Рішення № 137265471, 10.06.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2026 р. № 400/807/26 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідачаМиколаївської обласної прокуратури, вул. Спаська, 28,м. Миколаїв, 54006, провизнання протиправним та скасування акту від 24.12.2025 №2, визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Миколаївської обласної прокуратури, в якому просив: визнати протиправним та скасувати акт про нещасний випадок невиробничого характеру № 2 від 24.12.2025 складений за формою НТ, що стався 02 березня 2022 року о 08 год. 00 хв., з прокурором окружної прокуратури м. Миколаєва Миколаївської області Гавенком Валерієм Вікторовичем, затверджений 24.12.2025 року керівником Миколаївської обласної прокуратури Ігорем Домущей; визнати протиправною бездіяльність Миколаївської обласної прокуратури щодо не проведення (неналежного проведення) службового розслідування нещасного випадку поранення, що сталося 02.03.2022 року о 08 годині 00 хвилин з прокурором окружної прокуратури м. Миколаєва Миколаївської області Гавенко Валерієм Вікторовичем відповідно до вимог Порядку №337 та не складенні за результатами розслідування вказаного нещасного випадку акту за формою Н-1.; зобов`язати Миколаївську обласну прокуратуру повторно провести розслідування нещасного випадку, а саме випадку поранення, що сталося 02.03.2022 року о 08 годині 00 хвилин з прокурором окружної прокуратури м. Миколаєва Миколаївської області Гавенко Валерієм Вікторовичем, у порядку та у відповідності до вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 р. № 337, та скласти за результатами розслідування вказаного нещасного випадку акт за формами Н-1 за висновком якого вказати, що нещасний випадок трапився в період виконання ним трудових (службових) обов`язків.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає, що працював в органах прокуратури Миколаївської області з 2006 по 2026 рік.

02.03.2022 р. під час виконання службових обов`язків отримав тяжкі тілесні ушкодження, пов`язані зі стійкою втратою працездатності не менше ніж на одну третину, а саме: травматичну ампутацію лівої верхньої кінцівки на рівні плеча, пошкодження лівого грудного м`яза, забій лівої легені, контузію лівої барабанної перепонки, точкові помутніння рогівки та часткову атрофію зорових нервів лівого ока. Отримане ОСОБА_1 травмування та каліцтво, у подальшому стало підставою для встановлення інвалідності та відкриття кримінального провадження №42022152040000011 від 02.03.2022, розпочатого за ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України («Порушення законів та звичаїв війни»), у межах якого його визнано потерпілим.

В супереч вимогам Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 р. № 337 (далі - Порядок 337) вважає, що відповідачем не було проведено розслідування зазначеного випадку.

Наказом керівника обласної прокуратури від 16.12.2025 р. №139 за заявою ОСОБА_1 було утворено комісію з розслідування факту нещасного випадку.

Листом Миколаївської обласної прокуратури від 24.12.2025 було повідомлено позивача, що вивчивши матеріали кримінального провадження та інші розпорядчі документи що стосуються події, комісія дійшла висновку, що під час настання нещасного випадку ОСОБА_1 не перебував на роботі, не виконував службові (посадові) обов`язки та не виконував доручення керівництва органів прокуратури. Обставини отримання ним тілесних ушкоджень не пов`язані з організацією праці, умовами її проходження або виконанням завдань і функцій органів прокуратури.

Відповідачем було зазначено, що дія воєнного стану не змінює правову оцінку обставин, якщо особа не виконувала службових обов`язків, у даному випадку відсутній причинно-наслідковий зв`язок між отриманням тілесних ушкоджень та роботою в органах прокуратури.

Враховуючи час, місце та обставини, за яких ОСОБА_1 отримані тілесні ушкодження, комісією складено Акт про нещасний випадок невиробничого характеру № 2 від 24.12.2025 р. (Акт за формою НТ), який було надано до відповіді.

Позивач вважає акт про нещасний випадок невиробничого характеру №2 від 24.12.2025 р. за фактом поранення, що сталося 02.03.2022 року о 08 годині 00 хвилин з прокурором окружної прокуратури м. Миколаєва Миколаївської області ОСОБА_1 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки, під час службового розслідування не було враховано всіх обставин справи, та службове розслідування було проведено не у відповідності до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затверджений Постановою КМУ від 17.04.2019 р. № 337, у зв`язку з чим позивач звернувся з позовом до суду.

Відповідач, позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні. В письмовому відзиві зазначив, що позов є безпідставним, необґрунтованим та не підлягає задоволенню. Зазначає, відповідно до вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2001 № 270, за наказом керівника обласної прокуратури від 16.12.2025 № 139 утворено комісію з розслідування факту нещасного випадку невиробничого характеру, який стався з працюючою особою.

При здійсненні зазначеного розслідування комісія, вивчивши матеріали кримінального провадження та інші розпорядчі документи що стосуються події, дійшла висновку, що під час настання нещасного випадку ОСОБА_1 не перебував на роботі, не виконував службові (посадові) обов`язки та не виконував доручень керівництва органів прокуратури.

За такого, комісією вирішено, що обставини отримання ОСОБА_1 тілесних ушкоджень не пов`язані з організацією праці, умовами її проходження або виконанням завдань і функцій органів прокуратури.

При цьому враховано, що дія воєнного стану не змінює правову оцінку обставин. Тобто, оскільки особа не виконувала службових обов`язків, у даному випадку відсутній причинно-наслідковий зв`язок між отриманням тілесних ушкоджень та роботою в органах прокуратури.

Враховуючи час, місце та обставини, за яких ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження, комісією складено акт про нещасний випадок невиробничого характеру. Слідчим відділом СВ УСБУ в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022152040000011 від 02.03.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України, за фактом умисного порушення законів та звичаїв війни невстановленими військовослужбовцями зс рф, внаслідок чого 02.03.2022 поблизу с. Єланця Вознесенського району Миколаївської області при здійсненні обстрілу з невстановленої зброї спричинено тілесні ушкодження прокурору Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_1 .

У кримінальному провадженні допитано потерпілого ОСОБА_1 , проведено судово-медичну експертизу з метою встановлення ступеню тяжкості спричинених йому тілесних ушкоджень, допитано свідків, а також проведено інші слідчі та процесуальні дії з метою встановлення всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення.

ОСОБА_1 зазначав, що після початку військових дій на території України перебував у селі Великосербулівка Вознесенського району, де з жителями села самоорганізувався у добровільний загін старостинської дружини, з установленням порядку та маршрутів чергування з метою виявлення пересування ворожої техніки на території району, в складі якого перебував з 27.02.2022 по 02.03.2022.

Перебуваючи в складі вказаного громадського об`єднання, 02.03.2022 приблизно о 8 годині ранку, після отримання інформації щодо просування ворожої техніки, він знаходився на пагорбі розташованому між селами Великосербулівка та Нововолодимирівка, та під час фотозйомки колони ворожої техніки отримав поранення.

За такого, безпідставними є твердження позивача, що саме вказівка керівництва щодо фіксації кримінальних правопорушень та здійснення спостереження за пересуванням ворожих військ було підставою його перебування у селі Великосербулівка, оскільки позивач перебував за місцем проживання своєї родини та за власною ініціативою прийняв участь у діяльності громадського формування, в складі якого під час здійснення фотофіксації ворожої техніки отримав поранення.

За змістом положень ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює: підтримання публічного обвинувачення в суді;організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прокуратуру» на прокуратуру покладаються такі функції:підтримання державного обвинувачення в суді; представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України; нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно- розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Частиною 3 цієї статті встановлено, що на прокуратуру не можуть покладатися функції, не передбачені Конституцією України. Тому твердження позивача, що до його основних службових обов`язків відноситься фіксація кримінальних правопорушень та здійснення спостереження за пересуванням ворожих військ із подальшим передаванням відповідної інформації військовим і керівництву прокуратури є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства.

Також вказав, що особливий режим проходження служби в органах прокуратури Миколаївської області з 24.02.2022 не запроваджувався, відповідні накази не видавались. Розпорядчі документи щодо фіксації працівниками органів прокуратури області, у тому числі ОСОБА_1 кримінальних правопорушень та здійснення спостереження за пересуванням ворожих військ за місцем безпосереднього проживання не видавались.Тому оскаржуваний акт про нещасний випадок невиробничого характеру № 2 від 24.12.2025 складений за формою НТ є таким, що прийнятий у межах, спосіб та порядку, що визначенні чинним законодавством, а тому підстави для його скасування відсутні.

Враховуючи викладене, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню є позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності Миколаївської обласної прокуратури щодо не проведення службового розслідування нещасного випадку та не складення акту за формою Н-1 та зобов`язання повторного проведення розслідування зі складанням вказаного акту, просить в задоволенні позову відмовити.

07.05.2026 року позивач на адресу суду подав відповідь на відзив, вказавши відповідно до Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань(номер кримінального провадження 42022152040000011), дата реєстрації кримінального провадження - 02.03.2022 р., підстава - самостійне виявлення прокурором кримінального правопорушення. Як і зазначає відповідач досудове розслідування зазначеного кримінального провадження здійснюється слідчим відділом СВ УСБУ в Миколаївській області, при цьому повноваження прокурора у даному кримінальному провадженню здійснює прокурор обласної прокуратури.

