Рішення № 137272742, 09.06.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2026 Справа № 904/7127/25

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді: Кеся Н.Б.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛ-ЕНЕРГО", м.Київ

до Комунального підприємства "Міський тролейбус", м.Кривий Ріг Дніпропетровська область

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетична мережа України" м. Київ

про зобов`язання укласти договір

Представники сторін в судове засідання не викликались

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛ-ЕНЕРГО" (далі-Позивач) 16.12.2025 року через систему "Електронний суд" звернулося з позовом до Комунального підприємства "Міський тролейбус" (далі-Відповідач), в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Комунального підприємства "Міський тролейбус", код ЄДРПОУ 34811465, про відхилення цінової пропозиції UA-2025-12-09-004536-a Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛ-ЕНЕРГО", код ЄДРПОУ 44899719, оформленого Протоколом № 52к від 16.12.2025;

визнати укладеним, з дня набрання чинності рішення суду, договір між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛ-ЕНЕРГО", код ЄДРПОУ 44899719, та Комунальним підприємством "Міський тролейбус", код ЄДРПОУ 34811465, у редакції: що є додатком до позовної заяви;

надати представнику ТОВ "ЕЛ-ЕНЕРГО" адвокату Кригану Артему Валерійовичу, РНОКПП НОМЕР_1 , адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 , можливість брати участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду;

стягнути понесені Позивачем судові витрати у зв`язку із розглядом справи.

За подання позову Позивач сплатив судовий збір на суму 4844,80 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №466 від 16.12.2025.

21.05.2026 року рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/7127/25 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛ-ЕНЕРГО" до Комунального підприємства "Міський тролейбус" задоволено у повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано рішення Комунального підприємства "Міський тролейбус", код ЄДРПОУ 34811465, про відхилення цінової пропозиції UA-2025-12-09-004536-a Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛ-ЕНЕРГО", код ЄДРПОУ 44899719, оформленого Протоколом № 52к від 16.12.2025. Визнано укладеним, з дня набрання чинності рішення суду, договір між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛ-ЕНЕРГО", код ЄДРПОУ 44899719, та Комунальним підприємством "Міський тролейбус", код ЄДРПОУ 34811465, у редакції зазначеній в рішенні суду.

26.05.2026 року через підсистему "Електронний суд" до Господарського суду Дніпропетровської області від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛ-ЕНЕРГО" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення суду, в якій Заявник просить суд стягнути з КП "Міський тролейбус" (код ЄДРПОУ 34811465, адреса: 50086, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Дніпровське шосе, буд. 22) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛ-ЕНЕРГО" (код ЄДРПОУ 44899719, адреса: 01054, м. Київ, вул. Хмельницького Богдана, буд. 52, кімната 3 ) понесені витрати на правничу допомогу у зв`язку із розглядом судової справи № 904/7127/25 у Господарському суді Дніпропетровської області у сумі 45 000,00 грн. (сорок п`ять тисяч гривень 00 копійок).

26.05.2026 року ухвалою суд заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛ-ЕНЕРГО" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу прийняв до розгляду. Розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛ-ЕНЕРГО" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу здійснювати без виклику учасників за наявними в матеріалах справи документами. Встановив Комунальному підприємству "Міський тролейбус" строк до 04.06.2026 року для надання письмових пояснень/заперечень щодо заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛ-ЕНЕРГО" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

03.06.2026 року через систему "Електронний суд" від представника Відповідача надійшли заперечення на клопотання (заяву) (арк.с. 23-29), в яких останній вказує про таке:

на підтвердження заявленої суми 45 000,00 грн ТОВ «ЕЛ-ЕНЕРГО» надало договір про надання правничої допомоги №412 від 04.12.2025, додаткову угоду №1 від 08.12.2025, акт про надання правничої допомоги від 22.05.2026, платіжну інструкцію №34 від 13.01.2026 на суму 30000,00 грн та платіжну інструкцію №380 від 16.04.2026 на суму 15000,00 грн;

