку площею 7,4600 га на вул. Вовчинецькій, 225 та зобов`язано АТВТ "Родон" внести зміни до державного акта на право постійного користування землею. Цим же рішенням затверджено проєкт відведення земельної ділянки філії АТВТ "Родон" ФОК "Кристал" площею 7,4600 га на вул. Вовчинецькій, 225, з наданням їй в тимчасове користування, терміном на 5 років, для розміщення та обслуговування автогаражної стоянки легкових автомобілів; зобов`язано ФОК "Кристал" укласти договір на право тимчасового користування землею в термін до 01.09.2001.

17.08.2001 між Радою та ФОК "Кристал" на підставі рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 17.07.2001 №305 укладено договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) загальною площею 7,4600 га на умовах тимчасового користування строком на 5 років для розміщення та обслуговування автогаражної стоянки легкових автомобілів на вул. Вовчинецькій, 225, про що в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 11.09.2001 вчинено відповідний запис № 124 Ради.

20.02.2004 виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради здійснено реєстрацію ГК "Соколи".

20.02.2006 Радою прийнято рішення "Про вилучення та надання земельних ділянок", згідно з пунктом 50 якого за систематичну несплату земельного податку припинено дію договору на право тимчасового користування землею площею 5,22 га на вул. Вовчинецькій, 225, укладеного з філією АТВТ "Родон" ФОК "Кристал" від 11.09.2001. Також цим рішенням затверджено матеріали із землеустрою щодо складання та виготовлення документів, що посвідчують право на земельну ділянку та передано в оренду на один рік земельну ділянку ГК "Соколи" загальною площею 6,3201 вул. Вовчинецькій, 225 для обслуговування гаражів.

16.03.2006 на підставі зазначеного рішення, між Радою та ГК "Соколи" укладено договір оренди земельної ділянки площею 6,3201 га на вул. Вовчинецькій, 225 для обслуговування гаражів строком на один рік. Дію зазначеного договору продовжено не було.

18.07.2006 Сільрадою прийнято рішення, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 11,7544 га на вул. Вовчинецькій, 225 філії АТВТ "Родон" ФОК "Кристал" у зв`язку з закінченням договорів на право тимчасового користування земельними ділянками (укладеними з виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради 17.07.2001 і 22.10.1998), доручено виготовити грошові оцінки земельних ділянок площами 5,4343 га і 6,3201 га та передати в оренду для влаштування автогаражної стоянки терміном на чотири роки з дня підписання та реєстрації договорів оренди землі. Доручено сільському голові та директору філії АТВТ "Родон" ФОК "Кристал" укласти відповідні договори оренди земельних ділянок та договір про сприяння соціально-економічному розвитку села, а також філії АТВТ "Родон" ФОК "Кристал" провести державну реєстрацію договорів оренди земельних ділянок в Івано-Франківському міському центрі Державного земельного кадастру.

02.11.2006 на підставі вказаного рішення Сільради від 18.07.2006 між Сільрадою та філією АТВТ "Родон" ФОК "Кристал" укладено договір оренди землі, згідно якого передано в строкове платне володіння і користування (оренду) земельну ділянку площею 6,3201 га на вул. Вовчинецькій, 225 для обслуговування гаражної стоянки автомобілів терміном на 4 роки. У пункті 2 розділу 2 цього договору зазначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 7 400 720,38 грн.

Згідно з інформацією у витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованого станом на 30.11.2013, приміщення транспортної КПП (транспортна прохідна) площею 22,6 кв. м, розташована за адресою: вул. Вовчинецька, 225-Б, с. Вовчинець, належить на праві приватної власності ТОВ "М.С.ЯК БЛАГО", право власності зареєстровано на підставі договору від 30.10.2013, зареєстрованого в реєстрі 1749.

12.12.2007 на підставі рішення виконавчого комітету Вовчинецької сільради від 29.11.2007 № 41 за ВАТ "Родон" зареєстровано право власності на нерухоме майно КПП (транспортна прохідна) площею 22,6 кв. м, розташоване за адресою: с. Вовчинець, вул. Вовчинецька, 225 б (свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 12.12.2007).

