Рішення № 13726724, 07.02.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2011 р. Справа № 45/349-10

вх. № 10673/5-45

Суддя господарського суду Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Люшня Н.А.

за участю представників сторін:

позивача - Гордеюк А.В., довіреність від 11.11.2010 року

відповідача - Філіпенко О.С., довіреність від 04.01.2011 року

розглянувши справу за позовом АТЗТ "Конкурент", м. Зміїв

до Обласне комунальне підприємство теплових мереж, с. Циркуни

про стягнення 50080,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача три проценти річних у сумі 7200,00 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання, а також інфляційні суми у розмірі 42880,00 грн. мотивуючи тим, що рішенням господарського суду Харківської області від 17 березня 2005 року по справі № 47/593-04 було стягнуто з відповідача на користь позивача 100000,00 основного боргу, проте відповідачем вказане рішення суду, яке вступило в законну силу, не виконано та сума в повному обсязі не сплачена. Також, до стягнення заявлено державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою суду від 09 грудня 2010 року про порушення провадження у справі № 45/349-10 розгляд справи було призначено на 21 грудня 2010 року.

Ухвалою суду від 21 грудня 2010 року розгляд справи відкладено на 19 січня 2011 року у зв’язку із неявкою сторін.

В судове засідання 19 січня 2011 року сторони з’явились. Позивач позовні вимоги підтримує, відповідач вказує на зміну адреси, у зв’язку із чим в засіданні суду 19 січня 2011 року було оголошено перерву до 26 січня 2011 р.

26 січня 2011 року після перерви розгляд справи було продовжено.

Позивач 26 січня 2011 року надав письмові уточнення до позову щодо реквізитів відповідача, які були прийняті судом. Позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач проти позову заперечує з підстав вказаних у відзиві (вх. № 1472 від 26.01.2011 р.). Зокрема відповідач зазначає, що, на його думу, позовна давність на стягнення інфляційних витрат та трьох відсотків річних вже сплила. Особа, що порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини, а відповідач є підприємством паливно-енергетичного комплексу, а тому входить до єдиного реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, і підпадає під дію Закону України “При заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”, а тому виконавче провадження зупинено і вини відповідача в невиконанні зобов’язань не вбачається. Крім того, вважає, що не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. З огляду на визначене, відповідач просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою суду від 26 січня 2011 року розгляд справи відкладався на 07 лютого 2011 року.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог позивача з наступних підстав:

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.03.2005 р. по справі № 47/593-04 за позовом Акціонерного товариства закритого типу "Конкурент" до Обласного комунального підприємства теплових мереж, м. Харків про стягнення 119551,70 грн. позовні вимоги задоволені частково: з Обласного комунального підприємства теплових мереж на користь Акціонерного товариства закритого типу “Конкурент” стягнута основна заборгованість у розмірі 100000грн., держмито у розмірі 1195,52грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00грн. Виконання рішення господарського суду розстрочено на десять місяців з березня 2005 р. по грудень 2005 р. В решті частині позову у сумі 19551,7 грн. провадження по справі припинено.

Вказаним рішенням господарського суду Харківської області по справі № 47/593-04, яке набрало законної сили, було встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем складала 100000,00 грн., яка виникла у зв'язку з неповним виконанням відповідачем своїх зобов'язань згідно договору № 11-03 від 21.03.2003 р.

З цієї суми заборгованості 100000,00 грн. відповідачем у подальшому було сплачено 20000,00 грн., решта сума заборгованості в розмірі 80000,00 грн. не сплачена.

У зв’язку із невиконанням відповідачем грошових зобов’язань, позивач 06 грудня 2007 року повторно звернувся до господарського суду із позовом про стягнення з Обласного комунального підприємства теплових мереж 3% річних у розмірі 4500,00 грн. та інфляційних сум в розмірі 19760,00 грн. за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за період з моменту закінчення розстрочки оплати відповідно до рішення господарського суду по справі № 47/593-04 від 17.03.2005 р. по день повторного звернення позивача до суду, а саме, з 01.01.2006 року до 16.11.2007 року.

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.02.2008 р. по справі № 42/389-07 за позовом Акціонерного товариства закритого типу "Конкурент" до Обласного комунального підприємства теплових мереж, м. Харків про стягнення 24260,00 грн. позовні вимоги задоволені: з Обласного комунального підприємства теплових мереж стягнуто на користь Акціонерного товариства закритого типу “Конкурент” 3% річних у розмірі 4500,00 грн., інфляційні втрати в розмірі 19760,00 грн., держмито в розмірі 242,60 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн.

