Рішення № 137270066, 09.06.2026, Оболонський районний суд міста Києва

09.06.2026 Справа № 756/18028/25

Справа № 756/18028/25

Провадження № 2/756/2300/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі: головуючого судді Діденко Є.В., за участю секретаря судового засідання Павлишина О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ «Страхова компанія «УСГ» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2025 року АТ «Страхова компанія «УСГ» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів в сумі 371461,36 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 16.07.2024 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки Toyota Camry, д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіля марки «Honda Accord» д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження. На момент дорожньо-транспортної пригоди між Позивачем - Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УСГ» та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №29-0107-23-00318 від 16.11.20203 р., згідно з яким Позивач прийняв на себе зобов`язання по відшкодуванню матеріальної шкоди заподіяної страхувальнику автомобіля Toyota Camry, д.н.з. НОМЕР_1 . Постановою Подільського районного суду міста Києва від 27.09.2024 року по справі №756/10201/24 Відповідача було визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.ст. 124, 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. 17.07.2024 Страхувальник звернувся до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування. 21.08.2024 року на підставі рахунку № СР00-080804 від 24.07.2024 року було складено страховий акт та розрахунок страхового відшкодування. На підставі вказаних документів Позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 531461,36 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 21.08.2024 року. На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу «Honda Accord» д.н.з. НОМЕР_2 була застрахована в ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна». Позивач звернувся до вказаної компанії із заявою про виплату страхового відшкодування та було виплачено в межах ліміту 160000 грн. У зв`язку із вищевикладеним позивач просить стягнути на його користь з відповідача різницю страхового відшкодування у розмірі 371461,36 грн. та судові витрати в розмірі 5571,92 грн. судового збору та 7000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Ухвалою судді від 24 листопада 2025 року відкрито загальне позовне провадження призначено підготовче засідання на 03 лютого 2026 року, встановлено строк для подання відзиву.

09.01.2026 року надійшло клопотання від позивача про долучення доказів, а саме Акту виконаних робіт.

28.01.2026 року надійшов відзив на позов, у якому Відповідач позов не визнав. Зазначив, що розмір завданої шкоди недоведений належними доказами, факт виплати страхового відшкодування не може свідчити про дійсний розмір завданої шкоди, і що такий розмір виходить за межі отриманого страхового відшкодування 160 000 грн. Документи СТО не є належними доказами, на підставі яких можливо встановити дійсний розмір шкоди, реальність і необхідність витрат, причинний зв`язок між витратами і ДТП. Крім того, у рахунку та акті СТО вказано різних замовників. Огляд пошкодженого автомобіля проводився без участі Відповідача.

03.02.2026 року підготовче засідання відкладене за клопотанням представника Відповідача, наступне засідання призначене на 19.03.2026 року.

03.02.2026 року надійшла відповідь на відзив, у якій Позивач вказує, що пошкодження автомобіля зафіксовані в Акті огляду пошкодженого ТЗ та на фотознімках. Рахунок ремонтного підприємства, яке є офіційним дилером «Тойота» в Україні, містить деталізацію запчастин і робіт, які необхідно провести та відповідає вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Погодження обсягу робіт підтверджується їх оплатою та виконанням. Фактичне понесення таких витрат свідчить про їх необхідність і реальність, водночас, доказів на спростування цього Відповідач не надав. Проведення огляду без участі Відповідача не свідчить про необґрунтованість фактично понесених витрат на ремонт, і конкретних заперечень щодо пошкоджень Відповідач не висловлює.

18.03.2026 року надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких Відповідач вказує, що надані Позивачем документи не підтверджують дійсного розміру шкоди, а експертиза не проводилась.

18.03.2026 року надійшли додаткові пояснення від представника Позивача, у яких вказує, що перелік пошкоджень зафіксовано у Акті огляду та на фотознімках. У рахунку СТО та Акті виконаних робіт міститься перелік деталей і робіт, які відповідають зафіксованим пошкодженням. Водночас, Відповідач не вказує, які конкретно на його думку роботи ти запчастини не відповідають вказаним документам.

19.03.2026 року суд ухвалив закрити підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду на 28.04.2026 року.

28.04.2026 року надійшли додаткові пояснення від представника Відповідача, у яких наполягає на раніше висловленій позиції у справі. Статус офіційного дилера, який проводив ремонт не підміняє обов`язку доведення необхідності витрат і дійсного розміру шкоди.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позов з викладених у ньому підстав.

Відповідач і його представник в судове засідання не прибули, повідомлялись належним чином про дату, час і місце судового засідання через електронний кабінет учасника справи. Суд вважає можливим розглянути справу без участі Відповідача.

Дослідивши зібрані у справі докази, аргументи учасників справи, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи із такого.

Згідно із ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. (ч. 6 ст. 82 ЦПК України).

Під час розгляду справи судом встановлено, що постановою Подільського районного суду міста Києва від 27.09.2024 року у справі №758/10201/24 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених статтями 124, 130 КУпАП.

Як вбачається з вказаної постанови, 16.07.2024 року о 22 год. 10 хв. в м. Києві по вул. Набережно-Рибальська водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Honda Accord» д.н.з. НОМЕР_2 не обрав безпечної швидкості та не дотримався безпечної дистанції, у результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався попереду, унаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

На момент дорожньо-транспортної пригоди між Позивачем - Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УСГ» та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №29-0107-23-00318 від 16.11.20203 р., згідно з яким Позивач прийняв на себе зобов`язання по відшкодуванню матеріальної шкоди заподіяної страхувальнику автомобіля Toyota Camry, д.н.з. НОМЕР_1 .

Цивільно-правова відповідальність Відповідача була застрахована в ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна».

17.07.2024 року ОСОБА_2 звернувся до Позивача із заявою про страховий випадок та виплату страхового відшкодування.

В Акті огляду пошкодженого транспортного засобу від 17.07.2024 року, та на наданих суду фотознімках зафіксовані пошкодження автомобіля Toyota Camry, д.н.з. НОМЕР_1 .

Згідно з Рахунком № СР00-080804 та Актом виконаних робіт № 85831 від 20.09.2024 ТОВ «Саміт Моторз Україна», вартість запчастин і ремонтних робіт автомобіля марки «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_1 склала 531461,36 грн. з ПДВ.

21.08.2024 року на підставі рахунку № СР00-080804 від 24.07.2024 року було складено страховий акт та розрахунок страхового відшкодування на суму 531461,36 грн.

На підставі вказаних документів Позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 531461,36 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 21.08.2024 року.

23.08.2024 Позивач звернувся до ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» із заявою про виплату страхового відшкодування та 06.12.2024 було виплачене страхове відшкодування в межах ліміту 160000 грн.

09.12.2024 року Позивач направив Відповідачу претензію, яка повернулась без вручення.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно зі ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно зі ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором (п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України).

Згідно ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 року у справі №6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці, незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

У постанові Верховного Суду від 21.12.2020 у справі № 911/286/20 вказано, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту суди, у разі виникнення спору щодо визначення його розміру, виходять з фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. Вартість ремонту автомобіля з врахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати. А тому судам у таких випадках слід з`ясовувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи є виконавець робіт по ремонту автомобіля платником ПДВ.

З досліджених судом доказів слідує, що ДТП в якій було пошкоджено застрахований ПАТ «СК «УСГ» транспортний засіб сталася з вини водія ОСОБА_1 , а ПАТ «СК «УСГ» виплатило страхове відшкодування в повному обсязі, та в силу закону отримало право вимоги до відповідача.

Різниця суми страхового відшкодування з урахуванням отриманої виплати від ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» складає 371461,36 грн.

На переконання суду, надані Позивачем документи в достатньому обсязі підтверджують перелік пошкоджень та фактичні витрати на відновлення автомобіля, містять детальну калькуляцію проведених робіт.

Водночас, будь-яких доказів на спростування наданих Позивачем документів та заявленої суми шкоди Відповідач не надав.

З цих підстав суд відхиляє заперечення Відповідача.

Тому, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позову, а саме стягнення з відповідача на користь ПАТ «СК «УСГ» суму страхового відшкодування в розмірі 371461,36 грн., що дорівнює невідшкодованій сумі фактично виплаченого страхового відшкодування.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням позову, суд стягує з відповідача на користь позивача суму судового збору в розмірі 5571 грн. 92 коп.

Також, на підтвердження витрат на правничу допомогу, позивач надав суду договір про надання правничої допомоги № 20-12/24-ЮП від 26.12.2024 року з АБ «Гедз», акт виконаних робіт на суму 7000,00 грн., докази оплати витрат (платіжна інструкція).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно положень ч. 1, 2 статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

З урахуванням указаних положень закону, ціни позову і характеру справи, обсягу наданих адвокатом послуг, документально підтвердженим розміром цих витрат, інших обставин, установлених ст. 137 ЦПК України, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 грн. 00 коп., що складаються з аналізу матеріалів, підготовки позову, додатків, процесуальних документів, адвокатського запиту.

Керуючись ст. ст. 2-13, 76-83, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

позов ПАТ «Страхова компанія «УСГ» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» (зареєстроване місцезнаходження: м. Київ, вул. Івана Федорова, 32 літ. А, ЄДРПОУ 30859524) суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 371461 (триста сімдесят одна тисяча чотириста шістдесят одна) грн. 36 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» (зареєстроване місцезнаходження: м. Київ, вул. Івана Федорова, 32 літ. А, ЄДРПОУ 30859524) судові витрати в загальному розмірі 13571 грн. 92 коп., з яких: сума судового збору 5571,92 грн. та правнича допомога 7000,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.В. Діденко