04.01.2008 рішенням Сільради надано дозвіл АТВТ "Родон" на складання технічного звіту земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 6,3201 га з метою укладення договору оренди з правом викупу для обслуговування гаражної стоянки автомобілів, розташованої на вул. Вовчинецькій, 225, в с. Вовчинець; доручено сільському голові та АТВТ "Родон" укласти договір оренди земельної ділянки площею 6,3201 га. Цим же рішенням вирішено розірвати договір оренди з філією АТВТ "Родон" ФОК "Кристал" із моменту укладення договору з АТВТ "Родон" та надано останньому дозвіл на складання експертної грошової оцінки зазначеної ділянки з метою подальшого викупу.

07.02.2008 Сільрадою прийнято рішення "Про матеріали Управління земельних ресурсів", згідно з яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку АТВТ "Родон" площею 6,3201 га на вул. Вовчинецькій, 225 в с. Вовчинець; вказану земельну ділянку вирішено передати в оренду АТВТ "Родон" для обслуговування гаражної стоянки автомобілів, терміном на три роки з дня підписання та реєстрації договору оренди землі; зобов`язано АТВТ "Родон" виготовити грошову оцінку земельної ділянки площею 6,3201 га; сільського голову та АТВТ "Родон" зобов`язано укласти договір оренди; АТВТ "Родон" зобов`язано провести державну реєстрацію договору оренди землі в Івано-Франківському міському центрі державного земельного кадастру; з моменту реєстрації договору оренди земельної ділянки площею 6,3201 га з АТВТ "Родон" вирішено розірвати договір оренди від 13.04.2007 № 040729400006 з філією АТВТ "Родон" ФОК "Кристал".

За змістом пункту 2 цього рішення затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку АТВТ "Родон" площею 4,1427 га на вул. Вовчинецькій, 225 в с. Вовчинець; земельну ділянку площею 4,1427 га на вул. Вовчинецькій, 225 в с. Вовчинець вирішено передати в оренду АТВТ "Родон" для обслуговування гаражної стоянки автомобілів, терміном на три роки з дня підписання та реєстрації договору оренди землі; АТВТ "Родон" зобов`язано виготовити грошову оцінку земельної ділянки площею 4,1427 га; сільського голову та АТВТ "Родон" зобов`язано укласти договір оренди; АТВТ "Родон" зобов`язано провести державну реєстрацію договору оренди землі в Івано-Франківському міському центрі державного земельного кадастру; з моменту реєстрації договору оренди земельної ділянки площею 4,1427 га з АТВТ "Родон" вирішено розірвати договір оренди від 13.10.2006 № 040629400014 з філією АТВТ "Родон" ФОК "Кристал" на земельну ділянку площею 5,4343 га.

07.03.2008 між Сльрадою та АТВТ "Родон" укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки з усіма обтяженнями і сервітутами за адресою: с. Вовчинець Івано-Франківської міськради, вул. Вовчинецька, 225, загальною площею 6,3201 га, кадастровий номер 2610190501:09:003:0101, згідно з доданим планом земельної ділянки (пункт 1.1 договору); функціональне призначення земельної ділянки землі транспорту, на земельній ділянці розміщено об`єкт нерухомості транспортна прохідна; продавець гарантує, що земельна ділянка, яка є предметом цього договору, вільна від будь-яких майнових прав і претензій третіх осіб, про які на момент підписання договору продавець чи покупець не могли знати, не знаходиться під арештом і в спорі не перебуває; ціна продажу становить: 1 580 025,00 грн (пункти 1.3, 1.4, 1.6, 2.1 договору). Цей договір посвідчено приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Мачкур А. А. 07.03.2008 та зареєстровано у реєстрі за № 1159. 18.03.2008 на підставі зазначеного договору АТВТ "Родон" видано державний акт серії ЯЕ № 839865.

