Постанова № 13726768, 02.02.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2011                                                                                           № 54/215

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Мартюк А.І.

суддів:           Лосєв А.М.

          Дзюбко П.О.

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -Панамаренко Д.М., дов. № 904/9-13 від 11.03.2010р.

від відповідача: Давиденко О.П., дов. № 8-0/16/670 від 07.04.2010р.

від третьої особи: Дімідюк І.В., дов. № 2366/24/12 від 12.05.2010р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національна телекомпанія України

на рішення Господарського суду м.Києва від 07.12.2010

у справі № 54/215 (Пукшин Л.Г. .....)

за позовом                               Концерн радіомовлення, радіозв"язку та телебачення в рсрбі Закарпатської філії Концерну РРТ

до                                                   Національна телекомпанія України

третя особа відповідача           Державний комітет з питань телебачення і радіомовлення України

про                                                   стягнення 594 061,82 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва у справі №54/215 від 07.12.2010р. позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Національної телекомпанії України на користь Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення в особі Закарпатської філії 89 728 (вісімдесят дев’ять тисяч сімсот двадцять вісім) грн.. 57 коп. заборгованості. Стягнуто з Національної телекомпанії України в доход Державного бюджету України 897 (вісімсот дев’яноста сім) грн. 29 коп. –державного мита, 198 (сто дев’яноста вісім) 24 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду, Національна телекомпанія України звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва у справі №54/215 від 07.12.2010р. в частині стягнення з Національної телекомпанії України заборгованості в розмірі 89728,57 грн., 897,29 грн. державного мита та 198,24 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення по суті спору. Зокрема, суд дійшов неправильного висновку про те, що зобов’язаною особою та замовником послуг за державним контрактом № 179-42 від 26.03.2007р. є Національна телекомпанія України.

Представник відповідача в поясненнях, наданих в судовому засіданні, підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив суд скасувати рішення Господарського суду м. Києва у справі №54/215 від 07.12.2010р. в частині стягнення з Національної телекомпанії України заборгованості в розмірі 89728,57 грн., 897,29 грн. державного мита та 198,24 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник позивача в поясненнях, наданих в судовому засіданні, заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об’єктивним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Судом встановлено, що 12.03.2007 р. між та Державним комітетом телебачення і радіомовлення України (довіритель) та Національною телекомпанією України (повірений) було укладено договір доручення №167-08 (далі –договір доручення), відповідно до умов якого повірений зобов’язується від імені і за рахунок довірителя виконати такі юридичні дії, а саме: укласти державний контракт на закупівлю послуг з розповсюдження (трансляції) телепрограм, вироблених для державних потреб у 2007 році.

Згідно з умовами п. 1.2. договору доручення передбачено, що Державний комітет телебачення і радіомовлення України як Генеральний державний замовник з виробництва і розповсюдження телепрограм делегує Національній телекомпанії України свої повноваження в частині закупівлі для державних потреб послуг з розповсюдження (трансляції) телепрограм в межах компетенції, визначеної цим договором.

Довіритель надає повіреному виключне право на укладення зазначеного в п.1.1 цього договору, який є чинним на території України, державного контракту (п.1.3 договору).

Відповідно до п.3.1. договору доручення повірений зобов’язаний укласти державний контракт відповідно до вимог, що ставляться:

- найменування послуг: розповсюдження (трансляції) телепрограм;

- обсяг послуг: телемовлення обсягом –4008,3 години;

- строки надання послуг: з 1 січня 2007 року до 21 вересня 2007 року;

- вартість послуг: 23000000,00грн.;

- порядок розрахунків: щомісячно, згідно з надходженням коштів від довірителя.

Відповідно до п.3.2.2 договору доручення повірений зобов’язаний виконати доручення відповідно до вказівок довірителя у строк до 21 вересня 2007 року, а у разі належного бюджетного фінансування зазначених послуг вартістю 31360683,00грн. з обсягом телемовлення 5 535,5 годин виконати доручення у строк до 31 грудня 2007 року.

