Рішення № 137256059, 10.06.2026, Кодимський районний суд Одеської області

Справа № 503/403/26

Провадження № 2/503/672/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року Кодимський районний суд Одеської області в складі:

головуючого-судді Вороненка Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Новіцької Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кодима, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Позивач подав до суду вище вказану позовну заяву посилаючись на те, що 04.09.2021 року ОСОБА_1 уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ірбіс» (надалі за текстом ТОВ «ФК «Ірбіс») кредитний договір № 47563232, згідно умов якого отримав кредит на суму 5100,00 грн на строк 90 календарних днів, тобто до 03.12.1021 року, із зобов`язанням повернення та сплатою процентів за користування ним. 01.09.2025 року між ТОВ «ФК «Ірбіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «ПОЗИКА» (надалі за текстом ТОВ «ФК «ПОЗИКА») було укладено Договір факторингу № 01092025/1, згідно умов якого ТОВ «ФК «Ірбіс» відступило ТОВ «ФК «ПОЗИКА» за плату, а останнє приймає належні ТОВ «ФК «Ірбіс» права вимоги, зазначені у відповідному реєстрі прав вимоги, згідно Витягу з Додатку № 1 до Договору факторингу №01092025/1 від 01.09.2025 року, в якому була зазначена грошова вимога до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 47563232 від 04.09.2021 року. У зв`язку з чим позивач пред`явив до відповідача позов шляхом подання до суду через свого керівника з використанням системи «Електронний суд» позовної заяви, в якій просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 47563232 від 04.09.2021 року у розмірі 18487,50 грн, а також судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5500,00 грн.

Також в змісті позовної заяви керівник позивача заявила клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності представника позивача та зазначила про відсутність заперечень проти заочного розгляду справи, а до самої позовної заяви додано доказ надсилання іншому учаснику справи відповідачу копій поданих до суду документів у паперовій формі листом з описом вкладення, у відповідності до вимог абзаців першого і другого ч.7 ст. 43 та абзацу другого ч.1 ст. 177 ЦПК України, а саме копію опису вкладення до цінного листа № 0505571723055 на ім`я ОСОБА_1 від 09.03.2026 року (а.с.46) та копію списку № 776 згрупованих відправлень «Укрпошта Документи» (Ф.103) АТ «Укрпошта» (а.с.46 на звороті), в якому під № 1 наявні відомості про рекомендоване поштове відправлення № 0505571723055 надіслане відповідачу, а також із долученням до них копії фіскального чеку, що підтверджує про оплату послуг за пересилання (а.с.46 на звороті). При цьому, згідно долученої судом до матеріалів справи роздруківки із сервісу https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html з інформацією щодо стану доставки відправлення 0505571723055 останнє 16.03.2026 року передано на зберігання за відмовою адресата (а.с.59).

26.03.2026 року ухвалою суду (а.с.50-51) відкрито провадження за вказаним позовом та справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін. Одночасно роз`яснено відповідачу його право подати у 5-денний строк з дня одержання цієї ухвали заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (ч.4 ст. 277 ЦПК України), а у 15-денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження подати клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (ч.7 ст. 279 ЦПК України) та відзив на позовну заяву (відзив). Копію ухвали направлено сторонам у відповідності до вимог ст. 190 ЦПК України та отримано позивачем і його керівником, у порядку встановленому пунктом 2 ч.6 ст. 272 ЦПК України, шляхом її доставки до їх електронних кабінетів 27.03.2026 року, про що свідчать довідки про доставку електронного документа (а.с.53-54), а відповідачу, у порядку встановленому пунктом 4 ч.6 ст. 272 ЦПК України, за адресою його зареєстрованого у встановленому законом порядку місцем проживання, згідно відповідної інформації Кодимської міської ради Подільського району Одеської області від 26.03.2026 року № 03-17/1223 (а.с.49), отриманої судом на виконання вимог ч.6 ст. 187 ЦПК України, про що свідчить рекомендоване поштове відправлення № R067132629690, яке 04.04.2026 року було повернуто поштою до суду неврученим із відміткою про причини повернення, що адресат відсутній (а.с.55-56).

У встановлений судом строки відповідач не скористався своїми процесуальними правами учасника справи, зокрема клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та відзив на позовну заяву (відзив) не подав. У зв`язку з чим та після закінчення тридцяти денного строку з дня відкриття провадження у справі, передбаченого ч.2 ст. 279 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути дану справу, згідно ч.5 ст. 279 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Зі згоди керівника позивача суд ухвалив рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Ураховуючи положення ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступні фактичні обставини.

04.09.2021 року відповідач ОСОБА_1 уклав з ТОВ «ФК «Ірбіс» в електронній формі договір про надання фінансового кредиту № 47563232 (а.с.21-26), з використанням для його підписання електронного підпису у вигляді одноразового ідентифікатору «734795», згідно умов якого отримав кредит на суму 5100,00 грн на строк 90 днів, тобто датою погашення кредиту було 03.12.2021 року, із сплатою процентів за користування кредитом протягом пільгового періоду 15 календарних днів з 04.09.2021 року по 19.09.2021 року за пільговою процентною ставкою у розмірі 2,5% та зі сплатою процентів за користування кредитом протягом стандартного періоду 75 календарних днів з 20.09.2021 року по 03.12.2021 року за стандартною процентною ставкою у розмірі 3%, внаслідок чого загальна вартість кредиту з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та формули розрахунків за кредитом наведених у додатку №1 до Договору (пункт 5.2) становить 18487,50 грн.

При цьому, в пункті 4.1 цього Договору (а.с.22) його сторонами було узгоджено, що видача товариством кредиту клієнту проводиться протягом трьох операційних банківських днів з моменту укладення Договору шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта, операції за якими можуть здійснюватися з використанням платіжної картки, реквізити якої зазначені клієнтом у Особистому кабінету та яка визначена клієнтом як основна платіжна карта.

Одночасно з підписанням зазначеного кредитного договору, сторонами була погодженно Графік погашення боргу, а також ОСОБА_1 було підписано Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с.26 на звороті), яка є Додатком № 1 до договору про надання фінансового кредиту № 47563232 від 04.09.2021 року, яка передбачала розрахунок за період з 04.09.2021 року по 03.12.2021 року із зазначенням загальної вартості кредиту за розрахунковий період в розмірі 18487,50 грн та загальної суми процентів за користування кредитом в розмірі 13387,50 грн.

Водночас довідка про ідентифікацію клієнта ТОВ «ФК «Ірбіс» від 01.09.2025 року (а.с.27) підтверджує, що одноразовий ідентифікатор «734795», який був використаний для підписання кредитного договору та Таблиці обчислення загальної вартості кредиту, був надісланий ОСОБА_1 04.09.2021 року на його номер мобільного телефону НОМЕР_1 , який зазначений стосовно його особи у розділі «14. Адреси, реквізити та підписи Сторін» кредитного договору № 47563232 від 04.09.2021 року (а.с.26), а також зазначено номер карти позичальника НОМЕР_2 .

На підтвердження виконання товариством пункту 4.1 кредитного договору позивач надав лист-відповідь ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» від 23.10.2025 року Вих. №3152_251023173132 (а.с.28), відповідно до якої 04.09.2021 року о 15:40:35 годині на платіжну картку № НОМЕР_2 було успішно перераховано кошти на суму 5100,00 грн, номер транзакції в системі iPay.ua 106665824, із зазначенням призначення платежу: Зарахування 5100 грн на карту НОМЕР_2 .

Однак, у порушення положень договору відповідач ОСОБА_1 користуючись наданими йому коштами не виконав свої кредитні зобов`язання, а саме не повернув отримані кошти (тіло кредиту), а також не сплатив проценти за користування кредитом, у зв`язку з чим станом на 01.09.2025 року за відповідачем наявна загальна заборгованість в сумі 18487,50 грн, з якої 5100,00 грн заборгованість за тілом кредиту (залишок основного боргу), а 13387,50 грн заборгованість за процентами (залишок % за кредитом), про що свідчить розрахунок заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 47563232 складена директором ТОВ «ФК «Ірбіс» станом на 01.09.2025 року (а.с.29-30).

01.09.2025 року між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ТОВ «ФК «ПОЗИКА» було укладено договір факторингу № 01092025/01 (а.с.31-33), згідно умов яких ТОВ «ФК «Ірбіс» відступило (відчужило) за плату ТОВ «ФК «ПОЗИКА», а останнє приймає належні ТОВ «ФК «Ірбіс» права вимоги, зазначені у відповідному реєстрі прав вимоги, в тому числі за кредитним договором № 47563232 від 04.09.2021 року, що укладений між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ОСОБА_1 , що підтверджується витягом із Додатка №1 до договору факторингу № 01092025/01 від 01.09.2025 року (а.с.36), в якому значиться зобов`язання ОСОБА_1 за кредитним договором № 47563232 від 04.09.2021 року, а також копія акту від 01.09.2025 року приймання-передачі реєстру прав вимог за Договором факторингу (а.с.37).

