Рішення № 13726551, 31.01.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2011 р. Справа № 63/323-10

вх. № 11012/6-63

Суддя господарського суду Погорелова О.В.

при секретарі судового засідання Стешенко О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Сосіна І.О., довіреність № 5363/01-17/03-16 від 03.12.2010 року; відповідача - Шаповал Д.В., довіреність від 31.12.2010 року,

розглянувши справу за позовом Державної екологічної інспекції в Харківській області, м. Харків

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ржавчик", с. Ржавчик

про стягнення 4852,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь місцевого бюджету шкоду у розмірі 564,79 грн., заподіяну Державі внаслідок забруднення земельної ділянки. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача. Позов обґрунтований ст.ст. 17, 32, 43 ЗУ "Про відходи", ст.ст. 20, 55, 68, 69 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 1166 ЦК України, ст. 35 ЗУ "Про охорону земель".

До початку судового засідання сторони звернулись до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява сторін розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

05.01.2011 року до господарського суду від позивача надійшло нормативно-правове обґрунтування позовних вимог.

Суд, дослідивши надане обґрунтування та додані до нього докази, долучає їх до матеріалів справи.

31.01.2011 року до господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому він проти позову заперечує в повному обсязі, вважає його безпідставним та просить суд відмовити в його задоволенні. Зокрема посилається на те, що будівельні відходи, про які зазначає позивач, насправді ні є відходами, оскільки вони використовуються у подальшому виробничому процесі відповідача - у топковій.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти ним, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд встановив наступне.

В період з 20-23 по 26-28 квітня 2010 року Державною екологічною інспекцією у Харківській області (на далі - ДЕК у Х/обл.) здійснено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства СТОВ “Ржавчик”(на далі - відповідач).

За результатами перевірки ДЕК у Х/обл. було складено акт № 00240, в якому зазначалось, що під час натурального обстеження території що використовується відповідачем, біля зерноскладів зафіксовано розміщення будівельних вiдходiв на земельній ділянці без твердого покриття площами 65,12 кв. м. обсягом 65,12 куб. м., 66,50 кв. м. обсягом 33,25 куб. м., біля складів запчастин також розміщення будівельних відходів на земельній ділянці без твердого покриття площами 25 кв м. обсягом 37,5 куб. м. та 95,0 кв. м. обсягом 142,5 куб. м.

За результатами даного факту ДЕК у Х/обл. був складений акт обстеження (дотримання вимог природоохоронного законодавства) № 00240 від 26.04.2010 року, в якому було зафіксовано даний факт із зазначенням на плані - схемі земельної ділянки даного смітника.

Заміри здійснювалися рулеткою (свідоцтво про повірку від 16.10.2009 року № 7107, терміном дії до 16.10.2010 року).

З метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, відповідачу був наданий Припис від 07.05.2010 року № 04-22-51, у якому зазначалося негайно прибрати будівельні відходи та привести засмічену земельну ділянку у стан придатний до використання за призначенням.

Відповідно до п. 2 "Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням i засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства”, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007 року № 149, засмічення земель —це наявність на території земельних ділянок сторонніх предметів і матеріалів.

На підставі Методики, ДЕК у Х/обл. було здійснено розрахунок розміру спричиненої шкоди за засмічення ділянки будівельними відходами, яка склала 4852,00 грн.

30.08.2010 року позивач направив на адресу відповідача претензію № 173, разом з розрахунком шкоди, яку відповідач отримав 03.09.2010 року, проте спричинену шкоду не сплатив.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про відходи", відходи - це будь-які речовини, матеріали та предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Відповідно до пункту 3 "Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України № 149 від 04.04.2007 р., землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Факт засмічення земель встановлюється уповноваженими особами, які здійснюють контроль за додержанням природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративні правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель. При виявленні засмічення уповноваженими особами, які здійснюють контроль за додержанням природоохоронного законодавства визначаються на місті обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди.

Відповідно до пункту „з" статті 17 Закону України „Про відходи" суб'єкти господарювання у сфері поводження з відходами зобов'язані не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах.

Відповідно до ст. 35 Закону України “Про охорону земель” – власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок зобов’язані: забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур’янами, чагарниками і дрібнолистям; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Відповідно до статті 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та дотримуватися вимог законодавства про охорону довкілля.

Відповідно до ст. 187 Земельного Кодексу України - контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Відповідно до статті 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення. Розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевим радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.

Відповідно до статті 33 Закону України "Про відходи", забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, зокрема, на території міст та інших населених пунктів.

Відповідно до статті 43 Закону України "Про відходи", підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до статті 211 Земельного Кодексу України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність за псування земель, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

Виходячи з положень статті 1166 Цивільного Кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до частини 4 та частини 5 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Згідно статті 69 даного Закону, шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Виходячи з положень ст. 20 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, п. 5 Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 548 від 19.12.2006р., до повноважень Державної екологічної інспекції як спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, її органів на місцях належить подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Посилання відповідача на те, що насправді будівельні відходи на які посилається позивач не є відходами та на те, що позивачем не надано доказів забраднення або загрози забруднення навколишнього природного середовища, судом не приймається до уваги, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема ст. 35 Закону України „Про охорону земель”, на відповідача, як землекористувача, покладений обов`язок забезпечити захист земель від засмічення та вразі порушення вимог законодавства України про охорону навколишнього природного середовища зазначені особи несуть відповідальність згідно з законом, зокрема відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам.

Зважаючи на вищевикладене та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем вимог чинного законодавства, прямого причинного зв’язку та розміру шкоди, суд знаходить позовні вимоги про стягнення з відповідача шкоди в розмірі 4852,00 грн., заподіяної внаслідок порушення вимог земельного законодавства та законодавства про відходи (допущення засмічення земельної ділянки), обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд керується ч. 3 ст. 49 ГПК України, згідно якої державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 41, 42, 124, 129 Конституції України, статтями 17, 32, 43 Закону України "Про відходи", статтями 20, 55, 68, 69 Закону України "Про охорони навколишнього природного середовища", статтею 1166 ЦК України, статтею 35 Закону України "Про охорону земель", статтями 1, 4, 12, 22, 24, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ржавчик" , яке знаходиться за адресою: 64135, Харківська область, Первомайський район, с. Ржавчик, вул. Леніна, код ЄДРПОУ 00707254 на користь місцевого бюджету р/р 33113331700404, УДК Первомайського району Ржавчинцької сільської ради, код ЄДРПОУ 24134432, банк одержувача ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011, символ звітності 331 для зарахування по коду бюджетної класифікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської діяльності", шкоду, заподіяну державі внаслідок забруднення земельної ділянки в розмірі 564,79 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ржавчик" , яке знаходиться за адресою: 64135, Харківська область, Первомайський район, с. Ржавчик, вул. Леніна, код ЄДРПОУ 00707254 на користь Державного бюджету України (одержувач - УДК у м. Харкові, № рахунку 31110095700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) –102,00 грн. державного мита.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ржавчик" , яке знаходиться за адресою: 64135, Харківська область, Первомайський район, с. Ржавчик, вул. Леніна, код ЄДРПОУ 00707254 на користь державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) –236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Погорелова О.В.

Повний текст рішення складений та підписаний 02 лютого 2011 року