Рішення № 13725608, 08.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/50008.02.11 За позовомЗакритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» до 1.Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»

2.Товариства з обмеженою відповідальністю «Корнел Трейд»

про стягнення 3460,73 грн.

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Грузький Ю.О.

Представники:

від позивача: Волчек Н.М. (довіреність № 406/2010 від 28.12.2010р.);

від відповідача-1: Мезецький М.С. (довіреність №2 від 30.12.2010);

від відповідача-2: Дрига О.В. (довіреність від 02.02.2011).

В судовому засіданні 08 лютого 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство «Європейський страховий альянс»(надалі - позивач) звернулося до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»(надалі відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Корнел Трейд»(надалі відповідач-2) про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу в сумі 3460,73 грн., в тому числі 2749,60 грн. з відповідача-1 та 711,13 грн. з відповідача-2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм транспортного засобу відповідача-2, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем -1 за Полісом.

Відповідач-1 надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, посилаючись на те, що надіслана позивачем претензія не відповідала вимогам законодавства, а тому у відповідача-1 були відсутні підстави для виплати страхового відшкодування. Також відповідач-1 зазначив про необґрунтованість нарахування штрафних санкцій та висловив сумнів у правомірності звіту авто товарознавчого дослідження.

Відповідач-2 надав відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог щодо нього частково заперечував, зазначивши про те, що згідно вимог діючого законодавства відповідач-2 має сплатити лише суму франшизи, яка становить 510,00 грн.

Ухвалою від 17.12.2010 прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 20.01.2011. В судове засідання 20.01.2011 представник відповідача-2 не зявився, у звязку з чим розгляд справи відкладено до 03.02.2011, в якому було оголошено перерву до 08.02.2011.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

23 квітня 2008 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено Поліс серії 106 К № 20328 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, далі по тексту Договір страхування), що є договором добровільного страхування транспортного засобу.

Обєктом договору страхування є транспортний засіб Lexus, державний номер НОМЕР_1.

Вказаний транспортний засіб позивач прийняв на страхування на випадок пошкодження внаслідок страхових подій, зокрема пошкодження чи знищення внаслідок дорожньотранспортної пригоди.

Відповідний страховий випадок настав 16.10.2008р. на вул. Житомирська в м. Києві, а саме: відбулося зіткнення автомобіля Lexus, державний номер НОМЕР_1 і автомобіля Фольксваген, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та який належить відповідачу-2.

За наслідками вказаної дорожньотранспортної пригоди позивачем було перераховано страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 2648,37 грн., що підтверджується платіжним дорученням №7283 від 17.12.2008р. (копія в матеріалах справи). Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявним в матеріалах справи Страховим актом №4422/08/50/ТР25/00/2 від 07.11.2008р. (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України „Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 23.10.2008р. (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи) дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 п. 10.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 під час експлуатації автомобіля Фольксваген, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

Як свідчать матеріали справи, автомобіль Фольксваген, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 на час скоєння ДТП належав відповідачу-2, що ним не заперечується.

Відповідачем-2 було застраховано цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу Фольксваген, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, шляхом укладення з відповідачем Поліса обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВВ/5362038 від 01.07.2008р. (тип договору 1, копія в матеріалах справи).

У відповідності до ст. 5 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування»до позивача перейшло право вимоги, яке гр. ОСОБА_1 мав до відповідача-1, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації транспортного засобу - Фольксваген, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Як визначено Актом товарознавчого дослідження № Ч10-234 від 23.11.2010, складеним ПП ОСОБА_3, матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля Lexus, державний номер НОМЕР_1 з урахування фізичного зносу складає 2447,24 грн.

З урахуванням зазначених норм, сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті відповідачем-1 за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації транспортного засобу - Фольксваген, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, за вирахуванням франшизи відповідача у відповідності до ст. 12 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» складає 1937,24 грн. (2447,24 грн. оціненого матеріального збитку 510,00 грн. франшизи).

На час розгляду справи сума страхового відшкодування позивачу за договором страхування відповідачем-1 не перерахована, в результаті чого у відповідача-1 утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 1937,24 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З урахуванням частини 1 ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»в разі настання страхового випадку відповідальність за шкоду в межах лімітів відповідальності несе страховик.

Відповідно до п. 2 Полісу № ВВ/5362038 ліміт відповідальності страховика за майнову шкоду на одного потерпілого складає 25500,00 грн. Вказані умови кореспондуються з приписами п. 9.2 ст. 9 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

За таких умов, позовні вимоги про стягнення з відповідача-1 суми страхового відшкодування в розмірі 1937,24 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача-1 до Акту товарознавчого дослідження № Ч10-234 від 23.11.2010, складеного ПП ОСОБА_3 не приймаються судом до уваги, як необґрунтовані, зважаючи на наступне.

У відповідності до ст. 34 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховик терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), зобов'язаний направити аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.Якщо у визначений строк аварійний комісар або експерт не з'явився, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому випадку страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи.