Відповідно до відзиву сам відповідач зазначає, що у кримінальному провадженні 42022152040000011 допитано ОСОБА_1 , проведено судово-медичну експертизу з метою встановлення ступеню тяжкості спричинених йому тілесних ушкоджень, допитано свідків, а також проведено інші слідчі та процесуальні дії з метою встановлення всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, так відповідач підтверджує, що йому відомі обставини зазначеного кримінального провадження. Також, через месенджер ОСОБА_2 було повідомлено, що ОСОБА_1 знаходиться в лікарні та потребує крові, про що було підтверджено ОСОБА_3 , на той час керівником Миколаївської окружної прокуратури Миколаївської області.

Разом з тим, листом Миколаївської обласної прокуратури № 34- 28ВИХ-26 від 11.02.2026 р. надано копії табелю виходу на роботу працівників Окружної прокуратури міста Миколаєва, в тому числі за період з 24.02.2022 р. по 02.03.2022 р. Відповідно до зазначених табелів вказано, що ОСОБА_1 в період з 27.02.2022 р. по 01.03.2022 р. перебував на роботі, про що здійснено відповідні відмітки в табелі, а саме 27.02.2022 р. - «В», 28.02.2022 р. - « 815», 01.03.2022 р. - «Р», з 02.03.2022 р. - «лікарняний лист». Також здійснювалось нарахування та виплата заробітної плати за вказаний період.

Вказує, що відповідачу станом на 02.03.2022 р. було достовірно відомо про нещасний випадок пов`язаний з виробництвом, який стався з ОСОБА_1 та відповідно до п. 8 Порядку № 337 Відповідач, як роботодавець, зобов`язаний був повідомити територіальні органи Держпраці про настання нещасного випадку та в подальшому провести спеціальне розслідування зі складанням акту за формою Н-1.

Тому, відповідачем не спростовано твердження позивача про порушення вимог вказаного Порядку та не проведення розслідування вказаного випадкую

Відповідно до відзиву, відповідач зазначає, що позивач на момент отримання поранення не виконував службових (посадових) обов`язків та діяв виключно з власної ініціативи, однак зазначене не відповідає фактичним обставинам справи та спростовується наявними доказами.

Так, у лютому-березні 2022 року в зв`язку з повномасштабним вторгнення рф та веденням активних бойових дій на території Миколаївської області та забезпеченням безпеки працівників в органах прокуратури Миколаївської області, працівникам прокуратури, у тому числі Позивачу, було видано на зберігання особові справи, що є офіційними службовими документами, з покладенням обов`язку забезпечити їх збереження.

Вказує, що зазначена обставина має істотне юридичне значення, оскільки: видача особових справ на руки працівникам свідчить про те, що останні не були звільнені від виконання службових обов`язків та продовжували перебувати у трудових (службових) відносинах із Відповідачем; така дія роботодавця є елементом організації діяльності органу прокуратури в умовах воєнного стану та передбачає виконання працівниками визначених функцій поза межами адміністративних приміщень; покладення на працівника обов`язку щодо збереження службових документів є самостійною службовою функцією, яка не може розглядатися як дія приватного чи особистого характеру.

Крім того, одночасно з передачею особових справ працівникам прокуратури було надано вказівки щодо підтримання постійного зв`язку з керівництвом та інформування про оперативну обстановку, зокрема щодо пересування ворожої техніки та наслідків обстрілів.

Виконання позивачем дій із фіксації та передачі інформації про пересування ворожих військ відбувалося в межах загальної організації діяльності органів прокуратури в умовах воєнного стану та було логічним продовженням виконання ним службових обов`язків.

Посилання відповідача на відсутність письмових наказів не спростовує факту виконання позивачем службових функцій, оскільки в умовах воєнного стану управлінські рішення об`єктивно могли доводитися до працівників у спрощеній формі, зокрема через електронні засоби зв`язку.

Більше того, сам факт покладення на позивача обов`язку щодо збереження особової справи у поєднанні з вимогою підтримувати постійний зв`язок із керівництвом підтверджує, що позивач залишався залученим до виконання завдань органу прокуратури.

Відповідно до копії табелю виходу на роботу працівників Окружної прокуратури міста Миколаєва Гавенко В.В. в період з 27.02.2022 р. по 01.03.2022 р. перебував на роботі, про що здійснено відповідні відмітки в табелі, а саме 27.02.2022 р. - «В», 28.02.2022 р. - « 815», 01.03.2022 р. - «Р», з 02.03.2022 р. - «лікарняний лист».

Підтвердженням виконання доручень керівництва є переписки в телеграм групах, зокрема в групі «Апарат та окружні Мик..» 01.03.2022 р. було зазначено, що військовим необхідно допомагати інформаційно по переміщеню ворога по території області, надано зразок повідомлення,та проханням надавати інформацію (начальником УСР в Миколаївській області), ОСОБА_4 зазначила, що робота здійснюється в умовах воєнного стану та необхідність інформування про загибель, поранення чи взяття в полон, також про підтримку зв`язку з керівниками та табелювання, а також може бути підтверджено свідками. Знаходження на роботі та виконання своїх обов`язків, дій в інтересах підприємства можуть бути підтверджені показаннями свідків.

