Вирок № 13726985, 24.04.2009, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 1-522/09

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2009 року Солом»янський районний суд м. Києва

у складі: головуючого - судді Москалюка В.М.

при секретарі Малина Л.В.,

з участю прокурора Льовкіна В.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, урождженцю м. Олександрія Кіровоградської області, громадянина України, освіта середня-спеціальна, одруженого, працюючого директором ТОВ «Екселлент», проживаючого: АДРЕСА_1 раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 172 ч. 1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, працюючи директором ТОВ «Екселлент» (ідентифікаційний код 34531580), вчинив грубе порушення законодавства про працю при наступних обставинах.

Так ОСОБА_1, з 28 серпня 2006 року, на підставі наказу № 1-06-К від 28.08.2006р. працює директором ТОВ «Екселлент», яке зареєстроване

29 серпня 2006 року Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією та знаходиться за адресою: м. Київ, Повітрофлотський пр-т, 56. Основним видом підприємницької діяльності ТОВ «Екселлент» є виробництво виробів з дерева.

Громадянин ОСОБА_2 з 20 серпня 2007 року по 30 серпня 2007 року наказом № 1-07-К-С від 20.08.2007р. був прийнятий на стажування до ТОВ «Екселлент» на посаду муляра, без права нарахування заробітної плати. Протягом вказаного періоду часу директор ТОВ «Екселлент» ОСОБА_1 ухиляючись від внесення правдивих відомостей до форми звітності № 1-ДФ та до персоніфікованого обліку у Пенсійному Фонді України щодо фактичної роботи громадянина ОСОБА_2 у товаристві, використовував працю останнього, при Цьому, грубо порушуючи вимоги ст. ст. 24, 24-1, 29, 94, 97, 115 Кодексу Законів про Працю України ст. ст. 15, 24,

30 Закону України "Про оплату праці" трудовий договір в письмовій формі з ним не уклав, нарахування та відповідної виплати заробітної плати йому не проводив, не ознайомив його з умовами оплати праці та не довив до відома розміри, порядок і строки виплати заробітної плати, підстави, згідно з яких можуть провадитися відрахування, вводитись нові або змінюватись діючі умови оплати праці в бік погіршення таких умов, не розяснив його права і обовязки та не проінформував його під розписку про умови праці наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоровя, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах, не ознайомив його з правилами внутрішнього трудового розпорядку, не визначив робоче місце і не забезпечив необхідними для роботи засобами та не проінструктував його з питань техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому діянні визнав повністю, щиро розкаявся та дав пояснення щодо вчинення ним злочину, які відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.

Згідно ч.3 ст. 299, 301-1 КПК України, суд при дослідженні фактичних обставин справи обмежився допитом підсудного та дослідженням характеризуючих матеріалів.

Враховуючи викладене суд вважає, що підсудний ОСОБА_1 вчинив дії, які виразились в грубому порушенні законодавства про працю і кваліфікує вказані дії підсудного за ст. 172 ч. 1 КК України.

При призначенні покарання підсудному, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, його особу: раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання.

Щире розкаяння підсудного у вчиненому, суд враховує, як пом"якшуючу покарання обставину, обтяжуючих - не вбачається.

Враховуючи викладене, особу підсудного, що вчинене ним віднесено до злочинів невеликої тяжкості згідно ст. 12 КК України, суд вважає за можливе призначити підсудному покарання у виді штрафу, оскільки таке покарання є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним за ст. 172 ч. 1 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Запобіжний захід засудженому - підписку про невиїзд з постійного місця проживання - залишити до набрання вироком чинності.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.