Рішення № 13726747, 07.02.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2011 р. Справа № 67/183-10

вх. № 11065/4-67

Суддя господарського суду Буракова А.М.

при секретарі судовогозасідання Голуб В.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - Плющенко А.П. за довіреністю № 072 від 01.12.2010 року, Волошко В.О. за довіреністю № 071 від 01.12.2010 року.

відповідача - ОСОБА_1, директор,

розглянувши справу за позовом ДП виробнича фірма Центр матеріально-технічного забезпечення ЗАТ "Трест № 86" м. Х--в

до ТОВ "Електросвіт", м.Харків

про стягнення 21083,23 грн.

ВСТАНОВИВ:

Дочірне підприємство виробнича фірма Центр матеріально-технічного забезпечення ЗАТ "Трест № 86" м.Харків (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросвіт", м.Харків про стягнення суми основної заборгованості в розмірі 21083,23 грн. В обгрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов"язань за договором № 15/09 від 27.08.2009 року, з урахування чого просить суд стягнути з відповідача заявлену суму позову, державного мита в сумі 210,83 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 грудня 2010 року було прийнято позовну заяву до розгляду та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 17 січня 2011 року о 12:30.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 січня 2011 року розгляд справи було відкладено на 07.02.2011 року о 11:15 год.

До господарського суду Харківської області 04.02.2011 року надійшла від представника позивача заява про збільшення позовних вимог (вх. 3228), відповідно до якої зазначено, що відповідач продовжує користуватися майном позивача і договір оренди № 15/09 від 27 серпня 2009 року між орендодавцем і орендарем і досі не припинявся, відповідно сума боргу збільшилась на 6170,38грн основного боргу ,61.70 грн витрат на оплату держмита, з урахуванням чого просить суд стягнути з ТОВ "Електросвіт" на користь ДП ВФ ЦМТЗ ЗАТ «Трест № 86» - 27253,61 грн основного боргу, 272,53 грн витрати на оплату держмита, 461,00 гривень судових витрат сплачених за інформаційно-технічне забеспечення судового процессу.

Враховуючи, що згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового вругулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, суд прийняв заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

Представник позивача у судовому засіданні заяву про збільшення позовних вимог підтримує у повному обсязі та просить суд задовольнити позов з урахуванням наданих уточнень. Надав пояснення по суті справи.

Представник відповідача у судовому засіданні суму основного боргу визнає у повному обсязі та зазанчає, що частину заборгованості в сумі 2840,00 грн., він сплатив, на підтвердження чого було надано виписку банку. Надав пояснення по суті справи.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

27 серпня 2009 року між ДП ВФ ЦМТЗ ЗАТ «Трест № 86» (позивач) та ТОВ «Електросвіт» (відповідач) був укладений договір № 15/09 про аренду нерухомого майна у вигляді закритого складського приміщення площею 200кв м (п.1.1)

Як вбачається з матеріалів справи, приміщення було передано орендатору ТОВ «Електросвіт» 31 серпня 2009року за актом приймання передачі у відповідності до підпункту а) пункту 2.1 договору № 15/09 від 27.08.2009року (а.с. 13).

Відповідно до п. 3.1 Договору, орендатор забов"язаний щомісяца сплачувати орендну плату в розмірі 2367,53 грн, крім того ПДВ 20 % 473,51 грн., за орендоване приміщення.

У відповідності до п.3.6. Договору, Орендатор зобов"язаний сплачувати орендодавцю орендну плату авансом до 7-го числа наступного місяцю , за який проводиться оплата.

п. 3.8. Договору, передбачено, що орендна плата щомісячно коррегується з врахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Як вбачається з матеріалів справи, з 1 січня 2010 року орендатор неналежним чіном виконує свої зобов язання, незважаючі на те що йому з боку орендодавця надавалися відповідні договору послуги оренди, що підтверджується актами здачи-прийняття робіт, які містяться в матеріалах справи. (а.с. 14-25)

Отже, заборгованність за оренду нерухомого майна терміном з січня по жовтень 2010 року складає 14912,85 гривень , що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 1 листопада 2010 року, скріплений печатками юридичних осіб та підписами уповноважених представників сторін, який міститься в матеріалах справи. (а.с. 26)

Крім того за термін з листопада по грудень 2010 року заборгованність складає 6170,38 гривень згідно доданого до позову розрахунку (додаток №11).

Термін дії договору с 01 вересня 2009року по 31 серпня 2010 року, згідно п 3.7 договору № 15/09 від 27.08.2009 року в разі закінчення дії договору, оплата по договору производиться орендатором до момента фактичної здачи по прийомо-здаточному акту приміщення Орендодателю. Орендатор ТОВ «Електросвіт», як вбачається з матеріалів справи, не здав орендоване приміщення по прийомо-здаточному акту і продовжує користуватися орендованим складським приміщенням.

Як вбачається з матеріалів справи, з основної суми заборгованості, що становить 27253,61 грн., відповідач сплатив 2840,00 грн., про що свідчить банківська виписка, та підтверджена у судовому засіданні представниками сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, на адресу відповідача направлялась претензія №1, відповідно до якої позивач просив, сплатити наявну заборгованість, проте відповідач на претензію не відреагував та суму боргу не сплатив.

Господарським судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази сплати у повному обсязі відповідачем суми заборгованості перед позивачем, що виникла внаслідок несплати передбачених договором оренди та додаткових угод до нього.

За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що відповідач свої зобовязання за даним Договором не виконав, у звязку з чим має борг перед позивачем у сумі 24413,61 грн. та підтверджується документами, які знаходяться в матеріалах справи.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, передбачено, що зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 ст. 285 Господарського кодексу України.

Відповідно до вимоги ст.759 Цивільного кодексу України, згідно якої за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, а також вимоги ст.901 Цивільного кодексу України, згідно якої за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу.

Як вбачається з матеріалів справи суму заборгованості відповідачем не сплачено. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить що сума заборгованості за орендну плату, становить 24413,61 грн., є обгрунтованою та підлягає стягненню у розмірі 24413,61 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в сумі заборгованості у розмірі 24413,61 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України господарській суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 263,00 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 526, 530, 759, 629, 762 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, статтями 193,198, 285 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 47-49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністью «Електросвіт» (61064, м. Харків, вул. Камська,2 кв 42, р\р 2600501315835 АКБ «Базис» м. Харків МФО 351760 код 31798164) на користь Дочернього підприємства виробнича фірма центр матеріально-технічного забеспечення ЗАТ Трест № 86 (61022, м. Харків, вул Сумська,39, адреса для кореспонденції: 61064, м.Харків, вул. Єнакіївська, 15, р\р 26008961052949 Філія ПАТ ПУМБ м.Харків МФО 350585 код 01274739 ) суму боргу в розмірі 24413,61 грн., державного мита в сумі 272,53 грн., витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення з відповідача витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в розмірі 225,00 грн. відмовити.

Суддя Буракова А.М.

Повний текст рішення по справі 67/183-10 складено та підписано 11.02.2011 року.