Станом на 07 лютого 2011 року основний борг відповідача за договором № 11-03 від 21.03.2003 р. залишився непогашеним, сума основного боргу відповідача перед позивачем складає 80000,00 грн., що не заперечується відповідачем у наданому до суду відзиві на позов.

Згідно ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок.

Відповідно до частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тому, згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 264 Цивільного кодексу України позовна давність переривається у разі пред’явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Перший позов позивача до відповідача по господарській справі № 47/593-04 був поданий до суду 21 грудня 2004 року, про що свідчить відмітка канцелярії суду на першому аркуші позову. З цього дня строк позовної давності по стягненню сум за договором № 11-03 від 21.03.2003 р перервано і починається спочатку.

Наступний позов до відповідача по господарській справі № 42/389-07 був поданий позивачем 06 грудня 2007 року, про що свідчить відмітка канцелярії суду на першому аркуші позову, у зв’язку з цим строк позовної давності повторно перервався і розпочався спочатку.

Позов по справі № 45/349-10, що розглядається відтепер, був поданий 06 грудня 2010 року, тобто відповідно до правил обчислення строків є також заявленим в межах строку позовної давності, перерваного подачею попереднього позову 06 грудня 2007 року.

Тому твердження відповідача про сплив строку позовної давності, є безпідставним.

Статі 598 - 609 Цивільного кодексу України містять перелік підстав припинення зобов'язання, в тому числі грошового.

На момент звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права основне зобов’язання не припинено, повністю не погашено. Разом з тим, оскільки зобов’язання не припинено, то не припинені і наслідки, які виникають у зв’язку із порушенням зобов’язання.

Частиною 2 ст. 625 ЦК передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв’язку із невиконанням зобов’язань щодо оплати за поставлений товар, цивільні права та обов'язки позивача як кредитора стосовно боржника не припиняються, не припиняються і права та обов’язки відповідача, як боржника стосовно кредитора.

Навіть закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору, що встановлено частиною 7 статті 180 Господарського кодексу.

Тому послання відповідача, що він є підприємством паливно-енергетичного комплексу, входить до єдиного реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, і підпадає під дію Закону України "При заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", не є підставою для звільнення його від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов’язань, оскільки нормами цього закону передбачено лише призупинення примусового виконання виконавчих документів, а не припинення чи призупинення цивільних та господарських зобов’язань і правових наслідків невиконання цих зобов’язань. Цим Законом також не призупинялася дія відповідних статей Цивільного та Господарського кодексів України про відповідальність за порушення зобов’язань підприємствами паливно-енергетичного комплексу.

Не є обґрунтованим посилання відповідача на те, що він нібито двічі притягається до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Навпаки, нарахування сум за кожним із вищезазначених позовів стосується різних періодів, а боржник не тільки не виконав основне грошове зобов’язання, але і надалі продовжує його не виконувати.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК з боржника, який прострочив виконання грошового зобов’язання, стягується сума боргу з урахуванням індексу інфляції і трьох процентів річних за весь час прострочення. Крім того, стягнення інфляційних сум є в значній мірі способом компенсації втрат кредитора від знецінення несвоєчасно повернутих грошових сум, застосування індексу інфляції компенсує здешевлення грошових коштів, якими кредитор користуватися не міг, та які йому належать по праву.

Чинне законодавство, зокрема, норми Господарського та Цивільного кодексів України, не заперечує звернення кредитора до господарського суду з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, суми, на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов'язання, зокрема, за період після прийняття судом відповідного рішення. Така правова позиція зазначена, зокрема, в Інформаційному Листі Вищого Господарського Суду України від 20.11.2008 року № 01-8/685 "Про практику застосування у вирішенні спорів деяких норм чинного законодавства", а також в постанові Верховного Суду України від 30.09.2008 року № 1/384-07.

Відповідно до резолютивної частини рішення господарського суду від 17.03.2005 року по справі № 47/593-04 з Обласного комунального підприємства теплових мереж було стягнуто суму основної заборгованості у розмірі 100000,00 грн., і розстрочене виконання рішення господарського суду на десять місяців з березня 2005 року по грудень 2005 року. Останній день для оплати відповідачем заборгованості перед позивачем згідно рішенню господарського суду по справі № 47/593-04 від 17.03.2005 року є 31 грудня 2005 року.

Основний борг відповідачем було погашено тільки у розмірі 20000,00 грн., а в іншій частині - 80 000,00 грн. відповідач підтвердив невиконання ним зобов’язання.

Відповідно до пункту 6.5. Договору № 11/03 від 21.03.03 року, укладеного між позивачем та відповідачем, у разі невиконання Сторонами своїх зобов'язань, передбачених умовами договору, вони несуть відповідальність згідно з діючим законодавством України, а пунктом 7.4. цього Договору встановлено, що договір діє до моменту його повного виконання.

Відповідно до резолютивної частини рішення господарського суду від 26 лютого 2008 року по справі № 42/389-07 за прострочення оплати основного боргу у розмірі 80 000,00 грн. з Обласного комунального підприємства теплових мереж було стягнуто три проценти річні, а також інфляційні суми, всього 24260,00 грн., а період, за який судом стягнуто ці суми - з 1 січня 2006 року по листопад 2007 року.

Позов по справі № 45/349-10, що розглядається відтепер, стосується стягнення трьох процентів річних та інфляційних сум за прострочення виконання грошового зобов’язання відповідачем за період з 07 грудня 2007 року до 06 грудня 2010, тобто з дня, наступного за днем подання до суду попереднього позову до дня подання до суду позову, що розглядається.

Розрахований період прострочення з 07.12.2007р. по 06.12.2010 р. складає 36 місяців.

Таким чином сума 3% річних за період з 07.12.2007 р. по 06.12.2010 р. склала 7200,00 грн., отже суд вважає, що позовні вимоги в цій частині документально та нормативно обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Разом з тим суд зазначає, що розрахунок інфляційних сум позивачем зроблений невірно. Як пояснив представник позивача в судовому засіданні 07 лютого 2011 року, при підрахуванні інфляційних сум за 2011 рік, ним не враховувався дефляція в період з квітня по липень 2010 року.

Суд зазначає, що такий розрахунок позивача є невірним, виходячи з наступного. Урахування індексу інфляції у розуміннні статті 625 ЦК відбувається за весь час прострочення без обмежень певним вибірковим періодом. Цією нормою передбачено підрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення. І якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю, і може мати при цьому економічну назву "дефляція", то це не змінює її правову природу. Індекс інфляції підраховується наростаючим підсумком відповідними державними органами статистики і розраховується в процентах до попереднього місяця, як зазначено у Листі Верховного Суду України від 03.04.97 р. N 62-97р. Є цілком неприпустимим при розрахунку пропуск жодного місяця, бо при цьому руйнувався би весь ланцюг розрахунків. Державні органи статистики щорічно встановлюють загальний індекс інфляції в цілому за минулий рік з обов’язковим урахуванням інфляції за всі без виключення місяці, в яких була індекс інфляції був як більше, так і менше одиниці.

Тому про перевірці правильності розрахунку інфляційних сум, суд встановив, що позивач безпідставно виключив зі своїх розрахунків період квітень – серпень 2010 року, і, таким чином, збільшив розмір інфляційних сум, що підлягають стягненню.

Розглянувши цю частину позовних вимог, з огляду на наявність порушення з боку відповідача щодо прострочення термінів оплати, суд визнає позовні вимоги про стягнення інфляційних обґрунтованими в частині стягнення 41435,38 грн. В решті стягнення інфляційних сум суд вважає за необхідне позивачу відмовити.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати стягуються пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому витрати по сплаті державного мита в сумі 486,35 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача

Виходячи з викладеного та керуючись 1, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Обласного комунального підприємства теплових мереж, 62442, Харківська область, Харківський район, с. Циркуни, МЖК "ІНТЕРНАЦІОНАЛІСТ", буд. 49 (в тому числі з р/р № 26005155880011 в АКБ "Базис" м. Харків, МФО 351760, код ЄДРПОУ 31556309) на користь Акціонерного товариства закритого типу “Конкурент”, 63400 Харківська область, м. Зміїв, вул. Леніна, 40 (п/р 26003303730034 у філії Відділення ПІБ в смт. Комсомольський в Харківській області, МФО 351210, код ЄДРПОУ 24479195) 3% річних у розмірі 7200,00 грн., інфляційні втрати в розмірі 41435,38 грн., держмито в розмірі 486,35 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Суддя Калініченко Н.В.

Повний текст судового рішення по справі № 45/349-10 підписано 09 лютого 2011 року.