Додатковою угодою №1 від 08.12.2025 сторони погодили, що правнича допомога надається щодо оскарження в суді першої інстанції рішення КП «Міський тролейбус» про відхилення тендерної пропозиції UA-2025-12-09-004536-a ТОВ «ЕЛ-ЕНЕРГО», оформленого Протоколом №52к від 16.12.2025. Пунктом 2 додаткової угоди №1 сторони визначили вартість окремих видів правничої допомоги: підготовка та подача до суду позовної заяви - 23750,00 грн; підготовка та подача до суду відповіді на відзив - 4450,00 грн; участь в одному судовому засіданні в режимі відеоконференції без врахування підготовки клопотань - 2100,00 грн; підготовка клопотання чи заяви - 2100,00 грн;

в акті про надання правничої допомоги від 22.05.2026 сторони зазначили, що Адвокатським бюро надано правничу допомогу у справі №904/7127/25 у загальній сумі 45000,00 грн, яка складається з: підготовки та подання позовної заяви 16.12.2025 - 23750,00 грн; підготовки та подання відповіді на відзив 05.01.2026 - 4450,00 грн; участі адвоката у судових засіданнях 20.01.2026, 05.02.2026, 25.02.2026, 11.03.2026, 19.03.2026, 09.04.2026, 28.04.2026 та 21.05.2026 - 16800,00 грн;

водночас зазначені документи підтверджують лише те, що ТОВ «ЕЛ-ЕНЕРГО» та Адвокатське бюро «КРИГАНА» погодили між собою відповідний розмір гонорару та що ТОВ «ЕЛ-ЕНЕРГО» здійснило оплату на користь адвокатського бюро. Однак вони не доводять автоматично, що вся сума 45000,00 грн є розумною, необхідною та співмірною для покладення на КП «Міський тролейбус»;

сторони договору про надання правничої допомоги є вільними у визначенні розміру гонорару. Проте така домовленість має обов`язкову силу саме у внутрішніх відносинах між адвокатом і клієнтом. Для цілей розподілу судових витрат суд застосовує процесуальні критерії, передбачені статтями 126 і 129 ГПК України, та перевіряє, яка частина витрат є реально необхідною і співмірною для компенсації за рахунок іншої сторони. Таким чином, факт оплати 45000,00 грн не є самодостатньою підставою для стягнення саме цієї суми з КП «Міський тролейбус». Суд має перевірити обсяг, характер, необхідність та співмірність кожного виду заявлених послуг;

заявлена сума перевищує попередній орієнтовний розрахунок і заявником не доведено неможливість передбачити таке перевищення;

у заяві про ухвалення додаткового рішення ТОВ «ЕЛ-ЕНЕРГО» зазначає, що у позовній заяві ним було наведено попередній орієнтовний розрахунок витрат на правничу допомогу у сумі 39400,00 грн. Водночас до стягнення заявлено 45000,00 грн, тобто на 5600,00 грн більше, ніж було зазначено в попередньому орієнтовному розрахунку;

ТОВ «ЕЛ-ЕНЕРГО» не навело обставин, які свідчили б про неможливість передбачити заявлені додаткові витрати. Навпаки, із самої додаткової угоди №1 від 08.12.2025 вбачається, що сторони заздалегідь визначили вартість підготовки позову, відповіді на відзив, участі в одному судовому засіданні та підготовки клопотань чи заяв. Тобто механізм формування гонорару був відомий позивачу ще до звернення до суду. Позивач також не довів, що після подання позовної заяви виникли нові непередбачувані обставини, які об`єктивно зумовили збільшення витрат. Посилання на кількість судових засідань не є достатнім обґрунтуванням, оскільки частина таких засідань фактично не відбулася або не була пов`язана зі змістовним розглядом справи;

за таких обставин суд має право відмовити у відшкодуванні витрат у частині перевищення попереднього орієнтовного розрахунку, тобто щонайменше в частині 5600,00 грн, або врахувати цю обставину при загальному зменшенні заявленої суми як неспівмірної;

