Рішення № 137273311, 10.06.2026, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

____________________ Справа № 299/2054/26

Номер провадження 2/299/1007/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

10.06.2026 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі: головуючий - суддя Леньо В.В., секретар судового засідання Казимірська Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у залі суду в м. Виноградів цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

06.05.2026 позивач подав до суду вказаний позов через Електронний суд.

Просить суд стягнути із відповідача заборгованість за Кредитним договором №26.05.2025-100001637 від 26.05.2025 у розмірі 14940 грн.

Вимоги позову обґрунтовано тим, що 26.05.2025 між позивачем ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем було укладено Кредитний договір №26.05.2025-100001637 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію». Позивач направив відповідачу одноразовий ідентифікатор на номер телефону, зазначений відповідачем у анкеті в особистому кабінеті. Відповідач ввів ідентифікатор. Відповідно до умов Кредитного договору, позивач надає відповідачу грошові кошти у розмірі 4500 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит. Строк кредитування 217 днів з дати надання. Дата повернення кредиту 28.12.2025. Процентна ставка «Стандарт» фіксована незмінна 1% за один день користування, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів у графіку платежів. Процентна ставка «Економ» - 0,5% за день користування протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами ставки «Стандарт». Комісія за надання кредиту 9% від суми кредиту та становить 405 грн. Неустойка 67,50 грн за кожен день невиконання або неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми. Спосіб надання кредиту перерахування на рахунок споживача за реквізитами платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 . Позивач виконав зобов`язання за договором. Позичальнику надано кредит у розмірі 4500 грн. Позичальник порушив грошове зобов`язання, не виконує належним чином.

Станом на дату подання позову заборгованість за Договором кредиту складає 14940 грн, з яких: 4500 грн заборгованість за тілом кредиту, 6975 грн заборгованість за процентами, заборгованість за комісією, пов`язаною з наданням кредиту у сумі 405 грн, додаткової комісії за обслуговування кредитної заборгованості у сумі 810 грн, нарахована неустойка у сумі 2250 грн.

Відзив не подано.

Позивач додав до позовної заяви підтвердження про направлення позовної заяви із додатками відповідачу на адресу реєстрації його проживання, поштове відправлення із описом вкладення із зазначенням номеру відправлення.

Справа розглядається у спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін.

У судове засідання представник позивача та відповідач не з`явилися.

Позивач подав письмову заяву про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач не з`явився. Причин неявки суду не повідомлено. Заяв не надходило. Судова повістка не вручена через відсутність адресата за вказаною адресою. Судова повістка надіслана на адресу реєстрації місця проживання відповідача.

Тому, відповідно до порядку, встановленого ст.ст. 280-282 ЦПК України суд, враховуючи, що позивач не заперечує щодо такого вирішення справи, провів заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Вивчивши доводи позовної заяви, дослідивши наявні у справі письмові докази, суд вирішив наступне.

Суд встановив, що 26.05.2025 відповідач уклав із ТОВ «Споживчий центр» Договір кредиту №26.05.2025-100001637. Кредитний договір складає: пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), заявка кредитного договору від 26.05.2025 №26.05.2025-100001637, Відповідь позичальника про прийняття пропозиції кредитного договору №26.05.2025-100001637, Інформаційне повідомлення позичальника ОСОБА_1 .

Договір укладено та підписано у порядку, визначеному ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов Кредитного договору, позивач надає відповідачу грошові кошти у розмірі 4500 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит. Строк кредитування 217 днів з дати надання. Процентна ставка «Стандарт» фіксована незмінна 1% за один день користування, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів у графіку платежів. Процентна ставка «Економ» - 0,5% за день користування протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами ставки «Стандарт». Комісія за надання кредиту 9% від суми кредиту та становить 405 грн. Неустойка 67,50 грн за кожен день невиконання або неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми.

Спосіб надання кредиту перерахування на рахунок споживача за реквізитами платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 .

Позивач виконав зобов`язання за договором. Позичальнику надано кредит у розмірі 4500 грн строком на 217 днів шляхом перерахування суми кредиту на картку, вказану споживачем у Заявці та в умовах Договору ( НОМЕР_1 ). Переказ на карту підтверджено Інформаційною довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» про успішне перерахування грошових коштів 26.05.2025 15:40:35 на суму 4500,00 (чотири тисячі п`ятсот гривень 00 копійок) грн, номер картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua 753156520, призначення платежу: Видача за договором кредиту №26.05.2025-100001637.

Позичальник порушив грошове зобов`язання, не повернув кредит, не сплатив проценти. Станом на дату подання позову заборгованість за Договором кредиту складає 14940 грн, з яких: 4500 грн заборгованість за тілом кредиту, 6975 грн заборгованість за процентами, заборгованість за комісією, пов`язаною з наданням кредиту у сумі 405 грн, додаткової комісії за обслуговування кредитної заборгованості у сумі 810 грн, нарахована неустойка у сумі 2250 грн.

Досліджені в ході судового розгляду наявні у справі докази на переконання суду у своїй сукупності є достатніми для підтвердження тієї обставини, що відповідач уклав із позивачем Договір кредиту №26.05.2025-100001637, на підставі якого позивач здійснив безготівковий переказ кредитних коштів у сумі 4500 грн на вказаний у договорі картковий рахунок, а Відповідач взяв на себе зобов`язання повернути кредит та сплатити проценти за користування грошовими коштами, комісію. Достовірність цих доказів не викликає у суду сумнівів.

Відповідно до ч.ч.1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Тому, позов у частині грошової вимоги про стягнення тіла кредиту та процентів за користування кредитними коштами, є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Суд перевірив відповідність закону умов договору щодо обов`язку позичальника сплачувати комісії (за надання кредиту та за обслуговування заборгованості), та дійшов наступного висновку.

Пунктом 8 Договору встановлено обов`язок позичальника сплатити комісію за надання кредиту: «Комісія, пов`язана з наданням Кредиту (надалі "Комісія за надання", "Комісія"; економічна сутність плата за надання Кредиту) 9% від суми Кредиту та дорівнює 405 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно Графіку платежів».

Пунктом 9 Договору встановлено обов`язок позичальника сплатити комісію за обслуговування кредитної заборгованості: «Комісія за обслуговування кредитної заборгованості (надалі "Комісія за обслуговування", "Комісія") 405 грн. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується Кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено Кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До Комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які Кредитодавець зобов`язаний надавати Позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит.

Економічною сутністю Комісії за пунктом 8 є плата за надання кредиту. Тобто, ця комісія не є платою за додаткові чи супутні послуги кредитодавця або платою за користування кредитними коштами.

Суд враховує, що відповідно до статті 1054 ЦК України надання кредиту є основним обов`язком кредитодавця за кредитним договором. При цьому плата за користування кредитом вже визначена сторонами у формі процентів за користування кредитом.

Отже, за змістом умов Договору комісія фактично встановлена не за окрему самостійну послугу, надану позичальнику, а за саме надання кредиту, тобто за виконання кредитодавцем власного основного договірного обов`язку.

Позивач не надав суду доказів того, що спірна комісія є оплатою конкретної додаткової чи супутньої послуги, яка замовлялась або фактично надавалась відповідачу окремо від самого кредитування. Так само позивач не навів переконливого обґрунтування самостійної економічної природи цього платежу, відмінної від процентів за користування кредитом.

Суд враховує, що одночасне встановлення плати за користування коштами у виді процентів за користування кредитом та додаткової одноразової комісії за саме надання кредиту, має ознаки покладення на споживача додаткового фінансового тягаря понад плату за користування кредитом, встановлення дублюючої плати за надання кредиту та свідчить про істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків сторін на шкоду споживача.

Сам по собі факт погодження позичальником умов договору не виключає обов`язку суду перевірити зміст таких умов на відповідність принципам добросовісності, розумності та справедливості у сфері споживчого кредитування.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

До цих засад віднесено свободу договору (пункт 3), справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6).

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з абз.4 ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право фінансової установи встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з ч. ч. 1, 2, 5, 7 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року в справі №524/5152/15.

Умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 21 квітня 2021 року в справі №677/1535/15, від 21 липня 2021 року в справі №751/4015/15, від 15 грудня 2021 року в справі №209/789/15, від 12 квітня 2022 року в справі №640/14229/15 та від 20 липня 2022 року у справі №343/557/15-ц.

У постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №496/3134/19 від 13 липня 2022 року (п.31.33,32.2-32.8 постанови) викладено правовий висновок про те, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування" (10 червня 2017 року) щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Враховуючи те, що позивачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, Велика Палата дійшла висновку про те, що положення пунктів кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі №202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Оскільки кредитодавець не зазначив у договорі, які саме послуги надаються за комісію, пов`язану з наданням кредиту, а натомість зі змісту договору, ця комісія є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику, що є обов`язком позивача за кредитними договором, тобто не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику, тому такі умови є нікчемними.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за комісією за надання кредиту та за комісією за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 405 та 810 грн. слід відмовити.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача неустойку. З цього приводу суд вирішив наступне.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Ця норма Цивільного кодексу України має однозначний зміст, поширює свою дію на кредитні правовідносини, що виникли на підставі кредитного договору у даній справі, норма, передбачена нормативно-правовим актом-Кодексом має перевагу перед нормами у Законах, тому суд її застосовує і вирішує, що вимога про стягнення неустойки у розмірі 2250 грн задоволенню не підлягає.

У зв`язку із частковим задоволенням позову судові витрати позивача слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог позову.

За подання позовної заяви майнового характеру позивач сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн. Позов задоволено на 76,81%. З відповідача слід стягнути 2044,92 грн витрат позивача на сплату судового збору.

Позивач подав заяву, що докази понесення витрат на правничу допомогу у розмірі 6000 грн та витрат на надсилання стороні відповідача позовної заяви у сумі 160 грн будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Про понесення інших судових витрат не заявив, документів не подав.

На підставі викладеного, згідно ст.ст.19, 27, 83, 175, 274-275 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №26.05.2025-100001637 від 26.05.2025 року у розмірі 11475 грн (одинадцять тисяч чотириста сімдесят п`ять гривень), в тому числі 4500 грн за тілом кредиту, 6975 грн заборгованості по процентам за користування кредитом, та судові витрати, понесені позивачем, у розмірі 2044,92 грн (дві тисячі сорок чотири гривні 92 коп).

У задоволенні вимог позову у іншій частині відмовити.

Відповідач може подати до суду, який розглянув справу, заяву про перегляд заочного рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо така заява подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії рішення суду або протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому копії ухвали суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, юридична адреса: 01032, м.Київ, вул.Саксаганського, 133-А;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання АДРЕСА_1 .

Головуючий Леньо В. В.