Рішення № 137266149, 09.06.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/9441/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/9441/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

03.07.2025 працівник Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги ОСОБА_2 , здійснюючи на підставі довіреності від 25.03.2025 представництво інтересів ОСОБА_1 , звернулася з вищезазначеним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (надалі - ГУПФ) про відмову у призначенні пенсії від 25.02.2025 №163850004926, зобов`язавши ГУПФ повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.02.2025 про призначення їй пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зарахувавши до страхового стажу період навчання з 26.08.1977 по 02.04.1979 у Полтавській бавовнопрядильній фабриці, що дає право на призначення пенсії за віком на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Мотивуючи цей позов, заявниця вказує на протиправну, як на її думку, поведінку відповідача, що полягає у неналежній оцінці фактичних обставин трудової діяльності та навчання позивача, що призвело до протиправної відмови у призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

06.08.2025 до суду засобами системи "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача висловив свої заперечення проти задоволення позову. Зазначив, що рішенням від 25.02.2025 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у кількості 29 років. Вказав, що страховий стаж позивача склав 19 років 5 місяців 6 днів. При цьому, за наданими документами до страхового стажу не зараховано періоди за трудовою книжкою, а саме - період навчання з 26.08.1977 по 01.04.1979, оскільки відсутній наказ про закінчення навчання та не долучено свідоцтво про навчання. Для зарахування зазначеного періоду необхідно надати уточнюючу довідку з навчального закладу із зазначенням періодів, форми навчання та присвоєння кваліфікації або ж скановану копію свідоцтва про навчання. За довідкою від 11.02.2022 №Т-01-09/48 період роботи у колгоспі з 1987 року по 1991 рік, оскільки у довідці допущено помилку в зазначенні років, а саме - замість 1986 року зазначено 1996 рік, а в довідці про заробітну плату від 10.02.2025 №Т-01-09/46 не повністю по-батькові заявниці. Довідка потребує підтвердження первинними документами. Період догляду за дитиною, ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки у свідоцтві про народження відсутні відомості про отримання дитиною паспорта. Для зарахування періоду догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку необхідно надати скановану копію паспорта дитини або інший документ, який би підтверджував факт догляду матері за дитиною до зазначеного віку (а.с. 37-40).

Розгляд справи судом здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 (у дівоцтві - ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , народилася у с. Котюженци Калинівського району Вінницької області.

Відповідно до записів трудової книжки від 02.04.1979, внесених Полтавською бавовнопрядильною фабрикою (а.с. 13):

- з 26.08.1977 зарахована в профучилище ученицею згідно з наказом №169 від 31.08.1977;

- з 02.04.1979 переведена в крутильно-мотальний цех прядильницею відповідно до наказу №218 від 09.04.1979;

- з 23.09.1980 звільнена за власним бажанням ст. 38 КЗпП УРСР згідно з наказом №119 від 23.09.1980 (а.с. 13).

18.02.2025 позивачка звернулася до територіального пенсійного органу із заявою про призначення їй пенсії за віком.

Заяву було розглянуто за принципом екстериторіальності відповідачем, який 25.02.2025 прийняв рішення №163850004926 (а.с. 12) про відмову у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу - 29 років.

В обґрунтування рішення зазначено "...За наданими документами до страхового стажу не зараховано періоди:

за трудовою книжкою період навчання з 26.08.1977 по 01.04.1979, оскільки відсутній наказ про закінчення навчання та не долучено свідоцтво про навчання. Для зарахування зазначеного періоду необхідно надати уточнюючу довідку з навчального закладу з зазначенням періодів, форми навчання та присвоєння кваліфікації або ж скановану копію свідоцтва про навчання.

За довідкою від 11.02.2022 №Т-01-09/48 період роботи в колгоспі з 1987-1991 роки, оскільки в довідці допущено помилку в зазначенні років, а саме замість "1986" зазначено "1996" рік та в довідці про заробітну плату від 10.02.2025 №Т-01-09/46 не повністю по батькові заявниці. Довідка потребує підтвердження первинними документами.

Період догляду за дитиною ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки у свідоцтві народження відсутні відомості про отримання дитиною паспорта. Для зарахування періоду догляду за дитиною до досягнення 30річного віку необхідно надати скановану копію паспорта дитини, або інший документи, який би підтверджував факт догляду матері за дитиною зазначеного віку...".