Рішенням Сільради від 16.04.2008 анульовано виданий АТВТ "Родон" державний акт від 18.03.2008 на земельну ділянку площею 6,3201 га та зобов`язано товариство виготовити новий державний акт на земельну ділянку площею 6,2207 га для обслуговування гаражної стоянки автомобілів та провести державну реєстрацію. Також цим рішенням затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 3,5900 га, розташованої на вул. Вовчинецькій, 225 у с. Вовчинець, цільове призначення якого змінюється АТВТ "Родон" для будівництва торгівельного центру та паркінгу автомобілів, а також було анульовано державні акти від 18.03.2008 № 020829400002 на земельну ділянку площею 4,1427 га, від 18.03.2008 № 020829400008 на земельну ділянку площею 0,0782 га, від 18.03.2008 № 020829400006 на земельну ділянку площею 1,0980 га, від 18.03.2008 № 020829400004 на земельну ділянку площею 0,0820 га, від 18.03.2008 № 020829400005 на земельну ділянку площею 0,0745 га та зобов`язано АТВТ "Родон" виготовити державні акти на земельні ділянки площею 3,5900 га для ведення комерційної діяльності (для будівництва торгівельного центру та паркінгу автомобілів); площею 0,0355 га для виробничої діяльності; площею 1,9493 га для обслуговування гаражної стоянки автомобілів.

04.06.2008 на підставі рішення Сільради від 16.04.2008 видано АТВТ "Родон" державний акт на право власності на земельну ділянку площею 6,2207 га для обслуговування гаражної стоянки автомобілів.

Надалі земельну ділянку площею 6,2207 га на підставі розподільчого балансу було передано від АТВТ "Родон" до ТОВ "ІКС-Адванс", а від ТОВ "ІКС-Адванс" передано ТОВ "Х-Адванс", якому Сільрада видала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 657804.

Відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку від 23.04.2012 серії ЯК № 992015 на підставі рішення Сільради від 16.04.2008 та розподільного балансу від 17.05.2011, складеного між ТОВ "ІКС-Адванс" і АТВТ "Родон", ТОВ "ІКС-Адванс" набуло право власності на земельну ділянку площею 6,2207 га (у межах згідно з планом), розташовану на вул. Вовчинецькій, 225 у с. Вовчинець Івано-Франківської міськради Івано-Франківської області, з цільовим призначенням для обслуговування гаражної автостоянки автомобілів.

Відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку від 25.10.2012 серії ЯМ № 657804 на підставі розподільчого балансу від 19.10.2011 ТОВ "Х-Адванс" набуло право власності на земельну ділянку площею 6,2207 га (у межах згідно з планом), розташовану на вул. Вовчинецькій, 225 у с. Вовчинець Івано-Франківської міськради Івано-Франківської області, з цільовим призначенням для обслуговування гаражної автостоянки автомобілів.

Надалі ТОВ "ІОЛТ - ІФ" придбало спірну земельну ділянку на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 30.07.2020 з попереднім власником ТОВ "Х-Адванс", про що внесено запис до реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником спірної земельної ділянки площею 6,2207 га, кадастровий номер 2610190501090030118, яка розташована за адресою: вул. Вовчинецька, 225 в м. Івано-Франківську, є ТОВ "ІОЛТ - ІФ".

