Постанова № 137260328, 09.06.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/5828/26

Провадження № 3/643/1343/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2026

09 червня 2026 року місто Харків

Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Сугачова О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, який надійшов від Управління Служби безпеки України в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 2122 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

У провадженні Салтівського районного суду міста Харкова перебуває адміністративний матеріал (протокол № 11 від 17.03.2026) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 2122 КУпАП.

Відповідно до протоколу, 16.03.2026 до Управління СБ України в Харківській області з військової частини НОМЕР_1 надійшли матеріали щодо скасування допуску до державної таємниці ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (вх. № 26/2137дск та № 26/21376дск), у зв`язку з відсутністю у таких громадянин подальшої потреби в діяльності, пов`язаної з державною таємницею. Зазначені матеріали щодо скасування допуску до державної таємниці надійшли з порушенням вимог щодо забезпечення охорони державної таємниці під час переоформлення допуску до державної таємниці - в частині додержання строків, визначених Порядком організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 939 від 18.12.2013 (далі - Порядок № 939). Відповідно до абз. 2 п. 77 Порядку № 939, за відсутності у громадянина подальшої потреби в діяльності, пов`язаної з державною таємницею, до органу СБУ, за місцем провадження громадянином такої діяльності, протягом п`яти робочих днів після закінчення шести місяців з дня припинення доступу до секретної інформації РСО надсилаються документи, передбачені п. 80 цього Порядку, для скасування такого допуску до державної таємниці. Доступ до державної таємниці (секретної інформації) ОСОБА_2 припинений наказом військової частини НОМЕР_1 № 30 від 29.01.2025, а ОСОБА_3 наказом № 51 від 08.06.2025. Так, в порушення вимог абз. 2 п. 77 Порядку № 939, після закінчення шести місяців з дня припинення доступу до секретної інформації ОСОБА_2 (29.05.2025) та ОСОБА_3 (08.12.2025) протягом п`яти робочих днів (з 30.06.2025 по 04.07.2025 щодо ОСОБА_2 та з 09.12.2025 по 13.12.2025 щодо ОСОБА_3 ) до Управління СБ України в Харківській області не направлені документи, передбачені п. 80 Порядку № 939, для скасування допуску до державної таємниці зазначеним громадянам. 17.03.2026, в ході вивчення матеріалів встановлено, що зазначені порушення норм діючого законодавства щодо забезпечення охорони державної таємниці під час скасування допуску до державної таємниці допущені з боку командира військової частини НОМЕР_1 підполковника медичної служби ОСОБА_1 . Так, ОСОБА_1 , 11.03.2026, перебуваючи на території військової частини НОМЕР_1 , розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , підготовив із порушенням строків, визначених в абз. 2 п. 77 Порядку № 939, супровідні листи (вих. № 1182/387 дск та № 1182/388) щодо направлення до Управління СБ України облікових карток (за формою згідно додатка 6 до Порядку № 939) № І -1 від 06.11.2023, № Л-1 від 27.10.2020 та № Л-2 від 06.12.2023 для скасування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 допуску до державної таємниці. Відповідно до вимог ст. 21 Закону України «Про державну таємницю, одним з основних завдань РСО є здійснення контролю за станом режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях. У порушення вищезазначених вимог норм діючого законодавства, командиром військової частини НОМЕР_1 підполковником медичної служби ОСОБА_1 в період з 30.06.2025 по 04.07.2025 не направлено та не організовано направлення на адресу Управління СБ України в Харківській області документи, передбачені п. 80 Порядку № 939, для скасування допуску до державної таємниці ОСОБА_2 та з 09.12.2025 по 13.12.2025 ОСОБА_3 . Таким чином, в діях Дя ОСОБА_4 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 2122 КУпАП, а саме: невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці, незабезпечення контролю за охороною державної таємниці.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, звернувся із заявою, в якій просив розгляд справи проводити за його відсутності, вину у вчиненому адміністративному правопорушенні визнав.

Враховуючи, що положення КУпАП не містять вимоги щодо обов`язкової участі в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за п. 6 ч. 1 ст. 2122 КУпАП, суд дійшов висновку про можливість розгляду цієї справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов до такого.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. (ст. 1 КУпАП).

Відповідно до ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням, (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, вихованням громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що 17.03.2026 Управлінням СБ України в Харківській області відносно ОСОБА_1 складено адміністративний протокол № 11 за п. 6 ч. 1 ст. 2122 КУпАП.

Положеннями ч. 1 ст. 256 КУпАП визначено, що протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, складається за встановленою формою і повинен містити дані про місце, час вчинення, суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Зі змісту протоколу № 11 від 17.03.2026 вбачається таке.

