Постанова № 137271568, 04.06.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/10985/26

3/760/3445/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 року Суддя Солом`янського районного суду міста Києва Кравченко Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Києві матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли з Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Одеси, громадянки України, паспорт ID-картка № НОМЕР_1 від 28.02.2020, працевлаштованої помічником чергового чергової частини стройового відділення Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання «Академія патрульної поліції», зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , здійснюючи діяльність на посаді поліцейського взводу № 1 роти № 3 батальйону № 2 полку № 1 (з обслуговування правого берега) управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, маючи спеціальне звання - «сержант поліції», будучи суб`єктом декларування відповідно до п.п. «з» п.1 ч.1 ст.3 Закону України від 14.10.2014 № 1700-VII «Про запобігання корупції» (далі - Закон), в порушення п.2 ч.1 ст.46 Закону при заповненні та поданні 11.03.2024 до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - НАЗК), щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, зазначила завідомо недостовірні відомості на суму 487 500 грн., чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч.4 ст.172-6 КУпАП.

Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч.1 ст.3 Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Згідно з п.п. «3» п.1 ч.1 ст.3 Закону, поліцейські належать до суб`єктів, на яких поширюється дія цього Закону.

Одночасно, відповідно до ч.2 ст.3 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) на працівників поліції (поліцейських та державних службовців) поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції.

Крім цього, згідно з ч.1 ст.61 цього ж закону, на поліцейських поширюються обмеження, визначені Законом України «Про запобігання корупції та іншими законами України.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону № 580-VIII, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.18 Закону № 580-VIIII, поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції.

Відповідно до листа Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 05.01.2026 № 283-01/435-26, сержант поліції ОСОБА_1 до 21.03.2024 проходила службу на посаді поліцейського взводу №1 роти №3 батальйону №2 полку №1 (з обслуговування правого берега) управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.

Таким чином, ОСОБА_1 , здійснюючи діяльність на посаді поліцейського взводу № 1 роти № 3 батальйону № 2 полку № 1 (з обслуговування правого берега) управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України відповідно до п.п. «з» п.1 ч.1 ст.3 Закону є суб`єктом на якого поширюється дія цього Закону як на поліцейського та суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУПАП.

Положеннями ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до п. 15 ст.1 Закону, суб`єкти декларування - особи, зазначені у п. 1, пп. "а", "в"-"ґ" п.2, п.4 ч.1 ст.3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Згідно ч.1 ст.45 Закону особи, зазначені у п. 1, пп. "а", "в"-"ґ" п.2 ч.1 ст.3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

На виконання вище зазначених вимог законодавства, ОСОБА_1 11.03.2024 подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону у декларації зазначаються відомості, зокрема про:

- п. 2, об`єкти нерухомості, що належать суб`єкту декларування та членам його сім`ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають:

а) дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування;

б) у разі якщо нерухоме майно перебуває у спільній власності, про усіх співвласників такого майна вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі якщо нерухоме майно перебуває в оренді або на іншому праві користування, про власника такого майна також вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до Обґрунтованоговисновку щодо виявлення ознакадміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією (далі - Обґрунтований висновок), складеного уповноваженою особою НАЗК від 20.01.2026 стосовно поліцейського взводу №1 роти №3 батальйону №2 полку №1 (з обслуговування правого берега) управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ОСОБА_1 за результатами проведеного вторинного контролю щодо повноти заповнення декларації встановлено, що суб`єкт декларування ОСОБА_1 не дотрималась вимог п.2 ч.1 ст.46 Закону та не зазначила у розділі 3 «Об`єкти нерухомості» декларації відомості про об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 899645151101 (квартира загальною площею 61,9 кв. м.), який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , і згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить їй на праві власності.

Відповідно до листа Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 23.02.2026 № 3384/184-3-26/42 вартість вищезазначеної квартири, в середньому, могла знаходитись в ціновому діапазоні 487 500-637 500 гривень.

Наказом Національного агентства від 23.07.2021 № 449/21 «Про затвердження форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.07.2021 за № 987/36609, затверджено Порядок заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Порядок), та Форму декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, чинного на дату подання декларації.

Згідно з п.3 розділу II Порядку суб`єкт декларування до початку заповнення декларації повинен підтвердити ознайомлення із цим Порядком шляхом проставлення відповідної відмітки.

У п. 4 розділу II Порядку визначено, що після заповнення усіх необхідних розділів декларації суб`єкту декларування надається можливість перевірити повноту та достовірність зазначеної ним інформації.

Перед підписанням декларації суб`єкт декларування підтверджує повноту та достовірність даних, вказаних у ній, ознайомлення з попередженням пронастаннявідповідальності за подання недостовірних відомостей шляхомпроставлення відповідної відмітки.

Також у п.5 розділу ІІ Порядку визначено, що суб`єкт декларування підписує декларацію шляхом накладання на неї особистого кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису відповідно довимог законодавства.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.45 Закону суб`єкт декларування упродовж 30 днів після подання декларації має право подати виправлену декларацію.

У разі самостійного виявлення суб`єктом декларування у декларації недостовірних відомостей після спливу терміну для подання виправленої декларації, передбаченого абзацом першим цієї частини, але до початку проведення Національним агентством повної перевірки цієї декларації, суб`єкт декларування може звернутися до Національного агентства з листом з поясненням причин, що призвели до внесення недостовірних відомостей та неподання виправленої декларації у зазначений термін, додавши підтвердні документи. Подані суб`єктом декларування таким чином відомості мають бути розглянуті Національним агентством під час повної перевірки цієї декларації.