витрати на підготовку та подання позовної заяви у сумі 23750,00 грн є завищеними та неспівмірними. Згідно з актом про надання правничої допомоги від 22.05.2026 заявник включив до складу витрат 23750,00 грн за підготовку та подання до суду позовної заяви 16.12.2025. КП «Міський тролейбус» вважає цю суму завищеною та неспівмірною з фактичним обсягом виконаної роботи і складністю відповідного процесуального документа;

відповідно до акта про надання правничої допомоги від 22.05.2026 до складу витрат включено 4450,00 грн за підготовку та подання до суду відповіді на відзив 05.01.2026. Зазначена сума також є завищеною та не відповідає критеріям співмірності й розумності;

відповідь на відзив за своєю процесуальною природою є документом, спрямованим на реагування на заперечення відповідача. У цій справі вона не вимагала значного додаткового дослідження доказів або підготовки принципово нової правової позиції;

Позивач продовжував наполягати на тих самих твердженнях, що були викладені у позові: про відсутність письмової відмови від укладення договору, про нібито незаконність відхилення пропозиції та про необхідність визнання договору укладеним. Заявник не надав деталізації часу, витраченого адвокатом саме на підготовку відповіді на відзив, не обґрунтував, чому цей документ мав вартість саме 4450,00 грн, не довів, що його підготовка потребувала значного додаткового часу або складної аналітичної роботи. Крім того, як і у випадку з позовною заявою, формулювання «підготовка та подання» включає технічну дію з направлення документа через систему «Електронний суд», яка не потребує значних професійних чи часових витрат;

Відповідач вважає, що заявлені витрати у сумі 4450,00 грн за підготовку та подання відповіді на відзив є завищеними і підлягають зменшенню;

заявлені витрати за участь у восьми судових засіданнях є необґрунтованими, оскільки частина засідань фактично не відбулася. ТОВ «ЕЛ-ЕНЕРГО» заявило до стягнення 16800,00 грн за участь адвоката Кригана А.В. у восьми судових засіданнях у режимі відеоконференції, виходячи з вартості 2100,00 грн за одне судове засідання. Однак фактичний перебіг розгляду справи свідчить про необґрунтованість нарахування оплати за всі вісім засідань у повному обсязі;

судове засідання, призначене на 20.01.2026, не відбулося у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги в Дніпропетровській області;

судове засідання, призначене на 05.02.2026, не відбулося у зв`язку з екстреним відключенням електроенергії, про що було складено відповідний акт у матеріалах справи;

судове засідання, призначене на 09.04.2026, також не відбулося у зв`язку з повітряною тривогою, оголошеною в Дніпропетровській області;

судове засідання 11.03.2026 завершилося відкладенням підготовчого засідання та не було пов`язане з реальним розглядом справи по суті;

отже, заявник формально включив до складу витрат оплату за всі призначені дати судових засідань, хоча частина таких засідань фактично не відбулася або не мала змістовного процесуального навантаження. Компенсація витрат на професійну правничу допомогу не може здійснюватися механічно за кожну календарну дату, на яку було призначено судове засідання, якщо відповідне засідання фактично не відбулося, не тривало або не потребувало реальної процесуальної участі адвоката. Інакше судові витрати перетворюються не на компенсацію реальних та необхідних витрат, а на формальне нарахування гонорару незалежно від фактично виконаної роботи;

фактична тривалість проведених судових засідань не підтверджує співмірність суми 16800,00 грн. Навіть ті судові засідання, які фактично відбулися за участю представника позивача, були нетривалими та не свідчать про значний обсяг процесуальної роботи адвоката. Зокрема, відповідно до протоколів судових засідань у режимі відеоконференції: судове засідання від 25.02.2026, згідно з протоколом судового засідання в режимі відеоконференції № 5975268 від 25.02.2026, тривало 27 хвилин - з 15:30 до 15:57; судове засідання від 19.03.2026, згідно з протоколом судового засідання в режимі відеоконференції № 6107042 від 19.03.2026, тривало лише 10 хвилин - з 11:25 до 11:35; судове засідання від 28.04.2026, згідно з протоколом судового засідання в режимі відеоконференції № 6335380 від 28.04.2026, тривало 1 годину 16 хвилин - з 14:22 до 15:38; судове засідання від 21.05.2026, згідно з протоколом судового засідання в режимі відеоконференції № 6473949 від 21.05.2026, тривало 52 хвилини - з 10:13 до 11:05. Отже, загальна фактична тривалість судових засідань, у яких представник позивача реально брав участь та які мали процесуальне значення, становила орієнтовно 2 години 45 хвилин;

