Постанова № 13726807, 26.01.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2011                                                                                           № 42/356

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Смірнової Л.Г.

суддів:           Тищенко О.В.

          Алданова С.О.

при секретарі:           Карнафель О.В.

За участю представників:

від позивача -Середа І.В. дов. №62 від 27.12.2010 року

від відповідача:           Бойко Д.М. дов. №1Д-08 від 30.12.2010 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ЗАТ "Укргаз-Енерго"

на рішення Господарського суду м.Києва від 09.11.2010

у справі № 42/356 (Паламар П.І. .....)

за позовом                               Приватне акціонерне товариство "Донецький електрометалургійний завод"

до                                                   ЗАТ "Укргаз-Енерго"

про                                                   стягнення боргу, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов"язання, ціна позову 381735,83 грн.

СУТЬ СПОРУ ТА СКАРГИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги Приватного акціонерного товариства “Донецький електрометалургійний завод” до Закритого акціонерного товариства “Укргаз-Енерго” про стягнення з відповідача 291425,78 грн. боргу, борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення 70525,03 грн., три проценти річних з простроченої суми 19785,02 грн., а також понесені ним по справі господарські витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання укладеного між позивачем як правонаступником Закритого акціонерного товариства “Мініметалургійний завод “Істіл (Україна)” та відповідачем договору на постачання природного газу № 61/77/М-08/4500003394 від 28 листопада 2007 р., додаткових угод №№ 1 від 17 січня 2008 р., 2 від 21 січня 2008 р., 3 від 21 лютого 2008 р. до цього договору позивач перерахував відповідачу 5652655,20 в рахунок попередньої оплати за поставку 4500 тис. м3 природного газу у березні 2008 року. Відповідач частково виконав прийняте зобов’язання та поставив йому 4268 тис. м3 природного газу у березні 2008 року вартістю 5361229,42 грн. Відповідач в свою чергу газ на суму попередньої оплати позивачу не передав, одержані кошти не повернув.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 09.11.2010 року у справі № 42/356 позов Приватного акціонерного товариства “Донецький електрометалургійний завод” задоволено. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства “Укргаз-Енерго” на користь Приватного акціонерного товариства “Донецький електрометалургійний завод” 291425,78 грн. боргу, 70525,03 збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 19785,02 грн. три проценти річних з простроченої суми, 3817,36 грн. витрат по оплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Вищезазначене рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що сума авансового платежу перевищує суму фактично переданого у березні 2008 року природного газу на 291425,78 грн. Доказів передачі природного газу за договором на суму попередньої оплати в установлений строк або повернення відповідачем одержаних коштів суду не надано. За таких обставин, з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ч. 2 ст. 693 ЦК України підлягає стягненню 291425,78 грн. боргу (5652655,20-5361229,42), а також на підставі ст. 625 ЦК України 70525,03 збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 19785,02 грн. три проценти річних з простроченої суми.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 09.11.2010 року у справі № 42/356, прийняти нове рішення, яким відмовити у позові повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду м. Києва прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи. Скаржник стверджує, що згідно п. 10.12 договору сторони погодили, що даний договір є укладеним, а зобов’язання постачальника щодо постачання планового обсягу поставки на місяць поставки і зобов’язання покупця щодо оплати планового обсягу поставки є дійсним лише за умови укладення додаткової угоди до даного договору, що встановлює ціну газу на такий місяць поставки. Таким чином, відповідач не здійснював поставку природного газу позивачу через підступність додаткової угоди до договору, наявність якої відповідно до договору є обов’язковою умовою для здійснення такої поставки. Сторонами не було погоджену одну з істотних умов договору, а саме ціну природного газу. Отже, у відповідач не виникло зобов’язань щодо поставки природного газу позивачу з квітня 2008 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2010 року апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 26.01.2011 року.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 26.01.2011 року було оголошено перерву до 14год. 00хв . (26.01.2011 року).

