Ухвала суду № 137266403, 10.06.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

щодо заміни сторони виконавчого провадження

10 червня 2026 року Р і в н е№460/10079/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши заяву Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про заміну сторони виконавчого провадження,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувала на розгляді адміністративна справа № 460/10079/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Рівненській області в особі Голови комісії з реорганізації Головного управління ДФС у Рівненській області про про визнання незаконним та скасування наказу, зобов`язання вчинення певних дій.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю та зобов`язано Головне управління ДФС в Рівненській області, внести зміни щодо дати звільнення ОСОБА_1 у наказі від 15.05.2025 № 1-o «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 » та вважати її звільненою з посади старшого державного інспектора сектору правового забезпечення Головного управління ДФС у Рівненській області згідно підпункту 1-1 пункту 1 частини першої статті 87 Закону України Про державну службу з 22 січня 2025 року. Зобов`язано Головне управління ДФС в Рівненській області здійснити розрахунок та виплату ОСОБА_1 всіх сум, які належать їй у зв`язку зі звільненням. Зобов`язано Головне управління ДФС у Рівненській області подати до Головного управління ПФУ у Рівненській області звітність щодо періоду державної служби ОСОБА_1 з 01 січня 2022 року по 22 січня 2025 року для внесення відомостей до Реєстру застрахованих осіб. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Рівненській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20грн.

03.06.2026 Львівське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України звернулося до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2025 року в справі № 460/10079/25. В обґрунтування заяви зазначає, що 02.06.2026 на адресу відділу надійшла заява стягувача ОСОБА_1 б/н від 31.05.2026 про заміну боржника у виконавчому провадженні № 80639960. Відповідно до інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 17.05.2019 зареєстровано юридичну особу - Державну податкову службу України (запис №10741350000085321), а 31.07.2019 - Головне управління ДПС у Рівненській області (запис №16081020000015074). Наказом Державної податкової служби України від 12.07.2019 № 14 затверджено Положення про Головне управління ДПС у Рівненській області, відповідно до пункту 1 якого, Головне управління ДПС у Рівненській області є правонаступником усіх прав та обов`язків Головного управління ДФС у Рівненській області. Таким чином, Головне управління ДПС у Рівненській області є правонаступником Головного управління ДФС у Рівненській області. Просить суд винести процесуальне рішення про заміну сторони виконавчого провадження № 80639960 боржника з Головного управління ДФС в Рівненській області (вул. Відінська, 12, м. Рівне, ЄДРПОУ 39394217) на правонаступника Головне управління ДПС у Рівненській області (код ЄДРПОУ ВП 44070166) як відокремленого підрозділу юридичної особи ДПС України.

Ухвалою суду від 04.06.2026 заяву призначено до судового розгляду 10.06.2026 об 08:30год.

Учасники справи в судове засіданні не прибули, про дату час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені.

Заявник подав клопотання про розгляд його заяви за відсутності свого представника.

Згідно з частиною другою статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Зважаючи на наведену норму права, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви за відсутності учасників справи.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених в основу заяви позивача про заміну сторони виконавчого провадження, дослідивши докази, наявні у справі, суд враховує наступне.

Судом встановлено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 80639960 з примусового виконання виконавчого листа № 460/10079/25 від 16.09.2025 Рівненського окружного адміністративного суду про зобов`язання Головного управління ДФС в Рівненській області здійснити розрахунок та виплату ОСОБА_1 всіх сум, які належать їй у зв`язку зі звільненням та зобов`язання Головного управління ДФС у Рівненській області подати до Головного управління ПФУ у Рівненській області звітність щодо періоду державної служби ОСОБА_1 з 01 січня 2022 року по 22 січня 2025 року для внесення відомостей до Реєстру застрахованих осіб.

Так, відповідно до статті 129-1 Конституції України та статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частини 1 статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Аналіз положень статті 379 КАС України дає підстави для висновку про те, що під правонаступництвом у виконавчому провадженні необхідно розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.