участь представника позивача здійснювалася дистанційно, у режимі відеоконференції, тобто без витрат часу на прибуття до суду, без витрат на дорогу, відрядження, проживання чи інших супутніх витрат;

за таких обставин заявлена до стягнення сума 16800,00 грн за участь у судових засіданнях є очевидно завищеною, не відповідає фактичному часу участі адвоката у справі та не узгоджується з критеріями розумності й співмірності, визначеними частиною четвертою статті 126 ГПК України.

домовленість між адвокатом і клієнтом щодо оплати кожної призначеної дати судового засідання не означає, що така сума автоматично підлягає компенсації з іншої сторони спору. Для розподілу судових витрат має значення не лише внутрішня домовленість сторін договору, а й те, чи було відповідне засідання фактично проведене, скільки воно тривало, чи відбувалися у ньому дослідження доказів, заслуховування пояснень, судові дебати або інші процесуальні дії, які вимагали значного професійного часу адвоката;

акт про надання правничої допомоги не містить достатньої деталізації фактично виконаних робіт. Заявником подано акт про надання правничої допомоги від 22.05.2026, у якому зазначено три узагальнені види робіт: підготовка та подання позовної заяви - 23750,00 грн; підготовка та подання відповіді на відзив - 4450,00 грн; участь адвоката у восьми судових засіданнях - 16800,00 грн. Проте такий акт не містить достатньої деталізації фактично виконаних робіт, яка дала б можливість суду перевірити реальний обсяг наданої правничої допомоги, необхідність кожної послуги та співмірність її вартості. Зокрема, акт не містить конкретної кількості годин, витрачених адвокатом на підготовку позовної заяви; не містить конкретної кількості годин, витрачених на підготовку відповіді на відзив; не містить опису фактичних аналітичних дій, здійснених адвокатом; не містить відомостей про кількість опрацьованих документів; не розмежовує правовий аналіз, підготовку процесуальної позиції, технічне оформлення та подання документів; не розмежовує фактично проведені судові засідання і засідання, які не відбулися або були відкладені; не містить обґрунтування необхідності оплати у повному розмірі за засідання, які фактично не відбулися;

наданий акт є надто загальним і не дозволяє належним чином перевірити співмірність заявлених витрат. Він підтверджує лише загальний перелік послуг, але не розкриває фактичний обсяг роботи адвоката та реальний час, витрачений на кожну дію;

за таких обставин заявник не довів, що вся сума 45000,00 грн є необхідною, розумною та співмірною для покладення на КП «Міський тролейбус»;

внутрішня домовленість між позивачем і адвокатом не є безумовною підставою для покладення всієї суми гонорару на відповідача. КП «Міський тролейбус» не заперечує, що відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту, а порядок його обчислення і сплати визначається договором про надання правничої допомоги. Водночас правовідносини між ТОВ «ЕЛ-ЕНЕРГО» та Адвокатським бюро «КРИГАНА» не створюють автоматичного обов`язку КП «Міський тролейбус» компенсувати всю суму гонорару, погоджену між позивачем і його адвокатом. У межах договору про надання правничої допомоги клієнт і адвокат можуть домовитися про будь-який розмір гонорару. Однак при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд оцінює не свободу сторін договору визначати винагороду адвоката, а розмір витрат, який є справедливим, необхідним і співмірним для покладення на іншу сторону спору. Тому навіть якщо ТОВ «ЕЛ-ЕНЕРГО» фактично сплатило Адвокатському бюро «КРИГАНА» 45000,00 грн, це не означає, що саме така сума у повному обсязі має бути стягнута з КП «Міський тролейбус». Компенсації підлягає лише та частина витрат, яка відповідає критеріям статей 126 і 129 ГПК України;

заявлені витрати не відповідають критеріям фактичності, неминучості, розумності та необхідності;

значення справи, її складність і предмет спору не обґрунтовують стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 45000,00 грн. Справа № 904/7127/25 мала немайновий характер. Предметом спору було визнання протиправним і скасування рішення КП «Міський тролейбус», оформленого Протоколом №52к від 16.12.2025, а також визнання укладеним договору між ТОВ «ЕЛ-ЕНЕРГО» та КП «Міський тролейбус». Відсутність майнової ціни позову не означає, що витрати на правничу допомогу не можуть бути значними. Водночас у разі немайнового спору суд має особливо уважно оцінювати пропорційність витрат до предмета спору, складності справи, фактичного обсягу роботи адвоката та реального значення справи для сторін. ТОВ «ЕЛ-ЕНЕРГО» не довело, що справа мала такий рівень складності, який об`єктивно вимагав витрат у розмірі 45000,00 грн. Справа не передбачала проведення експертиз, допиту свідків, дослідження великого масиву доказів, аналізу складних взаємопов`язаних господарських операцій або підготовки значної кількості процесуальних документів. Фактично заявником було підготовлено позовну заяву, відповідь на відзив та забезпечено дистанційну участь представника у кількох нетривалих судових засіданнях. Такий обсяг роботи не є співмірним із заявленою до стягнення сумою 45000,00 грн;

рішення суду першої інстанції не набуло остаточної правової визначеності;

заявлена ТОВ «ЕЛ-ЕНЕРГО» до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 45000,00 грн не відповідає критеріям співмірності, розумності, необхідності та обґрунтованості. Подані заявником документи підтверджують лише існування договірних відносин між ТОВ «ЕЛ-ЕНЕРГО» та Адвокатським бюро «КРИГАНА» і факт оплати послуг у загальній сумі 45000,00 грн, однак не доводять, що саме така сума має бути покладена на КП «Міський тролейбус».

Згідно зі ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Отже, розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

Статтею 123 ГПК України визначено види судових витрат. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з вимогами п.п. 1-2 ст. 126 ГПК України розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Крім того, ч.ч. 4-5 зазначеної статті передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статус адвоката Криган Артема Валерійовича підтверджується ордером на надання правничої допомоги №1128418 (арк.с. 50 Т.1).

Зокрема, 04.12.2025 року між Адвокатським бюро "КРИГАНА" (далі-Адвокатське бюро) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛ-ЕНЕРГО" (далі-Клієнт) укладено Договір №412 про надання правничої допомоги (далі-Договір).

Відповідно до умов Договору №03-ГВ:

1.1. Адвокатське Бюро зобов`язується надавати Клієнту правничу допомогу щодо захисту пряв та інтересів останнього в судах, органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм вчасності та підпорядкування (ведення справи), представляти інтереси Клієнта в судах, органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а Клієнт зобов`язується оплатити надану правничу допомогу на умовах та у строки, що визначені Договором.

1.2. Для надання правничої допомоги Адвокатське Бюро має всі права, без обмежень, що передбачені чинним законодавством.

2.1. Правнича допомога за цим Договором надається в обсягах та в порядку, визначених Сторонами у додаткових угодах до Договору.

2.2. Факт надання правничої допомоги підтверджується Актом про надання правничої допомоги.

2.3. Клієнт зобов`язаний підписати Акт про надання правничої допомоги або надати обґрунтовані заперечення Адвокатському Бюро протягом 3 (трьох) календарних днів з дати отримання або дати надходження Акту до поштового відділення Клієнта. Якщо в зазначений строк Акт про надання правничої допомоги не підписаний Клієнтом та/або не переданий Адвокатському Бюро або не надійшли обґрунтовані заперечення, правнича допомога вважається наданою належним чином та прийнятою Клієнтом. У цьому випадку не підписаний Акт про надання правничої допомоги Клієнтом породжує такі ж права і обов`язки для Сторін, як і підписаний і є підставою для оплати.