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду м.Києва від 09.11.2010 року у справі №42/356 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у позові повністю.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду м.Києва від 09.11.2010 року у справі №42/356.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

28.11.2007 р. між Приватним акціонерним товариством “Донецький електрометалургійний завод”( який є правонаступником Закритого акціонерного товариства “Мініметалургійний завод “Істіл (Україна)”(постачальник) та Закритим акціонерним товариством “Укргаз-Енерго” (покупець) було укладено договір на постачання природного газу № 61/77/М-08/4500003394.

Відповідно до п.1.1 Договору постачальник згідно даного договору зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти від постачальника та оплатити природній газ (надалі-газ) в обсязі, вказаному в статті 2 даного договору.

Згідно п. 2.1.2 Договору обсяги газу, які планується поставити за даним Договором у 2009, 2010, 2011 роках з плановими обсягами по кожному місяцю поставки, можуть змінюватись стронами шляхом підписання, як правило, до 15 грудня календарного року, що передує відповідному року поставки, відповідних додаткових угод до даного Договору.

Незалежно від правил п. 2.1.2 Договору сторони в разі необхідності письмово узгоджують зміни планового обсягу поставки не менше ніж за 10 днів до початку кожного місяця поставки. Сторони мають право письмово узгоджувати зміни Планового обсягу поставки протягом поточного місяця поставки (п. 2.1.3 Договору).

Згідно п.3.3 Договору після виконання Покупцем вимог п.п. 3.2.2., 6.2. даного Договору, підписання-Додаткової угоди до даного Договору, що встановлює ціну Газу на відповідний Місяць поставки, та надання до 20 числа місяця, який передував місяцю поставки Газу, належним чином оформленої заявки Постачальник надає філії «Об'єднане диспетчерське управління» ДК «Укртрансгаз» (надалі - «ОДУ») заявку на включення Планового обсягу поставки до планового розподілу газу на відповідний Місяць поставки (надалі- - «Заявка»). При відсутності заявки від Покупця на відповідний Місяць поставки Постачальник надає до ОДУ встановлені в Договорі обсяги. Плановий обсяг поставки вважається попередньо підтвердженим Постачальником з моменту включення Заявки до планового розподілу газу ОДУ на відповідний Місяць поставки.

Покупець не має права відмовитись від приймання узгодженого Сторонами згідно з п.2.1.3. даного договору Планового обсягу поставки після включення Заявки до планового розподілу газу ОДУ на відповідний Місяць поставки. Протягом Місяця поставки Плановий обсяг поставки вважається підтвердженим Постачальником в межах фактично здійсненої Покупцем попередньої оплати Газу.

У разі неотримання Постачальником попередньої оплати Газу, за ціною встановленою Податковою угодою до даного Договору на відповідний Місяць поставки, Плановий обсяг поставки вважається непідтвердженим Постачальником.

Відповідно до п. 4.4 Договору обсяг Газу, визначений згідно з п.4.3. даного Договору, є підставою для визначення обсягу Газу, переданого за даним Договором в Пунктах приймання-передачі.

Приймання-передача газу, поставленого Постачальником Покупцеві у відповідному Місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі Газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого Газу. Акт приймання-передачі Газу складається за встановленою формою.

Не пізніше 5 числа місяця, наступного за Місяцем поставки, Покупець зобов'язується надати постачальнику ля підпису два примірники акту приймання - передачі газу, підписані та скріплені печаткою Покупця та погоджені Газорозподільним підприємством.

Обсяг Газу, вказаний в акті приймання-передачі Газу, є остаточним, обов'язковим для Сторін, і є підставою для остаточних розрахунків між Сторонами. Акт приймання-передачі Газу є невід'ємною частиною даного Договору.

Уповноважені представники Постачальника і Покупця на підставі акту приймання-передачі Газу та з урахуванням умов п.4.5. даного Договору підписують Акт приймання-передачі партії Газу із значенням ціни і загальної вартості партії Газу (надалі за текстом - Акт), який передається від постачальника Покупцю та має бути підписаний та повернутий Постачальнику у п'ятиденний строк. (п.4.6 Договору).

Ціна 1000,0 кубічних метрів газу, який передається постачальником покупцеві на умовах даного Договору узгоджується сторонами шляхом підписання додаткових угод до даного Договору на кожний місяць поставки . (п. 5.1 Договору).

