Рішення № 13725626, 08.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/7608.02.11 За позовомПриватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»

До Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

Простягнення 9521,21 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивачаПолякова І.Ю.

Від відповідача Старков І.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»8988,21 грн. суми страхового відшкодування, 450,00грн. вартість експертизи, 83,00грн. вартість довідки ГУДАІ, а всього 9521,21 грн. страхового відшкодування.

Відповідач в судовому засіданні надав відзив на позовну заяву від 08.02.2011р., в якому визнає позовні вимоги частково, в розмірі 8988,21 грн.

Позивач погодився з вказаною сумою, про що зазначив письмово.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.12.2009р. між Закритим акціонерним товариством "Українська транспортна страхова компанія" та Відкритим акціонерним товариством „Миронівський хлібопродукт»було укладено договір № 005144 добровільного страхування автотранспорту, за яким був застрахований автомобіль марки „Mitsubishi Lancer" д. н. НОМЕР_2.

17.01.2010р. у місті Києві, пр-т. Московський трапилася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля „Mitsubishi Lancer" д. н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля марки „Daewoo" д. н. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2.

Вказана дорожньо-транспортна пригода відбулася з вини водія автомобіля марки „Daewoo" д. н. НОМЕР_1, ОСОБА_2, який порушив п. 10.9 Правил дорожнього руху України.

Вина зазначеної особи та інші обставини ДТП підтверджуються довідкою ГУДАІ м. Києва № 8553693 та Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 15.02.2010 року.

Внаслідок ДТП автомобілю марки „Daewoo" д. н. НОМЕР_1, завдано технічних пошкоджень. Згідно Звіту про оцінку автомобіля № 443 в ід 04.03.10 p., матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля марки „Mitsubishi Lancer" д.н. НОМЕР_2, становить 9 653,00 грн.

Відповідно до умов Договору, ЗАТ "УТСК" (Позивач) виплатило страхове відшкодування у розмірі 8 988,21 грн. (з урахуванням франшизи), що підтверджується платіжним дорученням №4361 від 14.06.2010р.

В обґрунтування своїх позовних вимог, Позивач посилається на ст. 27 Закону України „Про страхування" та ст. 993 ЦК України, відповідно до яких, до Страховика, який фактично виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних затрат, переходить право вимоги, яке Страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно довідки ДАІ, цивільну відповідальність ОСОБА_2, було застраховано у HACK „OPAHTA", поліс № ВС / 6030479.

Позивач стверджує, що оскільки цивільна відповідальність ОСОБА_2, як особи, відповідальної за заподіяну шкоду, була застрахована Відповідачем, саме Відповідач, за регресною вимогою, має обов'язок відшкодувати збитки, завдані їх страхувальником.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення 8988,21 грн. суми страхового відшкодування, з наступних підстав:

Згідно зі ст. 993 Цивільного Кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування»№ 85/96-ВР від 07.03.1996, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхуваль ник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 Цивільного Кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого від шкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного Кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяль ність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 Цивільного Кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної не безпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше ре чове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об' єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ч. 1 ст. 999, законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особа ми за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).

Згідно з п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону передбачено, що у звязку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати повязані з відновлювальним ремонт транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місяця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

З вищевикладеного вбачається, що законом не передбачено обвязку страхової компанії відшкодовувати витрати повязані з проведенням авто товарознавчого дослідження та отримання довідки ДАІ.

Таким чином, враховуючи вищезазначені правові норми, зібрані докази по справі, суд прийшов до висновку, що до позивача переходить право вимоги до відповідача на відшкодування збитків в розмірі 8988,21 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, в судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги в частині відшкодування збитків в розмірі 8988,21 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню, в решті частині позову слід відмовити з підстав вищезазначених.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул.. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»(01033, м. Київ, вул.. Саксаганського, 77, код ЄДРПОУ 22945712) 8988 (вісім тисяч девятсот вісімдесят вісім) грн.. 21 коп. страхового відшкодування, 96 (девяносто шість) грн.. 29 коп. державного мита та 222 (двісті двадцять дві) грн. 79 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

В решті частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 10.02.2011р.