Ухвала суду № 137269748, 04.06.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/3318/26

провадження № 2-зз/753/46/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2026 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді - Лужецької О.Р.,

за участі секретаря - Григораш Н.М.,

представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Ратич Х.О.,

представника позивача Топоркова М.М. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Ратич Христини Олегівни про скасування заходів забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Елегантбуд» про визнання договорів недійсними, визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіня,

ВСТАНОВИВ:

18.02.2023 року до Дарницького районного суду м. Києва надійшла заява представника заявника ОСОБА_3 - адвоката Топоркова Максима Миколайовича про забезпечення позову до подання позовної заяви.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 18.02.2026 для розгляду заяви визначено суд у складі головуючого судді Лужецької О.Р.

Заявник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке є предметом спору та заборонити вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна:

- приміщення загальною площею 49,2 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна-276334568000, право власності зареєстровано за ОСОБА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 та заборонити вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо приміщення загальною площею 49,2 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна - 276334568000;

- приміщення загальною площею 55,9 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна-2763337480000, право власності зареєстровано за ОСОБА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 та заборонити вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо приміщення загальною площею 55,9 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна - 2763337480000;

- заборонити користуватися ОСОБА_6 або будь-яким третім особам приміщенням загальною площею 55,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ;

- заборонити користуватися ОСОБА_5 або будь-яким третім особам приміщенням загальною площею 49,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 19.02.2026 заяву представника заявника ОСОБА_3 - адвоката Топоркова М.М. про забезпечення позову до подання позовної заяви задоволено частково.

Накладено арешт на:

- приміщення загальною площею 49,2 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна-276334568000, право власності зареєстровано за ОСОБА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 та заборонити вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо державної реєстрації переходу речових прав на приміщення загальною площею 49,2 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна - 276334568000;

- приміщення загальною площею 55,9 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна-2763337480000, право власності зареєстровано за ОСОБА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 та заборонити вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо державної реєстрації переходу речових прав на приміщення загальною площею 55,9 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна - 2763337480000.

В іншій частині заявлених вимог - відмовлено.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 01.04.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

21.05.2026 представник заявника - адвокат Ратич Х.О. звернулася із заявою про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 19.02.2026.

В обґрунтування клопотання зазначила, що ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , набуваючи у власність спірні приміщення, не знали і не могли знати про наявність Договору від 30.04.2021 року, зокрема і через те, що Позивачка не скористалася своїм право на державну реєстрацію права власності, правочини на підставі яких набуто право власності на спірні об`єкти не визнано недійсними, а отже і підстави для застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на об`єкти нерухомого майна є надмірними та безпідставними та посягають на права ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , як добросовісних набувачів розпоряджатися своїм майном. Крім того, зазначала про те, що згідно умов Договору купівлі-продажу майнових прав №5891821 від 13 липня 2018 року, Угоди від 18 вересня 2020 року про переведення прав та обов`язків за Договором купівлі-продажу майнових прав № 5891821, орієнтовна площа Об`єкта нерухомості становила 103 кв. м, і тільки в червні 2023 року, після виготовлення Технічного паспорту на Об`єкт нерухомого майна, якому передувало проведення технічної інвентаризації цього Об`єкта, що підтверджується Довідкою ТОВ "Інвестиційна компанія "Укрбуд Інвест" від 21.06.2023 року ОСОБА_4 було передано Об`єкт нерухомого майна із площею 105,1 кв. м під номером 462. Таким чином, наведені в Договорі від 30.04.2021 року, параметри Об`єкта нерухомого майна, а саме орієнтовна площа Об`єкта не збігається з орієнтовною площею Об`єкта, придбаного ОСОБА_4 . Станом на 2021 рік Об`єкт мав інші параметри. Додатково вказує, що чинним законодавством визначено перелік правочинів, які є нікчемними, однак Договір купівлі-продажу майнових прав №5891821 від 13 липня 2018 року не підпадає під жоден із цих критеріїв. Так само цей Договір не визнаний в судовому порядку недійсним. Враховуючи вищевикладене, просила заяву задовольнити.

В судовому засіданні представник заявника заяву підтримала з підстав, викладених у ній та просила суд задовольнити, скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 19.02.2026.

Представник ОСОБА_3 , адвокат Топорков М.М. проти задоволення заяви заперечував та просив суд залишити без задоволення, посилаючись на те, що всі аргументи заявника не стосуються по своїй правовій природі обґрунтування скасування заходів забезпечення позову, а можуть стосуватися тільки позиції щодо позову при розгляді справи по суті. В разі скасування заходів забезпечення позову до закінчення розгляду справи в суді нерухоме майно може знову бути відчужене, що не тільки утруднить виконання рішення суду в майбутньому в разі задоволення позову, а і порушить права та інтереси майбутніх набувачів такого майна.

Відповідно до ч. 1, 2, 4-5 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні.

За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006 зазначено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Суд вправі скасувати захід забезпечення позову по будь-якій справі, яка знаходиться в його провадженні, коли відпаде потреба в ньому або в забезпеченні позову взагалі.

Частина 1 ст. 81 ЦПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Звертаючись до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову заявник зазначає, що ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , набуваючи у власність спірні приміщення, не знали і не могли знати про наявність Договору від 30.04.2021 року, зокрема і через те, що Позивачка не скористалася своїм право на державну реєстрацію права власності, правочини на підставі яких набуто право власності на спірні об`єкти не визнано недійсними, а отже і підстави для застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на об`єкти нерухомого майна є надмірними та безпідставними та посягають на права ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , як добросовісних набувачів розпоряджатися своїм майном. Крім того, зазначала про те, що згідно умов Договору купівлі-продажу майнових прав №5891821 від 13 липня 2018 року, Угоди від 18 вересня 2020 року про переведення прав та обов`язків за Договором купівлі-продажу майнових прав № 5891821, орієнтовна площа Об`єкта нерухомості становила 103 кв м, і тільки в червні 2023 року, після виготовлення Технічного паспорту на Об`єкт нерухомого майна, якому передувало проведення технічної інвентаризації цього Об`єкта, що підтверджується Довідкою ТОВ "Інвестиційна компанія "Укрбуд Інвест" від 21.06.2023 року ОСОБА_4 було передано Об`єкт нерухомого майна із площею 105,1 кв. м під номером 462. Таким чином, наведені в Договорі від 30.04.2021 року, параметри Об`єкта нерухомого майна, а саме орієнтовна площа Об`єкта не збігається з орієнтовною площею Об`єкта, придбаного ОСОБА_4 . Станом на 2021 рік Об`єкт мав інші параметри. Додатково вказує, що чинним законодавством визначено перелік правочинів, які є нікчемними, однак Договір купівлі-продажу майнових прав №5891821 від 13 липня 2018 року не підпадає під жоден із цих критеріїв. Так само цей Договір не визнаний в судовому порядку недійсним.

Забезпечення позову за своєю суттю є тимчасовим обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору.

Забезпечувальні заходи скасовуються судом шляхом постановлення процесуального рішення - ухвали. Наслідком скасування заходів забезпечення позову є зняття всіх обмежень, встановлених забезпеченням позову.

Наразі у справі триває розгляд справи по суті, остаточне судове рішення не ухвалене.

Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не може скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Крім того, заявником не наведено обставин, з підтвердженням належними засобами доказування, які б давали підстави вважати, що потреба в застосуванні заході забезпечення позову відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову.

За таких обставин суд не вбачає підстав для скасування заходів забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158, 258, 259, 260-261, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 19 лютого 2026 року - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СУДДЯ О.Р.ЛУЖЕЦЬКА