16.03.2026 до Управління СБ України в Харківській області з військової частини НОМЕР_1 надійшли матеріали щодо скасування допуску до державної таємниці ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (вх. № 26/2137дск та № 26/21376дск), у зв`язку з відсутністю у таких громадянин подальшої потреби в діяльності, пов`язаної з державною таємницею.

Зазначені матеріали щодо скасування допуску до державної таємниці надійшли з порушенням вимог щодо забезпечення охорони державної таємниці під час переоформлення допуску до державної таємниці - в частині додержання строків, визначених Порядком організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 939 від 18.12.2013 (далі - Порядок № 939).

Відповідно до абз. 2 п. 77 Порядку № 939, за відсутності у громадянина подальшої потреби в діяльності, пов`язаної з державною таємницею, до органу СБУ, за місцем провадження громадянином такої діяльності, протягом п`яти робочих днів після закінчення шести місяців з дня припинення доступу до секретної інформації РСО надсилаються документи, передбачені п. 80 цього Порядку, для скасування такого допуску до державної таємниці.

Доступ до державної таємниці (секретної інформації) ОСОБА_2 припинений наказом військової частини НОМЕР_1 № 30 від 29.01.2025, а ОСОБА_3 наказом № 51 від 08.06.2025.

Так, в порушення вимог абз. 2 п. 77 Порядку № 939, після закінчення шести місяців з дня припинення доступу до секретної інформації ОСОБА_2 (29.05.2025) та ОСОБА_3 (08.12.2025) протягом п`яти робочих днів (з 30.06.2025 по 04.07.2025 щодо ОСОБА_2 та з 09.12.2025 по 13.12.2025 щодо ОСОБА_3 ) до Управління СБ України в Харківській області не направлені документи, передбачені п. 80 Порядку № 939, для скасування допуску до державної таємниці зазначеним громадянам.

17.03.2026, в ході вивчення матеріалів встановлено, що зазначені порушення норм діючого законодавства щодо забезпечення охорони державної таємниці під час скасування допуску до державної таємниці допущені з боку командира військової частини НОМЕР_1 підполковника медичної служби ОСОБА_1 .

Так, ОСОБА_1 , 11.03.2026, перебуваючи на території військової частини НОМЕР_1 , розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , підготовив із порушенням строків, визначених в абз. 2 п. 77 Порядку № 939, супровідні листи (вих. № 1182/387 дск та № 1182/388) щодо направлення до Управління СБ України облікових карток (за формою згідно додатка 6 до Порядку № 939) № І -1 від 06.11.2023, № Л-1 від 27.10.2020 та № Л-2 від 06.12.2023 для скасування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 допуску до державної таємниці.

Відповідно до вимог ст. 21 Закону України «Про державну таємницю, одним з основних завдань РСО є здійснення контролю за станом режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях.

У порушення вищезазначених вимог норм діючого законодавства, командиром військової частини НОМЕР_1 підполковником медичної служби ОСОБА_1 в період з 30.06.2025 по 04.07.2025 не направлено та не організовано направлення на адресу Управління СБ України в Харківській області документи, передбачені п. 80 Порядку № 939, для скасування допуску до державної таємниці ОСОБА_2 та з 09.12.2025 по 13.12.2025 ОСОБА_3 .

Такі дії ОСОБА_1 співробітниками Управління СБ України в Харківській області кваліфіковані за п. 6 ч. 1 ст. 2122 КУпАП, тобто невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці, незабезпечення контролю за охороною державної таємниці.

Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складений уповноваженими особами, з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП.

Закон України «Про державну таємницю» № 3855-XII від 21.01.1994 (далі: Закон № 3855-XII) регулює суспільні відносини, пов`язані з віднесенням інформації до державної таємниці, засекречуванням, розсекречуванням її матеріальних носіїв та охороною державної таємниці з метою захисту національної безпеки України.

Відповідно до п. є) ч. 8 ст. 21 Закону № 3855-XII одним із основних завдань РСО є здійснення контролю за станом режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях та на підпорядкованих їм об`єктах.

Згідно зі ст. 1 Закону № 3855-XII державна таємниця (далі також - секретна інформація) - це вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою; охорона державної таємниці - це комплекс організаційно-правових, інженерно-технічних, криптографічних та оперативно-розшукових заходів, спрямованих на запобігання розголошенню секретної інформації та втратам її матеріальних носіїв.

За змістом ст. 39 Закону № 3855-XII посадові особи та громадяни, винні у невжитті заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпеченні контролю за охороною державної таємниці несуть дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Так, відповідно до абз. 2 п. 77 Порядку № 939, за відсутності у громадянина подальшої потреби в діяльності, пов`язаної з державною таємницею, до органу СБУ, за місцем провадження громадянином такої діяльності, протягом п`яти робочих днів після закінчення шести місяців з дня припинення доступу до секретної інформації РСО надсилаються документи, передбачені п. 80 цього Порядку, для скасування такого допуску до державної таємниці.

Крім того, згідно із абз. 3 п. 77 Порядку № 939, контроль та відповідальність за надсиланням до органу СБУ документів, необхідних для скасування громадянину допуску до державної таємниці, у визначені цим Порядком строки покладається на керівника РСО підприємства, установи, організації.

Відповідальність за порушення законодавства про державну таємницю, а саме - невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці передбачена п. 6 ч. 1 ст. 2122 КУпАП.

Об`єктом правопорушення за ст. 2122 КУпАП є суспільні відносини у сфері охорони державної таємниці.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні законодавства України про державну таємницю, а саме, у вчиненні діянь, зазначених у пунктах 1-9 ч. 1 цієї статті. Склад правопорушення формальний.

Суб`єкт адміністративного проступку спеціальний, громадяни і посадові особи, які мають доступ до державної таємниці; особливий, громадяни і посадові особи, які мають доступ до державної таємниці і які вже піддавалися адміністративному стягненню за аналогічне правопорушення.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Відповідно до ст. 14 КУпАП, посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.

Відповідно до ч. 12 ст. 6 Закону України «Про військову військовий обовязок і військову службу», військові посадові особи - це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов`язків згідно із законодавством.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 2122 КУпАП підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення № 11 від 17.03.2026; копією повідомлень від 11.03.2026; копією повідомлення від 23.11.2024; довідкою № 1 від 11.03.2026; копією зобов`язання від 06.11.2025; посадовою інструкцією начальника регіонального санітарно-епідеміологічного управління головного державного санітарного лікаря (регіону); копією посвідчення; заявою ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 не заперечував своєї вини у вчиненні зазначеного вище правопорушення, про що надав письмову заяву. Дії осіб, які склали відносно нього адміністративний протокол, не оскаржував. Доказів протилежного суду не надано.

За таких обставин у суду відсутні підстави ставити під сумнів зазначені вище докази, які надані співробітниками Управління СБ України в Харківській області на підтвердження вини ОСОБА_1 .

Відтак, суд вважає за необхідне постановити рішення на підставі сукупності наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів, суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.

Приймаючи дане рішення, суддя керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Зокрема, винуватість водія поза розумним сумнівом доводиться обставинами викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення та іншими матеріалами справи в їх сукупності. Вказані докази оцінені за внутрішнім переконанням судді, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.

Протокол про адміністративне правопорушення не містить розбіжностей, а інші матеріали справи підтверджують фактичні обставини справи.

Вказані докази є узгодженими між собою, отримані в установленому законом порядку та не викликають сумнівів у їх належності, допустимості та достовірності.

Будь-яких фактів щодо неправильності складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , порушення прав останнього, матеріали справи не містять, а з боку самого ОСОБА_1 суду не надано.

Таких даних не встановлено і в ході судового розгляду справи.

Даючи оцінку вказаним вище доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 2122 КУпАП, тобто невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці.

Жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 2122 КУпАП, суду не надано.

Відповідно до вимог ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи положення ст. 33 КУпАП, суддя при накладенні стягнення за адміністративне правопорушення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступень його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що обтяжують або пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення не встановлено.

Враховуючи характер та обставини вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , відсутність обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, з метою виховання і запобігання вчиненню нових правопорушень, суд вважає за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції п. 6 ч. 1 ст. 2122 КУпАП, а саме у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить - 510,00 грн.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 665,60 грн.

Між тим, згідно з п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях звільняються військовослужбовці у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Відтак, на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» військовослужбовець ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору, оскільки адміністративне правопорушення вчинено ним під час виконання службових обов`язків.

На підставі викладеного вище та керуючись ст. 33, 40-1, п. 6 ч. 1 ст. 2122, 245, 251-252, 266, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

п о с т а н о в и в:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 2122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 (п`ятсот десять) гривень 00 копійок, на користь держави, отримувач коштів ГУК у Харківськобл/Харківобл/21081300, код отримувача 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, Р/р UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Роз`яснити, що у разі несплати штрафу протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання постанови про накладення штрафу, зазначена постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на її оскарження, та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Суддя О.О. Сугачова