Рішення № 13725692, 08.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2/608.02.11 За позовом Комунального підприємства «Дирекція з управління та

обслуговування нежитлового фонду»Дарницького району

міста Києва

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

про стягнення 10679,63 грн.

Суддя Домнічева І.О.

Представники:

Від позивача Митченко Н.М.

Від відповідача не зявився

Обставини справи:

Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду»Дарницького району м. Києва, позивач у справі, звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, відповідача у справі, заборгованості, пені, інфляційних та річних за договором від 01.03.2008.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, ніяких заяв, клопотань до суду не подав та не надіслав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

За таких обставин та враховуючи положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При розгляді матеріалів справи встановлено, що:

Між сторонами у справі 01.03.2008 був укладений договір № 2001 оренди нерухомого майна.

За умовами даного договору відповідач отримав в тимчасове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 14,8 кв.м. за договором № 201 від 01.03.2008. по АДРЕСА_2.

Згідно з пунктом 9.1 договору останній укладено строком на 8 місяців, тобто до 01.01.2009.

На день підписання договору орендна плата становила 1147 грн.84 коп.

Відповідно до п. 3.6. договору орендар зобовязаний щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця незалежно від наслідків господарської діяльності сплачувати на рахунок орендодавця орендну плату.

Відповідно до п. 4.15 договору орендар після припинення дії договору оренди зобовязаний передати майно по акту приймання-передачі орендодавцю.

Згідно п. 3.5. договору орендна плата сплачується орендарем починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні обєкта оренди орендодавцеві.

Як вбачається, за актом прийому-передачі від 04.04.2009 відповідач повернув позивачеві обєкт оренди.

Матеріали справи свідчать про те, що за період з часу користування відповідачем обєктом оренди, у останнього виникла заборгованість в сумі 8041 грн.05 коп.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Отже сума інфляційних становить 1698,31 грн. та сума 3% річних 450,99 грн.

Крім того, у відповідності до п. 6.2 договору з відповідача підлягає стягненню пеня за несвоєчасне виконання грошового зобовязання в сумі 489,28 грн.

Відповідно до п. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар зобовязаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

Згідно з п.п. 1, 3 ст.19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар за користування обєктом оренди вносить плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

За таких обставин вимоги позивача обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, відповідачем не спростовані та підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду»Дарницького району м. Києва (м. Київ, вул. Вербицького, 32; рахунок № 26003179145900 в АТ «Укрсиббанк» м. Харків, МФО 351005; код ЄДРПОУ 35660296) 8041 (вісім тисяч сорок одну) грн. 05 коп. боргу, 1698 (одну тисячу шістсот девяносто вісім) грн. 31 коп. інфляційних, 450 (чотириста пятдесят) грн. 99 коп. 3% річних, пеню в сумі 489 (чотириста вісімдесят девять) грн. 28 коп., 106 (сто шість) грн. 80 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяІ.О.Домнічева

Повне рішення складено 10.02.2011 р.