Ухвала суду № 137271884, 10.06.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/44953/25

Провадження № 1-кп/761/2350/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5

представника потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100100002465 від 06.07.2025, щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Городище, Бахмацького району Чернігівської області, громадянина України, з вищою освітою, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190; ч. 5 ст. 190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Шевченківським районним судом міста Києва здійснюється судовий розгляд кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100100002465 від 06.07.2025, за обвинуваченням ОСОБА_4 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190; ч. 5 ст. 190 КК України .

Судом на обговорення поставлено клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому, яке мотивовано тим, що він обвинувачуються у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого кримінального правопорушення, ризики, які враховувались раніше судом, а саме ризик переховування від суду, ризик незаконного впливу на свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні та ризик вчинення нового кримінального правопорушення, не змінилися та не зменшились, менш суворіший запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинувачених та запобігти існуючим ризикам.

У судовому засіданні прокурор своє клопотання підтримала з підстав наведеним у ньому.

Захисник щодо задоволення клопотання заперечував, просив змінити запобіжний захід на такий, що не пов`язаний з триманням під вартою, оскільки ризики суттєво зменшились, прокурором не доведено неможливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, перебування його підзахисного під вартою унеможливлює відшкодування шкоди потерпілому. Зазначив, що застава встановлена у непомірному розмірі, просив вирішити питання про її зменшення.

Обвинувачений підтримав доводи захисника.

Представник потерпілого підтримала думку прокурора.

Заслухавши думки сторін кримінального провадження, представника потерпілого, вивчивши матеріали наявні у розпорядженні суду, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з положенням ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Відповідно до ст.199 КПК України підставами для продовження строку тримання під вартою є наявність раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, неможливість завершення досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання визначеним ризикам, перелік яких зазначений у п.п. 1-5 цієї статті, на запобігання яких спрямоване застосування запобіжних заходів.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

До обвинуваченого ОСОБА_4 під час досудового розслідування було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який продовжувався після направлення обвинувального акту до суду.

В ході вирішення питання щодо застосування запобіжного заходу та подовження строку його дії слідчим суддею під час здійснення досудового розслідування перевірялося питання щодо наявності достатніх даних, які поза розумним сумнівом свідчили про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень.

Наразі ОСОБА_4 набув статусу обвинуваченого та обґрунтованість висунутого обвинувачення перевірятиметься судом в ході судового розгляду.

Зі змісту висунутого обвинувачення убачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого кримінальних правопорушень.

При цьому, виходячи зі змісту поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Також, судом при вирішенні питання доцільності продовження строку дії раніше застосованих заходів забезпечення, враховуються наступні дані щодо особи обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, має постійне місце проживання, офіційно непрацевлаштований, неодружений, неповнолітніх дітей не має, тобто сталі соціальні зв`язки у нього відсутні.

На момент вирішення питання про продовження обвинуваченим строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обставини, які враховувалися судом раніше не змінилися, ризики не зменшились та продовжують існувати.

Так, при вирішенні питання про доцільність продовження строку дії заходів забезпечення, судом, враховувались існування ризиків можливої неправомірної поведінки ОСОБА_4 , передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Перелік доказів, зібраних під час досудового розслідування, що наведений у реєстрі матеріалів досудового розслідування свідчить про їх вагомість, однак ретельнішу оцінку цим доказам, суд надаватиме під час їх дослідження та вивчення змісту.

Також, судом враховується міра покарання, яка може бути призначена обвинуваченому у разі доведення його винуватості та характер висунутого обвинувачення, суспільна небезпека інкримінованого кримінального правопорушення, усвідомлення обвинуваченими, що в разі доведення винуватості йому може бути призначене покарання у виді до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, що переконливо дає підстави для висновків про реальне існування ризиків переховування обвинуваченого від суду, продовження вчинення кримінальних правопорушення, незаконного впливу на свідків та потерпілого, оскільки на даний час судом лише розпочато дослідження доказів сторони обвинувачення, свідки не допитані.

Характеризуючі дані обвинуваченого у своїй сукупності, не переважають можливих ризиків неправомірної його поведінки, що враховані судом.

Крім того, суд, зважаючи на наявні ризики, враховуючи підвищену суспільну небезпеку інкримінованого обвинуваченим кримінального правопорушення, дійшов обґрунтованого переконання, що загальносуспільний інтерес у даному випадку, переважає інтереси конкретної особи, а саме обвинуваченого ОСОБА_4 на особисту свободу, та про відсутність, у зв`язку з цим, підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

У даному випадку, застосований раніше захід забезпечення у вигляді тримання під вартою є виправданими, як захід процесуального примусу, з огляду на фактичні обставини за яких ОСОБА_4 інкримінується вчинення особливо тяжкого та особливо тяжкого кримінальних правопорушень та наслідки, які настали згідно змісту висунутого обвинувачення.

У зв`язку із наведеним у сукупності, суд вважає, що на даний час, менш суворіший запобіжний захід не здатен буде забезпечити ненастання існуючих ризиків.

А тому, клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід задовільнити.

Враховуючи, що ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які не пов`язані із застосуванням насильства, загибеллю людей, до нього не застосовувався запобіжний захід у вигляді застави, суд визначає альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в межах визначених ст. 182 КПК України, з урахуванням доведених ризиків.

При цьому, враховуючи, що з 01 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осібзбільшився, а тому суд, з метою непогіршення становища обвинуваченого вважає за необхідне залишити без змін розмір застави у сумі 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривеньу національній грошовій одиниці, який був визначений у попередньому рішенні суду.

Суд не вважає даний розмір застави непомірним з огляду на те, що застава в меншому розмірі не здатна буде запобігти ризику втечі обвинуваченого, зважаючи, що встановлений судом розмір застави знано нижчий шкоди заподіяння якої інкримінується обвинуваченому.

Строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід встановити до 60 днів.

Керуючись ст.ст. 199, 331, 350 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по 08 серпня 2026 року включно.

Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі визначеному в ухвалі суду від 20.11.2025, а саме 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривеньу національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 у разі внесення застави, такі додаткові обов`язки:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатися за межі населеного пункту, де він проживає без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та засоби зв`язку;

- утриматись від спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні щодо обставин висунутого обвинувачення;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок для внесення застави отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ р/р 37318005112089. Призначення платежу: застава за … згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від …. по справі …., провадження …, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу), повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі Державної Установи «Київський слідчий ізолятор».

У разі внесення застави і з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, встановленої в даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин або не повідомить про причини неявки, застава звертається в дохід держави, зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується в порядку, встановленому законом для використання судового збору.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів, з моменту її проголошення, а особою, що утримується під вартою протягом цього ж строку з моменту отримання її копії.

Суддя