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 05.09.2007, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 31.01.2008 у справі №7/85, задоволено позовні вимоги ГК "Соколи" до АТВТ "Родон", третя особа на стороні позивача - Рада, та зобов`язано фізкультурно-оздоровчий комплекс "Кристал" АТ ВТ "Родон" усунути перешкоди створені ним ГК "Соколи" у користуванні земельною ділянкою на вул. Вовчинецькій, 225 площею 6,3201 га шляхом звільнення вказаної земельної ділянки; визнано недійсним договір оренди землі укладений між Сільрадою та філією АТВТ "Родон" ФОК "Кристал" від 02.11.2006, зареєстрований 13.04.2007 за № 040729400006.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.04.2008 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 31.01.2008 у справі №7/85 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.09.2007 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 16.07.2013 у справі № 909/538/13 за позовом ГК "Соколи" до Ради, за участю Сільради, ТОВ "Х-Адванс", задоволено позов ГК "Соколи" до Ради про укладення додаткової угоди до договору оренди землі від 16.03.2006, в редакції запропонованій позивачем; зобов`язано укласти між Радою та ГК "Соколи" додаткову угоду до договору оренди землі від 16.03.2006.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.10.2013 у справі № 909/538/13, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 31.03.2014, рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.07.2013 скасовано та прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено повністю. Апеляційним господарським судом встановлено факт припинення станом на 13.04.2007 договору оренди від 16.03.2006, укладеного з гаражним кооперативом, у зв`язку із закінченням річного строку дії такого договору та відсутності його переукладення (продовження) на новий строк.

Згідно з рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 27.09.2013 у справі №909/837/13 відмовлено в позові ГК "Соколи" до Сільради, треті особи на стороні відповідача, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - АТВТ "Родон", ТОВ "Х-Адванс", про визнання за ГК "Соколи" права на користування земельною ділянкою площею 6,2207 га для колективного гаражного будівництва (обслуговування гаражів), розташованої на вул. Вовчинецькій, 225, в м. Івано-Франківську, та про визнання недійсними рішення Сільради від 16.04.2008 про видачу АТВТ "Родон" державного акта на право власності на вказану земельну ділянку, а також державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 657804, виданого 25.10.2012 ТОВ "Х-Адванс" та державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ № 825462, виданого 04.06.2008 АТВТ "Родон".

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 24.05.2023 у справі № 909/837/13 відмовлено в задоволенні заяви ГК "Соколи" про перегляд рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.09.2013 за нововиявленими обставинами та залишено в силі рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.09.2013 у справі №909/837/13.

У листопаді 2014 року перший заступник прокурора Івано-Франківської області звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області (справа № 909/1345/14) з позовом до Сільради і АТВТ "Родон" про скасування рішення Сільради від 07.02.2008 про затвердження технічної документації із землеустрою та передачу земельної ділянки площею 6,3201 га на вул. Вовчинецькій, 225 у с. Вовчинець в оренду АТВТ "Родон"; скасування рішення Вовчинецької сільради від 29.02.2008, яким погоджено звіт про експертну оцінку вказаної земельної ділянки, затверджено її вартість та вирішено продати АТВТ "Родон"; визнання недійсним договору оренди землі від 13.02.2008, укладеного між Вовчинецькою сільрадою та АТВТ "Родон"; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07.03.2008, укладеного між Сільрадою та АТВТ "Родон"; визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 2610190501:09:003:0118, виданого АТВТ "Родон" 04.06.2008.

Ухвалами Господарського суду Івано-Франківської області від 12.01.2015, 28.01.2015 та 12.10.2016 у справі № 909/1345/14 залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ГК "Соколи", ТОВ "Х-Адванс", та як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Раду.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 01.12.2016, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.08.2017 у вказаній справі, позов задоволено частково; скасовано рішення Вовчинецької сільради від 29.02.2008 та визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 07.03.2008; у решті позову відмовлено. Постановою Верховного Суду від 04.04.2018 зазначені судові рішення скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Через неможливість утворення нового складу суду для розгляду справи № 909/1345/14 вказану справу передано на розгляд до Господарського суду Тернопільської області.