Фактична сума (ціна) даного Договору визначається шляхом складання вартості обсягів газу, переданих постачальником покупцеві протягом строку дії даного Договору (п. 5.3 Договору).

Відповідно до п. 6.2. Договору покупець здійснює попередню оплату за газ, що передається за даним Договором щодекадно: до 25 числа місяця, що передує місяцю поставки, а також 5 і 15 числа місяця поставки на підставі рахунків-фактур, виставлених відповідачем позивачеві.

Відповідно до п. 6.2 1. Договору постачальник виставляє покупцеві рахунки-фактури на оплату газу виходячи з обсягу поставки Газу в кожній декаді Місяця поставки та ціни Газу, вказаної в додатковій угоді до даного Договору, яка визначає ціну Газу на відповідний місяць поставки.

Остаточний розрахунок здійснюється на підставі підписаних актів до 15 числа місяця, наступного за місяцем поставки (п.6.3. Договору).

Відповідно до п. 6.3.2 Договору якщо сума здійсненої покупцем попередньої оплати перевищує вартість вказаного обсягу газу надлишок перерахованих грошових коштів зараховується як попередня оплата газу на поточний місяць поставки.

Сторони домовились, що даний договір є укладеним, а зобов’язання постачальника щодо постачання планового обсягу поставки на місяць поставки і зобов’язання покупця щодо оплати планового обсягу поставки є дійсними лише за умови укладення додаткової угоди до даного договору, що встановлює ціну газу на такий місяць поставки (п. 10.12 Договору).

Згідно п.11.1 Договору даний договір набирає чинності з моменту його підписання повноваженими представника сторін та скріплені печатками сторін і поширюється та відноситься на відносини між сторонами щодо постачання природного газу, які виникли з 1 січня 2008 року до 31 грудня 2011 року включно, а в частині розрахунків за газ - до їх повного здійсненням умов п. 10.12 даного Договору.

17.01.2008 року сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Договору від 28.11.2007 року № 61/77/М-08/4500003394 на постачання природного газу.

21.01.2008 року сторонами було укладено Додаткову угоду №2 до Договору від 28.11.2007 року № 61/77/М-08/4500003394 на постачання природного газу.

Актом прийому-передачі партії природного газу № РНг-001964 від 29 лютого 2008 року, платіжними дорученнями №№ 2571 від 25 лютого 2008 р., 3095 від 4 березня 2008 р., 3598 від 14 березня 2008 р. підтверджується факт здійснення позивачем на користь відповідача попередньої оплати за поставку природного газу за договором у березні 2008 року у розмірі 5652655,20 грн.

У березні 2008 року на виконання умов договору відповідач передав позивачу 4268 тис. м3 природного газу вартістю 5361229,42 грн., що підтверджується актом прийому-передачі партії природного газу № 03/61 від 31 березня 2008 р. та актом прийому-передачі партії природного газу № РНг-002115 від 31 березня 2008 р.

Отже, сума авансового платежу перевищує суму фактично переданого у березні 2008 року природного газу на 291425,78 грн., що не заперечується відповідачем.

Позивач направив відповідачу претензію №32/8 исх від 23.08.2010 року з вимогою повернути позивачу безпідставно отримані грошові кошти в сумі 291425,78 грн., які були отримані відповідачем.

В свою чергу, відповідач направив позивачу відповідь на претензію №07-1264 від 18.08.2010 року, в якій не заперечує про факт перевищення авансового платежу позивачем розмірі 291425,78 грн., однак зазначає, що пунктом 10.12 Договору сторони передбачили, що даний договір є укладеним, а зобов’язання постачальника щодо постачання планового обсягу поставки на місяць поставки і зобов’язання покупця щодо оплати планового обсягу поставки є дійсними лише за умови укладення додаткової угоди до даного договору, що встановлює ціну газу на такий місяць поставки. Таким чином, відповідач не здійснював поставку природного газу через відсутність додаткової угоди до договору, наявність якої відповідно до договору є обов’язковою умовою для здійснення такої поставки. Отже, відповідачем не було порушено зобов’язання щодо поставки природного газу позивачу.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об’єктивному дослідженні в судових засіданнях з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв’язок, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з наступних підстав.

