Єдиний державний реєстр судових рішень
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/769/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання протиправними і скасування рішення,-
В С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
1.1. ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (далі відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області № 22430/2413 від 14.10.2024 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до ОСОБА_1 за період з 23.04.2014 до 09.02.2023 застосовано штраф у розмірі 7 081 грн. 50 коп. та нараховано пеню у розмірі 67 579 грн. 96 коп., всього у сумі 74 661 грн. 46 коп.;
- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області №Ф-18908-0919 від 11.12.2024 про сплату боргу (недоїмки) згідно якої у ОСОБА_1 станом на 30.11.2024 заборгованість (недоїмка, штраф, пеня) зі сплата єдиного внеску становить 74 661 грн. 46 коп., з яких: недоїмка - 9 966 грн. 00 коп., пеня - 64 695 грн. 46 коп.
1.2. Ухвалою суду від 25.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА АРГУМЕНТИ СТОРІН
Позиція позивача
2.1. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 24.12.2024 він звернувся до ГУ ДПС в Івано-Франківській області із заявою про списання сум заборгованості зі сплати єдиного внеску, списати штраф та пеню. У заяві зазначив, що з 2014 по 2021 рр. фактичну діяльність не здійснював, так як місцем її ведення було місто Горлівка, яке згідно розпорядження КМУ від 02.12.2015 №1275-р віднесене до населеного пункту на території якого здійснювалася антитерористична операція. Звітність по ЄСВ за період 201 5- 2021 рр. подана до податкового органу в повному обсязі.
2.2. У листі від 22.01.2025 № 984/6/09-19-24-12-06 ГУ ДПС в Івано-Франківській області зазначило, що підстави для списання боргу з єдиного внеску відсутні.
2.3. Позивач зазначає, що у проміжок часу з 23.04.2014 (початок спірного періоду) по 20.06.2022 (дата первинного припинення ФОП) фактично частково скористався наданим йому п.9-3 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VI правом, за місцезнаходженням на тимчасово окупованій території не виконувати в повному обсязі обов`язки, визначені ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI, а саме в частині сплати єдиного внеску, при цьому обов`язок щодо нарахування та обчислення єдиного внеску в зазначений період ним виконувався. Тому факт перебування позивача у окреслений період на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на тимчасово окупованій території є підставою для незастосування до нього заходів впливу та стягнень за невиконання обов`язків платника єдиного внеску.
2.4. У проміжку з 21.06.2022 по 09.02.2023 (кінцева дата спірного періоду) відповідно до п. 9-21 та п. 9-22 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI за період з початку дії воєнного стану на території України по 01.08.2023 мав право щодо незастосування до нього, як платника єдиного внеску штрафних санкцій та пені.
2.5. Таким чином, вважає спірне рішення від 14.10.2024 №22430/2413 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені, а також спірну вимогу від 11.12.2024 №Ф-18908-0919 про сплату боргу (недоїмки) такими, що суперечать п.9-3, п. 9-21, п. 9-22 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VI.
Позиція відповідача
2.6. До суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечив щодо задоволення позову з огляду на наступне.
2.7. До Головного управлінням ДПС в Івано-Франківській області 24.12.2024 звернувся позивач, щодо проведення перевірки та списання суми заборгованості (недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску, нараховані як фізичній особі підприємцю, відкликати вимогу (вимоги) про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ та штрафних санкцій і пені за порушення строку оплати ЄСВ та надати відповідь, чи правомірно були застосовані штрафні санкції, що спричинило виникнення недоїмки нарахуванні пенні.
2.8. За результатами проведеної інвентаризації інтегрованих карток платник фізичної особи ОСОБА_1 , які ведуться у відповідності до вимог Наказу МФУ №5 від 12.01.2021 Про затвердження Порядку ведення податковими органами оперативного облік податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування встановлено довідково нараховану штрафну санкцію та пеню за несвоєчасно сплачений єдиний внесок, (код платежу 71040000) в сумі 74661,46 грн. за період з 23.04.2014 до 09.02.2023 року.
2.9. Відповідно до ч.16 ст.25 ЗУ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування №2464 від 08.07.201 року, Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області сформовано Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за порушення термінів сплати (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №22430/2413 від 14.10.2024 року.
2.10. Щодо доводів позивача в частині звільнення від виконання своїх обов`язків як платника єдиного соціального внеску відповідач зазначає, що норми пункту 9-4 Розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону №2464 під час своєї чинності не скасовували обов`язків платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а тимчасово надавали можливість на період антитерористичної операції з 14 квітня 2014 року до 12 лютого 2020 року включно не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі, що було підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення і відповідальності за порушення Закону № 2464.
2.11. З огляду на викладене, дії Головного управління ДПС в Івано-Франківській області з нарахування ОСОБА_1 єдиного внеску за спірний період у розмірі мінімального страхового внеску за період, коли Законом №2464 було встановлено обов`язок сплати фізичними особами - підприємцями мінімального страхового внеску незалежно від здійснення господарської діяльності та фактичного отримання доходу від їх діяльності, є правомірними.
ІІІ. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
3.1. З досліджених матеріалів справи та доводів сторін судом встановлено, що ОСОБА_1 був зареєстрований, як фізична особа-підприємець 07.02.2011, номер запису: 22560000000018735, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Місцезнаходження: м. Горлівка, Донецька область.
3.2. З 09.02.2011 по 20.06.2022 перебував на податковому обліку в ГУ ДПС у Донецькій області та на підставі власного рішення 20.06.2022 припинив діяльність як фізична особа - підприємець (номер запису 2002560060002018735).
3.3. 21.06.2022 ОСОБА_1 зареєстрований, як фізична особа-підприємець, (номер запису 2010350000000163637), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Місцезнаходження: смт.Лисець, івано-Франківський район, Івано-Франківська область.
3.4. З 21.06.2022 по 08.07.2024 позивач перебував на податковому обліку в ГУ ДПС в Івано- Франківській області та з 05.07.2024 припинив свою діяльність як фізичної особи-підприємця (номер запису 2010350060002163637).
3.5. 14.10.2024 рішенням ГУ ДПС в Івано-Франківській області №22430/2413 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на підставі ч.10 та п. 2 ч. 11 ст.25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до ОСОБА_1 за період з 23.04.2014 до 09.02.2023 застосовано штраф у розмірі 7 081 грн. 50 коп. та нараховано пеню у розмірі 67 579 грн. 96 коп. всього у сумі 74 661 грн. 46 коп.
3.6. 11.12.2024 ГУ ДПС в Івано-Франківській області сформовано вимогу № Ф-18908-0919 про сплату боргу (недоїмки) згідно якої у ОСОБА_1 станом на 30.11.2024 заборгованість (недоїмка, штраф, пеня) зі сплати єдиного внеску становить 74 661 грн. 46 коп., з яких: недоїмка - 9 966 грн. 00 коп., пеня - 64 695 грн. 46 коп.
3.7. 24.12.2024 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ДПС в Івано-Франківській області із заявою про списання сум заборгованості зі сплати єдиного внеску, списати штраф та пеню. У заяві зазначив, що з 2014 по 2021 рр. діяльність не здійснював (був «сплячим ФОП»), оскільки місцем її ведення було місто Горлівка, яке згідно розпорядження КМУ від 02.12.2015 № 1275-р віднесене до населеного пункту на території якого здійснювалася антитерористична операція. Звітність по ЄСВ за період 2015- 2021 рр. подана до податкового органу в повному обсязі.
3.8. Листом від 22.01.2025 № 984/6/09-19-24-12-06 ГУ ДПС в Івано-Франківській області зазначило, що за результатами проведеної інвентаризації інтегрованих карток платника фізичної особи ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ), які ведуться у відповідності до вимог Наказу МФУ №5 від 12.01.2021 Про затвердження Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування встановлено довідково нараховану штрафну санкцію та пеню за несвоєчасно сплачений єдиний внесок, (код платежу 71040000) в сумі 75805,77 грн. за період з 23.04.2014 до 09.02.2023.
3.9. Відповідно до ч.16 ст.25 ЗУ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування № 2464 від 08.07.2010 року, Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області сформоване Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за порушена термінів сплати (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №22430/2413 від 14.10.2024 року.