За результатами нового розгляду справи останнім рішенням Господарського суду Тернопільської області від 25.10.2021, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 13.06.2022, у задоволенні позову відмовлено. Постановою Верховного Суду у справі № 909/1345/14 від 09.11.2022 постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.06.2022 залишено без змін.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17.05.2023 у справі № 344/11256/21 за позовом фізичної особи до ТОВ "ІОЛІТ - ІФ", ТОВ "Х-Адванс", Ради, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ПАТ "Родон", ТОВ "ІКС-Адванс", третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОК "ГК "Cоколи", про визнання недійсним та скасування рішення, визнання недійсним і скасування державного акта на право власності на земельну ділянку, скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання недійсним і скасування договору купівлі-продажу земельної ділянки, визнання недійсним і скасування договору про внесення змін до договору купівлі-продажу, в позові відмовлено повністю.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.07.2018 за позовом ГК "Соколи" до Івано-Франківської обласної ради, треті особи Сільрада та Рада, про визнання нечинним рішення, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2018 у справі №809/563/15 та постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24.11.2020, визнано нечинним рішення Івано-Франківської обласної ради від 05.12.2014 № 1499-33/2014 "Про встановлення межі населеного пункту с. Вовчинець Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської міської ради".

Разом із тим, постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28.11.2023 у справі № 344/2001/15-а за позовом ГК "Соколи" до Ради, третя особа Сільрада, визнано протиправним і скасовано рішення Івано-Франківської міської ради від 08.08.2013 № 1191-37 "Про погодження меж між м. Івано-Франківськ та с. Вовчинець", яким було погоджено межу між м. Івано-Франківськ та с. Вовчинець згідно з проєктом землеустрою щодо встановлення межі с. Вовчинець Сільради, виготовленого ДП "Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою".

Вказані обставини встановлені судовими рішеннями у справі №909/68/24 та не заперечуюся сторонами.

Предметом позову у справі №909/68/24 були вимоги Ради про витребування з незаконного володіння ТОВ "ІОЛІТ - ІФ" земельної ділянки площею 6,2207 га, кадастровий номер 2610190501090030118, розташованої за адресою: вул. Вовчинецька, 225, м. Івано-Франківськ, та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 53383106 від 30.07.2020 у Державному реєстрі прав на нерухоме майно на вказану земельну ділянку за Відповідачем.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.02.2026 у справі № 909/68/24 судом зазначено, що відповідний спір уже був предметом касаційного перегляду Верховним Судом, який за його результатами визнав обґрунтованою позицію суду апеляційної інстанції в частині наявності підстав для задоволення вимоги про витребування спірної земельної ділянки з незаконного володіння.

Водночас суд касаційної інстанції дійшов висновку про неправильне застосування апеляційним судом приписів статей 256 261 Цивільного кодексу України та неврахування правових висновків щодо застосування цих норм, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16, відповідно до яких порушення права та підтвердження такого порушення судовим рішенням не є тотожними поняттями; закон не пов`язує перебіг позовної давності з ухваленням судового рішення про порушення права особи, тому перебіг позовної давності починається від дня, коли позивач довідався або міг довідатися про порушення його права, а не від дня, коли таке порушення було підтверджене судовим рішенням.

Підставою для такої відмови у задоволенні позовних вимог у справі № 909/68/24 є сплив строку позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем.

При цьому, при розгляді справі № 909/68/24 апеляційна та касаційна інстанція вказала на те, що вимога про витребування земельної ділянки є самостійним, належним, ефективним способом захисту порушеного права позивача у даній справі.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення. Висновок суду.

За змістом статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України, ст. 4 ГПК України право на судовий захист особа, звертаючись до суду, вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про її порушене право чи охоронюваний інтерес та його спосіб захисту.

Суд зазначає, що позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб`єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючи ознаки позову) є предмет позову та підстава позову.

Позивач, звертаючись до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить постановити судове рішення. Вона безпосередньо пов`язана із спірними правовідносинами та суб`єктивним правом і обов`язком відповідача.

Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права заявника, про яке ним зазначається в позовній заяві здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими обґрунтовані заявлені вимоги (аналогічні висновки викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18).

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушеного права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. При цьому суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні (постанови Велика Палата Верховного Суду від 09.02.2022 у справі №910/6939/20, від 16.11.2022 у справі № 911/3135/20).

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких здійснюється поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суди мають ураховувати його ефективність. Це означає, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим.

Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18 (пункт 63)).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, змісту права чи інтересу, по захист якого звернулась особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (схожі висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23) та від 16.11.2022 у справі № 911/3135/20 (підпункт 8.47)).

