Ухвала суду № 137255543, 08.06.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/13814/21

Провадження №: 6/755/219/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" червня 2026 р.Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді - Марфіної Н.В.,

за участі секретаря - Лазоришин А.В.,

представника АТ «Аграрний фонд» - Проніна О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі №755/13814/21 за позовом Акціонерного товариства «Аграрний фонд» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, -

у с т а н о в и в:

02.09.2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, у якій просить визнати рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 26.07.2022, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного суду від 09.07.2024 та постановою Верховного Суду від 08.01.2025 у справі №755/13814/21, виконаним добровільно, а виконавчий лист у справі №755/13814/21 визнати таким, що не підлягає виконанню.

Вимоги заяви мотивовано тим, що постановою Київського апеляційного суду від 06.08.2025 у справі №760/1774/24 рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 18.03.2025 та додаткове рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 03.04.2025 скасовані, стягнуто з акціонерного товариства «Аграрний фонд» на користь ОСОБА_1 4706013,26 грн. Судове рішення набуло законної сили. Отже, такі вимоги є безспірними, оскільки спір остаточно вирішений судом, судове рішення набуло законної сили. Постановою Верховного Суду від 08.01.2025 у справі №755/13814/21 заочне рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 26.07.2022 та постанову Київського апеляційного суду від 09.07.2024 залишено без змін, стягнуто з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Аграрний фонд» 977294,52 грн. Судове рішення набуло законної сили. Отже, такі вимоги є безспірними, оскільки спір остаточно вирішений судом, судове рішення набуло законної сили. Відтак станом на 18.08.2025 між ОСОБА_1 та акціонерним товариством «Аграрний фонд» існують зустрічні однорідні безспірні грошові вимоги у сумі 977294,52 грн, строк виконання за якими настав, які випливають з трудових відносин та регресного відшкодування. Характер таких вимог є безспірним, оскільки спір остаточно вирішений судом, судове рішення набуло законної сили. На підставі статей 601, 602 Цивільного кодексу України за заявою від 18.08.2025 про зарахування припинені грошові зобов`язання ОСОБА_1 перед акціонерним товариством «Аграрний фонд» у частині грошових зобов`язань у розмірі 977294,52 грн на підставі рішення суду у справі №755/13814/21 (регресні вимоги, пов`язані з виплатою ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку із незаконним звільненням) шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав і безспірність яких установлена судовими рішеннями, що набули законної сили. Заява від 18.08.2025 про зарахування зустрічних однорідних вимог надіслана засобами ЄСІТС Електронний Суд на адресу АТ «Аграрний фонд». Отже, боржник вважає, що наявні достатні підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з проведеним зарахуванням зустрічних однорідних безспірних вимог, час виконання яких наступив, що за своєю правовою природою є тотожним добровільному виконанню рішення суду.

Ухвалою суду від 09.09.2025 року прийнято до провадження заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа у справі №755/13814/21 таким, що не підлягає виконанню, призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні та до розгляду заяви боржника ОСОБА_1 про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа у справі №755/13814/21 за позовом Акціонерного товариства «Аграрний фонд» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди - заборонено Дніпровському відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та/або будь-якому приватному виконавцю приймати до виконання виконавчий документ у справі №755/13814/21.

