Рішення № 13725748, 08.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/408.02.11 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Київської міської філії

до Закритого акціонерного товариства «Укржитлокомплекс»

про стягнення 731,98 грн.

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Грузький Ю.О.

Представники:

від позивача: Максименко В.В. (довіреність № 389 від 12.10.2010р.);

від відповідача: не з’явились.

В судовому засіданні 08 лютого 2011 року по справі було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком»в особі Київської міської філії звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Укржитлокомплекс»заборгованості на суму 731,98 грн. з них основного боргу –720,23 грн., пені –11,08 грн., інфляційних –0,26 грн. та 3% річних –0,41 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов’язків за договором про надання телекомунікаційних послуг № 5502892856 від 22 лютого 2005 року належним чином виконав, зокрема, не сплатив суми грошових коштів за надані йому телекомунікаційні послуги.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судове засідання не забезпечив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвалою від 27.01.2011р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 08.02.2011р.

За клопотанням позивача в судовому засіданні 08.02.2011р. Закрите акціонерне товариство «Укржитлокомплекс», замінено його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Укржитлокомплекс».

Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 (02.04.2009р.)»передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України N 02-5/289 від 18.09.1997 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об’єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

22 лютого 2005 року між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»в особі Київської міської філії (надалі –позивач або Підприємство зв’язку) та Закритим акціонерним товариством «Укржитлокомплекс», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Укржитлокомплекс», що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (копія витягу в справі) (далі по тексту –відповідач або Споживач) (разом - сторони), було укладено договір про надання телекомунікаційних послуг № 5502892856 (належним чином засвідчена копія договору в матеріалах справи, надалі –Договір), згідно п. 2.1.1 якого Підприємство зв’язку зобов’язувався забезпечувати безперебійне і якісне надання послуг телефонного зв’язку.

Пунктом 3.2.8. Договору встановлено, що Споживач зобов’язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші телекомунікаційні послуги

Споживач повинен своєчасно оплачувати надані послуги (п. 4.3 Договору).

Позивач зазначає, що оплату за надані послуги відповідач здійснював не в повному обсязі, тому внаслідок неналежного виконання своїх зобов’язань по оплаті наданих послуг за останнім станом на 01.12.2010р. утворилась заборгованість по їх сплаті в сумі 720,23 грн., яка виникла з серпня 2010 року по листопад 2010 року (розрахунок заборгованості основного боргу з копіями рахунків міститься в матеріалах справи).

В порядку досудового врегулювання спору Підприємство зв’язку 07.10.2010р. направило Споживачу претензію на оплату заборгованості за Договором (копія претензії в справі). Позивач вказує, що відповідач, ніяких дій щодо оплати заборгованості за надані йому послуги не вчинив.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Положеннями ст. 905 ЦК України передбачено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 1 Закону України «Про телекомунікації»(далі - Закон) визначено, що абонент - споживач телекомунікаційних послуг, який отримує телекомунікаційні послуги на умовах договору, котрий передбачає підключення кінцевого обладнання, що перебуває в його власності або користуванні, до телекомунікаційної мережі.

Телекомунікаційна послуга (послуга) - продукт діяльності оператора та/або провайдера телекомунікацій, спрямований на задоволення потреб споживачів у сфері телекомунікацій.

Споживач телекомунікаційних послуг (споживач) - юридична або фізична особа, яка потребує, замовляє та/або отримує телекомунікаційні послуги для власних потреб.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону, споживачі телекомунікаційних послуг зобов’язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, в тому числі, виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Згідно п. 32 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг затверджених Постановою КМУ № 720 від 9 серпня 2005 року (надалі - Правила), споживач зобов'язаний, в тому числі, своєчасно оплачувати отримані телекомунікаційні послуги.

Плата за отримані телекомунікаційні послуги вноситься споживачем після отримання ним рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду, та до 20 числа поточного місяця у разі застосування попередньої оплати, якщо інше не передбачено договором. Оператор не може включати до обов'язкових умов договору вимогу про попереднє внесення абонентної плати або авансового платежу за послуги більше ніж за один розрахунковий період (п. 40 Правил).

Абонентна плата за користування телефоном, почасова оплата місцевих телефонних розмов, плата за міжміські та міжнародні телефонні розмови, надіслані в кредит телеграми та за інші послуги, надані по телефону, вноситься абонентом у десятиденний строк після отримання рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає після розрахункового періоду. Розрахунковим періодом вважається, як правило, календарний місяць, у межах якого надавалися послуги (п. 108 Правил). Відповідно до п. 4.5 Договору розрахунки за фактично отримані в кредит телекомунікаційні послуги за кожний попередній місяць проводяться Споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач свої зобов’язання за Договором по сплаті наданих йому телекомунікаційних послуг належним чином не виконав, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі –720,23 грн.

На час розгляду справи сума заборгованості за Договором позивачу відповідачем не перерахована.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, за порушення Споживачем зобов’язання за Договором щодо сплати за надані йому Підприємством зв’язку телекомунікаційні послуги, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість в сумі 720,23 грн.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З положень ст. 36 Закону вбачається, що споживачі телекомунікаційних послуг несуть відповідальність за порушення норм Закону, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг відповідно до закону.

У разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Сплата споживачем пені, правомірне припинення чи скорочення оператором, провайдером переліку телекомунікаційних послуг не звільняє споживача від обов'язку оплатити надані йому телекомунікаційні послуги.

Пунктом 5.8 Договору передбачено, що у разі несплати за надані телекомунікаційні послуги понад установлений термін (з 21-го числа місяця, що настає після розрахункового періоду) Споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність контррозрахунку відповідача за порушення Споживачем зобов’язання за Договором щодо сплати за надані йому Підприємством зв’язку телекомунікаційні послуги стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня за період з 21.07.2010р. по 20.11.2010р. в розмірі 11,08 грн. (розрахунок пені міститься в матеріалах справи).

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність контррозрахунку відповідача, стягненню з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України на користь позивача підлягає за період з 21.09.2010р. по 01.11.2010р. 3% річних у сумі 0,41 грн. та втрат від інфляції в розмірі 0,26 грн. (розрахунок інфляційних та 3% річних пені в матеріалах справи).

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача 731,98 грн. з них основного боргу –720,23 грн., пені –11,08 грн., інфляційних –0,26 грн. та 3% річних –0,41 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача у розмірі 338,00 грн. (102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укржитлокомплекс»(ідентифікаційний код: 31089658, адреса: 04070, м. Київ, Подільський район, вул. Спаська, будинок, 6-Д, р/р 260035773 в ПАТ Банк «Укргазбанк»м. Київ, МФО 320478) на користь Київської міської філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»(адреса: 01033, м. Київ, вул. Горького 40) грошові кошти: основного боргу –720,23 грн. (сімсот двадцять гривень 23 копійки), пені – 11,08 грн. (одинадцять гривень 08 копійок), інфляційних –0,26 грн. (двадцять шість копійок), 3% річних –0,41 грн. (сорок одну копійку) та судові витрати: державного мита –102,00 грн. (сто дві гривні 00 копійок) і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення 11.02.2011р.