Крім того, за висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в пункті 58 постанови від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц, пункті 23 постанови від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 та підпункті 8.49 постанови від 16.11.2022 у справі № 911/3135/20, спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 143/591/20 (підпункт 8.46), від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (підпункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155).

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, суди повинні зважати й на його ефективність з погляду Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). У § 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Сполученого Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, заява № 22414/93, [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) зазначив, що стаття 13 Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові способи для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі способи правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

У постанові від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (провадження № 12-148гс19) Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок, згідно з якими власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування не потрібно визнавати недійсними рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскаржувати весь ланцюг договорів та інших правочинів щодо спірного майна.

У даній справі позивачем заявлено позовні вимоги про визнання недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу земельної ділянки площею: 6,2207 га кадастровий номер: 2610190501090030118, яка розташована за адресою: вул. Вовчинецька, 225 в місті Івано-Франківську від 30.07.2020 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Х-АДВАНС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІОЛІТ-ІФ"; скасування, із закриттям розділу, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 53383106 від 30.07.2020 у державному реєстрі прав на нерухоме майно на земельну ділянку площею: 6,2207 га, кадастровий номер: 2610190501090030118 за Товариством з обмеженою відповідальністю "ІОЛІТ-ІФ" та зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ІОЛІТ-ІФ" не чинити Івано-Франківській міській раді перешкод у володінні та користуванні земельною ділянкою площею: 6,2207 га, кадастровий номер: 2610190501090030118, яка розташована за адресою: вул. Вовчинецька, 225 в місті Івано-Франківську.

Частинами першою та другою статті 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Двостороння реституція є обов`язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами. Тобто при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов`язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15).

За змістом статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Реєстру.

До інших правових наслідків, окрім офіційного визнання і підтвердження державою відповідних юридичних фактів, застосування норм Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не призводить. Державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним із юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для виникнення права власності. Самостійного значення для виникнення права власності факт державної реєстрації не має.

Системний аналіз положень законодавчих актів дозволяє стверджувати, що державна реєстрація права власності не породжує права власності, в силу державної реєстрації право власності не виникає, а державна реєстрація визначає лише момент, з якого право власності може виникнути за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності.

За змістом пункту 9 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості.

За наведеного, у разі задоволення позовної вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 30.07.2020, укладеного між укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Х-АДВАНС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІОЛІТ-ІФ", та скасування, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за Товариством з обмеженою відповідальністю "ІОЛІТ-ІФ", застосуванню підлягатиме двостороння реституція, правовим наслідком якої буде повернення спірної земельної ділянки у власність попереднього власника ТОВ Х-АДВАНС, а не позивача Івано-Франківської міської ради.

Таким чином, зазначені позовні вимоги жодним чином не відновлять порушене право позивача, тому такий спосіб захисту є неефективним та неналежним.

Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Якщо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, незалежно від того, чи мав такий орган відповідні повноваження, вчинялися будь-які дії, спрямовані на відчуження майна, в результаті яких набувачем такого майна став суб`єкт права приватної власності, спори щодо володіння та/або розпоряджання, та/або користування таким майном відповідним органом державної влади або органом місцевого самоврядування вирішуються на підставі статей 387 і 388 цього Кодексу.

При цьому, при розгляді справі №909/68/24 за позовом Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІОЛІТ ІФ" предметом спору у якій було витребування земельної ділянки площею 6,2207 га кадастровий номер: 2610190501090030118, яка розташована за адресою: вул. Вовчинецька, 225 в м. Івано-Франківську з незаконного володіння та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 53383106 від 30.07.2020 у державному реєстрі прав на нерухоме майно на земельну ділянку площею: 6,2207 га кадастровий номер: 2610190501090030118 за ТОВ "ІОЛІТ ІФ", суди апеляційної та касаційної інстанції дійшли до висновку про те, що вимога про витребування земельної ділянки є самостійним, належним, ефективним способом захисту порушеного права позивача у даній справі.