3.1. Гонорар - винагорода Адвокатського Бюро за надання правничої допомоги, здійснення захисту, представництва інтересів Клієнта. Розмір гонорару не залежить від досягнення чи недосягнення Адвокатським Бюро результату, якого бажає Клієнт.

3.2. Розмір гонорару, строк та порядок розрахунків Сторони визначають у Додаткових угодах до Договору.

7.1. Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами та діє до 04.12.2027 року. Строк дії договору продовжується виключно на підставі підписаної Сторонами додаткової угоди.

08.12.2025 року Адвокатське бюро "КРИГАНА" та Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛ-ЕНЕРГО" уклали Додаткову угоду №1 до Договору про надання правничої допомоги № 412 від 04.12.2025 року (зв. арк.с. 10) про наступне:

1. Керуючись пунктом 2.1. Договору Сторони погодилрі, що правнича допомога за цією Додатковою угодою №1 надається щодо оскарження у суді першої інстанції рішення КП «МІСЬКИЙ ТРОЛЕЙБУС» код ЄДРПОУ 34811465 про відхилення тендерної пропозиції UA-2025-12-09-004536-a ТОВ «ЕЛ-ЕНЕРГО» оформленого Протоколом №52к від 16.12.2025.

2. Керуючись пунктом 3.2. Договору, Сторони визначили погодили, що за кожен вид наданої правничої допомоги Клієнт сплачує гонорар у розмірі:

2.1. Підготовка та подача до суду позовної заяві гонорар становить - 23750,00 грн.

2.2. Підготовка та подача до суду відповіді на відзив гонорар становить - 4450,00 грн.

2.3. Участь у одному судовому засіданні в режимі відеоконференції, без врахування підготовки клопотань, гонорар становить - 2100 грн.

2.4. Підготовка клопотання чи заяви гонорар становить - 2100 грн.

3. Сторони погодили, що гонорар сплачується Клієнтом протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту виставлення рахунку. Сторони домовилися, що перший платіж буде здійснено після відкриття судового провадження, однак до дати першого судового засідання у справі.

На підтвердження факту та обсягів наданих Адвокатом послуг з боку представника Позивача наданий Акт надання правничої допомоги від 22.05.2026 року (арк.с. 11 Т.2), відповідно до якого:

1. Адвокатським Бюро надано, а Клієнтом прийнято правничу допомогу у справі №904/7127/25 за позовом ТОВ «ЕЛ-ЕНЕРГО» до КП «Міський тролейбус» про зобов`язання укласти договір, що розглядалася у Господарському cуді Дніпропетровської області.

2. Адвокатським Бюро надано правничу допомогу відповідно до умов Договору, а Клієнтом прийнято правничу допомогу та здійснено оплату гонорару 45 000,00 грн. (сорок п`ять тисяч гривень 00 копійок) відповідно до умов Договору, що складається з:

2.1. Підготовка та подача до суду позовної заяви 16.12.2025 - 23 750 грн.

2.2. Підготовка та подача до суду відповіді на відзив 05.01.2026 - 4450 грн,

2.3. Участь керуючого бюро адвоката Кригана Артема Валерійовича в режимі відеоконференції у судових засіданнях: 20.01.2026, 05.02.2026, 25.02.2026, 11.03.2026, 19.03.2026, 09.04.2026, 28.04.2026 та 2l.05,2026 - 16800 грн.

3. Підписанням цього Акту Сторони підтверджують факт надання правничої допомоги Клієнту у справі № 904/7127/25 у Господарському суді Дніпропетровської області відповідно до умов Договору.

На підставі ч.ч. 1-4 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд також зауважує, що ч. 3 ст. 126 ГПК України не визначає конкретного складу відомостей, що мають бути вказані в детальному описі робіт (наданих послуг), обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Таким чином, учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Аналогічний правовий висновок викладено в п.п. 143-145 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з ч. 6 ст. 129 ГПК України, якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Так, при поданні позовної заяви до суду представник Позивача зазначив орієнтовний розрахунок витрат на правничу допомогу у сумі 39400,00 грн.

