Ухвала суду № 137272442, 10.06.2026, Піщанський районний суд Вінницької області

Єдиний унікальний номер 142/214/26

Номер провадження 2/142/352/26

У Х В А Л А

Іменем України

(про зупинення провадження по справі)

10 червня 2026 року с-ще Піщанка

Піщанський районний суд Вінницької областi

в складi:

головуючого судді Нестерука В.В.,

за участю секретаря судового засідання Яворської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Піщанка Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

23 березня 2026 року до Піщанського районного суду Вінницької області через підсистему "Електронний суд" надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій позивач просить суд витребувати у АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" (ЄДРПОУ: 21133352, Місце реєстрації: 04082, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19), наступні письмові докази, які становлять банківську таємницю, а саме: письмовий доказ у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуски банківської картки № НОМЕР_1 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ); письмовий доказ у вигляді виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 за період з 22.07.2025 року (дата видачі кредиту) по 11.11.2025 року (дата закінчення терміну кредитування); та стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» код ЄДРПОУ: 41084239, Місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) заборгованість за Договором № 548620-КС-001 про надання кредиту від 22.07.2025 року, що становить 22 640,00 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 8000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 9040,00 грн; суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 4000,00 грн; суми прострочених платежів за комісією - 1 600,00 грн., стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ: 41084239, Місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки,будинок 26, офіс 411) сплачений судовий збір в розмірі 2 662,40 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 22.07.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 548620-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ «БІЗПОЗИКА» 22.07.2025 року направлено ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір № 548620-КС-001 про надання кредиту. 22.07.2025 року ОСОБА_1 , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 548620-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-7633, на номер телефону НОМЕР_3 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено. Таким чином, 22.07.2025 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 було укладено Договір № 48620-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 8000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1 процентів за кожен день користування Кредитом. Пунктом 2. Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом (надалі - Проценти за користування Кредитом), нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів. Пунктом 3. Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору. ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 8000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № 4441-11106720-1487 (котру Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про перерахування коштів (або платіжним дорученням). Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 , належним чином не виконує свої зобов`язання за Кредитним договором, у Боржника станом на 15.02.2026 року утворилась заборгованість за Договором № 548620-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 22640,00 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 8000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 9040,00 грн;Суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 4 000,00 грн; суми прострочених платежів за комісією - 1 600,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 березня 2026 року дану позовну заяву було передано для розгляду судді Нестеруку В.В.

Ухвалою суду від 13 квітня 2026 року в даній справі було відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 11 травня 2026 року на 08 годину 00 хвилин.

Ухвалою суду від 11 травня 2026 року в судовому засіданні в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, було оголошено перерву до 08 години 30 хвилин 10 червня 2026 року, витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 інформацію про перебування у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

26 травня 2026 року від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов лист за вих. № 3/847 від 22 травня 2026 року в якому повідомляється, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року №69/2022 «Про проведення загальної мобілізації» (зі зміною, внесеною Указом від 14.01.2025 року №27/2025) призваний ІНФОРМАЦІЯ_4 24.02.2022 року на військову службу до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» свого уповноваженого представника в судове засідання 10 червня 2026 року не направив, проте в позовній заяві представник позивача просить суд проводити розгляд даної цивільної справи без участі предстаника позивача, у разі неявки відповідача не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання 10 червня 2026 року не з`явився, та на адресу суду повернулися конверти, в якому відповідачу за встановленою судом адресою реєстрації місця проживання було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі та повістку про виклик до суду, з відміткою відділення поштового зв`язку про невручення через відсутність адресата за вказаною адресою та зазначено, що "адресат служить".

Відзиву на позовну заяву та будь-яких заяв та клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

Враховуючи, що сторони не прибули в підготовче засідання, суд, вважає за можливе, здійснювати судовий розгляд у підготовчому засіданні без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.

Оглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, враховуючи те, що спір між сторонами не врегульований, виходячи з предмету спору, змісту позовних вимог, враховуючи докази, які підлягають дослідженню, суд приходить до висновку про відсутність підстав для ухвалення рішення в даному засіданні та вважає за необхідне зупинити провадження у справі з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом на підставі повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_6 за № 3/847 від 22 травня 2026 року, встановлено, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року №69/2022 «Про проведення загальної мобілізації» (зі зміною, внесеною Указом від 14.01.2025 року №27/2025) призваний ІНФОРМАЦІЯ_4 24.02.2022 року на військову службу до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Разом з тим, положеннями п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України передбачено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Принципи змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства (статті 12, 13 ЦПК України) надають учасникам справи право вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами.

Водночас обов`язок суду зупинити провадження не повинен тлумачитися всупереч волі та інтересам військовослужбовця як учасника цивільного процесу. Тож застосовувати пункт 2 частини першої статті 251 ЦПК України не можна тоді, коли це безпосередньо суперечить інтересам військовослужбовця, який звернувся до суду як позивач та вимагає судового захисту його прав, свобод та/або інтересів, а так само військовослужбовця як відповідача чи третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, який прагне продовження розгляду справи по суті за його відсутності.

Тобто ключовим під час вирішення питання про зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України є саме воля військовослужбовця як сторони чи третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

За таких обставин прохання військовослужбовця, який є стороною або третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, продовжити розгляд справи, незважаючи на його військову службу, суд має врахувати як достатню підставу не зупиняти провадження у справі.

Тобто якщо учасник справи, права якого захищають положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагне продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство. У такий спосіб суд забезпечить баланс між вимогами процесуальних норм права, справедливістю та ефективністю правосуддя.

