Рішення № 137266880, 10.06.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2026 р. № 520/9477/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитра Волошина, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (просп. Соборний, буд. 158Б, м. Запоріжжя, 69005, ЄДРПОУ 20490012), Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, буд 22, м. Вінниця, 21005, ЄДРПОУ 13322403), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька обл., 84122, ЄДРПОУ 13486010), Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, 79016, ЄДРПОУ 13814885), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення: ГУ ПФУ в Запорізькій області від 15.10.2025 № 963240840599; ГУ ПФУ у Вінницькій області від 24.12.2025 № 963240840599; ГУ ПФУ у Донецькій області від 05.01.2026 № 963240840599; ГУ ПФУ у Львівській області від 14.01.2026 № 963240840599 про відмову позивачу в переведенні на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу», згідно з п.п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889- VIII, починаючи з 08.10.2025;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перевести позивача на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу», згідно з п.п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-УШ, починаючи з 08.10.2025, з урахуванням стажу державної служби за періоди роботи: з 23.03.1984 по 30.09.1987 у Харківському обласному комітеті профспілок робітників лісової, паперової і деревообробної промисловості; з 01.10.1987 по 01.10.1988 у Харківському обласному управлінні лісового господарства та лісозаготівель; з 01.11.1991 по 01.10.2002 у Харківському державному лісогосподарському об`єднанні «Харківліс»; з 01.11.2006 по 23.07.2007 у Харківському обласному управлінні лісового господарства; з 24.07.2007 по 04.02.2013 у Харківському обласному управлінні лісового та мисливського господарства з 17.07.2014 по 30.04.2016 у Харківському обласному управлінні лісового та мисливського господарства, та здійснити перерахунок у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідці № 05-21/Б-28/25 від 29.12.2025 р. про складові заробітної плати та довідці №756-05-22 від 08.10.2025 р. про інші складові заробітної плати виданих Північно-Східним міжрегіональним управлінням лісового та мисливського господарства;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківський області здійснити виплату позивачу призначеної та нарахованої з 08 жовтня 2025 року пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу», згідно з п.п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889- VIII, у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідці №05-21/Б-28/25 від 29.12.2025 про складові заробітної плати та довідці №756-05-22 від 08.10.2025 про інші складові заробітної плати виданих Північно-Східним міжрегіональним управлінням лісового та мисливського господарства, починаючи з 08 жовтня 2025 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачами ухвалено протиправні рішення, якими відмовлено йому в переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно Закону №3723-ХІІ «Про державну службу», у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 11.05.2026 відкрито спрощене провадження по справі в порядку статті 263 КАС України та запропоновано відповідачам надати відзив на позов.

Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач 1), скориставшись своїм правом на надання відзиву, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки позивач не набув необхідного стажу роботи для переведення.

Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі відповідач 2) підтримав позицію відповідача 1 щодо наявності підстав для відмови позивачу у задоволенні позовних вимог.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач 3) надано до суду відзив на позов, в якому він підтримав позицію співвідповідачів щодо відсутності у позивача необхідного стажу для зміни види отримуваної пенсії.

Головне управління фонду України у Львівській області (відповідач 4), скориставшись своїм процесуальним правом, надав до суду відзив на позовну заяву, наголосивши, що надані позивачем довідки про заробітну плату не відповідають вимогам згідно Порядку №622, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України, тому прийнято рішення відмовити заявнику в призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» у зв`язку з відсутністю стажу 10 років на 01.05.2026.

Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (відповідач 5) своїм правом на надання відзиву не скористався. Причин поважності ненадання до суду відзиву не повідомив.

Згідно із положеннями п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

Позивач перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України від 09.07.2003 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV).

08.10.2025 позивач звернувся до пенсійного органу із заявою щодо переведення його з пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV на пенсію за віком згідно статті 37 Закону №3723-ХІІ «Про державну службу» (далі - Закон №3723-ХІІ).

За принципом екстериторіальності заяву позивача було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Запорізькій області.

15.10.2025 відповідач 1 рішенням №963240840599 відмовив позивачу у переведенні на інший вид пенсії, з огляду на відсутність необхідного стажу державної служби, зарахувавши до стажу період роботи з 01.11.2006 по 01.05.2016 у Харківському обласному управлінні лісового господарства.

16.12.2025 позивач повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області. За принципом екстериторіальності його заяву передано на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Рішенням №963240840599 від 24.12.2025 суб`єктом владних повноважень відмовлено позивачу у переведенні з одного виду пенсії на інший. Вказана відмова мотивована тим, що надані позивачем уточнюючі довідки, видані Харківським управлінням лісового господарства, та довідки про заробітну плату (що не відповідають вимогам, згідно Порядку), не є підставою для призначення пенсії як держслужбовцю. Зарахований відповідачем 2 стаж становить 9 років 04 місяці 18 днів.

29.12.2025 позивач втретє звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України, в якому перебуває на обліку, з питання переведення з пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV на пенсії за віком згідно Закону №3723-ХІІ.

Вказана заява розглядалась відповідачем 3, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Рішенням від 05.01.2026 №963240840599 позивачу відмовлено у переведенні з одного виду пенсії на інший у зв`язку з нестачею необхідного стажу державної служби (до стажу державної служби зараховано 09 років 04 місяці 18 днів).

07.01.2026 позивач вчетверте звернувся до територіального органу пенсійного фонду із тією самою заявою, яка за принципом екстериторіальності розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області.

Листом від 14.01.2026 позивача повідомлено про ухвалене рішення №963240840599 відмову у переведенні на інший вид пенсії. Так, до стажу роботи позивача на державній службі зараховано періоди роботи з 01.11.2006 по 23.07.2007, з 24.07.2007 по 04.02.2013, з 17.07.2014 по 01.05.2016 на посадах заступника начальника, начальника в Харківському обласному управлінні лісового господарства, що у підсумку становить 08 років 00 місяців 19 днів. Надані довідки про заробітну плату не відповідають вимогам Порядку №622.

Натомість позивач вважає, що зарахуванню до стажу державної служби також підлягає період його трудової діяльності з 01.11.1991 по 01.10.2002 на посаді головного інженера об`єднання Харківського державного лісогосподарського об`єднання «Харківліс», відповідно до Порядку №283 від 03.05.1994 «Про порядок обчислення стажу державної служби», та період роботи з 23.03.1984 по 30.09.1987 у Харківському обласному комітеті профспілки робітників лісової, паперової і деревообробної промисловості на посаді технічного інспектора праці ЦК профспілки, який необхідно зарахувати до стажу у відповідності до пунктів 2-3 Порядку №283, як робота в органах нагляду за додержанням законодавства про працю та як робота на відповідальних посадах у профспілкових організаціях.

Вважаючи зазначені дії відповідачів щодо протиправними, такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У статті 46 Конституції України зазначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

01.05.2016 набув чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон №889-VIII), де в статті 90 зазначено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII передбачено, що Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ втратив чинність, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII.

Відповідно до п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Приписами п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Отже, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Вказане узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою в постанові від 13 лютого 2019 року за результатами апеляційного перегляду рішення Верховного Суду 04 квітня 2018 року у зразковій справі №822/524/18 (Пз/9901/23/18).

Відповідно до частини 1 статті 37 Закону №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статті 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону №1058-IV, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ і Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VIII, а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Зі змісту оскаржуваних у даній справі рішень територіальних пенсійних органів вбачається, що підставою для відмови в переведенні позивача на пенсію за віком за нормами Закону України «Про державну службу» є відсутність стажу державної служби, передбаченого Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VІІІ, статей 25 та 37 Закону №3723-ХІІ «Про державну службу».

Дослідивши копію наявної в матеріалах справи трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 , суд встановив, що у період з 23.03.1987 по 30.09.1987 позивач обіймав посаду технічного інспектора праці ЦК профспілки.

01.10.1987 позивач призначений на посаду головного інженера обласного управління у порядку переведення з Харківського обкому профспілки працівників лісової, паперової та деревопереробної промисловості.

01.10.1988 переведений внаслідок ліквідації Харківського обласного управління лісового господарства і лісозаготівель переведений до ОВЛО «Харківліс» на посаду головного інженера, звідки звільнений 01.10.2002.

У подальшому, наказом №162-к від 01.11.2006 позивача прийнято на посаду заступника начальника Харківського обласного управління лісового господарства та прийнято присягу державного службовця.

23.07.2007 позивач звільнений з посади у порядку переведення з 24.07.2007 на посаду заступника начальника Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства.

04.02.2013 позивач звільнений з посади у зв`язку зі скороченням штату.

У подальшому, 16.07.2014 позивача знову призначено на посаду державної служби начальника Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства (розпорядження №1-К від 16.07.2014).

17.07.2014 призначений на посаду у порядку переведення як такий, що успішно пройшов конкурс. Присвоєно 6 ранг державного службовця державної служби категорії «Б».

18.11.2016 звільнений з посади на підставі пункту 1 частини 1 статті 36 КЗпП України та відповідно до пункту 2 статті 86 Закону України від 10.12.2015 №889-VІІІ «Про державну службу».

22.11.2016 позивач прийнятий на посаду заступника директора Державного підприємства «Жовтневе лісове господарство», звідки 31.10.2017 звільнений за скороченням штату.

Вважаючи наявним право на переведення з пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію за віком згідно Закону №3723-ХІІ, позивач неодноразово звертався із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області. Натомість, отримав відмову у переведенні.

Зі змісту оскаржуваних рішень, до стажу державної служби позивачу не зараховано періоди служби з 23.03.1984 по 30.09.1987 та з 01.10.1987 по 01.10.1988. Позивач вважає, що вони підлягають зарахування до стажу державної служби відповідно до Порядку №283 як робота на відповідальних посадах у профспілкових організаціях та постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.1993 №62 в частині здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю та охорону праці.

Окрім того, позивач наголошує, що період його безперервної роботи з 01.10.1987 по 01.10.2002 обліковується в системі персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України як єдиного безперервного стажу тривалістю 15 років 01 день, згідно довідки РС «ПРАВО» від 08.10.2025, копія якої наявна в матеріалах справи.

Щодо зарахування до стажу державної служби періоду роботи на посаді технічного інспектора праці ЦК профспілки та головного інженера обласного управління у порядку переведення з Харківського обкому профспілки працівників лісової, паперової та деревопереробної промисловості суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 10.12.2015 №889-VIII "Про державну службу стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Також відповідно до п. 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 р. № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону.

Згідно з пунктом 8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 10.12.2015 №889-VIII "Про державну службу" стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Згідно із пунктом 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі - Порядок №283) (в редакції, чинній до 01.05.2016), до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах керівних працівників і спеціалістів в органах, що згідно з чинним законодавством здійснюють державний нагляд за охороною праці.

Документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи (пункт 4 Порядку №283).

Частиною першою статті 37 Закону №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Разом з тим, Порядком обчислення стажу державної служби передбачено зарахування до стажу державної служби періоду роботи в організаціях, передбачених абзацом четвертим пункту 3 Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1993 №1049. У цьому положенні йдеться про стаж роботи в організаціях (крім роботи у кооперативних та інших громадських організаціях), передбачених статтею 118 КЗпП України: партійних, профспілкових і комсомольських на виборних посадах та посадах відповідальних працівників.

Згідно з роз`ясненням Міністерства юстиції України від 03.06.1994 №4-5-1156, погодженого з Кабінетом Міністрів України, до стажу державної служби зараховують період роботи в цих органах лише на виборних та відповідальних посадах до припинення дії статті 6 Конституції УРСР і внесення змін до статті 7 Конституції УРСР (до 24.10.1990). Цими статтями за партійними, профспілковими, комсомольськими організаціями закріплювалося право на участь у здійсненні управлінських функцій.

За змістом статті 118 КЗпП України працівникам, звільненим від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в державних органах, а також у партійних, профспілкових, комсомольських, кооперативних та інших громадських організаціях, надається після закінчення їх повноважень за виборною посадою попередня робота (посада), а при її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації.

Таким чином, вищезазначеним законодавством передбачено зарахування стажу роботи в партійних організаціях до стажу державного службовця, особам які працювали на виборних та відповідальних посадах в органах до 24.10.1990.

Відповідно до записів трудової книжки позивача, він працював на посаді головного інженера обласного управління у порядку переведення з Харківського обкому профспілки працівників лісової, паперової та деревопереробної промисловості у період з 23.03.1984 по 30.09.1987.

Натомість, матеріалі справи доказів того, що зазначена посада належить до виборних і позивача призначено головним інженером Харківського обкому профспілки працівників лісової, паперової та деревопереробної промисловості шляхом голосування або затвердження відповідним колегіальним органом, не містять.

Відтак твердження позивача про необхідність зарахування до стажу державної служби вказаного періоду роботи є помилковими, та такими, що ґрунтуються на суб`єктивному трактуванні норм чинного трудового законодавства.

Отже в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог в частині зарахування до стажу державної служби період роботи з 01.11.1991 по 01.10.2002 у Харківському державному лісогосподарському об`єднанні «Харківліс» на посаді головного інженера, як роботи в органах нагляду за додержанням законодавства про працю, суд зазначає наступне.

Як вбачається з копії трудової книжки позивача, наявної в матеріалах справи, позивач у зазначеному періоді працював у Харківському державному лісогосподарському об`єднанні «Харківліс».

Згідно пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994, до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах керівних працівників і спеціалістів в органах, що згідно з чинним законодавством здійснюють державний нагляд за охороною праці.

Згідно даних відкритих реєстрів, юридична особа Харківське державне лісогосподарське об`єднання «Харківліс» перебуває у статусі "припинено" та займалось у період провадження діяльності наданням послуг у лісовому господарстві, що не належить до категорії підприємств, які здійснюють державний нагляд за охороною праці.

Згідно статті 260 Кодексу законів про працю, державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці здійснюють: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ядерної та радіаційної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної безпеки.

Статтею 38 Закону України від 14.10.1992 "Про охорону праці" №2694-ХІІ встановлено, Державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ядерної та радіаційної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту. Органи державного нагляду за охороною праці не залежать від будь-яких господарських органів, суб`єктів підприємництва, об`єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування, їм не підзвітні і не підконтрольні.

З урахуванням викладеного, наявність посади головного інженера, який відповідає за охорону праці на підприємстві, не свідчить про її приналежність до державної служби. Натомість, встановлення відповідальної за охорону праці на підприємстві особи свідчить про вжиття суб`єктом господарювання заходів, спрямованих на контроль та безпеку праці на підпорядкованому підприємстві. Отже займана позивачем у спірний період посада головного інженера з охорони праці не створює для пенсійного органу передумов для обов`язкового зарахування такого періоду роботи до стажу саме державної служби.

Вимога позову в частині зобов`язання відповідача у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідці №05-21/Б-28/25 від 29.12.2025 про складові заробітної плати та довідці №756-05-22 від 08.10.2025 про інші складові заробітної плати виданих Північно-Східним міжрегіональним управлінням лісового та мисливського господарства, починаючи з 08 жовтня 2025 року, з урахуванням раніше виплачених сум, є похідною, а отже не підлягає задоволенню.

Також суд зазначає, що періоди, стосовно яких позивач висуває позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача зарахувати позивачу до стажу державної служби періоди з 01.11.2006 по 23.07.2007, з 24.07.2007 по 04.02.2013, з 17.07.2014 по 01.05.2016, вже зараховані відповідачами до стажу державної служби, у зв`язку з чим в цій частині відсутнє порушене право.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (просп. Соборний, буд. 158Б, м. Запоріжжя, 69005, ЄДРПОУ 20490012), Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, буд 22, м. Вінниця, 21005, ЄДРПОУ 13322403), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька обл., 84122, ЄДРПОУ 13486010), Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, 79016, ЄДРПОУ 13814885), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Дмитро ВОЛОШИН