Рішення № 13726659, 01.02.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2011 р. Справа № 33/260-10 (н.р. 58/64-10)

вх. № 10620/3-33 (н.р. 3018/3-58)

Суддя господарського суду Савченко А.А.

при секретарі судового засідання Даниленко О.О.

за участю представників сторін:

позивача - не з’явився. відповідача - не з’явився.

3-ї особи - Санжаревський І.А., дов. №0125/11-1 від 25.01.11р.

розглянувши справу за позовом ПП "Бурлуцькі Зорі", смт. В. Бурлук

до ПП "Солара 2007", с. Вільхівка

3-я особа - ПП "БУДАР", с.Землянки

про стягнення 64000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 64000,00 грн. боргу за договором № 1/09 на надання юридичних послуг та правової допомоги, укладеним між сторонами 09.03.2010 року. Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, у зв*язку з чим позивач розірвав укладений з ним договір, та просить повернути сплачені кошти відповідно до п.5.2 договору.

08.04.2010р. представником позивача подане до суду клопотання про затвердження між сторонами мирової угоди від 07.04.2010р.

Ухвалою господарського суду від 08.04.2010р. по справі № 58/64-10 провадження у справі було припинено у зв*язку з затвердженням укладеної між сторонами мирової угоди.

07.10.2010р. постановою Вищого господарського суду України ухвалу господарського суду Харківської області від 08.04.2010р. у справі № 58/64-10 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

23.12.2010р. представником позивача подані до суду письмові пояснення, в яких зазначено, що мирова угода від 07.04.2010р. про визнання боргу та передачу в його рахунок права власності на об’єкти, які в ній визначені, є правочином, який відповідає приписам діючого законодавства, а тому підлягає затвердженню судом.

12.01.2011р. представником відповідача подано до суду пояснення по справі, в яких висловлено прохання до суду затвердити укладену між сторонами мирову угоду від 07.04.2010р.

Представник третьої особи в судовому засіданні надав відзив на позов, у якому заперечує проти затвердження мирової угоди між позивачем та відповідачем, посилаючись на те, що ПП "Солара-2007" не є власником майна, яке воно передає за мировою угодою, а це майно належить ПП "Будар".

28.01.2011р. представником третьої особи подано до суду заяву про залучення до участі у справі в якості третьої особи ПАТ «Мегабанк» з підстав, що об*єкти нерухомого майна, які є предметом мирової угоди, знаходяться під заставою у ПАТ «Мегабанк».

Суд вважає необхідним в задоволенні заяви відмовити, оскільки заявником не подано належних доказів в її обґрунтування, додатки, які додані до заяви, є ксерокопіями, не засвідченими належним чином, що унеможливлює вважати їх письмовими доказами у відповідності до вимог ст.36 ГПК України.

Щодо заяви про затвердження мирової угоди від 07.04.2010р., суд вважає необхідним зазначити наступне.

Сторонами подано до суду на затвердження мирову угоду від 07.04.2010р., за умовами якої відповідач визнає вимоги в повному обсязі та передає позивачу у власність в рахунок погашення боргу у сумі 64000 грн. за договором № 1/09 нерухоме майно згідно переліку,викладеного у п.2 мирової угоди. У пункті 3 мирової угоди зазначено, що майно належить ПП «Солара 2007» на праві власності та зареєстроване у КП «Вовчанське бюро технічної інвентаризації».

На підтвердження права власності відповідача на майно, що є предметом мирової угоди, сторонами надано реєстраційні посвідчення Вовчанського БТІ, в яких зазначено, що право власності на ці об’єкти зареєстровано за ПП «Солара 2007» на підставі рішення господарського суду Харківської області від 10.02.2010р.,справа № 29/16-10 вх. № 361/5-29. Крім того надано договір від 30.09.2009р., акт приймання-передачі за цим договором, накладну та довідки-характеристики з позначенням того, що ці об’єкти зареєстровані за сільськогосподарським виробничо-обслуговуючим кооперативом «Лан».

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.02.2010р. по справі № 29/16-10 було визнано дійсним договір купівлі-продажу від 30.09.2009р. між ПП «Солара 2007» та сільськогосподарським виробничо-обслуговуючим кооперативом «Лан» та визнано право власності ПП «Солара 2007» на об’єкти, які є предметом договору та мирової угоди, поданої на затвердження до суду.

Матеріалами справи встановлено, що вищевказане рішення суду скасовано постановою Вищого господарського суду України від 07.06.2010р. по справі № 29/16-10 і справу передано на новий розгляд. Ухвалою суду від 04.10.2010р. провадження у справі припинено на підставі п.6 ч.1 ст.80 ГПК України у зв’язку з ліквідацією сільськогосподарського виробничо-обслуговуючого кооперативу «Лан».

За таких обставин, станом на 01.02.2011р. відсутне будь-яке рішення суду про визнання укладеним договору від 30.09.2009р. та визнання за ПП «Солара 2007» право власності на спірні об*єкти. Лише факт наявності реєстрації в БТІ за відсутності правовстановлювальних документів на спірне майно, не свідчить про набуття відповідачем прав його власника у встановлюваному законом порядку.

Ухвалою суду від 06.12.2010р. у позивача та відповідача було витребувано правовстановлювальні документи на спірне майно, а саме договори купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання, посвідчені державними та приватними нотаріусами. Але жодного витребуваного документу сторонами до суду не подано.

Відповідно до ст.317 ЦК України власнику належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Суд вважає, що відповідачем не доведено належними правовстановлювальними документами набуття права власності у встановленому законом порядку на об’єкти нерухомого майна, що є предметом мирової угоди.

За таких обставин, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні заяви про затвердження мирової угоди.

Суд, вислухавши пояснення представника третьої особи, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

09.03.2010р.між сторонами було укладено договір № 1/09про надання юридичних послуг та правової допомоги. У відповідності до п.1.1 договору відповідач зобов’язався виконати для позивача юридичні послуги та правову допомогу за переліком, визначеним умовами даного пункту договору. Пунктами 3.1.та 3.2 договору сторони передбачили, що за виконані послуги позивач сплачує відповідача винагороду в розмірі 64000 грн. протягом 7 днів з моменту підписання договору.

На виконання умов договору позивач перерахував на рахунок відповідача 64000 грн. в якості попередньої оплати за договором, але матеріалами справи встановлено, що відповідач не приступив до виконання взятих на себе за договором зобов’язань, що підтверджується його листом, копія якого долучена до матеріалів справи.

Позивач, на виконання п.4.3 договору, 17.03.2010р. направив на адресу відповідача повідомлення про розірвання договору та повернення винагороди в сумі 64000 грн. протягом 2 днів з часу отримання повідомлення. Відповідач того ж дня направив позивачу лист, в якому зобов’язався повернути отриману винагороду до 19.03.2010р.

У відповідності до п.5.2 договору сторони визначили, що в разі розірвання договору в одностороннєму порядку відповідач зобов’язується повернути отриману за договором винагороду протягом 2 днів з часу отримання такої вимоги.

Але відповідач не виконав взяті на себе зобов’язання, отримані за договором кошти в сумі 64000 грн. не перерахував позивачу у встановлений договором строк.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається. За таких обставин, суд вважає вимогу позивача про стягнення 64000 грн. боргу обгрунтованою та підлягаючою задоволенню.

У відповідності із ст.49 ГПК України суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита у сумі 640 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.525,526 ЦК України, статтями 1, 12, 47, 49, ст.ст.82-86 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні заяви про залучення до участі у справі в якості третьої особи ПАТ «Мегабанк».

Відмовити в задоволенні заяви про затвердження мирової угоди від 07.04.2010р.

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «СОЛАРА 2007» (62431,Харківська обл.,Харківський район,с.Вільхівка,вул.50-річчя СРСР,буд.32-А,код ЄДРПОУ 35119310) на користь Приватного підприємства «БУРЛУЦЬКІ ЗОРІ» (62601,Харківська обл., Великобурлуцький район,смт.Великий Бурлук,вул.Радянська,буд.22,код ЄДРПОУ 34858325) 64000 грн. боргу, 640 грн. витрат по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн..

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Савченко А.А.

Повне рішення складене 03.02.2011