Подібні висновки зробив Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постановах від 15 серпня 2023 року у справі № 174/760/21 та від 20 грудня 2023 року у справі № 522/20606/21. Так, у справі № 174/760/21 позивач, який був призваний на військову службу по загальній мобілізації та направлений до військової частини, заперечував проти зупинення провадження у справі, проте відповідач наполягав на зупиненні провадження у справі з апеляційного перегляду рішення, ухваленого не на його користь. Урахувавши наведені обставини, а також те, що приписи пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України мають своєю метою захист процесуальних прав учасника цивільного процесу, який перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан та покликані забезпечити об`єктивний розгляд справи, Касаційній цивільний суд у складі Верховного Суду вважав, що апеляційний суд дійшов неправильного висновку про зупинення провадження, оскільки інститут зупинення провадження у справі не може бути застосований у цій справі на шкоду інтересам позивача, меті цього інституту та принципам цивільного судочинства.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що про своє волевиявлення проти зупинення провадження та прагнення продовжувати розгляд справи військовослужбовець - сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, може заявити у позовній заяві, апеляційній чи касаційній скарзі, відзиві на них або відповіді на відзив, а також у будь-якій іншій заяві або клопотанні у справі, адресованих суду.

Проте в будь-якому разі така його воля до продовження судового розгляду має правове значення винятково для суду певної судової інстанції, в якій було здійснене це волевиявлення.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12 листопада 2025 року (справа № 754/947/22, провадження № 14-74цс25) висновувала, що коли суд вирішує питання щодо зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, в оцінці процесуального обов`язку щодо зупинення провадження йому потрібно враховувати особисту думку сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, яка перебуває на військовій службі у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Якщо військовослужбовець наполягає на розгляді справи без його участі чи за участю його представника, то в суду немає підстав для зупинення провадження у справі.

Застосування правила, сформульованого у пункті 2 частини першої статті 251 ЦПК України, всупереч волі особи, на захист якої воно спрямовано, становитиме прояв надмірного формалізму. Таке застосування перетворить захисну гарантію на перешкоду в доступі до правосуддя, стане наслідком невиправданого затягування судового процесу та порушення права особи на своєчасний судовий розгляд, що є несумісним із завданнями судочинства та стандартами статті 6 Конвенції.

Такий стан речей має зберігатися до тих пір, поки військовослужбовець - сторона у справі чи третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, не повідомить суду про бажання скористатися гарантією, визначеною пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України.

Правосуддя вимагає справедливого і збалансованого судового провадження, котре базується на дотриманні принципів верховенства права, диспозитивності і пропорційності, а також має відповідати стандартам Конвенції.

Тобто ключовим під час вирішення питання про зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України є саме воля військовослужбовця як сторони чи третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

За таких обставин прохання військовослужбовця, який є стороною або третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, продовжити розгляд справи, незважаючи на його військову службу, суд має врахувати як достатню підставу не зупиняти провадження у справі.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що про своє волевиявлення проти зупинення провадження та прагнення продовжувати розгляд справи військовослужбовець - сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, може заявити у позовній заяві, апеляційній чи касаційній скарзі, відзиві на них або відповіді на відзив, а також у будь-якій іншій заяві або клопотанні у справі, адресованих суду.

Таким чином, судом встаановлено, що відповідач ОСОБА_1 проходить військову службу у складі Збройних Сил України та є особою, на яку поширюються гарантії, передбачені пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України, однак у судові засідання відповідач жодного разу не з`явився, відзиву на позовну заяву, заяв, клопотань чи інших процесуальних документів до суду не подавав, про свою позицію щодо подальшого розгляду справи суд не повідомив.

Матеріали справи не містять відомостей про волевиявлення відповідача щодо продовження розгляду справи без його участі чи за участю представника, а також про заперечення проти зупинення провадження у справі.

Суд бере до уваги, що Указом Президента «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні було запроваджено воєнний стан в Україні з з 05:30 24.02.2022 строком на 30 діб, який потім був подовжений. Зокрема, Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №4857-IX від 28.04.2026 ; та Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку проведення загальної мобілізації" №4858-IX від 28.04.2026, які набрали чинності 04 травня 2026 року, строк дії воєнного стану та загальної мобілізації в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 4 травня 2026 року строком на 90 діб - до 02 серпня 2026 року.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

За таких обставин суд не вбачає підстав для висновку про те, що зупинення провадження у справі суперечитиме волі відповідача або порушуватиме його право на доступ до правосуддя, а тому вбачає підстави для зупинення провадження у справі відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України або до повідомлення ним суду про бажання продовжити розгляд справи.

На підставі вищевикладеного з метою ефективного захисту прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, та встановлення всіх обставин справи, суд вважає за необхідне на підставі п.2 ч. 1 ст. 251, п. 2 ч. 1 ст. 253 ЦПК України зупинити провадження в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромдо припинення перебування сторони по справі - відповідача ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.

Керуючись ст.ст. 189, 247, 251, 253, ст. ст. 258-261 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Зупинити провадження в цивільній справі з ЄУН 142/214/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромдо припинення перебування сторони по справі - відповідача ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Роз`яснити, що отримати інформацію щодо справи, що розглядається можна на веб-сторінці Піщанського районного суду на веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://court.gov.ua/fair/sud0219.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 261 ЦПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня підписання ухвали до Вінницького апеляційного суду.

Суддя: