Рішення № 137260946, 09.06.2026, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/1420/26

2/154/1123/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

09 червня 2026 року Володимирський міський суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Лутая А.М.,

за участю секретаря судового засідання - Бойко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ

У квітні 2026 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» звернулося до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 15.07.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у кредит №71619699, за умовами якого відповідачка ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 3500,00 грн строком на 30 днів (з 15.07.2025 по 13.08.2025), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,500 %, які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 15,00 % від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 525,00 грн).

12.09.2025 року між позикодавцем та позичальником за ініціативою останнього укладено Додаткову угоду №15553033 до Договору позики №71619699, за умовами якої сторони домовились предметом якої є пролонгація строку кредитування на 30 днів (в результаті чого строк кредитування складає - 60 днів тобто до 12.09.2025) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 0,5 % на 1 %.

Зазначає, що згідно умов кредитного договору, первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував відповідачці грошові кошти в розмірі 3500,00 грн, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідачки № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА».

Проте, відповідачка ОСОБА_1 порушила обумовлені в договорі строки повернення кредиту, у зв`язку з чим в останньої виникла заборгованість за вказаним договором в розмірі 12 075,00 грн, зокрема: 3500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1050,00 грн - сума заборгованості за процентами; 525,00 грн - сума заборгованості за комісією; 7 000,00 грн - сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Крім того, 11.08.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у кредит №6553733, за умовами якого відповідачка ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 7000,00 грн. строком на 360 днів (з 11.08.2025 по 05.08.2026), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,95 %, які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17,25 % від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 1207,50 грн).

Вказує, що згідно умов кредитного договору, первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував відповідачці грошові кошти в розмірі 7000,00 грн, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідачки № НОМЕР_2 , за посередництвом платіжної установи ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА».

Проте, відповідачка ОСОБА_1 порушила обумовлені в договорі строки повернення кредиту, у зв`язку з чим в останньої виникла заборгованість за вказаним договором в розмірі 28 259,00 грн, зокрема: 7000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6051,50 грн - сума заборгованості за процентами; 1207,50 грн - сума заборгованості за комісією; 14000,00 грн - сума заборгованості за пенею/неустойкою.

В подальшому, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» уклали Договір факторингу № 16/09/25 від 16.09.2025 за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за вказаними вище кредитними договорами.

Відповідно до Реєстру прав вимог №23/12/25-02 від 23.12.2025 - кредитодавець/клієнт відступив фактору/позивачу право вимоги до відповідачки за кредитним договором № 71619699 від 15.07.2025 в сумі 12 075,00 грн, з яких: 3500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1050,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 525,00 грн - сума заборгованості за комісією, 7000,00 грн - сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Відповідно до Реєстру прав вимог №23/12/25-01 від 23.12.2025 - кредитодавець/клієнт відступив фактору/позивачу право вимоги до відповідачки за кредитним договором № 6553733 від 11.08.2025 в сумі 28 259,00 грн, з яких: 7000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 6051,50 грн - сума заборгованості за відсотками, 1207,50 грн - сума заборгованості за комісією, 14 000,00 грн - сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Посилаючись на викладені обставини позивач просить суд стягнути з відповідачки на користь ТОВ «Деал Фінанс Груп» заборгованість за кредитним договором № 71619699 від 15.07.2025 у сумі 12 075,00 грн, за кредитним договором №6553733 від 11.08.2025 в сумі 28 259,00 грн, а також понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500,00 грн.

Ухвалою суду від 13.04.2026 на підставі вказаної позовної заяви відкрито провадження у справі та справу призначено до судового розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, одночасно у позовній заяві заявив клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідачка в судове засідання повторно не з`явилася за невідомими суду причинами, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином судовими повістками. Заяв та клопотань від неї не надходило, про причини неявки не повідомила.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Як визначено у частині першій статті 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки відповідачка не з`явилася в судове засідання, відзиву на позов не подала та враховуючи, що представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи те, що учасники справи у судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з ч.2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалося.

Суд, оцінивши наявні у справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов таких висновків.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч.1 ст.2 ЦПК України).

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що 15.07.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у кредит №71619699, за умовами якого відповідачка ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 3500,00 грн. строком на 30 днів (з 15.07.2025 по 13.08.2025), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,500 %, які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 15,00 % від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 525,00 грн).

Згідно умов договору у разі порушення позичальником строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4,00% пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування.

Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор '18150, що був надісланий на вказану відповідачем/позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

12.09.2025 між позикодавцем та позичальником за ініціативою останнього укладено Додаткову угоду №15553033 до Договору кредиту №71619699, за умовами якої сторони домовились предметом якої є пролонгація строку кредитування на 30 днів (в результаті чого строк кредитування складає - 60 днів тобто до 12.09.2025) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 0,5 % на 1 %.