Відповідно до платіжної інструкції АТ «СЕНС БАНК» № 6054383 від 02.09.2025 року (а.с.38) ТОВ «ФК «ПОЗИКА» було здійснено оплату ТОВ «ФК «Ірбіс» оплату суми фінансування згідно з договором факторингу № 01092025/01 від 01.09.2025 року.

При цьому, суд відзначає, що згідно змісту витягу із Додатка №1 до договору факторингу № 01092025/01 від 01.09.2025 року (а.с.36) відступалося право вимоги за зобов`язанням в розмірі 18487,50 грн, з якої 5100,00 грн сума заборгованості за тілом, а 13387,50 грн сума заборгованості за відсоткам (які були нараховані за період з 04.09.2021 року по 03.12.2021 року, тобто виключно протягом строку кредитування / строку дії договору тривалістю 90 днів, передбаченого пунктами 3.2 і 11.1 кредитного договору).

Нормативно-правове застосування

Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 року № 675-VIII, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, про зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 цього Закону, регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п.12, ч.1 ст. 3 Закону, одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно абзацу першого ч.1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути заборгованість частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Також у відповідності до приписів ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до положень статей 512, 513 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною 1 статті 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Висновки суду

- щодо обґрунтованості позову

Згідно із статтями 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оскільки судом встановлено, що відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання за кредитним договором № 47563232 від 04.09.2021 року, укладеним з ТОВ «ФК «Ірбіс», а також враховуючи те, що відповідач не надав відзив на позовну заяву (відзив) та/або доказів, які б спростовували обґрунтованість вимог позивача, то суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ПОЗИКА» до ОСОБА_1 ґрунтуються на законі та укладених договорах, а відтак є обґрунтованими і підлягають повному задоволенню.

- щодо судових витрат

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

В свою чергу пунктом 1 ч.3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1-2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що позов задоволено повністю, то відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «ПОЗИКА» підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору в сумі 2662,40 грн, сплаченого останнім за подання до суду позовної заяви, згідно платіжної інструкції ПуАТ «КБ» АКОРДБАНК» від 03.03.2026 року № 47563232 (а.с.1).

Стосовно витрат, пов`язаних з розглядом справи, - на професійну правничу допомогу, судом встановлені наступні обставини.

Згідно абзаців 1 і 2 ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св19).

Згідно з частинами першою та третьою статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі.

До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

При цьому договір про надання правової допомоги повинен містити детальний опис правових послуг, що надаються, та їх вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року № 5076-VI, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з частинами першою та третьою статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі.

Аналогічний висновок зазначений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 червня 2020 року справа № 466/9758/16-ц (провадження № 61-39474св18).

Відповідно до копії договору № 39493634/01 про надання правової допомоги (а.с.39-41), укладеного 02.01.2026 року між позивачем ТОВ «ФК «ПОЗИКА» та фізичною особою підприємцем - ОСОБА_2 , додаткової угоди № 47563232 від 16.02.2026 року до Договору про надання правової допомоги № 39493634/01 від 02.01.2026 року (а.с.43), детального опису робіт (наданих послуг) виконаних ОСОБА_2 (а.с.44) та акту надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 16.02.2026 року (а.с.45), згідно яким вартість наданих юридичних послуг становить 5500,00 грн.

При цьому, до вище згаданих документів фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 було надано копію свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ВЛ № 841 видане Радою адвокатів Волинської області 22.07.2016 року.

Таким чином матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката в суді першої інстанції, а саме надання письмової консультації, правового аналізу обставин спірних правовідносин, складання позовної заяви про стягнення заборгованості та формування додатків до позовної заяви (письмових доказів).

Водночас із цим від відповідача ОСОБА_1 до суду не надходило клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, в порядку передбаченому ч.5 ст. 137 ЦПК України. При цьому, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13 березня 2025 року у справі № 275/150/22 (провадження № 61-13766св24) висловлено позицію, згідно якої суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Ураховуючи зазначене вище суд вважає, що з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ПОЗИКА» підлягають стягненню також судові витрати на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі 5500,00 грн.

Керуючись ст. 258, 259, 264, 265, 280 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА»; місцезнаходження: Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39493634, до ОСОБА_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 , про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» заборгованість за кредитним договором № 47563232 від 04.09.2021 року в розмірі 18487 (вісімнадцять тисяч чотириста вісімдесят сім) грн 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПОЗИКА» судові витрати у загальному розмірі 8162 (вісім тисяч сто шістдесят дві) грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Кодимським районним судом Одеської області за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя Д.В. Вороненко