Проте представником Позивача заявлено до стягнення 45000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, тобто на 5600,00 грн більше, ніж було зазначено в попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат.

Доказів неможливості передбачити такий розмір витрат на професійну правничу допомогу на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат представником Позивача до суду не надано.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, суд має право покласти на відповідача лише ті судові витрати, які є обґрунтованими, неминучими, співмірними та розумними (розумно необхідними).

Фактори, що повинні братися судом до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, включають в себе:

1) обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення клієнта; ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення клієнта; необхідність досвіду для його успішного завершення;

2) роль адвоката в досягненні гіпотетичного результату, якого бажає клієнт;

3) досягнення за результатами виконання доручення клієнта позитивного результату, якого бажає клієнт;

4) професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката.

Жодний із названих факторів не має самодостатнього значення; вони підлягають урахуванню у взаємозв`язку з обставинами кожного конкретного випадку.

Згідно з ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Витрати на професійну правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Склад та розмір витрат, пов`язаних із оплатою професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи понесені такі витрати фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такий правовий висновок викладено в п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, п. 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, п.п. 24, 48 додаткової постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.02.2022 у справі №903/326/21.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та зазначає, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268 рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014, заява № 19336/04).

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухвалення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, які беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанові Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, додатковій постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, постановах Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 20.12.2022 у cправі № 910/6310/21, від 12.01.2023 у cправі № 911/272/21, додатковій постанові Верховного Суду від 24.01.2023 у справі № 910/6310/21.

Таким чином, при оцінці наданого стороною розміру гонорару адвоката суд застосовує низку критеріїв (дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційність, співмірність) та досліджує докази на підтвердження таких критеріїв.

Критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка в кожному конкретному випадку (в кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, наданих на підтвердження понесення таких витрат, обсягу наданих послуг з професійної правничої допомоги, їх вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Отже, з урахуванням конкретних обставин, суд може обмежити заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

На підставі вищевикладеного, враховуючи право суду не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу, беручи до уваги баланс інтересів сторін, а також заперечення Відповідача щодо стягнення судових витрат у розмірі 45000,00 грн, витрати Позивача на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню у розмірі 38700,00 грн. При цьому суд враховує, що заявлені витрати за участь у трьох судових засіданнях є необґрунтованими, оскільки частина засідань фактично не відбулася. Позивач заявив до стягнення 16800,00 грн за участь адвоката Кригана А.В. у восьми судових засіданнях, які відбулись 20.01.2026, 05.02.2026, 25.02.2026, 11.03.2026, 19.03.2026, 09.04.2026, 28.04.2026 та 21.05.2026 у режимі відеоконференції, виходячи з вартості 2100,00 грн за одне судове засідання. Проте, судове засідання, призначене на 20.01.2026, не відбулося у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги в Дніпропетровській області; судове засідання, призначене на 05.02.2026, не відбулося у зв`язку з екстреним відключенням електроенергії, про що було складено відповідний акт у матеріалах справи (арк.с. 89); судове засідання, призначене на 09.04.2026, також не відбулося у зв`язку з повітряною тривогою, оголошеною в Дніпропетровській області.

Отже, суд погоджується із запереченнями Відповідача і не вбачає підстав для покладення на Відповідача витрат Позивача на правничу допомогу, пов`язану з участю в наведених судових засіданнях на суму 6300грн.

Решту витрат суд визнає обґрунтованою та такою, що була неминучою за такою категорією спорів.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 241, 244, 326 ГПК України, господарський суд -

ДОДАТКОВО ВИРІШИВ:

Стягнути додатково з Комунального підприємства "Міський тролейбус" (50086, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Дніпровське шосе, буд. 22, код ЄДРПОУ 37811465) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛ-ЕНЕРГО" (01054, м.Київ, вул.Богдана Хмельницького, буд. 52, кімната 3, код ЄДРПОУ 44899719) витрати на правничу допомогу у розмірі 38700,00 грн.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 ГПК України).

Згідно з частиною 2 статті 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Н.Б. Кеся