Додатковий договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису '78748, що був надісланий на вказану відповідачем/позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Кредитодавець ідентифікував відповідачку за посередництвом системи BankID НБУ - отримавши від «privatbank» за згодою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) персональні данні останньої в тому числі електронну адресу, на яку в подальшому направлялись одноразові ідентифікатори та встановив, що остання використала/наклала наступні електронні підписи одноразові ідентифікатори (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) для підписання документів, а саме підпис '18150 - 15.07.2025 13:22:28, '78748 - 13.08.2025 09:57:08, що підтверджується довідкою про ідентифікацію.

Крім того, 11.08.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у кредит №6553733, за умовами якого відповідачка ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 7000,00 грн строком на 360 днів (з 11.08.2025 по 05.08.2026), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,95 %, які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17,25 % від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 1207,50 грн).

Згідно умов договору у разі порушення позичальником строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 350 грн за кожен день понадстрокового користування.

Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор '050454, що був надісланий на вказану відповідачем/позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Кредитодавець ідентифікував відповідачку за посередництвом системи BankID НБУ - отримавши від «privatbank» за згодою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) персональні данні останньої в тому числі електронну адресу, на яку в подальшому направлялись одноразові ідентифікатори та встановив, що остання використала/наклала наступні електронні підписи одноразові ідентифікатори (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) для підписання документів, а саме підпис '050454 - 11.08.2025 17:54:55, що підтверджується довідкою про ідентифікацію.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір був укладений сторонами в електронній формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Суд також звертає увагу, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зазначено, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Договори про надання кредиту № 71619699 від 15.07.2025 та №6553733 від 11.08.2025 підписані відповідачкою електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора.

Отже, відповідачка здійснила дії, спрямовані на укладення кредитних договорів, які є предметом позову. Факт підписання кредитних договорів відповідачкою не спростований.

У встановленому законом порядку вказані договори недійсними не визнавалися і є чинними.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, та у встановлений законом або договором строк (ст. ст. 526, 530 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених зобов`язанням.

Кредитодавець ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» на виконання умов кредитного договору №71619699 від 15.07.2025, виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачці у власність грошові кошти в розмірі 3500,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідачки № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА», що підтверджується електронною платіжною інструкцією № bca48e70-1fbe-4737-8f8b-cd24a16947ca від 15.07.2025.

Згідно довідки № КД-000022746 від 06.01.2026 ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА», підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код ЄДРПОУ 39861924), відповідно до умов договору про переказ коштів №ПВ30-09-20 /1. від 30.09.2020, укладеного між Компанією ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції, зокрема 15.07.2025, сума 3500,00 грн за номером платіжної картки № НОМЕР_1 , номер платежу bca48e70-1fbe-4737-8f8b-cd24a16947ca.

Крім того судом встановлено, що кредитодавець ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» на виконання умов кредитного договору №6553733 від 11.08.2025, виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачці у власність грошові кошти в розмірі 7000,00 грн шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідачки № НОМЕР_2 , за посередництвом платіжної установи ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА», що підтверджується електронною платіжною інструкцією № 11a38cc6-aa31-4c7f-a5f7-268ac25cd824 від 11.08.2025.

Згідно довідки № КД-000020596 від 31.12.2025 ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА», підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код ЄДРПОУ 39861924), відповідно до умов договору про переказ коштів №ПВ30-09-20 /1. від 30.09.2020 р., укладеного між Компанією ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції, зокрема 11.08.2025, сума 7000,00 грн. за номером платіжної картки № НОМЕР_2 , номер платежу 11a38cc6-aa31-4c7f-a5f7-268ac25cd824.

Згідно витребуваної судом інформації, судом встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» емітовані карти № НОМЕР_4 та № НОМЕР_5 .

Згідно виписки по картці № НОМЕР_4 за період з 15.07.2025 по 18.07.2025 ОСОБА_1 15.07.2025 зараховані грошові кошти на карту в розмірі 3500,00 грн.

Згідно виписки по картці № НОМЕР_5 за період з 11.08.2025 по 14.08.2025 ОСОБА_1 11.08.2025 зараховані грошові кошти на карту в розмірі 7000,00 грн.

Відповідачка не спростувала вказані факти перерахування коштів належними та допустимими доказами.

Водночас, судом встановлено, що відповідачка не виконує свої зобов`язання за кредитними договорами, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.

Наданими позивачем розрахунками заборгованості стверджується про те, що у відповідачки ОСОБА_1 мається заборгованість:

- за договором про надання кредиту № 71619699 від 15.07.2025 в розмірі 12 075,00 грн, з яких: 3500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1050,00 грн. - сума заборгованості за процентами; 525,00 грн. - сума заборгованості за комісією; 7 000,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою;

- за договором про надання кредиту № 6553733 від 11.08.2025 в розмірі 28 259,00 грн, з яких: 7000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 6051,50 грн - сума заборгованості за відсотками, 1207,50 грн - сума заборгованості за комісією, 14 000,00 грн - сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Доказів, які б спростовували правильність наданих позивачем розрахунків заборгованості за кредитними договорами, відповідачкою суду не надано, контррозрахунки заборгованості відповідачкою - не приведені.

Також встановлено, що кредитодавець/первісний кредитор ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» уклали Договір факторингу № 16/09/25 від 16.09.2025 за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за вказаними вище кредитними договорами.

Відповідно до Реєстру прав вимог №23/12/25-02 від 23.12.2025 - кредитодавець/клієнт відступив фактору/позивачу право вимоги до відповідачки за кредитним договором № 71619699 від 15.07.2025 в сумі 12 075,00 грн, з яких: 3500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1050,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 525,00 грн - сума заборгованості за комісією, 7000,00 грн - сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Відповідно до Реєстру прав вимог №23/12/25-01 від 23.12.2025 - кредитодавець/клієнт відступив фактору/позивачу право вимоги до відповідачки за кредитним договором № 6553733 від 11.08.2025 в сумі 28 259,00 грн, з яких: 7000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 6051,50 грн - сума заборгованості за відсотками, 1207,50 грн - сума заборгованості за комісією, 14 000,00 грн - сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора в зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст. 516 ЦК).

Частиною 1 ст. 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч.1 ст. 1078 ЦК, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Оскільки на підставі вказаного договору відбулась заміна первісного кредитора на ТОВ «Деал Фінанс Груп», тому останній вправі заявляти вимоги до відповідачки про повернення кредитної заборгованості за кредитними договорами.

Відповідачка у справі не мала жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісного кредитора, і таке виконання було б належним в розумінні вимог ст. 516 ЦК України.

Натомість, всупереч умовам кредитних договорів, відповідачка не виконала свого зобов`язання. Після відступлення позивачу прав грошової вимоги до відповідачки, остання не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ані на рахунки ТОВ «Деал Фінанс Груп», ані на рахунки попереднього кредитора - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів».

На підставі викладеного вище, виходячи з того, що відповідачкою не надано суду доказів на підтвердження тих обставин, що нею належним чином виконувалися умови вказаного вище кредитного договору, з огляду на встановлені фактичні обставини справи, які свідчать про наявність порушення відповідачкою прав позивача за вказаними вище кредитними договорами, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідачки на користь ТОВ «Деал Фінанс Груп» заборгованості:

- за договором про надання кредиту № 71619699 від 15.07.2025 - в розмірі 5075,00 грн, з яких: 3500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1050,00 грн. - сума заборгованості за процентами; 525,00 грн. - сума заборгованості за комісією;

- за договором про надання кредиту № 6553733 від 11.08.2025 - в розмірі 14 259,00 грн, з яких: 7000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6051,50 грн - сума заборгованості за відсотками; 1207,50 грн - сума заборгованості за комісією.

Щодо стягнення з відповідачки неустойки суд зазначає таке.

Стаття 549 ЦК України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з частиною першою статті 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.10.2019 у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18)).

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповіднимзаконом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, дія якого триває до теперішнього часу.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15.03.2022, яким розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 18 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Також Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15.03.2022розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 6-1 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем».

Суд бере до уваги, що пункт 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», який містив прямий мораторій на стягнення неустойки за споживчими кредитами, був виключений Законом України № 3498-IX від 22.11.2023 року.

Проте, виключення норми із спеціального закону не створює колізії норм і не означає, що не підлягає застосуванню чинна норма ЦК України, яка регулює аналогічні правовідносини. Оскільки такий мораторій передбачений діючими нормами ЦК України, його чинність триває.

Тлумачення пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На час розгляду справи положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України є чинними і обов`язковими.

Разом з тим, частина друга статті 4 ЦК України закріплює пріоритет норм ЦК України над нормами інших законів. До того ж такий спосіб вирішення колізії норм ЦК України з нормами інших законів - з констатацією пріоритету норм цього Кодексу над нормами інших законів підтримувався як Конституційним Судом України (рішення від 13.03.2012 у справі № 5-рп/2012), так і Верховним Судом України (постанови від 30.10.2013 у справі № 6-59цс13, від 16.12.2015 у справі № 6-2023цс15). Вказане узгоджується і з правовою позицією, висловленою у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18.01.2022 у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29.06.2022 у справі №477/874/19 (пункт 69)).

Судом встановлено, що Договір № 71619699 укладено 15.07.2025 а Договір № 6553733 - 11.08.2025, відповідно і неустойка за порушення грошових зобов`язань за договорами нарахована після 24 лютого 2022 року. Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки ОСОБА_1 неустойки в розмірі 7000,00 грн за договором № 71619699, а також в частині стягнення з відповідачки ОСОБА_1 неустойки в розмірі 14 000,00 грн за договором № 6553733, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд вважає необхідним, відповідно до статті 141 ЦПК України, стягнути з відповідачки понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору та на професійну правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 81, 89, 133, 141, 263-268, 274, 280, 282, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» заборгованість за Договором про надання кредиту № 71619699 від 15.07.2025 в розмірі 5075,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» заборгованість за Договором про надання кредиту № 6553733 від 11.08.2025 в розмірі 14 259,00 гривень.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1276,09 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2156,85 гривень.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію судового рішення протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі надіслати учасникам справи.

Повне рішення суду складено 09.06.2026.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп», код ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження юридичної особи: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя А.М.Лутай