Наведене свідчить про те, що позивачем реалізовано право на належний та ефективний способом захисту у справі № 909/68/24.

Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.02.2026 у справі № 909/68/24 щодо обраного позивачем способу захисту зазначила: Віндикаційний позов є позовом речовим і як такий належить до речових способів захисту права власності. Його зміст полягає у вимозі неволодіючого власника до володіючого невласника про повернення речі в натурі. При цьому відповідно до статті 396 Цивільного кодексу України за допомогою віндикаційного позову може захищатися володіння також і носія іншого речового права (титульного володільця), а не тільки права власності. Безпосередня мета віндикації полягає у відновленні володіння власника (титульного володільця), що, у свою чергу, забезпечує можливість використання ним усього комплексу правомочностей, що складають належне йому речове право (аналогічний висновок викладено в пункті 141 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2024 у справі № 910/2592/19).

Негаторний позов це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

Велика Палата Верховного Суду послідовно дотримується позиції, що у випадках, коли в силу зовнішніх, об`єктивних, явних і видимих природних ознак земельних ділянок особа, проявивши розумну обачність, може і повинна знати про те, що набуття приватної власності на них є неможливим в принципі, то ані наявність державної реєстрації права власності за порушником, ані фізичне зайняття ним земельної ділянки не призводять до заволодіння порушником такою ділянкою. У таких випадках порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади слід розглядати як таке, що не пов`язане з позбавленням власника володіння. Належним способом захисту прав власника у цих випадках є негаторний позов (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц).

Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.09.2023 у справі №910/8413/21, у випадках, коли на певний об`єкт нерухомого майна за жодних умов не може виникнути право приватної власності, державна реєстрація цього права не змінює володільця відповідного об`єкта, а тому порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади слід розглядати як таке, що не пов`язане з позбавленням власника володіння. Належним способом захисту прав власника у цих випадках є негаторний позов.

Оскільки з урахуванням установлених характеристик спірної земельної ділянки та правового режиму її використання відсутні визначені законом заборони чи обмеження щодо можливості набуття такої ділянки у приватну власність, належним і ефективним способом захисту у такому спорі є пред`явлення віндикаційного позову, звернення з яким і було реалізовано Позивачем у межах відповідної справи.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку, що Івано-Франківською міською радою обрано неналежний спосіб захисту своїх прав, що є самостійною підставою для відмови в позові. При цьому, належний спосіб захисту позивачем реалізовано ним у справі № 909/68/24.

Щодо застосування строку позовної давності, суд зазначає, що виходячи з вимог ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем. А отже, відмова в задоволенні позову не потребує зазначення у рішенні суду висновку щодо вирішення питання спливу позовної давності як додаткової підстави для відмови в задоволенні позову.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Судові витрати.

Склад та порядок розподілу судових витрат визначено Главою 8 Розділу I ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, враховуючи те, що у задоволенні позову відмовлено, судовий збір слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

відмовити у задоволенні позову Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІОЛІТ-ІФ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Х-АДВАНС" за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Обслуговуючий кооператив Гаражний кооператив Соколи про визнання недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу земельної ділянки площею: 6,2207 га кадастровий номер: 2610190501090030118, яка розташована за адресою: вул.Вовчинецька, 225 в місті Івано-Франківську від 30.07.2020 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Х-АДВАНС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІОЛІТ-ІФ"; про скасування, із закриттям розділу, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 53383106 від 30.07.2020 р. у державному реєстрі прав на нерухоме майно на земельну ділянку площею: 6,2207 га, кадастровий номер: 2610190501090030118 за Товариством з обмеженою відповідальністю "ІОЛІТ-ІФ"; про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ІОЛІТ-ІФ" не чинити Івано-Франківській міській раді перешкод у володінні та користуванні земельною ділянкою площею: 6,2207 га, кадастровий номер: 2610190501090030118, яка розташована за адресою: вул. Вовчинецька, 225 в місті Івано-Франківську.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписане 10.06.2026.

Суддя Неверовська Л. М.