3.10. Згідно даних інтегрованої картки платника, загальна сума заборгованості, станом на 11.12.2024 року становила 74661,46 грн.
На підставі цих даних Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.12.2024 №Ф-18908-0919, відповідно до вимог чинного законодавства.
ІV. ПОЗИЦІЯ СУДУ
4.1. Предметом цього позову є рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №22430/2413 від 14.10.2024 року та вимога про сплату боргу (недоїмки) від 11.12.2024 №Ф-18908-0919, а тому суд має надати оцінку на предмет правомірності таких рішень контролюючого органу та безпосередньо наявності підстав для їх формування.
4.2. Спеціальним законом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку є Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 року №2464-VI (далі Закон №2464-VI у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення).
4.3. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону №2464-VI під єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування розуміють консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.
4.4. Під застрахованою особою розуміють фізичну особу, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (пункт 3 частини 1 статті 1 Закону №2464-VI).
4.5. Отже, з викладеного слідує, що єдиний соціальний внесок є обов`язковим платежем, метою якого є забезпечення захисту прав застрахованих осіб, які такий внесок сплачували самостійно або за них такі внески сплачувались іншими особами.
4.6. Згідно частини 1 статті 12 Закону № 2464-VI завданнями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.
4.7. Пунктом 3 частини 2 статті 12 Закону України №2464-VI передбачено, що Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску.
4.8. Статтею 4 Закону №2464-VI визначено перелік платників єдиного соціального внеску, серед яких фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (пункт 4 частини 1).
4.9. У частині 4 статті 4 Закону №2464-VI визначено перелік осіб, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску, зокрема такими є особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.
4.10. Частиною 2 статті 6 Закону №2464-VI визначені обов`язки платника єдиного внеску, серед яких обов`язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску (пункт 1), подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до цього Закону, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України. Форма, за якою подається звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування (пункт 4).
4.11. Згідно частини 3 цієї ж статті Закону №2464-VI обов`язки, передбачені частиною другою цієї статті, поширюються на платників, зазначених у пунктах 1, 4, 5, 5-1 та 16 частини першої статті 4 цього Закону.
4.12. Приписами частини 1 статті 7 Закону №2464-VI встановлено, що єдиний внесок нараховується:
- для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт 2 частини 1 статті 7 Закону №2464-VI);
- для платників, зазначених у пункті 4 частини 1 статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт 3 частини 1 статті 7 Закону №2464-VI).
4.13. Під мінімальним страховим внеском Закон №2464-VI розуміє суму єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (пункт 5 частини 1 статті 1), тоді як під максимальною величиною бази нарахування єдиного внеску розуміється максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п`ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок (пункт 4 частина 1 статті 1 Закону №2464-VI).
4.14. Відповідно до частини 5 статті 8 Закону №2464-VI єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
4.15. З 01 січня 2017 року до 01 січня 2021 року, незалежно від обраної системи оподаткування, фізичні особи підприємці за відсутності бази для нарахування єдиного внеску у відповідному звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу зобов`язані були сплачувати єдиний внесок у сумі, яка не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Розмір мінімального страхового внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску - 22 відсотки.
4.16. Метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов`язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.
4.17. З урахуванням особливостей форми діяльності осіб, що зареєстровані як фізичні особи - підприємці, проте фактично не здійснюють та не ведуть господарську діяльність та доходи не отримують, саме задля досягнення вищевказаної мети збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування законодавством встановлено обов`язок сплати особами мінімального страхового внеску незалежно від здійснення господарської діяльності та фактичного отримання доходу від їх діяльності.
4.18. З 01 січня 2021 року для фізичних осіб - підприємців, які перебувають на загальній системі оподаткування і якими не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, скасовано обов`язкову сплату єдиного внеску у розмірі мінімального страхового внеску.
4.19. У межах спірних правовідносин система оподаткування, на якій перебував позивач, не впливає на розмір єдиного внеску, який нарахований у розмірі мінімального страхового внеску за 2017 рік, І-IV квартали 2018 року, І-IV квартали 2019 року, І-ІІІ квартали 2020 року, коли Законом №2464 було встановлено обов`язок сплати фізичними особами - підприємцями мінімального страхового внеску незалежно від здійснення господарської діяльності та фактичного отримання доходу від їх діяльності.
4.20. Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (частина 8 статті 9 Закону №2464-VI).
4.21. Згідно з частиною 10 статті 9 Закону № 2464-VI, днем сплати єдиного внеску вважається: 1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів; 2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі; 3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
4.22. У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються: фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 статті 9 Закону № 2464-VI).
4.23. Також суд зазначає, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (частина 10 статті 25 Закону №2464-VI).
4.24. Згідно частини 11 статті 25 Закону №2464-VI податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції:
1) у разі ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік платниками єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
2) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум;
3) за донарахування податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску;
5) за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, накладається штраф у розмірі від восьми до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
6) за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.
7) за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) накладаються штрафи, передбачені за порушення порядку подання інформації про фізичних осіб - платників податків у розмірах та порядку, встановлених статтею 119 Податкового кодексу України.
4.25. Як передбачено пунктом 1.6.3.3 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів Державної податкової служби України при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених Наказом Державної податкової служби України від 04.09.2020 року № 470, вимоги та рішення щодо єдиного внеску приймаються податковими органами відповідно до статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у порядку та терміни, визначені Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженою нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади, що формує та реалізує державну фінансову політику.
4.26. Так, наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 року № 449 затверджено Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі Інструкція №449).
4.27. У відповідності до пункту 1 розділу VII Інструкції року № 449 за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов`язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.
4.28. Згідно з підпунктом 2 пункту 2 розділу VІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.
Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних ІТС.
При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за вказані періоди.
4.29. У відповідності до пункту 5 розділу VII Інструкції № 449, на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка на суму фактично сплаченої недоїмки за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
Документи, які є підставою для нарахування пені:
- документи, що підтверджують суму єдиного внеску та строк його сплати,- звіт платника, що містить відомості про суми нарахованого єдиного внеску (з додатним значенням);
- вимога про донараховані суми єдиного внеску за актами документальних перевірок або повідомленням-розрахунком;
- рішення суду.
4.30. У відповідності до пункту 7 розділу VII Інструкції № 449, Рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 цього розділу, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає посадова особа податкового органу.
4.31. З аналізу викладеного вбачається, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. За несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірах визначених Законом, а на суму недоїмки нараховується пеня за кожний день прострочення платежу. При цьому розрахунок фінансової санкції за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.
4.32. Водночас, визначальним для прийняття контролюючим органом рішення про застосування штрафу та нарахування пені є встановлення фактів несплати (несвоєчасної) сплати позивачем єдиного соціального внеску на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.
4.33. Так, згідно доводів позовної заяви позивач зазначає, що у проміжок часу з 23.04.2014 (початок спірного періоду) по 20.06.2022 (дата первинного припинення ФОП) він частково скористався наданим йому п.9-3 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону №2464-VI правом, за місцезнаходженням на тимчасово окупованій території не виконувати в повному обсязі обов`язки, визначені ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI, а саме в частині сплати єдиного внеску.
Відтак вважає, що факт його перебування у наведений період на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на тимчасово окупованій території є підставою для незастосування до нього заходів впливу та стягнень за невиконання обов`язків платника єдиного внеску.
4.34. Окрім цього, зазначає, що у проміжку з 21.06.2022 по 09.02.2023 (кінцева дата спірного періоду) відповідно до п. 9-21 та п. 9-22 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI за період з початку дії воєнного стану на території України по 01.08.2023 він мав право щодо незастосування до нього, як платника єдиного внеску штрафних санкцій та пені.
Оцінивши вказані доводи позивача та дослідивши наявні матеріали справи суд зазначає наступне.
4.35. Указом Президента України від 14.04.2014 №405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
4.36. Верховною Радою України прийнято Закон України від 02.09.2014 №1669-VII Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції, яким, крім іншого, внесені зміни до Закону №2464-VI та доповнено його розділ VIII Прикінцеві та перехідні положення пунктом 9-3, який передбачає, що платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14.04.2014 №405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
4.37. Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
4.38. Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
4.39. Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14.04.2014 №405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.
