Ухвала суду № 137269808, 10.06.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 6/754/627/26

Справа № 2603/7914/12

У Х В А Л А

Іменем України

10 червня 2026 року суддя Деснянського районного суду міста Києва Сенюта В.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Форт» про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник ТОВ «ФК Форт» звернувся до Деснянського районного суду міста Києва із заявою про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання.

Подану заяву обґрунтовано тим, що 20.11.2012 Деснянський районний суд міста Києва ухвалив рішення по справі № 2603/7914/12 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 40/П/69/2008-840 від 02.07.2008 з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра». 15.05.2020 між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Інвест Хаус», укладено Договір про відступлення прав вимоги №GL2N79276МП272, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором №40/П/69/2008-840 від 02.07.2008 перейшло до ТОВ «ФК «Інвест Хаус». 05.11.2020 між ТОВ «ФК «Інвест Хаус» та ТОВ «ФК Форт», укладено договір про відступлення прав вимоги №б/н, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором №40/П/69/2008-840 від 02.07.2008 перейшло до ТОВ «ФК Форт». На виконання рішення суду по справі № 2603/7914/12 Деснянським районним судом міста Києва видано виконавчі листи. Згідно з інформацією з Автоматизованої системи виконавчих проваджень та з Єдиного реєстру боржників, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа щодо ОСОБА_2 , ОСОБА_1 відсутнє. Після завершення виконавчого провадження орган ДВС повинен був повернути оригінал виконавчого листа стягувачу, яким на той час було ПАТ «КБ «Надра». Проте, під час придбання права вимоги до Боржників за кредитним договором попередній стягувач, ПАТ «КБ «Надра», а в подальшому ТОВ «ФК «Інвест Хаус», не передав ТОВ «ФК Форт» оригіналів виконавчих листів та жодних інших документів, що стосуються вищевказаних виконавчих проваджень. Таким чином, наразі інформація стосовно місцезнаходження оригінала виконавчого листа щодо боржників заявнику невідома. Оригінал виконавчого листа у заявника відсутній, а отже вважається втраченим. Заборгованість за кредитним договором боржниками не погашена. На підставі викладеного, заявник просить замінити стягувача ПАТ КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ «ФК Форт», видати дублікати виконавчих листів про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» за кредитним договором та поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчих листів до виконання.

Дослідивши письмові матеріали заяви, суд вважає за необхідне повернути заяву заявнику без розгляду, виходячи з наступного.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Розділ VI ЦПК України врегульовує процесуальні питання, пов`язані з виконання судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб), як заключного етапу у процесі реалізації захисту цивільних прав.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з абз. 2 ч. 2, 4 ст. 183 ЦПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження). Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Вимога про надання доказів надіслання заяви, скарги, клопотання чи заперечення іншим учасникам справи (провадження) стосується подання таких на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень.

Такий правовий висновок сформований у постанові Верховного суду від 05.11.2020 року у справі №591/1581/20.

Так, згідно з Правилами надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимоги Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» і підтверджує факт надання послуг поштового зв`язку.

У відповідності до положень пунктів 59, 61 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку» внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля.

Із наведених норм вбачається, що належним доказом направлення копії заяви про заміну сторони виконавчого провадження та доданих до неї документів іншим учасникам справи може бути лише бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв`язку, разом з фінансовим чеком про відправлення.

Саме опис вкладення є офіційним підтвердженням наявності у відправленні того пакету документів, який був надісланий відправником (постанова Верховного Суду від 18.04.2019 у справі №914/1955/17).

На виконання вимог ст. 183 ЦПК України заявник долучив опис вкладення цінного листа, квитанцію, проте суд вказані докази до уваги не приймає, оскільки заяву про заміну стягувача у виконавчому провадженні разом із додатками направлено боржнику за адресою, яка не відповідає адресі його реєстрації, оскільки не вказано номер квартири.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що статтею 442 ЦПК України передбачено, що суд розглядає заяву про заміну сторони виконавчого провадження у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб.

Отже, оскільки нормами ЦПК України передбачений обмежений строк для розгляду заяви про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, необхідною передумовою дотримання судом основних засад цивільного судочинства під час розгляду зазначеної категорії заяв є направлення заявником учасникам справи тексту самої заяви та доказів на підтвердження викладених в ній обставин, позаяк сторони у справі повинні бути заздалегідь повідомленні про таку заяву для надання їм достатнього часу для ознайомлення з її змістом та можливості підготовити свої пояснення (заперечення) на відповідну заяву.

Таким чином, неотримання учасниками справи копії заяви про заміну сторони виконавчого провадження порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє учасників справи можливості своєчасно ознайомитись з відповідними матеріалами, надати свої доводи і заперечення.

Конституційний Суд України у рішенні від 12.06.2007 №2-рп/2007 вказав, що необхідно відрізняти поняття «обмеження основоположних прав і свобод» від прийнятого у законотворчій практиці поняття «фіксація меж самої сутності прав і свобод» шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визначаючи таку практику допустимою. При цьому, як слідує зі змісту Рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 №9-зп, не є порушенням права на судовий захист відмова суду в прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.

Отже, зазначені вимоги до заяв, передбачені ЦПК України, носять не формальний характер, а є обов`язковими для осіб, що звертаються до суду за захистом своїх порушених прав, недотримання яких, відповідно, тягне за собою її залишення без руху або повернення.

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судового процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16.12.1992, заява №12964/87).

У рішенні у справі «Bellet v. France» від 04.12.1955, заява №23805/94, ЄСПЛ зазначив, що статті 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97 проти України» від 21.10.2010 року).

Відповідно до ч. 4 ст. 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

При цьому повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення (ч. 7 ст. 185 ЦПК України).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 183, 260, 261, 442 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Форт» про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дублікату виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання - повернути заявнику без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Повний текст ухвали суду складено: 10.06.2026.

Суддя В.О.Сенюта