Як зазначалось вище, сума авансового платежу перевищує суму фактично переданого у березні 2008 року природного газу на 291425,78 грн., що не заперечується відповідачем.

Суд першої інстанції задовольняючи позов та стягнувши з відповідача 291425,78 грн. послався на ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Проте, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з даним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Виходячи з положень Договору № 61/77/М-08/4500003394 від 28.11.2007 року ініціатива щодо здійснення поставки природного газу належить покупцеві, яким відповідно до Договору є Позивач.          

Так, відповідно до п. 3.3. Договору після виконання Покупцем вимог п.п. З.2., 6.2. даного Договору, підписання-Додаткової угоди до даного Договору, що встановлює ціну Газу на відповідний Місяць поставки, та надання до 20 числа місяця, який передував місяцю поставки Газу, належним чином оформленої заявки Постачальник надає філії «Об'єднане диспетчерське управління» ДК «Укртрансгаз» заявку на включення Планового обсягу поставки до планового розподілу газу на відповідний Місяць поставки. При відсутності заявки від Покупця на відповідний Місяць поставки Постачальник надає до ОДУ встановлені в Договорі обсяги. Плановий обсяг поставки вважається попередньо підтвердженим Постачальником з моменту включення Заявки до планового розподілу газу ОДУ на відповідний Місяць поставки.

Згідно п. 10.12. Договору сторони домовились, що зобов'язання Відповідача щодо постачання Планового обсягу поставки на місяць поставки є дійсними лише за умов укладення додаткової угоди до даного Договору, що встановлює ціну газу на такий місяць поставки.

Позивачем не надано, а в матеріалах справи відсутні додаткові угоди до Договору, які б встановлювали ціну газу на наступні місяці.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тому, враховуючи вищевикладене, позивачем не доведено порушення договірних зобов’язань відповідачем.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 291425,78 грн. боргу, є необґрунтованою, а отже такою, що не підлягає задоволенню.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Вищого господарського суду України від 02.06.2010 року №7/53-42/446.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що суд першої інстанції стягнув 291425,78 грн. як борг. Проте у відповідача відсутнє грошове зобов’язання по договору постачання природного газу №61/77/М-08/4500003394 від 28.11.2007 року, оскільки відповідно до п.1.1 Договору відповідач взяв на себе зобов'язання передати (поставити) у власність позивача природній газ, а пунктом 1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, частина 2 статті 625 ЦК України визначає спеціальні правові наслідки прострочення виконання грошових зобов'язань.

Проте, суд першої інстанції дійшов хибного висновку, щодо задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача 70525,03 збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 19785,02 грн. три проценти річних з простроченої суми.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ч.2 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Таким чином, апеляційна скарга Закритого акціонерного товариства “Укргаз-Енерго” підлягає задоволенню, рішення Господарського суду м. Києва від 09.11.2010 року у справі 42/356 - скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в позові.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу у зв’язку із задоволенням апеляційної скарги з Позивача на користь Відповідача підлягають стягненню судові витрати за подання апеляційної скарги в розмірі 1908,68 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 49, 75, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Укргаз-Енерго” задовольнити повністю.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2010 року у справі № 42/356 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким:

Відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Донецький електрометалургійний завод” (83062, м. Донецьк, вул. Ткаченка, 122, код 30479040) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Закритого акціонерного товариства «Укргаз-Енерго» (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 34003224) 1908,68 грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

Повернути Закритому акціонерному товариству «Укргаз-Енерго» (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 34003224) з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито за подання апеляційної скарги у сумі 1908,68грн., перераховане до Державного бюджету України згідно платіжного доручення №1884 від 19.11.2010р.

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

5. Матеріали справи №42/356 повернути до Господарського суду міста Києва.

6. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      Смірнова Л.Г.

Судді                                                                                          Тищенко О.В.

                                                                                          Алданова С.О.