4.40. Згідно з пунктом 2 Закону України Про внесення змін до розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці від 02.03.2015 №219-VIII пункт 9-3 в редакції Закону України від 02.09.2014 №1669-VII вважати пунктом 9-4.
4.41. Отже, з аналізу зазначених норм права вбачається, що підставою для звільнення платників єдиного внеску від відповідальності за невиконання вимог законодавства щодо його (внеску) вчасної сплати, є факт перебування такого платника на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводиться антитерористичної операція.
4.42. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.02.2021 у справі №805/3362/17-а, постановах Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №360/137/19, від 08.10.2019 у справі №805/2437/16-а, від 18.02.2020 у справі №812/339/16 і надалі залишалася незмінною.
4.43. Водночас Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 27.02.2024, справа №360/4568/20 зазначив:
«З аналізу наведених правових норм та з урахуванням безпосередньо пункту 9-3 (у подальшому пункту 9-4) розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI, вбачається, що платники єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».
Тобто пункт 9-3 (у подальшому пункту 9-4) розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI не скасовує взагалі обов`язків платників єдиного внеску, а лише на певний період дає можливість (дозволяє) не виконувати обов`язки, визначені у частиною 2 статті 6 Закону № 2464-VІ, зокрема своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
…….
Таким чином, пункт 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI, яким була передбачена можливість тимчасово не виконувати обов`язки, визначені у частиною 2 статті 6 Закону №2464-VІ, зокрема щодо сплати єдиного внеску, та який був підставою для незастосування до таких платників заходів впливу та стягнення за невиконання обов`язків платника єдиного внеску, з 13.02.2020 втратив чинність.
…….
Подальшого врегулювання законодавцем особливостей адміністрування єдиного соціального внеску для відповідних платників податків передбачено не було, що є наслідком поширення дії норм Закону № 2464-VI в загальному порядку, в тому числі і щодо заходів впливу та стягнення передбачених статтею 25 цього Закону.
Відповідно, з 13.02.2020 платники єдиного внеску зобов`язані виконувати в повному обсязі обов`язки покладені на них нормами Закону № 2464-VI, зокрема статтею 6, в тому числі і щодо сплати ЄСВ, а контролюючі органи зобов`язані вчиняти дії (виконувати обов`язки в межах визначених нормами вказаного Закону), зокрема і щодо направлення вимоги про сплату недоїмки у разі її наявності.
…..
Отже, позивач фактично частково скористався наданим йому правом в період проведення АТО не виконувати в повному обсязі обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону №2464-VI, а саме в частині сплати єдиного внеску, при цьому обов`язок щодо нарахування та обчислення єдиного внеску позивачем в зазначений період виконувався в повному обсязі.
З урахуванням того, що 13.02.2020 пункт 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464-VI втратив чинність, у позивача поновився обов`язок і щодо сплати самостійно нарахованого ним єдиного податку.
При цьому Суд зазначає, що жодних дій з боку позивача в межах спірних правовідносин щодо визнання та списання боргу як безнадійного не проводилось.
Також з 13.02.2020 у зв`язку з втратою чинності пунктом 9-4 Закону №2464-VI у контролюючого органу поновився і обов`язок щодо застосування заходів стягнення, що передбачені статтею 25 Закону №2464-VI….
…….
Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відступає від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 26.10.2021 у справі № 360/1594/20 та від 17.11.2021 у справі №200/2618/20-а та формулює такий висновок.
Наявність боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, який утворився внаслідок самостійного нарахування та обчислення такого внеску у період з 14 квітня 2014 року по 12 лютого 2020 року (включно), після набрання чинності абзацом п`ятим підпункту «у» пункту 83 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 14.01.2020 №440-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи», яким пункт 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI було виключено, надає право контролюючому органу формувати та направляти вимогу про сплату боргу (недоїмки) за вказаний період, відповідно до положень статті 25 Закону № 2464-VI».
4.44. Отже, підсумовуючи наведене слід прийти до висновку, що Верховний Суд у справах, що пов`язані з правозастосуванням норми пункту 9-3 (у подальшому пункту 9-4) розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI, зокрема в №360/1546/19, №812/339/16, №805/2437/16-а та в інших, також постійно наголошував на тому, що Закон №2464-VІ не скасовує обов`язків платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а дає можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.