Звернення із заявою про заміну сторони виконавчого провадження чи у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження - це не лише обов`язковість вимог закону, але і гарантія своєчасного, повного, реального виконання виконавчого документа.

Виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка завершує його. Ця стадія розпочинається з набрання судовим рішенням законної сили або за інших умов, встановлених законом. Сторони судового провадження на стадії виконавчого провадження набувають відповідного процесуального статусу, користуються правами та несуть певні обов`язки, зумовлені таким статусом сторони. За законом на стадії виконавчого провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження. Така заміна є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво. При цьому законодавством встановлено головну умову, за якої тягар боржника може бути перекладено на іншу особу - це вибуття сторони виконавчого провадження.

Так, згідно з пунктами 5 та 6 постанови КМУ № 1074 здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Права та обов`язки органів виконавчої влади переходять: у разі злиття органів виконавчої влади до органу виконавчої влади, утвореного внаслідок такого злиття; у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади; у разі поділу органу виконавчої влади - до органів виконавчої влади, утворених внаслідок такого поділу; у разі перетворення органу виконавчої влади - до утвореного органу виконавчої влади; у разі ліквідації органу виконавчої влади і передачі його завдань та функцій іншим органам виконавчої влади - до органів виконавчої влади, визначених відповідним актом Кабінету Міністрів України. За приписами пункту 8 Порядку № 1074, внаслідок реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) органів виконавчої влади припиняється той орган виконавчої влади, майнові права та обов`язки якого переходять його правонаступникам.

Публічне правонаступництво органів державної влади, згідно позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 30 листопада 2021 року у справі № 200/1353/21-а, є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права.

Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

Подібні висновки викладені також Верховним Судом у постанові від 24 січня 2023 року у справі №300/7605/21, де зазначено, що підставами для залучення до участі у справі правонаступника сторони суб`єкта владних повноважень є або припинення суб`єкта владних повноважень в результаті реорганізації чи ліквідації, або повне чи часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень до іншого (іншим) внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

Таким чином, якщо спір виник з приводу реалізації суб`єктом владних повноважень, що припиняється, його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту його вибуття з правовідносин, щодо яких виник спір, унаслідок, зокрема, передачі розпорядчим актом Кабінету Міністрів України його адміністративної компетенції іншому (іншим) суб`єкту владних повноважень.

Якщо спір виник у відносинах, що не пов`язані з реалізацією суб`єктом владних повноважень його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту припинення сторони - суб`єкта владних повноважень.

З огляду на вищезазначені висновки, для встановлення факту публічного правонаступництва визначальним є встановлення факту або припинення первісного суб`єкта Головного управління ДФС у Рівненській області, або переходу його адміністративної компетенції (функцій), з приводу якої виник спір, до ДПС України.

18 грудня 2018 року КМУ прийнято постанову № 1200, відповідно до якої утворено ДПС України та Державну митну службу України, реорганізувавши ДФС України шляхом поділу.

Положеннями постанови КМУ № 1200 встановлено, що ДФС України продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення Державної податкової служби, Державної митної служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» (далі - Постанова КМУ № 537) утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 1 та реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 2.

Пунктами 3, 4 Постанови КМУ № 537 установлено, що територіальні органи ДФС України, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам ДПС України та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України. Визначено територіальні органи Державної податкової служби правонаступниками майна, прав та обов`язків територіальних органів Державної фіскальної служби, що реорганізуються згідно з пунктом 2 цієї постанови, у відповідних сферах діяльності.

Крім того, Розпорядженням № 682-р Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Міністерства фінансів України щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою України покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» функцій і повноважень Державної фіскальної служби України, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

У подальшому 30 вересня 2020 року КМУ прийнято постанову № 893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби», якою вирішено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком.

Наказом ДПС України від 30 вересня 2020 року № 529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» вирішено утворити як відокремлені підрозділи ДПС України територіальні органи за переліком згідно з додатком.

Наказом ДПС України від 24 грудня 2020 року № 755 «Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій» розпочато з 01 січня 2021 року здійснення територіальними органами ДПС України, утвореними як її відокремлені підрозділи, повноважень і функцій територіальних органів ДПС України, що ліквідуються відповідно до пункту 1 Постанови № 893.

Відповідно до пункту 1 наказу ДПС України № 36 від 28 серпня 2019 року, ДПС України розпочала виконання функцій і повноважень ДФС України, що припиняється.

Основні завдання та повноваження ДПС України визначені в Положенні про ДПС України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227, відповідно до пункту 7 якого ДПС України здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи.

Таким чином, з аналізу вищезазначених актів у сукупності, вбачається, що постанова КМУ № 1200 та розпорядження № 682-р свідчать про наявність факту виключно компетенційного адміністративного (публічного) правонаступництва ДПС України в частині переходу до Державної податкової служби України функцій Державної фіскальної служби України у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску.

Водночас спори, що стосуються, зокрема, нарахування та виплати одноразової грошової допомоги, видачі довідок про розміри грошового забезпечення, про звільнення зі служби тощо, не стосуються публічно-владних функцій у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску чи інших функцій, що були передані ДПС України відповідно до вищевказаних нормативних актів.

Аналогічного висновку за подібних правовідносин дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 31 січня 2022 року у справі № 420/8922/20, від 14 вересня 2023 року у справі № 240/11567/21, від 26 жовтня 2023 року у справі №240/3354/21.

Вирішуючи питання заміни неналежного відповідача (ДФС України) належним, у справі щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги, Верховний Суд у постанові від 05 грудня 2023 року у справі № 240/21521/22 вказав, що оскільки предмет спору не стосується публічно-владних функцій, переданих Головному управлінню ДПС у Житомирській області, як відокремленому підрозділу ДПС, і на момент вирішення судами питання про заміну відповідача у справі до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не був унесений запис про припинення Головного управління ДФС у Житомирській області, а також враховуючи те, що заявником не доведено фактичну неможливість виконання позивачем у цій справі судового рішення, висновки судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для заміни ДФС України правонаступником Головним управлінням ДПС у Житомирській області є помилковими та передчасними.

Аналогічний підхід неодноразово застосований Верховним Судом, зокрема, у постановах від 11 лютого 2021 року у справі № 826/9815/18, від 14 квітня 2021 року у справі № 826/14904/18, від 13 травня 2021 року у справі № 826/2850/17, від 03 червня 2021 року у справі № 640/19105/19, від 13 жовтня 2021 року у справі № 803/130/16, від 06 жовтня 2022 року у справі № 600/2258/21-а, від 15 грудня 2022 року у справі № 826/8906/15, від 24 січня 2023 року у справі № 300/7605/21, від 31 січня 2023 року у справі № 380/4967/22, від 01 березня 2023 року у справі №120/14457/21-а та від 11 травня 2023 року у справі № 120/5061/21-а, а також у постановах від 31 січня 2022 року у справі №420/8922/20, від 14 вересня 2023 року у справі №240/11567/21.

Отже територіальні ж органи ДФС, у тому числі і Головне управління ДФС у Рівненській області, у складі якого, як структурний підрозділ діяла податкова міліція, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень центральному органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

Статтею 96 Цивільного кодексу України регламентована відповідальність юридичних осіб. Так, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном.

З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на час розгляду поданої заявником заяви про заміну сторони виконавчого провадження вбачається, що Головне управління ДФС у Рівненській області перебуває в стані припинення. Тобто Головне управління ДФС у Рівненській області, не припинене як юридична особа.

З огляду на викладене суд вважає, що оскільки предмет спору у цій справі не стосується публічно-владних функцій, переданих Головному управління ДПС у Рівненській області, як відокремленому підрозділу ДПС, і на момент вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження (боржника) у справі до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не був унесений запис про припинення Головного управління ДФС у Рівненській області, то правових підстав для заміни сторони виконавчого провадження боржника (відповідача) у справі правонаступником немає.

Керуючись статтями 248, 256, 379, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про заміну сторони виконавчого провадження залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складений 10 червня 2026 року.

Суддя Т.О. Комшелюк