Рішення № 137263612, 09.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 рокуСправа №160/7917/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліфом" про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліфом» на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по Списку № 1 за грудень 2025 року березень 2026 року 56 362,30 грн (п`ятдесят шість тисяч триста шістдесят дві грн. 30 коп.) на р/р НОМЕР_1 , відкритий у філії - Дніпропетровське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 305482, ЄДРПОУ 21910427.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Поліфом», яке зареєстроване в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, не виконує зобов`язання п. 6. Інструкції „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 № 64/8663.

Ухвалою від 02 квітня 2026 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив спрощене провадження в адміністративній справі. Повідомив сторін, що розгляд справи відбудеться без повідомлення (виклику) учасників справи у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

20.04.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що позивач обґрунтовує заявлені вимоги розрахунками від 02.10.2025 року № 13666/р, від 14.01.2026 року № 7152/01-16 та від 06.03.2026 року № 6475/р, спираючись на підзаконні нормативно-правові акти Пенсійного фонду України, які регулюють порядок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Водночас, довідки про пільговий стаж працівників, надані підприємством, підтверджують виконання робіт у шкідливих умовах виключно до 2004 року, тобто до набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Фактично, покладаючи на відповідача обов`язок відшкодувати витрати за періоди роботи до 2004 року, Позивач безпідставно встановлює додатковий фінансовий тягар (квазіподаток), що суперечить ст. 19 Конституції України. Зазначає, що позивач неправомірно включив до загальної суми позову, що заявлена за період з грудня 2025 року по березень 2026 року, нарахування щодо пенсіонера ОСОБА_1 (пенсія призначена з травня 2022 року). У серпні 2022 року позивач вже виставляв відповідачу додаткові нарахування щодо вказаної особи на суму 11 566,51 грн, проте у жовтні 2022 року за результатами внутрішнього аудиту Пенсійного фонду ці нарахування були визнані помилковими та скасовані (сторновані). Крім того, виплату пенсії було поновлено на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.11.2022 року у справі № 160/14594/22. Відтак, включення витрат по ОСОБА_1 до поточних розрахунків (за грудень 2025 березень 2026 року) є штучним та безпідставним перекладанням фінансового тягаря виплати пенсії на підприємство за відсутності сталого та правомірного зобов`язання відповідача. Також звертає увагу на те, що на момент подання цього відзиву в Третьому апеляційному адміністративному суді перебуває на розгляді аналогічна справа № 160/28651/25 між тими самими сторонами про стягнення аналогічних витрат за попередні періоди. Цей факт, на думку відповідача, підтверджує системну спірність правової позиції позивача та відсутність остаточної правової визначеності у вказаних правовідносинах. Заявлення нових вимог у цій справі до остаточного вирішення попереднього спору суперечить принципам розумності та добросовісності суб`єкта владних повноважень. Таким чином, позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права, суперечать принципам незворотності дії закону в часі та не підтверджені належними і допустимими доказами щодо достовірності заявленої суми боргу.

Згідно з ч. 1 ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд встановив наступне.

Відповідач зареєстрований в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, як платник збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

На адресу відповідача надіслані розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів а з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення та відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Зокрема, Головним управлінням до позовної заяви надані розрахунки за:

жовтень 2025 на суму 13 377,95;

січень 2026 року 13377,95;

березень 2026 року 16228,48.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази їх оскарження позивачем в судовому порядку.

Станом на час розгляду даної справи відповідачем такі витрати позивачу не відшкодовані, відповідних доказів позивачем до суду не надано.

Відтак, оскільки відповідачем не відшкодовано пенсійному органу фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, позивач звернувся до суду щодо стягнення коштів у розмірі 56362 грн 30 коп.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з таких підстав.

Особливості відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, врегульовані Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV, Законом України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року №400/97-ВР та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1.

Відповідно до положень статті 5 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці правовідносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.

Пунктом 2 розділу XV Закону №1058-IV передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частин 2 і 3 статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку:

- підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком;

- за рахунок коштів Державного бюджету України пенсії, призначені особам відповідно до пунктів "б"-"з статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (стосовно осіб, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пунктів 2-8 частини другої статті 114 цього Закону (стосовно осіб, які працювали у сільськогосподарських товаровиробників, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та частини третьої статті 114 цього Закону.

Абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №400/97-ВР) передбачено, що для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 частини першої статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 Закону №400/97-ВР, встановлюються ставки збору на обов`язкове державне пенсійне страхування в таких розмірах: 100 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону (абзац 3 пункт 1 статті 4 Закону №400/97-ВР).

Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (надалі - Інструкція).

Пунктом 6.1 Інструкції визначено, що для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року №2148-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування":

- особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

- особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до підпункту 6.4 пункту 6 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

За приписами пункту 6.7 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Отже, наведеними приписами визначено обов`язок підприємств відшкодовувати витрати на виплату та доставку пенсій особам, яким такі призначені на пільгових умовах.

При цьому, відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій здійснюється на підставі розрахунку сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком №1 та списком №2.

Згідно загального розрахунку боргу по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1 за період грудень 2025 року березень 2026 року складає 56362 грн 30 коп.

Зокрема, ця сума складається з розрахунку заборгованості: за грудень 2025 - 13377,95 грн (розрахунок не надсилався, оскільки сума витрат незмінна), січень 2026 - 13377,95 грн. (сума незмінна, проте, так як це початок поточного року, розрахунок надсилається підприємству до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих ) пенсій), лютий 2026 - 13377,95 грн. (розрахунок не надсилався, сума витрат незмінна), березень 2026 - 16 228,48 грн. (розрахунок надсилався. сума змінилась), всього =56 362,33 грн.

Враховуючи, що на час розгляду судом цієї справи заборгованість по сплаті невідшкодованих фактичних витратах на виплату і доставку пенсії, призначених на пільгових умовах, відповідачем не сплачена, суд дійшов висновку про обґрунтованість звернення позивача з позовом щодо її стягнення в судовому порядку.

Щодо доводів відповідача, які викладені у відзиві на позовну заяву, суд зазначає наступне.

Щодо посилань відповідача на обставини призначення пенсії ОСОБА_1 , суд зазначає, що такі доводи не є предметом розгляду у цій справі. Предметом даного спору є саме наявність у відповідача обов`язку з відшкодування фактичних витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пільгових пенсій за визначений період, а не вирішення питання про призначення пенсії, перевірку правильності її призначення чи повторне з`ясування стажу пенсіонера.

При цьому відповідач не спростував факту перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з підприємством та не надав належних доказів, які б свідчили про відсутність підстав для включення відповідних сум до розрахунку фактичних витрат.

Більш того, сам відповідач у відзиві зазначає, що виплату пенсії ОСОБА_1 було поновлено на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.11.2022 у справі №160/14594/22.

Також суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про те, що перебування на розгляді Третього апеляційного адміністративного суду аналогічної справи між тими самими сторонами щодо стягнення витрат за попередній період не позбавляє обов`язку відповідача з відшкодування відповідних витрат за спірний період у цій справі.

Наявність іншого судового спору щодо попередніх періодів сама по собі не припиняє та не скасовує поточний обов`язок підприємства щомісячно відшкодовувати Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій у разі направлення відповідних розрахунків та відсутності доказів їх скасування чи визнання протиправними.

Оскільки відповідачем не доведено факту оскарження або скасування розрахунків, на підставі яких заявлено позовні вимоги, а також не надано доказів погашення заборгованості, наведені у відзиві заперечення не спростовують правомірності заявлених позовних вимог та не є підставою для відмови у їх задоволенні.

Статтею 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відтак, позовна вимога щодо стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах в сумі 56362 грн 30 коп. грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зважає на положення частини 2 статті 139 КАС України, якими визначено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Відтак, з огляду на те, що, позивач у даній справі є суб`єктом владних повноважень та відсутні докази про понесення ним витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, тому з урахуванням приписів частини 2 статті 139 КАС України підстави для відшкодування судових витрат відсутні.

Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 257, 295 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліфом» на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по Списку № 1 за грудень 2025 року березень 2026 року 56 362,30 грн (п`ятдесят шість тисяч триста шістдесят дві грн. 30 коп.) на р/р НОМЕР_1 , відкритий у філії - Дніпропетровське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 305482, ЄДРПОУ 21910427.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 09.06.2026.

Суддя Н.Є. Калугіна