Пунктом 7.1 договору доручення передбачено, що він набирає чинності з моменту підписання і діє до 21 вересня 2007 року, а у разі належного бюджетного фінансування зазначених послуг вартістю 31360683 грн. з обсягом телемовлення –5335,5 годин договір діє до 31.12.2007 року.

26.03.2007р. між Державним підприємством “Закарпатський обласний радіотелевізійний передавальний центр”, правонаступником якого відповідно до наказу міністерства транспорту та зв’язку України № 751 від 20.07.06 „Про реорганізацію підприємств, що входять до складу Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення”, є Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (виконавець) та Національною телекомпанією України (замовник) було укладено державний контракт №179-42 на виконання державного замовлення на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб, на 2007 рік (далі –контракт).

Відповідно до п. 1.2 контракту виконавець (позивач), за допомогою технічних засобів, зазначених в додатку №1 до контракту, надає замовнику (відповідачу) телекомунікаційні послуги з виконання державного замовлення на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб в межах плану асигнувань із загального фонду Державного бюджету України на 2007 рік за програмою 101150 „Трансляція телерадіопрограм, вироблених для державних потреб”.

У зв’язку з реорганізацією підприємств Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення з 01.04.07 всі права та обов’язки виконавця по державному контракту № 179-42 від 26.03.07 перейшли до Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення, про що сторонами було укладено додаткову угоду від 10.04.07 №1 до контракту.

Згідно п. 1.1 Контракт укладений відповідно до Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”, Постанови Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 р. № 226 “Про порядок формування та розміщення державних замовлень на поставку продукції для державних потреб і контролю за їх виконанням”, “Положення про державне замовлення на виробництво і розповсюдження теле - та радіопрограм”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 №918 і постанови Кабінету Міністрів України від 07.03.2007 р. № 413 “Про затвердження порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для трансляції телерадіопрограм, вироблених для державних потреб”.

Відповідно до умов п.2.1.3 Контракту позивач зобов’язався забезпечити здійснення трансляції телепрограм в повному обсязі до 21 вересня 2007р., а в разі належного фінансування до 31 грудня 2007р. на виконання п.4 Постанови Кабінету міністрів України від 07.03.2007р. № 413 “Про затвердження порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для трансляції телерадіопрограм, вироблених для державних потреб”.

Згідно п.3.1. ціна Контракту становить 1320656,11 грн. в тому числі ПДВ 220109,35 грн., що відповідає вартості 4008,3 годин мовлення, та розраховується на підставі Тарифів, затверджених згідно чинного законодавства, що зазначені у Додатку №1 до Контракту. Джерело фінансування державного замовлення: кошти загального фонду Державного бюджету України, передбачені бюджетною програмою 1701150 “Трансляція телерадіопрограм, вироблених для державних потреб”, що надходять від генерального державного замовника –Державного комітету телебачення і радіомовлення України (третя особа) на підставі затвердженого ним кошторису та плану асигнувань із загального фонду бюджету на 2007 рік у сумі 1320656,11 грн., що відповідає 4008,3 годинам мовлення.

Відповідно до п. 3.2 Контракту у разі належного бюджетного фінансування ціна Контракту становить 1 843 615,21 грн, в тому числі ПДВ 307269,20 грн., що відповідає вартості трансляції 5535,5 годин мовлення, та розраховується на підставі Тарифів, затверджених згідно законодавства, що зазначені у Додатку №1 до Контракту, який підписується уповноваженими представниками сторін і є невід’ємною частиною цього Контракту. Джерело фінансування державного замовлення: кошти загальною фонду Державного бюджету України, передбачені бюджетною програмою 1701150 “Трансляція телерадіопрограм, вироблених для державних потреб”, що надходять від Генерального державного замовника –Державного комітету телебачення і радіомовлення України на підставі затвердженого ним кошторису та плану асигнувань із загального фонду бюджету на 2007р. у сумі 1 843 615,21 грн, що відповідає 5535,5 годинам мовлення.

Додатком №1 до Державного контракту сторони визначили перелік технічних засобів позивача, задіяних для розповсюдження (трансляції) програм НТКУ та їх вартість в 2007р.

Оплата та порядок розрахунків за Контрактом №179-42 від 26.03.2007р. передбачені у п.п. 4.6, 4.7 Контракту, відповідно до яких оплата наданих послуг здійснюється відповідачем за цінами Додатку №1 з урахуванням фактично відпрацьованого часу та фактично задіяних технічних засобів. Щомісячна оплата здійснюється відповідачем протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання рахунку, виставленого на підставі узгоджених сторонами Актів шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача в межах плану асигнувань відповідно до фактично отриманого фінансування.

Відповідач за умовами Контракту зобов’язався прийняти та своєчасно сплачувати вартість наданих послуг на умовах викладених в Контракті.

Як зазначає позивач, на виконання умов Контракту ним було надано відповідачу телекомунікаційні послуги з розповсюдження (трансляції) телепрограм у період з 01 вересня по 31 грудня 2007 року на загальну суму 5 95 248,36 грн, що підтверджується актами виконання за надані послуги та рахунками за надані послуги: за вересень 2007р. на суму 136 571,78 грн з ПДВ, який був частково оплачений відповідачем в сумі 1 186,54 грн, за жовтень 2007р. на суму 163 527,67 грн з ПДВ, за листопад 2007р. на суму 150 955,31 гр. з ПДВ, за грудень 2007р. на суму 144 193,60 грн.

Проте, відповідач вищезазначені Акти не підписав та своєчасно повністю не оплатив вартість за надані позивачем телекомунікаційні послуги за вказаний період, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості в сумі 594061,82 грн.

В свою чергу, відповідач зазначає, що п.3.1. контракту передбачено, що його ціна становить 1320656,11 грн., що відповідає вартості трансляції 4008,3 годин мовлення. Також, що згідно п.2.1.3. позивач зобов’язався забезпечити здійснення трансляції телепрограм в повному обсязі до 21 вересня 2007р., а лише в разі належного фінансування до 31 грудня 2007р.

У зв’язку з тим, що 06.11.2007р. відповідач отримав лист третьої особи про зменшення фінансування, внаслідок чого між відповідачем та третьою особою було укладено додаткову угоду №1 від 02.10.2007р. до договору доручення №167-08 від 12.03.2007р., відповідно до умов якої сторони домовились, що загальна вартість послуг складає 20950000,00грн., обсяг телемовлення 3690,77 годин, строки надання послуг з 01.01.2007р. по 31.08.2007р.

На підставі викладеного відповідач 13.12.2007р. надіслав позивачу додаткову угоду №2 до державного контракту №179-42 від 26.03.2007р., що підтверджується штампом реєстрації вхідної кореспонденції позивача від 26.12.07, відповідно до умов якої ціна контракту становить 1 186 058,00 грн з ПДВ, що відповідає вартості трансляції 3690,77 годин мовлення.

Проте, позивач зазначену додаткову угоду №2 до контракту не підписав.

Також, відповідач зазначає, що відповідно до статті 1 Статуту Національна телекомпанія України є державною телерадіокомпанією, відповідно, є неприбутковою організацією. Фінансування відповідача здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

Згідно п.6.7. контракту сторони також не відповідають за наслідки прийняття рішень органами законодавчої, виконавчої влади, іншими державним органами, які роблять неможливим для сторін виконання своїх зобов’язань за цим контрактом.

Так, згідно пояснень відповідача, позивачем на виконання умов контракту були надані відповідачу телекомунікаційні послуги на суму 1 186 058,00грн. з ПДВ, які в свою чергу, відповідачем оплачені в повному обсязі

Відтак, вина відповідача у несплаті наданих позивачем телекомунікаційних послуг за державним контрактом у період з 01 вересня по 31 грудня 2007 року - відсутня, оскільки відбулося зменшення бюджетного фінансування на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб на 2007 рік.

За зазначає відповідач Державним контрактом передбачено законне право замовника зменшити обсяг закупівлі послуг залежно від реального фінансування видатків –скоротити строк дії цього договору та зменшити його ціну. Належного фінансування не було, навпаки, таке фінансування було зменшено. Відповідно, строк дії Державного контракту закінчився 21.09.2007р. і після закінчення такого строку відповідач надання телекомунікаційних послуг не замовляв, а позивач не повинен був їх надавати. Таким чином, відповідач виконував свої зобов’язання за Державним контрактом дотримуючись положень основного договору –Договору доручення та не мав права перевищувати свої повноваження, надані йому договором доручення та додатковою угодою №1 до нього.

Відповідно до умов п. 2.1.3 Контракту позивач зобов’язався забезпечити здійснення трансляції телепрограм в повному обсязі до 21 вересня 2007р., а в разі належного фінансування до 31 грудня 2007р. на виконання п. 4 Постанови Кабінету міністрів України від 07.03.2007р. №413 “Про затвердження порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для трансляції телерадіопрограм, вироблених для державних потреб”.

Згідно п. 3.1. ціна Контракту становить 1 320 656,11 грн. в тому числі ПДВ, що відповідає вартості 4008,3 годин мовлення, та розраховується на підставі Тарифів, затверджених згідно чинного законодавства, що зазначені у Додатку №1 до Контракту. Джерело фінансування державного замовлення: кошти загального фонду Державного бюджету України, передбачені бюджетною програмою 1701150 “Трансляція телерадіопрограм, вироблених для державних потреб”, що надходять від генерального державного замовника –Державного комітету телебачення і радіомовлення України (третьої особи) на підставі затвердженого ним кошторису та плану асигнувань із загального фонду бюджету на 2007 рік у сумі 1 320 656,11 грн., що відповідає 4008,3 годинам мовлення.

Відповідно до п. 3.2 Контракту у разі належного бюджетного фінансування ціна Контракту становить 1 843 615,21 грн., в тому числі ПДВ, що відповідає вартості трансляції 5535,5 годин мовлення, та розраховується на підставі Тарифів, затверджених згідно законодавства, що зазначені у Додатку №1 до Контракту, який підписується уповноваженими представниками сторін і є невід’ємною частиною цього Контракту. Джерело фінансування державного замовлення: кошти загальною фонду Державного бюджету України, передбачені бюджетною програмою 1701150 “Трансляція телерадіопрограм, вироблених для державних потреб”, що надходять від Генерального державного замовника –Державного комітету телебачення і радіомовлення України (третя особа) на підставі затвердженого ним кошторису та плану асигнувань із загального фонду бюджету на 2007р. у сумі 1 843 615,21 грн, що відповідає 5535,5 годинам мовлення.

Відповідно до п.п. 7.1, 7.2. Контракт набуває чинності з дати його підписання сторонами, розповсюджує свою дію на правовідносини між сторонами з 01.01.2007р. і діє до 21.09.2007р. У разі належного бюджетного фінансування в обсягах, зазначених у п.3.2. Контракту, Контракт розповсюджує свою дію на правовідносини між сторонами з 01.01.2007р. і діє до 31.12.2007р.

Отже, безпосередньо умовами Контракту сторони передбачили залежність строку дії цього контракту від належного або неналежного бюджетного фінансування видатків на трансляцію телерадіопрограм, вироблених для державних потреб.

Пункт 4.7. Контракту встановлює здійснення щомісячної оплати відповідачем протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання рахунку, виставленого на підставі узгоджених сторонами Актів шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача в межах плану асигнувань відповідно до фактично отриманого фінансування.

Таким чином, здійснення оплати відповідачем наданих позивачем телекомунікаційних послуг згідно Контракту ставиться в залежність від плану асигнувань відповідно до фактично отриманого фінансування.

Причиною виникнення спору у справі стало питання про наявність підстав для стягнення з відповідача вартості наданих у вересні - грудні 2007 року позивачем телекомунікаційних послуг з розповсюдження (трансляції) вироблених для державних потреб телепрограм відповідно до Державного контракту № 179-42 від 26.03.2007р.

Пунктом 6 Положення про державне замовлення на виробництво і розповсюдження теле- та радіопрограм, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 №918, встановлено, що вартість розповсюдження теле- та радіопрограм визначається відповідно до затверджених в установленому порядку тарифів і замовленого обсягу мовлення у межах коштів державного бюджету, передбачених на відповідний рік.

Згідно пункту 11 вказаного Положення встановлено, що фінансування державного замовлення здійснюється через генерального державного замовника та державних замовників за рахунок коштів державного бюджету.

Фактично позивач та відповідач не досягли згоди щодо внесення відповідних змін до Контракту, зокрема зменшення бюджетного фінансування, а заінтересована сторона (відповідач) не передала спір про внесення змін до Державного контракту № 179-42 від 26.03.2007 р. на вирішення суду у відповідності до ст. 188 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”(який діяв станом на момент укладання Державного контракту) істотною умовою договору про закупівлю є можливість зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків.

Отже, Державним контрактом передбачено право замовника зменшити обсяг закупівлі послуг залежно від реального фінансування видатків - скоротити строк дії цього договору (до 21.09.2007) та зменшити його ціну. При цьому, застосування цих умов безпосередньо пов'язано лише з фактом неналежного бюджетного фінансування видатків на трансляцію телерадіопрограм, вироблених для державних потреб.

Як вбачається з матеріалів справи, видатки з державного бюджету на трансляцію телерадіопрограм, вироблених для державних потреб у 2007 році надходили не в повному обсязі. Про наведене свідчать обставини, пов'язані з укладанням третьою особою (Держкомтелерадіо України) та відповідачем додаткової угоди № 1 від 02.10.2007 р. до Договору доручення №167-08 від 12.03.2007 р., а також Звіт про надходження та використання коштів загального фонду за 2007 р. (копія знаходиться в матеріалах справи). Зокрема, дані, зазначені у названому звіті підтверджують, що видатки з державного бюджету на трансляцію телерадіопрограм, вироблених для державних потреб у 2007 році були затверджені на рік у сумі 20950 000,00 грн., надійшло коштів за звітний період –20943 581,01 грн. та стільки ж становили фактичні видатки.

Відповідно до Плану асигнувань із загального фонду бюджету на 2007р. Національної телекомпанії України за бюджетною програмою 1701150 “Трансляція телерадіопрограм, вироблених для державних потреб у 2007 році”, який наявний в матеріалах справи, було затверджено кошторис асигнувань на суму 23000000 грн., фактично профінансовано –20950 000,00 грн. (з них повернуто до Державного бюджету у 2007 році –6418,99 грн.). Таким чином, надходження коштів за звітний період склало 20943581,01 грн.

Відповідач зазначає, що у зв’язку зі зменшенням бюджетного фінансування на виконання умов Додаткової угоди № 1 до Договору-доручення №167-08 від 12.03.2007р. направив позивачу для підписання Додаткову угоду №2 від 02.10.2007 р. до Державного контракту № 179-42 від 26.03.2007р. про зменшення вартості послуг за Державним контрактом.

Проте, позивачем така додаткова угода підписана не була, так як відповідач не повідомив позивача про зменшення бюджетного фінансування, а тому позивач продовжував здійснювати надання послуг в обсягах, передбачених п.3.2 Державного контракту, в зв’язку з чим позивач продовжував надавати телекомунікаційні послуги на виконання умов контракту у період з вересня по грудень 2007 року. Станом на час надходження позивачу для підписання Додаткової угоди №2 (26.12.07) телекомунікаційні послуги за вересень –грудень 2007 року згідно умов Державного контракту вже були надані відповідачу в повному обсязі.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Суд звертає увагу, що згідно п. 2.2.1 Державного контракту Замовник (відповідач) був зобов’язаний виконувати розподіл фактичних обсягів послуг за даним контрактом у строк не пізніше 16 числа наступного за завітним місяця для складання Актів здавання –приймання послуг в межах обсягів, забезпечених бюджетними асигнуваннями.