ОСОБА_1 при поданні декларації підтвердила достовірність вказанихвідомостей, правом подати виправлену декларацію не скористалась.

Недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму487 500,00 гривень.

Так, суб?єкт декларування ОСОБА_1 у розділі 3 «Об?єкти нерухомості» декларації зазначила недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на суму 487 500,00 гривень, чим не дотримала вимог п.2 ч.1ст.46 Закону.

Відповідно до примітки до ст. 172-6 КУпАП відповідальність за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об`єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 150 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

При вирішенні питання щодо наявності підстав для притягнення суб?єкта до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності стосовно майна або іншого об?єкта декларування, що має вартість, Національне агентство керується терміном «прожитковий мінімум для працездатної особи» у розмірі, який діяв станом на 31.03.2024.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на дату подання декларації становив 3028,00 гривень.

Викладене свідчить про внесення ОСОБА_1 до декларації недостовірних відомостей, які відрізняються від достовірних на загальну суму 487 500,00 гривень, що становить розмір від 150 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації за 2023 рік, що містить ознаки правопорушення, передбаченого ч.4 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Таким чином, поліцейський взводу №1 роти № 3 батальйону № 2 полку № 1 (з обслуговування правого берега) управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України сержант поліції ОСОБА_1 , будучи суб`єктом на якого поширюються дія Закону, під час заповнення 11.03.2024 щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, вказала недостовірні відомості, що відрізняються від достовірних на суму 487 500 грн., що перевищує 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації, чим порушила вимоги п.2 ч.1 ст. 46 Закону.

У судовому засіданні ОСОБА_1 провину у вчиненні адміністративного правопорушення визнала частково та зазначила, що не мала умислу на приховування відомостей про вказаний об`єкт нерухомості у декларації, оскільки не усвідомлювала, що вказана квартира перебуває у її власності та вважала, що вона лише зареєстрована у вказаній квартирі. Просила закрити провадження по справі у зв`язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Прокурор Пальщенко Ю.Є. зазначила, що вина ОСОБА_1 у скоєнні нею правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 172-6 КУпАП доведена, тому просила визнати винною ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, однак беручи до уваги той факт, з моменту вчинення правопорушення минуло більше двох років просила закрити провадження у справі у зв`язку з закінченням строків притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , доводи прокурора Пальщенко Ю.Є., дослідивши протокол про адміністративне правопорушення №159 від 09.04.2026 (а.с.1-10), рапорт підполковника поліції Фірман В. від 09.04.2026 (а.с. 11-12); обґрунтований висновок щодо виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією (а.с. 15-19); витяг з Реєстру декларацій (а.с.20-24); копію наказу «По особовому складу» № 441 о/с від 18.03.2024 (а.с.27); повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про зміну імені (а.с.28-29); копія договору дарування від 04.12.2019 (а.с.30); витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстр прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, відповідно до якого квартира за адресою: АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_2 (а.с.31-32); витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.34-35); свідоцтво про право власності на житло (а.с.36); технічний паспорт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.37-39); повідомлення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (а.с.41); письмові пояснення ОСОБА_1 від 15.01.2026 (а.с.44); письмові пояснення ОСОБА_1 від 09.04.2026 (а.с.46-47) та інші докази, суд дійшов наступного.

Вирішуючи питання про наявність складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Стаття 129 Конституції України передбачає, що розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведеності перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Розглядаючи дану справу, суд виходить з того, що норма ч.4 ст.172-6 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до примітки до ст. 172-6 КУпАП суб`єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та третьою цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Крім того норма ч.1 ст.172-6 КУпАП є бланкетною нормою, і при кваліфікації дій правопорушника за цією статтею необхідно керуватися спеціальними Законами.

Згідно з п. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони або обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до вимог ч.1 ст.45 ЗУ «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про об`єкти нерухомості, що належать суб`єкту декларування та членам його сім`ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають:

а) дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування;

б) у разі якщо нерухоме майно перебуває у спільній власності, про усіх співвласників такого майна вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі якщо нерухоме майно перебуває в оренді або на іншому праві користування, про власника такого майна також вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У ході судового розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 , будучи суб`єктом декларування, у порушення вимог п.2 ч.1 ст.46 Закону України «Про запобігання корупції», під заповнення 11.03.2024 щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, вказала недостовірні відомості, що відрізняються від достовірних на суму 487 500 грн., що перевищує 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації.

З матеріалів судової справи вбачається, що адміністративне правопорушення вчинене ОСОБА_1 11.03.2024 року, тобто в день коли останньою було подано до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної декларації за 2023 рік.

Тобто, дворічний строк накладення адміністративного стягнення сплив 11.03.2026 року.

Справа надійшла до суду 16.04.2026.

Згідно з ч.4 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Таким чином, на момент розгляду справи судом сплив передбачений ч.4 ст.38 КУпАП дворічний строк накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до п.7 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що провадження у справі відносно ОСОБА_1 про адміністративні правопорушення, передбачені ч.4 ст.172-6 підлягає закриттю, згідно п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Судовий збір відповідно до ст. 40-1 КУпАП стягненню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 38, 172-6, 247 ч. 1 п. 7, 283-284, 287-291 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 172-6 КУпАП.

Провадження в справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.4 ст. 172-6 КУпАП закрити, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Я.В. Кравченко