Водночас суд звертає увагу, що з 13.02.2020 у зв`язку з втратою чинності пунктом 9-4 Закону №2464-VI у контролюючого органу поновився і обов`язок щодо застосування заходів стягнення, що передбачені статтею 25 Закону №2464-VI, а серед них застосування штрафних санкцій, пені, формування вимог про сплату боргу (недоїмки).
4.45. Повертаючись до цих правовідносин, слід зазначити, що ОСОБА_1 перебував на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводиться антитерористична операція (м. Горлівка, Донецької області, входить до Переліків населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджених розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р (втратило чинність) та від 02.12.2015 № 1275-р (чинне)), а тому згідно із положеннями Закону №1669-VII не несе фінансової відповідальності за порушення вимог Закону №2464-VI в частині несвоєчасного або не в повному обсязі нараховування, обчислення і сплати єдиного внеску за період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
4.46. Водночас з 13.02.2020 у зв`язку з втратою чинності пунктом 9-4 Закону №2464-VI у відповідача поновився і обов`язок щодо застосування заходів стягнення, які передбачені статтею 25 Закону №2464-VI, а серед них застосування штрафних санкцій, пені, формування вимог про сплату боргу (недоїмки).
4.47. Підсумовуючи наведене слід прийти до висновку, що ОСОБА_1 як платник єдиного внеску, який перебував на обліку в податковому органі, розташованому на території населеного пункту, де проводилася антитерористична операція, був звільнений від виконання обов`язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, на підставі п. 9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення цього Закону в період з 14 квітня 2014 року по 12 лютого 2020 року включно.
4.48. Однак, внаслідок втрати чинності нормою п. 9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону №2464 з 13.02.2020 позивач зобов`язаний був виконувати обов`язки платника єдиного внеску, визначені ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, в тому числі обов`язок щодо сплати цього внеску.
4.49. На час формування ГУ ДПС в Івано-Франківській області оскаржуваних рішень, Закону №2464 не містив положень, які б звільняли позивача від виконання обов`язку щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску.
4.50. Включення до вимоги недоїмки зі сплати єдиного внеску, що виникла за період з 23 квітня 2014 року по 13 лютого 2020 року, є правомірним, оскільки впродовж вказаного періоду Закон №2464 не скасовував обов`язків платника єдиного внеску, а лише надав можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.
4.51. Щодо доводів позивача стосовно незастосування до нього штрафних санкцій та пені за порушення у період дії воєнного стану (п. 9-21, п. 9-22 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону №2464), суд зазначає наступне.
4.52. Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану від 15.03.2022 №2120-IX до розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону №2464 внесено зміни, зокрема доповнено пунктами 9-21 та 9-22.
4.53. Відповідно до п. 9-21 розділу VIII Закону №2464 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) тимчасово, за порушення, вчинені у період з початку дії воєнного стану на території України до 01 серпня 2023 року, штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 цього Закону, не застосовуються.
4.54. Відповідно до п. 9-22 розділу VIII Закону №2464-VI тимчасово, на період з початку дії воєнного стану на території України до 01 серпня 2023 року, платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за цей період підлягає списанню.
4.55. Відповідно до Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, воєнний стан на території України введено з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Кінцева дата спірного періоду у цій справі 09 лютого 2023 року повністю охоплюється мораторійним періодом (24.02.2022 31.07.2023), встановленим п.п. 9-21 та 9-22 розділу VIII Закону №2464-VI.
4.56. Разом з тим, суд зауважує, що спірне рішення ГУ ДПС в Івано-Франківській області №22430/2413 від 14.10.2024 прийнято вже після закінчення мораторійного періоду (після 01.08.2023), а відтак формально видане у час, коли контролюючий орган вже мав право застосовувати санкції. Дія п.п. 9-21 та 9-22 Закону №2464 пов`язана з часом вчинення порушення, а не з часом прийняття рішення про застосування санкцій: за змістом п. 9-21, санкції не застосовуються за порушення, вчинені у мораторійний період; за змістом п. 9-22, пеня за мораторійний період підлягає списанню.