Крім того, згідно п. 4.2 Державного контракту Виконавець щомісячно, протягом 2 робочих днів з дати надання замовником розподілу фактичних обсягів послуг за даним контрактом складає Акти виконання за надані послуги і зведення на оплату за підсумками роботи Технічних засобів з урахуванням п. 2.2.1 цього Контракту, після чого направляє рахунок, Акти і зведення замовнику.

Згідно п.4.7. Контракту щомісячна оплата здійснюється замовником протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання рахунку, виставленого на підставі узгоджених сторонами Актів шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця послуг (позивача) в межах плану асигнувань відповідно до фактично отриманого фінансування.

Судом встановлено, що фактично відповідачем за період з 01 вересня по 31 грудня 2007р. розподіл фактичних обсягів послуг в межах обсягів, забезпечених бюджетними асигнуваннями, не надавався у зв’язку зі зменшенням бюджетного фінансування на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб на 2007р. Таким чином, у позивача відповідно до п. 4.2 Державного контракту від 26.03.2007р. були відсутні підстави для складання Актів виконання за надані послуги і зведень на оплату за підсумками роботи Технічних засобів, а рівно відсутні і підстави для надання відповідачу у період з 21.09.2007р. по 31.12.2007р. телекомунікаційних послуг.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що надання позивачем відповідачу телекомунікаційних послуг з 21.09.2007р. по 31.12.2007р. було здійснено позивачем з порушенням п.п. 2.2.1, 4.2 Державного контракту від 26.03.2007р.

Крім того, матеріали справи не містять доказів звернення позивача до відповідача з приводу надання останнім інформації про наявність бюджетного фінансування на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб на 2007 р. на період з 21.09.2007 по 31.12.2007р., з метою уникнення настання негативних наслідків у вигляді неотримання прибутку за надані телекомунікаційні послуги.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що неповідомлення відповідачем позивача про недофінансування та непідписання сторонами додаткової угоди до Державного контракту, не є підставою для стягнення з відповідача коштів понад загальну вартість замовлених за Державним контрактом послуг з урахуванням того, що такий обсяг послуг визначається у Контракті “належним” або “неналежним” фінансуванням, оскільки докази “належного” фінансування у матеріалах справи відсутні.

Оскільки умовами п.п. 7.1, 7.2. Контракту встановлено строк дії контракту до 21.09.2007р., а лише у разі належного бюджетного фінансування - до 31.12.2007р., а також приймаючи до уваги, що матеріали справи містять докази зменшення бюджетного фінансування, суд дійшов висновку, що Державний контракт № 179-42 від 26.03.2007р. припинив свою дію –21.09.2007р.

Разом з тим, колегія суддів враховує, що на момент звернення позивача з позовом до суду, відповідачем не сплачено борг, який виник за вересень 2007р. у межах дії Державного контракту (з 01.09 по 21.09) у розмірі 89 728,57 грн. (90 915,11 грн. –надано послуг до 21.09.2007р. згідно довідки позивача –1 186,54 грн. сплачено відповідачем = 89 728,57 грн.).

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за надані телекомунікаційні послуги частково, в межах строку дії Державного контракту (до 21.09.2007р.) у розмірі 89 728,57 грн., а в іншій частині, у задоволенні позовних вимог суд відмовив.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які і посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини, викладені відповідачем 1 в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2010р. у справі №54/215 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим апеляційна скарга відповідача 1 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 32-34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Національної телекомпанії України залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2010р. у справі №54/215 – без змін.

2.          Матеріали справи №54/215 повернути до Господарського суду міста Києва.

3.          Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом місяця у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя                                                                      Мартюк А.І.

Судді                                                                                          Лосєв А.М.

                                                                                          Дзюбко П.О.