Позивачка, вважаючи протиправними мотиви відмови, через представника звернулася до суду з цим позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії від 25.02.2025 №163850004926, зобов`язавши ГУПФ повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.02.2025 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зарахувавши до страхового стажу період навчання з 26.08.1977 по 02.04.1979 у Полтавській бавовнопрядильній фабриці, що дає право на призначення пенсії за віком на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

З 01.01.2004 таким законом є, насамперед, Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон №1058-IV), який був прийнятий на зміну положенням Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Оскільки і Закон №1058-IV, і Закон України "Про пенсійне забезпечення" регулюють одні й ті ж правовідносини, то пріоритет у застосуванні, за загальним правилом, мають норми Закону №1058-IV, як спеціального акта права, прийнятого пізніше у часі, а норми Закону України Про пенсійне забезпечення" підлягають субсидіарному (додатковому) застосуванню у разі неурегульованості певного питання приписами Закону №1058-IV.

Відповідно до ст. 8 Закону №1058-IV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

За приписами ч. 1 ст. 9 Закону №1058-IV, відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Частиною першою статті 26 Закону №1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.

У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 22 до 32 років (ч. 2 ст. 26 Закону №1058-IV).

У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 15 до 24 років (ч. 3 ст. 26 Закону №1058-IV).

Статтею 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Визначення поняття "трудовий стаж" чинне законодавство не містить, однак з аналізу норм Закону №1058-IV можна дійти висновку про те, що це періоди офіційної трудової діяльності особи до 01.01.2004, які підтверджуються записами у трудовій книжці.

Згідно зі статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній визначені постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 (надалі - Порядок №637).

Так, відповідно до п. 1 Порядку №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 20 Порядку № 637.

Предмет спору у цій справі зводиться до з`ясування обставин правомірності рішення пенсійного органу щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком, яке вмотивоване посиланням на обставини відсутності необхідного страхового стажу.

Так, спірним рішенням ГУПФ від 25.02.2025 №163850004926 до страхового стажу не зараховано періоди навчання з 26.08.1977 по 01.04.1979 згідно із записами трудової книжки оскільки відсутній наказ про закінчення навчання та не надано свідоцтво про навчання. За висновком пенсійного орану для зарахування зазначеного періоду необхідно надати уточнюючу довідку з навчального закладу із зазначенням періодів, форми навчання та присвоєння кваліфікації або ж скановану копію свідоцтва про навчання.

Як вже встановлено судом із записів №№ 1 - 3 трудової книжки від 02.04.1979, внесених Полтавською бавовнопрядильною фабрикою, ОСОБА_1 з 26.08.1977 зарахована в профучилище ученицею згідно з наказом №169 від 31.08.1977, з 02.04.1979 переведена в крутильно-мотальний цех прядильницею відповідно до наказу №218 від 09.04.1979, з 23.09.1980 звільнена за власним бажанням ст. 38 КЗпП УРСР згідно з наказом №119 від 23.09.1980 (а.с. 13).

При цьому суд з`ясував, що, дійсно, як і стверджує відповідач, у трудовій книжці відсутній запис про наказ про закінчення навчання.

Порядок ведення трудових книжок у 1977-1979 роках регулювався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях від 20.06.1974 №162, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР (надалі - Інструкція №162).

Пунктом 1 Інструкції №162 визначалося, що питання, пов`язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання та обліку, регулюються постановою Ради Міністрів СРСР та ВЦСПС від 06.09.1973 №656 "Про трудові книжки працівників та службовців" (надалі - Порядок №656) та цією Інструкцією.

Відповідно до пункту 1 Порядку №656, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників і службовців. Трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій, які працювали понад 5 днів, у тому числі на сезонних і тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Згідно з пунктами 5, 6 Порядку №656, заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства, установи, організації в присутності робітника. Відомості про робітника засвідчуються підписом спеціально уповноваженої особи та печаткою. В трудову книжку вносяться відомості про працівника: прізвище, ім`я, по батькові, освіта, професія, спеціальність.

Відповідно до пункту 18 Порядку №656, відповідальність за організацію робіт по веденню, обліку, збереженню та видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена особа, яка призначається наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, збереження і видачі трудових книжок посаді особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

При цьому, позивач, як особа на яку не покладено обов`язку щодо організації ведення обліку, зберігання і видачі трудових книжок, не може нести негативні наслідки за неправильність, неточність або неповноту внесених до її трудової книжки відомостей, а тому обставини невірного заповнення титульної сторінки трудової книжки не можуть бути підставою для прийняття пенсійним органом рішення про відмову у зарахуванні певних періодів до страхового стражу.

Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові №687/975/17 від 21.02.2018.

З приводу вимоги відповідача щодо необхідності надання уточнюючої довідки з навчального закладу із зазначенням періодів, форми навчання та присвоєння кваліфікації або ж сканованої копії свідоцтва про навчання для зарахування зазначеного періоду суд звертає увагу відповідача на те, що відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду вправі вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також, в необхідних випадках, перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Суд зауважує, що на органи Пенсійного фонду покладено право, а не обов`язок здійснювати перевірку обґрунтованості видачі наданих заявниками довідок для призначення пенсії.

Разом з тим, виконуючи обов`язок держави щодо забезпечення реалізації права особи на соціальний захист, територіальний орган Пенсійного фонду в межах наданих йому повноважень та відповідно до пенсійного законодавства повинен сприяти такій особі у реалізації права на призначення їй пенсії, зокрема шляхом перевірки правильності оформлення заяви, відповідності викладених у ній відомостей, змісту і належності оформлення доданих до заяви документів, а у випадку їх невідповідності, роз`яснювати такій особі її права, а також надавати строк для усунення вказаних недоліків.

У спірних правовідносинах орган, що призначає пенсію, при прийомі документів позивача та, у подальшому, безпосередньо при призначенні пенсії, не здійснив перевірку поданих ОСОБА_1 документів та не повідомив відповідних осіб, у тому числі і позивача, про вказані недоліки з наданням строку для їх усунення.

Тож мотиви відмови у зарахуванні до страхового стажу періоду навчання позивача з 26.08.1977 по 01.04.1979 з підстав порушення порядку заповнення трудової книжки суд визнає протиправними.

З матеріалів, доданих до позовної заяви, суд з`ясував, що після отримання рішення відповідача від 25.02.2025 №163850004926 представником позивача вчинялися заходи з пошуку документів про періоди навчання ОСОБА_1 - направлялися запити до керівника КП "Полтавська бавовнопрядильна фабрика" С.М.Болтіка щодо надання інформації про навчання позивача в профучилищі Полтавської бавовнопрядильної фабрики, проте такі запити залишилися без відповіді (а.с. 18-20).

На запит представника позивача від 14.04.2025 про надання інформації та документів про період, форму навчання та присвоєння кваліфікації ОСОБА_1 або копії свідоцтва про навчання з 26.08.1977 по 01.04.1979 Державним архівом Полтавської області надано відповідь про те, що архів не зберігає документи професійно-технічного училища текстильної промисловості Полтавської бавовнопрядильної фабрики, у зв`язку з чим не може надати відомості про навчання ОСОБА_4 у зазначеному закладі у 1977-1979 роках. Для можливого отримання інформації запропоновано звернутися до адміністрації професійно-технічного училища №4 м. Полтави (а.с. 22).

На звернення представника позивача до Професійно-технічного училища №4 м. Полтави надано довідку №282 від 19.05.2025 на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що професійно-технічне училище №4 м. Полтави не може підтвердити навчання ОСОБА_5 у зв`язку з тим, що під час реорганізації професійно-технічного училища №33 м. Полтави, яке є правонаступником профтехучилища текстильної промисловості Полтавської бавовнопрядильної фабрики, у відділення середнього міського професійно-технічного училища №4 м. Полтави (наказ управління освіти і науки Полтавської облдержадміністрації №110 від 01.04.1997 на виконання наказу Міносвіти України від 20.01.1997 №21 "Про ліквідацію ПТУ №33") архівні документи щодо навчання осіб у період з 1977 по 1979 не були передані (а.с. 25).

Суд зі свого боку ухвалою від 14.07.2025 зобов`язував арбітражного керуючого Колективного підприємства "Полтавська бавовнопрядильна фабрика" Болтіка С.М. надати уточнюючу довідку про період, форму навчання та присвоєння кваліфікації або копію свідоцтва про навчання ОСОБА_1 з 26.08.1977 по 02.04.1979 (а.с. 33).

Згідно з відповіддю від 13.08.2025 арбітражний керуючий ОСОБА_6 повідомив, що всі документи, які пов`язані з підтвердженням трудового стажу колишніх працівників КП "Полтавська бавовнопрядильна фабрика" передано до Трудового архіву Полтавської міської ради. Додатково повідомив, що у КП "Полтавська бавовнопрядильна фабрика" відсутні будь-які документи, які б підтверджували факт навчання та видачу свідоцтва будь-якому працівнику підприємства (а.с. 51-52).

З метою отримання інформації щодо періоду навчання позивача ухвалою суду від 11.05.2026 зобов`язано Архівний відділ Полтавської міської ради надати уточнюючу довідку про період, форму навчання та присвоєння кваліфікації або копію свідоцтва про навчання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період з 26.08.1977 по 02.04.1979 (01.04.1979) (а.с. 55).

На виконання вимог ухвали суду Виконавчий комітет Полтавської міської ради супровідним листом від 02.06.2026 №04-49/1827 направив копію наказу №169 від 31.08.1977 - про зарахування на навчання з 26.08.1977, наказ №218 від 09.04.1979 - про переведення з 02.04.1979 студентів профучилища фабрики на самостійну роботу в тростильно-крутильний-мотальний цех кардного виробництва, скан-копію наказу про звільнення ОСОБА_5 за 1980 рік, скан-копію особової картки звільненого форми П-2 за 1980 рік, довідку про період навчання ОСОБА_5 у професійному училищі Полтавської бавовно-прядильної фабрики (а.с. 57, 59-65).

Крім того, Виконавчим комітетом Полтавської міської ради 02.06.2026 виготовлено архівну довідку №05.7-09/24 (а.с. 58), за змістом якої відповідно до наказів директора з особового складу Полтавської бавовнопрядильної фабрики імені 50-річчя Великої Жовтневої Соціалістичної революції ОСОБА_5 зарахована на навчання в училище з 26.08.1977 (наказ №169 від 31.08.1977). Учнів професійного училища фабрики після закінчення курсу навчання в училищі, присвоїти кваліфікацію прядильниці на машинах ПК-100, з 02.04.1979 перевести на самостійну роботу в тростильно-крутильно-мотальний цех кардного виробництва (наказ №218 від 09.04.1979).

Тож період навчання позивача з 26.08.1977 по 01.04.1979 підтверджується зібраними у справі доказами.

Іншим підставам відмови у призначенні пенсії, зазначених у спірному рішенні відповідача від 25.02.2025 №163850004926, суд оцінку їм не надає, оскільки позивач про це суд не просить.

Незважаючи на це, суд визнає необґрунтованим рішення ГУПФ від 25.02.2025 №163850004926 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком, у зв`язку з чим скасовує таке рішення як протиправне.

Надавши правову оцінку обставинам справи, суд погоджується з обраним позивачем способом захисту порушеного права та зобов`язує ГУПФ здійснити повторний розгляд заяви ОСОБА_1 від 18.02.2025 про призначення їй пенсії за віком з урахуванням висновку суду про необхідність зарахування до страхового стажу періодів її навчання з 26.08.1977 по 01.04.1979 згідно із записами трудової книжки від 02.04.1979.

За таких обставин позов слід задовольнити у повному обсязі у спосіб, обраний позивачем.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з того, що ухвалою суду від 14.07.2025 позивача звільнено від сплати судового збору, інших судових витрат позивач не понесла, тому підстави для їх розподілу відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 у справі №440/9441/25 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 25.02.2025 №163850004926.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити повторний розгляд заяви ОСОБА_1 від 18.02.2025 про призначення їй пенсії за віком з урахуванням висновку суду про необхідність зарахування до страхового стажу періодів її навчання з 26.08.1977 по 01.04.1979 згідно із записами трудової книжки від 02.04.1979.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548; вул. Саєнка Андрія, 10, м. Фастів, Київська область, 08500).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду впродовж тридцяти днів з моменту його підписання.

Cуддя Є.Б. Супрун