Рішення № 137271415, 29.05.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/19823/25

пр. № 2/759/1923/26

29 травня 2026 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді П`ятничук І.В.,

при секретарі судового засідання Кульбовської В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Комунального Підприємства Виконавчого Органу Київради (Київської Міської Державної Адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

01.09.2025 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» звернулось до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яким просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення у розмірі 20780,19 грн., ??інфляційну складову боргу у розмірі 3553,38 грн., три відсотки річних у розмірі 934,29 грн.; заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 6660,16 грн., ??інфляційну складову боргу у розмірі 1179,31 грн., три відсотки річних у розмірі 324,56 грн.; ??заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії у розмірі 40512,19 грн., ??інфляційну складову боргу у розмірі 6119,30 грн., три відсотки річних у розмірі 1506,75 грн., пеню у розмірі 1833,19 грн.; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1517,13 грн.; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 807,40 грн.; заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 86,66 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Позов обґрунтовано несплатою відповідачами вказаних сум за вищезазначеними послугами.

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 02.09.2025 року було відкрито провадження у даній справі.

В судове засідання представник позивача не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, подала до суду клопотання, яким позовні вимоги підтримує, просить задовольнити.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, подав до суду письмові пояснення, відповідно до яких просить відмовити в задоволенні позову у повному обсязі та заяву про застосування до даних правовідносин позовної давності.

Суд, дослідивши матеріали справи, письмові докази, дійшов висновку, про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 11.10.2018 між ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» та Комунальним підприємством (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» було укладено Договір № 602-18 про відступлення права вимоги, за яким ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» відступило право вимоги, а КП «КИЇВТЕПЛОЕНРГО» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, щодо виконання ними грошових зобов`язань перед Кредитором з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з - централізованого опалення та гарячого водопостачання станом на 01.08.2018 року з урахуванням оплат, що отримані Кредитором за період 01.08.2018 року до дати укладення цього договору.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 № 1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 21 вересня 2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго Святошинського району м. Києва». За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам, а отже з 01.05.2018 року надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води здійснює КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО».

Правовідносини з постачання фізичним особами централізованого опалення та постачання гарячої води регулюються Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою КМУ від 21 липня 2005 року №630.

Відповідно до п. 8 Правил послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відповідно до ч.7 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб`єктом господарювання, є договором приєднання).

На виконання вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 року № 34 (5085). Зміст зазначеного договору відповідає змісту типового договору затвердженого Правилами. Такі договори є договорами приєднання, а отже може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона може запропонувати свої умови.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року №2189-VIII учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року №1875-IV залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Частиною 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV та ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Проте відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року №1875-IV, п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року №2189-VIII споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Водночас, такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року №1875-IV та п. 5 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 18, п. 20 Правил надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. Розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.

Отже, згідно з наведеними законодавчими нормами споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Підключення будинку до мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води свідчить про надання послуг позивачем.

Відповідач від мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлявся (не відключався).

Виходячи з вищезазначеного суд робить висновок, що виникнення цивільних прав та обов`язків, підтверджується діями сторін: постачальник надає послуги з централізованого опалення та постачає гарячу воду, надсилає споживачу платіжні документи (рахунки ) на оплату таких послуг, а споживач має здійснювати оплату встановлених рахунків.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до наданого представника позивача розрахунку заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість відповідача за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення становить 20780,19 грн., ??інфляційна складова боргу становить 3553,38 грн., три відсотки річних становить 934,29 грн.; заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого гарячого водопостачання становить 6660,16 грн., ??інфляційна складова боргу становить 1179,31 грн., три відсотки річних становить 324,56 грн.; ??заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії становить 40512,19 грн., ??інфляційна складова боргу становить 6119,30 грн., три відсотки річних становить 1506,75 грн., пеня становить 1833,19 грн.; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії становить 1517,13 грн.; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води становить 807,40 грн.; заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення становить 86,66 грн.

Надання послуг позивачем підтверджується також документами про облік спожитої енергії.

Відповідачем не надано контрозрахунку заборгованості або обґрунтованих доводів щодо її відсутності.

Однак відповідачем подано заяву щодо застосування наслідків спливу позовної давності.

Відповідно до усталених загальних правових висновків Верховного Суду щодо порядку застосування позовної давності, викладених, зокрема, в постановах від 23 січня 2020 року у справі № 916/2128/18, від 03 лютого 2021 року у справі № 914/197/19, виходячи з вимог статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем.

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду від 19 листопада 2019 року у справі № 911/3677/17, якщо позовні вимоги судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України і вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму).

Відповідно до положень статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з приписами статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно з частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Слід зауважити, що Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 № 383 продовжено на всій території України карантин до 30 червня 2023 року.

Верховний Суд у постанові від 07 вересня 2022 року у справі № 679/1136/21 вказав на те, що у пункті 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року №540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Таким чином, враховуючи, що Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX щодо продовження строків позовної давності на час дії карантину набрав чинності 02 квітня 2020 року, з огляду на встановлений Кабінетом Міністрів України карантин з 12 березня 2020 року і до часу звернення до суду з позовом, строки позовної давності було продовжено.

Після 04.09.2025 року почали діяти строки позовної давності на підставі Закону № 4434-ІХ «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності».

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом 01.09.2025 року, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості заявлені за період з 01.05.2018 року по 31.07.2025 року.

Відтак, КП «Київтеплоенерго» в межах строку позовної давності.

Таким чином судом достовірно встановлено, що у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем, у зв`язку з несвоєчасною оплатою послуг з централізованого опалення та водопостачання, а тому суд доходить до висновку, що позивачем на виконання вимог ст. 81 ЦПК України, доведені позовні вимоги, які знайшли своє підтвердження матеріалами справи, у зв`язку з чим підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3028 грн. 00 коп.

Керуючись ст. 509, 525, 526, 625, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 6-13,18,19,71-79,89,141,259,263,264,265,268,273,274,279354,355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Комунального Підприємства Виконавчого Органу Київради (Київської Міської Державної Адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального Підприємства Виконавчого Органу Київради (Київської Міської Державної Адміністрації) «Київтеплоенерго» ( код ЄДРПОУ 40538421, місце знаходження: м. Київ, площа Івана Франка, 5) ?? заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення у розмірі 20780,19 грн., ??інфляційну складову боргу у розмірі 3553,38 грн., три відсотки річних у розмірі 934,29 грн.; заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 6660,16 грн., ??інфляційну складову боргу у розмірі 1179,31 грн., три відсотки річних у розмірі 324,56 грн.; ??заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії у розмірі 40512,19 грн., ??інфляційну складову боргу у розмірі 6119,30 грн., три відсотки річних у розмірі 1506,75 грн., пеню у розмірі 1833,19 грн.; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1517,13 грн.; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 807,40 грн.; заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 86,66 грн., а всього 85814 ( вісімдесят п`ять тисяч вісімсот чотирнадцять ) грн. 51 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального Підприємства Виконавчого Органу Київради (Київської Міської Державної Адміністрації) «Київтеплоенерго» ( код ЄДРПОУ 40538421, місце знаходження: м. Київ, площа Івана Франка, 5) судовий збір у розмірі 3028 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: І.В. П`ятничук