Рішення № 13725694, 08.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2/30008.02.11 За позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю «ДВС-продукт»

до                     Товариства з обмеженою відповідальністю

«Євроукрространсмедіа»

про                     стягнення 30383,86 грн.

Суддя Домнічева І.О.

Представники:

Від позивача Терновий ОГ.В.          

Від відповідача не з’явився

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДВС-продукт», позивач у справі, звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроукрространсмедіа», відповідач у справі, про стягнення з останнього заборгованості за договором суборенди № 009/09.

Представники відповідача в судові засідання не з’являлись, ніяких заяв, клопотань до суду не подавали та не надсилали.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

За таких обставин та враховуючи положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При розгляді матеріалів справи встановлено, що:

01 листопада 2008 року між позивачем у справі та Спільним українсько-білоруським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Мальвіна і К»був укладений договір суборенди № 009/09 нежитлового приміщення.

Відповідно до акту від 01.11.08 приймання-передачі, орендар передав, а суборендар прийняв в строкове платне користування (суборенду) нежитлове приміщення загальною площею 611,0 кв.м., що розташоване в будівлі, яка знаходиться по вул. Фрунзе, 86 в м. Києві.

Як вбачається з Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців Спільне українсько-білоруське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Мальвіна і К»04.03.2010 змінило свою назву та відповідно до державної реєстрації змін до установчих документів, має назву Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроукрространсмедіа».

Пунктом 3.5 договору встановлено, що Суборендар зобов’язаний не пізніше 7 числа кожного поточного місяця оплатити Орендарю орендну плату за поточний місяць у розмірі, визначеному в пункті 3.1. договору, з урахуванням положень п. 3.2. договору, авансовим платежем, шляхом перерахування цих грошових коштів на банківський рахунок Орендаря на підставі рахунку-фактури Орендаря або самостійно на підставі договору.

Матеріали справи свідчать про те, що додатковими угодами до даного договору неодноразово змінювалися як площа орендованого приміщення так і розмір орендної плати.

30.11.2009 р. строк дії договору закінчився і між сторонами був підписаний акт приймання-передачі приміщення.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

У відповідності до норм ч. 4 ст. 631 Цивільного кодексу України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Заборгованість відповідача за договором становить 26976 грн.06 коп.

Так, як відповідач прострочив виконання грошового зобов’язання, з останнього підлягає стягненню пеня в сумі 259 грн. 05 коп. відповідно до п. 4.3 договору.

Крім того, відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, передбачено, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За таких обставин з відповідача підлягає стягненню 3% річних в сумі 801 грн. 83 коп. та 2346 грн. 92 коп. інфляційних витрат.

Враховуючи викладене, вимоги позивача обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, відповідачем не спростовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути З Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроукрространсмедіа»(м. Київ, Харківське шосе, 58; код ЄДРПОУ 24728083) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДВС-продукт»(м. Київ, вул. Сокальська, 4; код ЄДРПОУ 34477749) 26976 (двадцять шість тисяч дев’ятсот сімдесят шість) грн. 06 коп. основного боргу, 259 (двісті п’ятдесят дев’ять) грн. 05 коп. пені, 801 (вісімсот одну) грн. 83 коп. 3% річних, 2346 (дві тисячі триста сорок шість) грн. 92 коп. інфляційних, 303 (триста три) грн. 84 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі даного рішення повернути позивачеві, Товариству з обмеженою відповідальністю «ДВС-ПРОДУКТ»(м. Київ, вул. Сокальська, 4; код ЄДРПОУ 34477749) з державного бюджету надлишково сплачене державне мито в сумі 43 (сорок три) грн. 89 коп., що перераховане платіжним дорученням № 104 від 08.11.2010 р., яке залишено в матеріалах справи № 2/300.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяІ.О.Домнічева

Повне рішення складено 10.02.2011 р.