Відповідачем, жодним чином не спростовано, що ОСОБА_1 в період з 27.02.2022 р. по 02.03.2022 р. перебував на роботі та виконував трудові обов`язки. Отже і твердження відповідача про відсутність зв`язку між діями Позивача та виконанням ним службових обов`язків є формальним, необґрунтованим та таким, що не враховує реальних умов функціонування органів державної влади в період збройної агресії.

Вказані обставини у своїй сукупності свідчать про наявність прямого зв`язку між діяльністю Позивача та інтересами органу прокуратури, що відповідає положенням підпункту 5 пункту 52 Порядку № 337, відповідно до якого нещасний випадок визнається пов`язаним з виробництвом у разі виконання працівником дій в інтересах підприємства (установи, організації), навіть якщо такі дії не належать до його безпосередніх посадових обов`язків.

Відповідно до пункту 17 пункту 52 Порядку № 337, нещасний випадок визнається пов`язаним з виробництвом у разі заподіяння працівнику тілесних ушкоджень іншою особою під час виконання або у зв`язку з виконанням трудових обов`язків чи дій в інтересах підприємства.

Позивач отримав поранення внаслідок обстрілу з боку військовослужбовців збройних сил рф під час фіксації пересування ворожої техніки та передачі відповідної інформації. Вказане підтверджується матеріалами кримінального провадження, відкритого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 438 Кримінального кодексу України.

Вказує, що наявний прямий причинно-наслідковий зв`язок між діями позивача, спрямованими на виконання завдань в інтересах держави, та отриманими ним тілесними ушкодженнями.

Вважає висновок комісії про те, що позивач не виконував службових обов`язків, необґрунтованим, оскільки не враховує фактичних умов воєнного стану, ігнорує характер виконуваних позивачем дій та суперечить матеріалам кримінального провадження. Фактично відповідач обмежився формальним підходом, не здійснивши повного та об`єктивного дослідження обставин справи.

Відповідачем не спростовано доводи позивача, наведені в позовній заяви, що позивач діяв в інтересах держави, у межах виконання завдань органу прокуратури в умовах воєнного стану, а отримані ним тілесні ушкодження мають прямий зв`язок із такою діяльністю та відповідачем порушено обов`язок щодо належного та своєчасного розслідування нещасного випадку, просить позов задовольнити.

08.05.2026 року відповідачем на адресу суду подано заперечення на відповідь на відзив вказує, що всі аргументи позивача фактично зводяться до його тлумачення порядку, підстав проведення службового розслідування нещасного випадку його поранення 02.03.2022 та бажання видати участь у добровільному формуванні жителів села за виконання трудових (службових) обов`язків.

Позивачем жодним чином не спростовано, що до Миколаївської обласної прокуратури з 02.03.2022 до 25.11.2025 офіційно не надходили повідомлення про нещасний випадок з ОСОБА_1 , як це вимагається Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженим Кабінетом Міністрів України постановою № 337 від 17.04.2019. За такого, лише після отримання 25.11.2025 на електронну адресу Миколаївської обласної прокуратури звернення позивача з приводу проведення службового розслідування за фактом отримання ним тілесних ушкоджень та складання акту Н-1, у обласної прокуратури виникли підстави для проведення розслідування травмування працівника.

Оскільки, обставин передбачених п. 52 вказаного Порядку за яких нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються пов`язаними з виробництвом, не встановлено і доказів настання жодного з цих випадків позивачем під час звернення до обласної прокуратури не надано, наказом керівника обласної прокуратури від 16.12.2025 № 139 утворено комісію з розслідування факту нещасного випадку невиробничого характеру, який стався з працюючою особою, відповідно до вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2001 № 270.

Окрім того, позивачем залишено поза увагою наведені у відзиві доводи, щодо наданих ним свідчень під час допиту в якості потерпілого у кримінальному провадженні № 42022152040000011 від 02.03.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України, за фактом умисного порушення законів та звичаїв війни невстановленими військовослужбовцями зс рф, внаслідок чого 02.03.2022 поблизу с. Єланця Вознесенського району Миколаївської області при здійсненні обстрілу з невстановленої зброї спричинено тілесні ушкодження прокурору Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_1 .

Натомість, надані позивачем свідчення у протоколі допиту потерпілого від 25.05.2022 повністю підтверджують, що травмування відбулося не під час виконання службових обов`язків, а під час чергування позивача у складі добровільного загону старостинської дружини з метою виявлення пересування ворожої техніки на території району.

Позивачем не надано жодного належного доказу, що саме вказівка керівництва щодо фіксації кримінальних правопорушень та здійснення спостереження за пересуванням ворожих військ була підставою його перебування у селі Великосербулівка, та що така діяльність відноситься до функцій органів прокуратури та його службових обов`язків зокрема.

Надані представником позивача скріншоти з переписки у месенджері «Телеграм» жодним чином не підтверджують отримання ОСОБА_1 вказівок щодо фіксації кримінальних правопорушень від безпосереднього керівництва - керівника Окружної прокуратури міста Миколаєва та керівника обласної прокуратури.

Крім того, зазначені копії не відповідають вимогам ст. 99 КАС України щодо належності електронних доказів та надання їх оригіналів або належним чином засвідчених копій. У відзиві вказано та не спростовано позивачем, особливий режим проходження служби в органах прокуратури Миколаївської області з 24.02.2022 не запроваджувався, відповідні накази не видавались. Розпорядчі документи щодо фіксації працівниками органів прокуратури області, у тому числі ОСОБА_1 кримінальних правопорушень та здійснення спостереження за пересуванням ворожих військ за місцем безпосереднього проживання не видавались. Оскаржуваний акт про нещасний випадок невиробничого характеру № 2 від 24.12.2025 складений за формою НТ є таким, що прийнятий у межах, спосіб та порядку, що визначенні чинним законодавством, а тому підстави для його скасування відсутні.

Безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню є позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності Миколаївської обласної прокуратури щодо не проведення службового розслідування нещасного випадку та не складення акту за формою Н-1 та зобов`язання повторного проведення розслідування зі складанням вказаного акту.

01.06.2026 року позивачем надано додаткові пояснення по справі де вказав, що згідно інформації, наданої Єланецькою селищною радою від 26.05.2026 р. № 981/12-21, у період з 24.02.2022 по 03.03.2022 на території Єланецької територіальної громади добровольчі формування територіальної громади не створювалися.

Добровільне об`єднання мешканців села та добровольче формування територіальної громади не є тотожними поняттями. У даному випадку йдеться не про створення чи діяльність добровольчого формування територіальної громади у розумінні вимог чинного законодавства, а про самоорганізацію мешканців села чоловічої статі на початку повномасштабного вторгнення рф в Україну та фактичної відсутності належного рівня безпеки на відповідній території.

Таке об`єднання мало виключно тимчасовий та ситуаційний характер і було спрямоване на забезпечення громадського порядку, недопущення проявів мародерства, охорону майна мешканців, а також запобігання проникненню на територію старостинського округу невідомих осіб, у тому числі можливих диверсійних груп чи військовослужбовців держави- агресора.

ОСОБА_1 , перебуваючи на території Єланецької територіальної громади та виконуючи службові обов`язки прокурора Окружної прокуратури міста Миколаєва, не був членом будь-якого добровольчого формування територіальної громади. На це вказує, зокрема, відсутність доказів існування на той час на території Єланецької територіальної громади створеного в установленому законом порядку добровольчого формування територіальної громади, а також відсутність укладеного з ОСОБА_1 контракту добровольця територіальної оборони, який є обов`язковою умовою набуття відповідного статусу. Крім того, сама по собі наявність поруч із ОСОБА_1 інших осіб (батька ОСОБА_1 та рідного брата ОСОБА_5 ), які в умовах воєнного стану самоорганізувалися для забезпечення громадського порядку, недопущення проявів мародерства та проникнення на територію громади сторонніх осіб, у тому числі військових держави-агресора, не свідчить про його участь у добровольчому формуванні територіальної громади. Так само ця обставина не може свідчити про те, що на момент отримання тяжких тілесних ушкоджень він не перебував на своєму фактичному робочому місці та не виконував службові обов`язки прокурора.

Отже, матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу того, що в період з 24.02.2022 року по 02.03.2022 року ОСОБА_1 проходив службу у складі добровольчого формування територіальної громади або був увільнений від виконання службових обов`язків прокурора у зв`язку з такою діяльністю. Навпаки, наявні у справі обставини свідчать про безперервне виконання ним службових повноважень прокурора за місцем його фактичного робочого місця, організованого в межах Єланецької територіальної громади, протягом усього зазначеного періоду.

Керівництво органів прокуратури знало про нещасний випадок, що стався з ОСОБА_1 02.03.2022 р. Зазначений факт представниками Миколаївської обласної прокуратури не заперечується.

Системний аналіз норм свідчить, що службове розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 02.03.2022 р., мало бути проведене згідно Порядку № 337.

Разом із тим, комісія, створена Миколаївською обласною прокуратурою, дійшла висновку про те, що нещасний випадок, який стався з позивачем, не підпадає під жоден із підпунктів пункту 52 Порядку № 337. Такий висновок було зроблено виключно на підставі матеріалів кримінального провадження, зокрема протоколу допиту потерпілого, відповідно до якого комісія дійшла висновку, що травмування Позивача відбулося не під час виконання службових обов`язків прокурора, а під час чергування у складі добровільного об`єднання мешканців старостинського округу.

У зв`язку з цим розслідування нещасного випадку було проведено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22.03.2001 № 270 «Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру», а сам нещасний випадок без належного з`ясування всіх обставин події був кваліфікований як такий, що має невиробничий характер. Таким чином, неповнота проведеного розслідування, неналежне дослідження доказів та відсутність належного обґрунтування висновків комісії доказами, передбаченими Порядком № 337, виключили можливість надання об`єктивної правової кваліфікації нещасному випадку, що стався з ОСОБА_1 02.03.2022 року, як такому, що підпадає або не підпадає під перелік випадків, визначених пунктом 52 Порядку № 337, а відтак є підставою для визнання протиправним та скасування акту, складеного за результатами розслідування нещасного випадку. Вказує, що матеріали кримінального провадження не можуть бути належною та достатньою підставою для встановлення обставин нещасного випадку в межах спірних правовідносин, оскільки предмет та межі доказування у кримінальному провадженні і під час проведення розслідування нещасного випадку є різними.

Ухвалою суду від 16.04.2026 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.

В судових засіданнях приймали участь позивач, представник позивача та представник відповідача справа розглядадася в режимі відеоконференції, яке призначено ухвалою від 15.05.2026 року.

Дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив наступне.

Позивач зазначив про неналежне проведення службового розслідування нещасного випадку його поранення 02.03.2022 та безпідставність не складення за результатами розслідування акту за формою Н-1.призвело до порушення його конституційних прав і свобод, на підстві вказаного звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Вирішуючи зазначений спір, суд виходив з наступного.

За змістом ст. 1 Закону України від 14.10.1992 № 2694-ХІІ «Про охорону праці» охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно- технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров`я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Статтею 14 Закону України «Про охорону праці» визначено, що працівник зобов`язаний: дбати про особисту безпеку і здоров`я, а також про безпеку і здоров`я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди. Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про охорону праці» і ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» Кабінет Міністрів України постановою від 17.04.2019 № 337 затвердив Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві (далі - Порядок № 337).

Відповідно до п. 4 Порядку № 337 (далі в редакції чинній на 02.03.2022) потерпілий або працівник, який виявив нещасний випадок, гостре професійне захворювання (отруєння), чи інша особа - свідок нещасного випадку повинні вжити всіх можливих заходів, необхідних для надання допомоги потерпілому та негайно повідомити про нещасний випадок безпосередньому керівникові робіт, службі охорони праці підприємства (установи, організації) або іншій уповноваженій особі підприємства (установи, організації).

Пунктом 6 вказаного Порядку визначено, що заклад охорони здоров`я зобов`язаний невідкладно передати з використанням засобів зв`язку (факс, телефонограма, електронна пошта) та протягом доби на паперовому носії екстрене повідомлення про звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) на виробництві (у разі можливості з висновком про ступінь тяжкості травм) за формою згідно з додатком 1: підприємству (установі, організації), де працює потерпілий або на якому він виконував роботу; територіальному органові Держпраці за місцем настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння); робочому органові виконавчої дирекції Фонду соціального страхування за місцем настання нещасного випадку (далі - робочий орган Фонду).

Пунктом 10 Порядку № 337 встановлено, що спеціальному розслідуванню підлягають зокрема нещасні випадки, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого.

Розслідування нещасних випадків, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, може проводитися комісією підприємства (установи, організації) у разі надання територіальним органом Держпраці письмового доручення роботодавцю протягом наступного робочого дня після отримання повідомлення про нещасний випадок.

Відповідно до п. 52 вказаного Порядку, обставинами, за яких нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються пов`язаними з виробництвом, є: виконання потерпілим трудових (посадових) обов`язків згідно з внутрішнім трудовим розпорядком підприємства (установи, організації), у тому числі у відрядженні (згідно з внутрішнім трудовим розпорядком підприємства (установи, організації), на яке він відряджений); перебування потерпілого на робочому місці, на території підприємства (установи, організації) або в іншому місці під час виконання трудових (посадових) обов`язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття на підприємство (в установу, організацію) до відбуття з нього, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства (установи, організації), у тому числі в робочий і надурочний час; підготовка до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування працівника з цією метою по території підприємства (установи, організації) перед початком роботи та після її закінчення; виконання завдань за письмовим розпорядженням роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні, святкові та неробочі дні; виконання потерпілим дій в інтересах підприємства (установи, організації), де він працює, що не належать до його трудових (посадових) обов`язків; раптова смерть внаслідок гострої серцево-судинної недостатності, ішемічного інсульту, серцево-судинної недостатності або порушення мозкового кровообігу під час перебування на підземних роботах (видобування корисних копалин, будівництво (реконструкція, капітальний ремонт), технічне переоснащення шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних каналів, тунелів та інших підземних споруд, проведення геологорозвідувальних робіт під землею) або після підйому на поверхню з даною ознакою, що підтверджено медичним висновком; раптове погіршення стану здоров`я потерпілого, одержання травм або його смерть під час виконання трудових (посадових) обов`язків внаслідок впливу шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, що підтверджено медичним висновком, або у разі, коли потерпілий не пройшов обов`язкового медичного огляду відповідно до законодавства, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку; проїзд на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підприємству (установі, організації), або на іншому транспортному засобі, наданому роботодавцем відповідно до укладеного договору з іншим підприємством (установою, організацією); проїзд згідно з установленим завданням і маршрутом до місця чи з місця відрядження на транспортному засобі (громадському, власному чи службовому тощо, в тому числі наданому іншим підприємством (установою, організацією) на підставі письмової угоди з роботодавцем про надання послуг з перевезення), що підтверджується документально та відшкодовується роботодавцем; використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства (установи, організації) з дозволу або за письмовим дорученням роботодавця (безпосереднього керівника робіт); перебування потерпілого у транспортному засобі або на його стоянці, на території вахтового селища, в тому числі під час змінного відпочинку, якщо настання нещасного випадку пов`язане з виконанням потерпілим трудових (посадових) обов`язків або з впливом на нього шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу; прямування до об`єкта (між об`єктами) обслуговування за затвердженим маршрутом або до будь-якого об`єкта за дорученням роботодавця; перебування на території підприємства (установи, організації) або в іншому визначеному роботодавцем місці у зв`язку з проведенням виробничої наради, одержанням заробітної плати, проходженням обов`язкового медичного огляду, навчання тощо або проведенням з дозволу чи за ініціативою роботодавця професійних і кваліфікаційних конкурсів, спортивних заходів, передбачених колективним договором, за наявності відповідного рішення (наказу, розпорядження тощо) роботодавця; надання підприємством (установою, організацією) благодійної допомоги іншим підприємствам (установам, організаціям) за наявності відповідного рішення (наказу, розпорядження тощо) роботодавця; однократний вплив на працівника шкідливих чи небезпечних виробничих факторів, внаслідок яких у нього виникло гостре професійне захворювання (отруєння), за наявності висновку закладу охорони здоров`я; вплив небезпечних, шкідливих або інших виробничих факторів під час технологічної перерви або перерви для відпочинку чи харчування на території підприємства (установи, організації) згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку, що підтверджено висновком закладу охорони здоров`я або експертної комісії; заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень іншою особою або його вбивство під час виконання чи у зв`язку з виконанням трудових (посадових) обов`язків або дій в інтересах підприємства (установи, організації) незалежно від початку досудового розслідування, крім випадків з`ясування з іншою особою особистих стосунків невиробничого характеру, що встановлено комісією з розслідування та/або підтверджено висновком компетентних органів;погіршення стану здоров`я внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також їх дії (асфіксія, зупинка серця тощо), що підтверджено медичним висновком, якщо це пов`язано із застосуванням таких речовин у виробничому процесі чи порушенням вимог щодо їх зберігання та транспортування;ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій на виробничих об`єктах і транспортних засобах, що використовуються підприємством (установою, організацією);скоєння самогубства працівником плавскладу на суднах морського, річкового та рибопромислового флоту в разі перевищення обумовленого колективним договором строку перебування у рейсі або його смерті під час перебування у рейсі внаслідок впливу шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу; оголошення працівника померлим внаслідок зникнення під час виконання ним трудових (посадових) обов`язків (відповідно до ухваленого рішення суду);одержання травм під час використання транспортних засобів, устатковання, інструментів, матеріалів тощо, що належать і використовуються підприємством (установою, організацією), у разі їх несправності, що підтверджено відповідними висновками;одержання травм або смерть потерпілого під час виконання трудових (посадових) обов`язків у разі перебування його у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп`яніння, підтвердженого відповідним медичним висновком, за наявності технічних або організаційних причин настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) або у разі, коли потерпілий не був відсторонений від виконання робіт відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства (установи, організації) або колективного договору;виконання фізичною особою - підприємцем виду робіт, зазначеного в документах обов`язкової звітності, за обставин, зазначених у підпунктах 1 - 23 цього пункту;виконання робіт особами, які працюють на умовах цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, членами фермерського господарства за обставин, зазначених у підпунктах 1 - 23 цього пункту;виконання робіт особою, яка фактично допущена до роботи без оформлення трудового договору (контракту), у разі підтвердження факту перебування потерпілого у трудових відносинах з роботодавцем за обставин, зазначених у підпунктах 1 - 23 цього пункту.

Суд погоджується з доводами відповідача, що позивачем доказів настання жодного з наведених випадків під час звернення до обласної прокуратури не надано. Відповідно до вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2001 № 270, за наказом керівника обласної прокуратури від 16.12.2025 № 139 утворено комісію з розслідування факту нещасного випадку невиробничого характеру, який стався з працюючою особою.

При здійсненні зазначеного розслідування комісія, вивчивши матеріали кримінального провадження та інші розпорядчі документи що стосуються події, дійшла висновку, що під час настання нещасного випадку ОСОБА_1 не перебував на роботі, не виконував службові (посадові) обов`язки та не виконував доручень керівництва органів прокуратури. Тому комісією вирішено, що обставини отримання ОСОБА_1 тілесних ушкоджень не пов`язані з організацією праці, умовами її проходження або виконанням завдань і функцій органів прокуратури.

Суд погоджується, що дія воєнного стану не змінює правову оцінку обставин. Тобто, оскільки особа не виконувала службових обов`язків, у даному випадку відсутній причинно-наслідковий зв`язок між отриманням тілесних ушкоджень та роботою в органах прокуратури.

Враховуючи час, місце та обставини, за яких ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження, комісією правомірно складено акт про нещасний випадок невиробничого характеру, копія якого наявна в матеріалах справи.

Суд бере до уваги, пояснення відповідача, що останній при прийнятті рішення, керувався тим, що слідчим відділом СВ УСБУ в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022152040000011 від 02.03.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.438 КК України, за фактом умисного порушення законів та звичаїв війни невстановленими військовослужбовцями зс рф, внаслідок чого 02.03.2022 поблизу с. Єланця Вознесенського району Миколаївської області при здійсненні обстрілу з невстановленої зброї спричинено тілесні ушкодження прокурору Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_1 . У кримінальному провадженні допитано потерпілого ОСОБА_1 , проведено судово-медичну експертизу з метою встановлення ступеню тяжкості спричинених йому тілесних ушкоджень, допитано свідків, а також проведено інші слідчі та процесуальні дії з метою встановлення всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення.

Зокрема, згідно протоколу допиту потерпілого від 25.05.2022 щодо обставин спричинення йому тілесних ушкоджень, ОСОБА_1 зазначав, що після початку військових дій на території України перебував у селі Великосербулівка Вознесенського району, де з жителями села самоорганізувався у добровільний загін старостинської дружини, з установленням порядку та маршрутів чергування з метою виявлення пересування ворожої техніки на території району, в складі якого перебував з 27.02.2022 по 02.03.2022.

Перебуваючи в складі вказаного громадського об`єднання, 02.03.2022 приблизно о 8 годині ранку, після отримання інформації щодо просування ворожої техніки, він знаходився на пагорбі розташованому між селами Великосербулівка та Нововолодимирівка, та під час фотозйомки колони ворожої техніки отримав поранення.

Суд приходить до висновку про безпідставність посилання позивача, з приводу надання відповідачем вказівки про фіксацію кримінальних правопорушень та здійснення спостереження за пересуванням ворожих військ та посилання що це було підставою його перебування у селі Великосербулівка.

Позивач перебував за місцем проживання своєї родини та за власною ініціативою прийняв участь у діяльності громадського формування, в складі якого під час здійснення фотофіксації ворожої техніки отримав поранення.

За змістом положень ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює: підтримання публічного обвинувачення в суді; організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прокуратуру» на прокуратуру покладаються такі функції: підтримання державного обвинувачення в суді; представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України; нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян.Частиною 3 цієї статті встановлено, що на прокуратуру не можуть покладатися функції, не передбачені Конституцією України.

Твердження позивача, що до його основних службових обов`язків відноситься фіксація кримінальних правопорушень та здійснення спостереження за пересуванням ворожих військ із подальшим передаванням відповідної інформації військовим і керівництву прокуратури є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства.

Суд бере до уваги, що особливий режим проходження служби в органах прокуратури Миколаївської області з 24.02.2022 не запроваджувався, відповідні накази не видавались. Розпорядчі документи щодо фіксації працівниками органів прокуратури області, у тому числі ОСОБА_1 кримінальних правопорушень та здійснення спостереження за пересуванням ворожих військ за місцем безпосереднього проживання не видавались.

На підставі вказаного суд приходить до висновку, що оскаржуваний акт про нещасний випадок невиробничого характеру № 2 від 24.12.2025 складений за формою НТ є таким, що прийнятий у межах, спосіб та порядку, що визначенні чинним законодавством, а тому підстави для його скасування відсутні.

В задоволенні позову відмовити.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Миколаївської обласної прокуратури (вул. Спаська, 28 м. Миколаїв, 54006 код ЄДРПОУ 02910048) про визнання протиправним та скасування акту від 24.12.2025 №2, визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

2. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.В. Величко