Рішення № 137262314, 03.06.2026, Костопільський районний суд Рівненської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 569/27377/25

03 червня 2026 року м. Костопіль

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючий суддя Цвіркун О. С.

з участю секретаря Янчук О. А.

позивача ОСОБА_1

представника позивача - адвоката Лук`янчук В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради про зміну способу стягнення аліментів та позбавлення батьківських прав

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 третя особа Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради про зміну способу стягнення аліментів та позбавлення батьківських прав, в якому просила суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно його дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_3 , змінити спосіб стягнення аліментів і стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_3 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позову вказує, що перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який рішенням суду від 25.11.2013 було розірвано. Зазначає, що за час перебування у шлюбі в них народилося двоє дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Після розірвання шлюбу у 2013 році, відповідач самоусунувся від виконання батьківських обов`язків, жодного разу не вияви бажання піклуватися про дітей, турбуватися про їх стан здоров`я, не проявляв жодної зацікавленості щодо дітей. Зазначила, що повністю займається вихованням, піклуванням та забезпеченням дітей, відповідач жодної участі у їхньому життя з 2013 року не приймає. Також зазначила що відповідач має заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 127346,25 грн., останній раз сплачував аліменти у серпні 2024 року. Окрім того, зазначила, що з урахуванням рівності прав, та обов`язків батьків щодо дітей, інфляції та зміни рівня життя вважає за необхідне змінити спосіб стягнення аліментів.

Позивачка та її представник в судовому засіданні підтримали позовну заяву з підстав викладених в ній та просили суд її задовільнити. Надали згоду на прийняття заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, у встановленому законом порядку, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи за його відсутності, поданий висновок підтримує.

Враховуючи думку позивача, який не заперечував проти ухвалення заочного рішення та дослідивши докази належного повідомлення відповідача про дату та час розгляду справи, суд дотримуючись вимог ст.280 ЦПК України дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача та ухвалення заочного рішення по справі.

Суд, заслухавши пояснення сторін, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи приходить до таких висновків.

За положеннями ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За положеннями ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (п.1 ч.2 ст.16 цього Кодексу).

За положеннями ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Судом встановлено, що між позивачкою та відповідачем 04.12.2009 року було зареєстровано шлюб у у Великомидській сільській раді Костопільського району Рівненської області, актовий запис №5, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.13).

Встановлено, що від подружнього життя у сторін народилося двоє дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження (а.с.16, 19).

З рішення Костопільського районного суду Рівненської області №564/2789/13-ц від 25.11.2013, судом встановлено, що шлюб між сторонами було розірвано, та стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти на утримання спільних дітей в розмірі по 600 грн. щомісячно на кожну дитину та залишено неповнолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на виховання матері позивачки по справі (а.с.9-11).

Судом встановлено, що спільні діти сторін ОСОБА_4 та ОСОБА_5 фактично проживають за адресою АДРЕСА_1 разом з матір`ю позивачкою по справі, її цивільним чоловіком та його матір`ю, що підтверджується довідкою №15 від 12.08.2025 (а.с.21).

З характеристик наявних в матеріалах справи, судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 приймає активну участь в навчанні та вихованні дітей, відповідач батько дітей ОСОБА_2 , у вихованні та навчанні дітей участі не приймає, на зв`язок з класними керівниками не виходив.

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, відповідач станом на жовтень 2025 року має заборгованість в сумі 127346,25 грн., останній раз сплатив 20000 грн. у серпі 2024 року (а.с.28-29).

З висновку органу опіки та піклування про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, судом встановлено, що батько дітей відповідач по справі самоусунувся від виховання дітей, з 2013 року жодної участі у їхньому житті не приймає. Вихованням, навчанням, опікою займається позивачка та її цивільний чоловік ОСОБА_8 .

Окрім того з вказаного висновку встановлено, що позивачка спільно з своїм цивільним чоловіком, повністю забезпечують матеріальні та моральні потреби дітей. Для дітей створені належні умови для здорового та гармонійного розвитку, облаштовані окремі кімнати. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 забезпечені усім необхідним (одяг, взуття, харчові продукти, шкільні приладдя тощо). Діти перебувають на повному утриманні позивачки та її цивільного чоловіка, оточені любов`ю та турботою. Під час бесіди з дітьми, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 повідомили, що не заперечують щодо позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав. ОСОБА_9 зазначив, що з батьком не спілкується, в останнє говорив, коли тато телефонував привітати з днем народження, але це було досить давно, а ОСОБА_10 взагалі його не пам`ятає. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 надали до служби у справах дітей пояснення, в яких висловили свою згоду на позбавлення ОСОБА_2 стосовно них батьківських прав.

Також у висновку зазначено, що фактичне місце проживання батька дітей - російська федерація, місто Магадан, та останній не заперечує щодо позбавлення його батьківських прав стосовно неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , та ОСОБА_3 , і звернувся з проханням розглядати питання на комісії з питань захисту прав дитини без його участі, в якому зазначив, що з 2013 року проживає окремо від дітей та участі у їх вихованні та утриманні не приймає. Також додав, що на жаль зв`язок між ним та дітьми втрачено, та те, що діти не мають бажання з ним спілкуватися.

Враховуючи вищенаведене, орган опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради вважає за доцільне позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав стосовно неповнолітніх дітей ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .

Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

У відповідності з ч. 2 ст. 157 Сімейного кодексу України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

У рішенні у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дітей та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54).

Судом встановлено, що протягом тривалого часу, починаючи з 2013 року, відповідач не піклується про фізичний і духовний розвиток свої дітей, не виявляє ніякого інтересу до фізичного і духовного розвитку дітей, їх навчання, підготовки до самостійного життя, що є умисним ухиленням від виконання ним батьківських обов`язків.

В п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно зі ст. 166 СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позов в частині позбавлення батьківських прав підлягає до задоволення, оскільки відповідач самоусунувся від виконання батьківських обов`язків, та більше 10 років їх не виконує.

Відповідно до ч.3 ст.166 СК України, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до вимог ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 2 ст.182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Відповідно до ч. 3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Статтями 183, 184 СК України встановлено, що за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно зі статтею 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Таким чином, законодавець чітко визначив: по-перше, що аліменти стягуються або у частці, або у твердій грошовій сумі; по-друге правом вибору виду аліментів (частка чи грошова сума) наділений той з батьків, з ким проживає дитина.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту її інтересів, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Частиною 1 ст. 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З правового аналізу вищезазначених норм вбачається, що Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження. Стаття 192 СК України вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Проте, право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст. 182 та ст.184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

Змінюючи спосіб стягнення аліментів з платника суд має визначити їх розмір за правилами, встановленими ст. 182 СК України, тобто з урахуванням стану здоров`я та матеріального становища дитини, стану здоров`я та матеріального становища платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей і інших утриманців, наявності рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведених стягувачем аліментів витрат платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інших обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Зазначена правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 05.02.2014 у справі № 6-143цс14.

Так, діюче законодавство надає позивачці право обирати спосіб стягнення аліментів на утримання дітей, а при необхідності змінювати його. Позивачка скористалася своїм правом, визначивши способом стягнення аліментів їх присудження у частці від доходу батька. Крім того, закон не встановлює обов`язку доведення мотивів, на підставі яких позивач бажає скористатися такою можливістю.

Так, згідно приписів Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 3512 грн.

Вирішуючи питання, щодо зміни способу стягнення аліментів та їх розміру, суд враховує позицію позивачки, відповідача та те, що відповідач є фізично здоровий, на утриманні інших осіб не має, доказів протилежного суду надано не було.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач спроможний і зможе забезпечити виплату аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Стягнення аліментів в даному розмірі суд вважає розумним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей у даному віці.

Окрім того, цей розмір аліментів на думку суду, не поставить платника аліментів у скрутне матеріальне становище і відповідатиме загальним засадам сімейних відносин - справедливості, розумності, моральності.

Відповідно до приписів п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3«Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у випадку зміни розміру аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Оскільки позивачку звільнено від сплати судового збору на підставі ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», тому відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути судовий збір на користь держави.

Керуючись ст. ст. 150, 155, 164, 165, 166 Сімейного кодексу України, ст. ст. 76, 81, 89, 141, 206, 263, 264, 265, 280-282, 289 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради про зміну способу стягнення аліментів та позбавлення батьківських прав задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) батьківських прав відносно його дітей ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 актовий запис про народження №9, зроблений 20.05.2010 року Великомидською сільською радою Костопільського району Рівненської області серії НОМЕР_3 видане 20.05.2010 року) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис про народження №9, зроблений 03.08.2012 року Виконавчим комітетом Великомидської сільської ради Костопільського району Рівненської області серії НОМЕР_4 видане 03.08.2012 року).

Змінити спосіб стягнення аліментів з твердої грошової суми на частку від доходу, які стягуються згідно рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 25.11.2013 року у справі №564/2789/13-ц, і стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн. 20 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) грн. 20 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте Костопільським районний судом за письмовою заявою відповідача, шляхом подачі заяви про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущенного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради, м.Рівне, вул.Шевченка 45, код ЄДРПОУ 25675397.

Повне судове рішення складено 09.06.2026.

СуддяО. С. Цвіркун