Водночас суд звертає увагу на те, що якщо заборгованість з ЄСВ утворилась до введення воєнного стану, то на суму такого старого боргу пеня продовжує нараховуватися.
4.57. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1-рп/1999 за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
4.58. Отже, наведені зміни до Закону №2464, які встановлюють мораторій на нарахування пені, діють з моменту набрання ними чинності і припиняється з втратою ними чинності.
4.59. Дослідженням матеріалів справи, зокрема розрахунку штрафної санкції, інтегрованої картки, встановлено, що пеня позивачеві нарахована за період до введення воєнного стану за несплату ним єдиного внеску, який нарахований у розмірі мінімального страхового внеску за 2017 рік, І-ІV квартали 2018 року, І-ІV квартали 2019 року, І-ІІІ квартали 2020 року, коли Законом № 2464 було встановлено обов`язок сплати фізичними особами - підприємцями мінімального страхового внеску незалежно від здійснення господарської діяльності та фактичного отримання доходу від їх діяльності.
4.60. Щодо списання недоїмки, то суд звертає увагу на те, що позивач не звертався до податкового органу з заявою про списання недоїмки за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року в порядку, передбаченому пунктом 9-15 Розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464 (до 01.03.2021), та відповідно рішення податкового органу про списання суми недоїмки за спірний період, не приймалося.
4.61. За таких обставин, суд вважає, що за відсутності добровільної сплати позивачем суми недоїмки та рішення податкового органу про списання суми недоїмки за спірний період, дії Головного управління ДПС в Івано-Франківській області з обліку недоїмки ОСОБА_1 в сумі 74 661,46 грн за платежем (кодом класифікації доходів бюджету 71040000) «Єдиний внесок, що сплачується фізичними особами - підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадить незалежну професійну діяльність» є правомірними.
4.62. Щодо розбіжностей в структурі недоїмки позивача, яка утворена в тому числі за рахунок штрафу та пені, та зазначена в рішенні Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області № 22430/2413 від 14.10.2024 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску і вимозі Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області №Ф-18908-0919 від 11.12.2024 про сплату боргу (недоїмки), то суд зазначає, що загальний розмір є однаковим та становить 74 661 грн 46 коп.
4.63. За своєю правовою природою вимога про сплату боргу (недоїмки) носить похідний характер, та самостійно не утворює недоїмку. Наявна розбіжність в структурі недоїмки позивача не зменшує та збільшує її.
Водночас суд звертає увагу, що розмір недоїмки, який зазначений у вимозі Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області №Ф-18908-0919 від 11.12.2024 про сплату боргу (недоїмки) та його структура не обов`язково мають бути ідентичними тим, які зазначені у рішенні Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області № 22430/2413 від 14.10.2024, в силу природи цих документів. Рішення фактично створює суму недоїмки, а вимога у свою чергу інформує про загальну суму недоїмки, яка є у платника податків, із врахуванням недоїмки нарахованої рішенням контролюючого органу.
4.64. Таким чином, у спірних правовідносинах ГУ ДПС в Івано-Франківській області діяло в межах повноважень, в порядку та способом, що визначені Законом №2464, а рішення суб`єкта владних повноважень відповідають критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС України.
ВИСНОВКИ СУДУ
5.1. Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а згідно частини 2 цієї статті КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
5.2. Відповідачем доведено суду правомірність прийняття оскаржуваних позивачем рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені та вимоги про сплату боргу (недоїмки), а тому суд вважає, що позовні вимоги позивача є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.
5.3. При цьому, суд зазначає, що інші доводи сторін, наведені у заявах по суті справи, вищезазначених висновків суду не спростовують.
5.4. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
6.1. Згідно частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Статтею 139 КАС України визначені правила розподілу судових витрат.
6.2. Оскільки у цій справі судом відмовлено у задоволенні позову повністю, ним не присуджується та не стягується судові витрати на користь будь-якої із сторін.
Керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування рішень, відмовити повністю.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );
Відповідач - Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 43968084).
Суддя О.В. Анісімов
Судове рішення № 137267561, Чернівецький окружний адміністративний суд було прийнято 10.06.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 600/769/25-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: