Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 61/1804.02.11 За позовом:Спільного українсько-польського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Модерн-Експо»
До відповідача:Приватного підприємства «Гроссмейстер»
Про: стягнення 66642 грн. 48 коп.
Суддя Івченко А.М.
Представники Позивача:Матвійчук М.В. довіреність б/н від 17.01.2011; Відповідача:Олійник А.О. довіреність б/н від 02.02.201;1 У судовому засіданні 04.02.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Спільного українсько-польського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Модерн-Експо»до Приватного підприємства «Гроссмейстер»про стягнення 66642 грн. 48 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обовязків за договором поставки № 323 від 18.06.2010 належним чином не виконав, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2010 порушено провадження у справі № 61/18 розгляд справи призначено на 21.01.2011.
У судове засідання 21.01.2011 зявився представник позивача, який вимог ухвали суду від 20.12.2010 не виконав. Відповідач в судове засідання 21.01.2011 не зявився, вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 20.12.2010 про порушення провадження у справі № 61/18 не виконав. Розгляд справи відкладено до 04.02.2011.
У судове засідання 04.02.2011 зявилися представники сторін. Представником позивача надано додаткові документи, які долучені судом до матеріалів справи.
Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, суд, -
ВСТАНОВИВ:
18.06.2010 Спільне українсько-польського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Модерн-Експо» (надалі також позивач, постачальник) та Приватне підприємство «Гроссмейстер»(надалі також відповідач, покупець) уклали договір поставки № 323 (надалі також - Договір), згідно з яким постачальник зобовязується передати торговельне обладнання у власність покупцеві, а покупець прийняти обладнання і сплатити його вартість на умовах Договору.
Згідно п .2.1. Договору, обладнання, що поставляється, оплачується по узгодженим цінам, згідно специфікацій, які є невідємними частинами даного Договору.
Відповідно до умов Договору, сторони погодили здійснити оплату на виконання Договору наступним чином:
п.2.3. 30 % (сума передоплати) повинна бути перерахована на рахунок постачальника не пізніше 2 банківських днів з дати укладення Договору;
п. 2.4. 40 % перераховується покупцем постачальнику протягом 1 банківського дня з моменту повідомлення постачальника про готовність обладнання до відвантаження;
п. 2.5. 30 % щомісячно рівними частинами протягом 3 місяців з моменту підписання сторонами накладної постачальника.
Пунктом 2.7. Договору встановлено, що умови поставки та монтажу (зборки) зазначаються у відповідних специфікаціях до даного Договору.
Матеріалами справи підтверджено, що 16.07.2010 позивач та відповідач підписали накладну позивача № 3972 згідно рахунку № К-00000901 від 18.06.2010, якою узгодили суму до сплати в розмірі 143130 грн. 71 коп. (з ПДВ).
16.07.2010 сторони підписали акт № НФ-0003973 щодо сплати за транспортні послуги та за послуги монтажу на суму 19823 грн. 00 коп. (з ПДВ).
04.08.2010 позивач та відповідач підписали накладну позивача № 4366 згідно рахунку № К-00000901 від 18.06.2010, якою узгодили суму до сплати в розмірі 715 грн. 97 коп. (з ПДВ).
Отже, сума необхідних до сплати грошових коштів була погоджена сторонами належним чином та згідно умов Договору.
Судом встановлено, що в порушення умов Договору відповідачем було здійснено часткову оплату вартості поставленого обладнання та оплачено 70 % його вартості згідно специфікації № 1, що знаходиться у матеріалах справи. Згідно з випискою з банківського рахунку від 16.07.2010 відповідачем всього на виконання Договору було перераховано грошових коштів на суму 114568 грн. 78 коп.
Таким чином, станом на дату подання позову до суду заборгованість відповідача перед позивачем становить 49100 грн. 90 коп., а саме 29 277 грн. 90 коп. заборгованості за поставку обладнання та 19823 грн. 00 коп. заборгованості за транспортні послуги та монтаж обладнання.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Так, вищевказаний Договір поставки є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобовязань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обовязковими для виконання його сторонами.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обовязки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.
Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Так, несплатою відповідачем позивачу вищевказаної суми заборгованості за укладеним між сторонами договором поставки відповідач порушив умови вказаного договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України.
Разом з тим невиконання зобовязання або виконання зобовязання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), що мало місце у даному випадку (несплата відповідачем повної вартості поставленого товару) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобовязання, зокрема з боку відповідача.
Відтак, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача вказаної суми заборгованості в розмірі 49100 грн. 90 коп.
Крім того, оскільки відповідач суму основного боргу не сплатив, є підстави для застосування встановленої законодавством та Договором відповідальності.
Зокрема, позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 1174 грн. 61 коп., оскільки згідно п. 4.1. Договору за порушення строків оплати відповідач зобовязаний сплатити на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Наданий розрахунок суми пені відповідає умовам договору та не суперечить чинному законодавству, а тому підлягає стягненню з відповідача у сумі 1174 грн. 61 коп.
Також позивачем заявлено до відшкодування з відповідача суму штрафу 16366 грн. 97 коп., що стягується у розмірі 10% від загальної суми, вказаної у відповідній специфікації у разі порушення покупцем строку оплати, встановленого в п. 2.4. та/або 2.5. Договору, більш як на 10 днів.
Судом встановлено, що згідно з п. 4.4. Договору за порушення покупцем строку оплати, встановленого в п. 2.4. та/або 2.5. Договору, більш як на 10 днів, покупець зобовязаний на письмову вимогу постачальника додатково сплатити останньому штраф у розмірі 10 % від загальної суми, вказаної у відповідній специфікації протягом 3 банківських днів з моменту отримання письмової вимоги постачальника.
В той же час, позивачем не доведено, а матеріалами справи не підтверджується факт направлення на адресу відповідача письмової вимоги щодо додаткової сплати штрафу у розмірі 10 % від загальної суми, вказаної у відповідній специфікації, в розмірі 16366 грн. 97 коп.
За таких обставин, підстави для задоволення позовної вимоги щодо сплати штрафу, розмір якого передбачений п. 4.4. Договору, у суду відсутні.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі 666 грн. 42 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. 00 коп. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволених вимог в сумі 502 грн. 74 коп. державного мита та 177 грн. 94 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Гроссмейстер»(01000, м. Київ, вул. Кудряшова, 5/145а; ЄДРПОУ 33829639) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Спільного українсько-польського підприємства в формі товариства з обмеженою відповідальністю «Модерн-Експо»(45603, Волинська область, Луцький район, с. Струмівка, вул. Рівненська, буд.. 4; код ЄДРПОУ 21751578) суму основного боргу - 49100 (сорок девять тисяч сто) грн. 90 коп., пеню - 1174 (одна тисяча сто сімдесят чотири) грн. 61 коп., державне мито - 502 (пятсот дві) грн. 74 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу -177 (сто сімдесят сім) грн. 94 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
СуддяА.М. Івченко Дата підписання рішення: 04.02.2011
Судове рішення № 13725641, Господарський суд м. Києва було прийнято 04.02.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 61/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: