Ухвала суду № 137267606, 09.06.2026, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

09 червня 2026 року Чернігів Справа № 620/11531/21

Чернігівський окружний адміністративний суд:

під головуванням судді Соломко І.І..,

за участю секретаря Лавровської В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву представника позивача Єрьоміної Вікторії Анатоліївни про зміну способу та порядку виконання рішення суду у справі №620/11531/21,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа № 620/11531/21.

18.05.2026 представник позивача звернувся до суду з заявою, в якій просить змінити спосіб і порядок виконання рішення суду від 22.11.2021 у справі №620/11531/21 із зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з 01.04.2019 провести перерахунок та здійснити виплату пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.07.2021 № ФЧ40939, станом на 05.03.2019, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 виплати по пенсійній заборгованості з 01.04.2019 по день проведення перерахунку, в сумі 217467,70 грн.

Свою заяву мотивує тим, що рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.11.2021 у справі №620/11531/21 залишається невиконаним відповідачем.

21.05.2026 ухвалою суду заяву призначено до розгляду в судове засідання.

В судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що не перешкоджає судовому розгляду.

Від представника відповідача надійшла заява у якій зазначив, що заборгованість нарахованої пенсії позивачу не погашено, також просив про розгляд заяви без його участі.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису, відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, не здійснювалося.

Розглянувши вказану заяву, суд встановив таке.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.11.2021 позов задоволено. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з 01.04.2019 здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.07.2021 № ФЧ40939, станом на 05.03.2019, з урахуванням виплачених сум.

На виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.11.2021 у справі №620/11531/21 відповідачем з 01.04.2019 проведено позивачу перерахунок пенсії, остаточно сума доплати за період з 01.04.2019 по 31.07.2022 складає 217467,70 грн.

Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.

Положеннями абзацу першого частини першої статті 378 КАС України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з частиною третьою статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Водночас, з 19 грудня 2024 року положення частини третьої статті 378 КАС України на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21 листопада 2024 року №4094-IX (далі - Закон №4094-IX) були доповнені абзацом другим такого змісту: «Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.».

Ця норма встановлює самостійну та достатню підставу для зміни способу виконання після двомісячного строку невиконання рішення про пенсійні виплати.

Згідно із пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.

Як зазначено у пояснювальні записці до проекту Закону №4094-ІХ (https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/pubFile/1861803 ) він був ухвалений як елемент виконання Україною зобов`язань у межах групи справ Іванов (№40450/04)/Бурмич (№46852/13) і Національної стратегії розв`язання проблеми невиконання судових рішень, схвалену розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року №1218-р.

Метою внесення змін до процесуального закону є забезпечення реального виконання судових рішень, а не формальне підтвердження обов`язку суб`єкта владних повноважень.

Зміни до частини третьої статті 378 КАС України, внесені Законом №4094-ІХ, запроваджують автоматичний наслідок у вигляді можливості зміни способу виконання після двох місяців невиконання рішення.

З цього приводу суд зазначає, що прийняттям Закону №4094-ІХ Верховна Рада України змінила концепцію статті 378 КАС України, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення.

Крім того, Верховна Рада України цим законодавчим актом усунула необхідність для позивача звертатися з новим позовом для стягнення вже нарахованих, але невиплачених сум, визнавши це непропорційним і таким, що підриває ефективність судового захисту.

Виходячи з мети цих змін, судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129-1 Конституції України.

Докази виконання рішення по даній справі в частині виплати позивачу за період з 01.04.2019 по 31.07.2022 суми 217467,70 грн, відсутні.

Отже, у даній ситуації наявний факт невиконання відповідачем рішення, яке набрало законної сили, щодо виплати на користь позивача перерахованої пенсійної виплати, протягом більш ніж двох місяців.

Таким чином, застосування процесуального механізму, передбаченого абзацом другим частини третьої статті 378 КАС України, про зміну способу і порядку виконання судового рішення із зобов`язання вчинити дії на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області нарахованої суми (217467,70 грн. є єдиним дієвим та ефективним заходом, спрямованим на реальне поновлення порушених соціальних прав громадянина, а не на формальне завершення виконавчого провадження.

При цьому суд враховує позицію Верховного Суду, відображену, зокрема, в ухвалі від 03 березня 2025 року у справі №160/5259/20, де послідовно підкреслено, що формальне виконання зобов`язань без реального відновлення прав особи є неприпустимим, особливо у справах щодо пенсійних виплат. Судовий контроль має гарантувати ефективний захист соціальних прав. Вищенаведений правовий підхід Верховного Суду полягає в тому, що метою судового контролю за виконанням рішення суду є не лише перевірка звіту боржника, а й забезпечення фактичного поновлення прав. Якщо виконання рішення про зобов`язання вчинити дії блокується неправомірною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, суд зобов`язаний обрати інший спосіб виконання, який забезпечить безумовне і реальне поновлення прав, а саме - стягнення коштів.

У свою чергу зміна способу виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання, оскільки сума заборгованості у розмірі 217467,70 грн. є чітко визначеною та нарахованою самим відповідачем.

Відтак, суд дійшов висновку здійснити заміну невиконаного зобов`язання нарахувати та виплатити грошові кошти на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області цих коштів для забезпечення належної реалізації права позивача.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду 28 жовтня 2025 року у справі № 380/7706/22, яка враховується судом при розгляді даної заяви.

У відповідності до вимог частин першої та третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на матеріали справи, позивачем при зверненні до суду з позовною сплачено судовий збір в сумі 1331,20 грн, що підтверджується квитанцією від 12.05.2026.

Відповідно до підпункту 6 пункту 3 частини другої статті 4 Закону , за подання до адміністративного суду заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення сплачується судовий збір у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною першою статті 4 вказаного Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3328 гривня.

Таким чином, під час подання заяви про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення у справі заявник повинен був сплатити судовий збір у розмірі 798,72 грн.

Враховуючи наведені вище положення, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 належить повернути суму переплаченого судового збору у розмірі 532,48 грн, згідно квитанції від 12.05.2026.

Керуючись статтями 241-242, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Змінити спосіб і порядок виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.11.2021 у справі №620/11531/21 в частині періоду з 01.04.2019 по 31.07.2022 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 невиплачену заборгованість по пенсії в сумі 217467,70 грн.

У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 798,72 грн (сімсот дев`яноста вісім гривень 72 коп.), сплачений відповідно до квитанції від 12.05.2026.

Повернути з Державного бюджету на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 532,48 грн (п`ятсот тридцять дві гривні 48 коп.), сплачений відповідно до квитанції від 12.05.2026.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку встановленому ст.ст. 294-297 КАС України.

Суддя І.І. Соломко