Відповідачем-1 не було самостійно здійснено оцінку матеріальної шкоди та не вжито заходів щодо такої оцінки. Тому позивач самостійно у відповідності до вищевказаної норми обрав аварійного комісара для визначення розміру шкоди. В разі негоди із результатами визначення розміру шкоди, здійсненого аварійним комісаром, обраним позивачем, відповідач-1 не був позбавлений можливості здійснити оцінку власними силами.

У відповідності до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до статей 999, 1194 ЦК України, статей 9, 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»обовязок відшкодування майнової шкоди, заподіяної страхувальнику позивача (яка в порядку регресу відшкодовується на користь позивача) в межах лімітів лежить на відповідачеві0-1, а у разі, якщо шкода є більшою за визначений ліміт відповідальності відповідача-1, то різниця між розміром фактично заподіяної шкоди та виплаченим страховим відшкодуванням сплачується відповідачем-2.

Як свідчать матеріали справи завдана у звязку з настанням страхового випадку матеріальна шкода не перевищує розміру встановленого полісом № ВВ/5362038 ліміту відповідальності страховика (відповідача-1), а тому відповідальність за вказану шкоду повністю несе відповідач-1.

Пунктом 2 Полісу № ВВ/5362038 сторонами було визначено суму франшизи в розмірі 510,00 грн. Відповідно до частини 18 ст. 9 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»франшиза частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування, а нормою ст. 12 вказаного Закону передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту. Тому сума страхового відшкодування, яка підлягала стягненню із відповідача-1 зменшується на розмір франшизи, тобто на 510,00 грн.

Таким чином, з урахуванням норм ст. ст. 11196, 1166 ЦК України відповідач-2 зобовязаний сплатити позивачу 510,00 грн. франшизи, на яку зменшилася сума страхового відшкодування.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача-2 додатково 201,13 грн. (711,13 грн. 510,00 грн.) є необґрунтованими, оскільки як вказувалося вище повну відповідальність за відшкодування шкоди несе саме відповідач-1, у звязку з тим, що розмір шкоди не перевищує ліміту його відповідальності, а відповідач-2 не може бути відповідальним за вимоги діючого законодавства щодо встановленого порядку обчислення страхового відшкодування.

Вимоги про стягнення з відповідача вартості послуг експерта в сумі 300,00 грн. є необґрунтованими, оскільки матеріали справи свідчать про те, що розрахунок страхового відшкодування здійснювався позивачем без врахування звіту експерта, а тому витрати на проведення такого автотоварознавчого дослідження не були повязані з визначенням вартості матеріального збитку.

У відповідності до ст. 37 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів, або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

За кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконане.

В матеріалах справи міститься претензія позивача № 2327 від 15.06.2009, яка направлена відповідачу-1 16.06.2009 та отримана останнім 19.06.2009, що підтверджується відміткою про отримання в повідомленні про вручення поштового відправлення (копія міститься в матеріалах справи). У вказаній претензій міститься виклад обставин та вимога позивача про сплату страхового відшкодування, а тому по своїй суті вказана претензія може розглядатися як відповідна заява позивача, поданні якої передбачено Законом України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Як свідчать матеріали справи, відповідач-1 свої зобовязання в строк, встановлений договором та законодавством не виконав, а тому за прострочення термінів сплати страхового відшкодування з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за шість місяців прострочення, розмір якої складає 194,48 грн., яка розрахована наступним чином: (1937,24 грн. х 22% / 365 днів у році х 24 дні прострочення з 19.07.2009 по 11.08.2009) + (1937,24 грн. х 20,5% / 365 днів у році х 160 днів прострочення з 12.08.2009 по 18.01.2010) = 194,48 грн.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача-1 заборгованості в сумі 2131,72 грн. (в тому числі 1937,24 грн. страхового відшкодування та 194,48 грн. пені), та в частині стягнення 510,00 грн. з відповідача-2.

Судові витрати позивача пропорційно сумі заявлених до стягнення з кожного з відповідачів вимог у загальному розмірі 259,41 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідачів, а саме 208,29 грн. (62,86 грн. державного мита та 145,43 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) підлягає стягненню з відповідача-1 та 51,12 грн. ( 15,43 грн. державного мита та 35,69 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) підлягає стягненню з відповідача-2.

Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»(ідентифікаційний код 22945712 адреса: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 77) на користь Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»(ідентифікаційний код 19411125, адреса: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 33-37, р/р 2650441214 в ПАТ «СЕБ Банк», м. Київ, МФО 300175) 2131,72 грн. (дві тисячі сто тридцять одну гривню 72 копійки) та судові витрати в розмірі 208,29 грн. (двісті вісім гривень 29 копійок). Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кернел - Трейд»(ідентифікаційний код 31454383 адреса: 03680, м. Київ, вул. Димитрова, 5) на користь Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»(ідентифікаційний код 19411125, адреса: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 33-37, р/р 2650441214 в ПАТ «СЕБ Банк», м. Київ, МФО 300175) 510,00 грн. (пятсот десять гривень) та судові витрати в розмірі 51,12 грн. (пятдесят одна гривня 12 копійок). Видати наказ.

В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 91, 93 ГПК України.

СуддяС.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення - 11.02.2011р