21.10.2025 року до суду надійшли письмові пояснення представника стягувача, зі змісту яких убачається, що представник просить відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню посилаючись на те, що заява про зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав від 18.08.2025 не відповідає умовам, визначеним ч. 1 ст. 601 ЦК України. Грошові зобов`язання ОСОБА_1 перед АТ «Аграрний фонд» визначені рішеннями Дніпровського районного суду м. Києва у трьох справах №755/4855/22, № 755/13814/21, № 755/6821/23, а не тільки вибірково у справі №755/13814/21, як вважає заявник. Тому очевидно заявник припустився помилки при здійсненні розрахунків, зазначивши в заяві про зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав від 18.08.2025 розмір заборгованості як він вважає - 977297,52 гривні. Зарахуванню підлягають виключно зустрічні та безспірні вимоги, а не їх вибіркова частина, яка влаштовує лише заявника. Однією із важливих умов, за наявності якої можливе припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних вимог, є безспірність вимог, які зараховуються, а саме відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань. Наявність заперечень іншої сторони на заяву про зарахування чи невідповідність будь-якій із наведених умов виключає можливість зарахування у добровільному порядку. Для задоволення заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог слід встановити наявність таких умов: зустрічність вимог, однорідність цих вимог, строк виконання яких настав та прозорість вимог, тобто відсутність спору між сторонами щодо характеру зобов`язання, його змісту та умов виконання, оскільки лише за наявності всіх умов у сукупності можливо здійснити таке зарахування. Безспірність вимог, які зараховуються, а саме: відсутність між сторонами спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань, є важливою умовою для зарахування вимог. Умова безспірності стосується саме вимог, які зараховуються, а не заяви про зарахування, яка є одностороннім правочином і не потребує згоди іншої сторони, якщо інше не встановлено законом або договором. Наявність заперечень іншої сторони на заяву про зарахування чи відсутність будь-якої з наведених умов виключає можливість зарахування у добровільному порядку. Для зарахування зустрічних однорідних вимог необхідно встановити наявність таких умов, як зустрічність вимог, однорідність вимог, строк виконання яких настав, та прозорість вимог, тобто відсутність спору між сторонами щодо характеру зобов`язання, його змісту та умов виконання. На думку представника, заявник в заяві про зарахування зустрічних однорідних вимог ймовірно припустився помилки при здійсненні розрахунків. Крім того, у справі №760/1774/24, ОСОБА_1 та АТ «Агарний фонд» подано касаційні скарги на постанову Київського апеляційного суду від 06.08.2025, рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 18.03.2025 та додаткове рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 03.04.2025 у справі №760/1774/24. 04.09.2025 ОСОБА_1 (через свого представника Мельникова Д.О.) подано ще одну касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 06.08.2025 у справі №760/1774/24, що свідчить про те, що заявник у даній справі ставить дане рішення під сумнів, що вкотре підтверджує той факт, що між сторонами існує спір. Таким чином, на сьогоднішній день існує спір щодо суми стягнення грошових коштів у справі №760/1774/24. Більше того, у постанові Київського апеляційного суду від 06.08.2025 по справі №760/1774/24 вказано: «…Стягнути з Акціонерного товариства «Аграрний фонд» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 4660143,26 грн. з відрахування роботодавцем від вказаної суми податків та інших обов`язкових платежів, 10000 грн. на відшкодування спричиненої моральної шкоди, 30000 грн. судових витрат по оплаті правничої допомоги, а всього 4706013,26 гривень…». Заявником при зарахуванні зустрічних однорідних вимог не було враховано, що з суми 4660143,26 гривень підлягають відрахуванню ПДФО у розмірі 18% та військовий збір у розмірі 5%, та відповідно вказана сума зменшиться майже на 1,1 мн гривень. Зазначене вкотре підтверджують наявність спору між сторонами щодо розміру зобов`язання. АТ «Аграрний фонд» подано три позовних заяви про визнання недійсним з моменту вчинення одностороннього правочину, зокрема це справи №755/18008/25, №755/18009/25 та №755/16729/25 по відповідним заявам ОСОБА_1 про зарахування зустрічних однорідних вимог від 18.08.2025, від 28.08.2025 та від 28.08.2025. У даній справі АТ «Аграрний фонд» повідомлено заявника про те, що ним не врахована повна сума заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Аграрний фонд» та, крім того, заяви ОСОБА_1 про зарахування зустрічних однорідних вимог оскаржені у встановленому законодавстві порядку, що виключає факт безспірності вимог та навпаки доводить наявність спору між сторонами, при цьому суд не наділений повноваженнями з`ясовувати питання наявності чи відсутності інших невиконаних між сторонами зобов`язань під час розгляду питання про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а тому заява про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню задоволенню не підлягає. ОСОБА_1 вже було відмовлено у задоволенні аналогічної заяви у справі №755/4855/22 з огляду на існування спору між сторонами щодо розміру зобов`язань, які зараховуються. 01.10.2025 старшим державним виконавцем Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Прилуцькою Валерією Анатоліївною було відкрито виконавче провадження НОМЕР_1 на підставі виконавчого листа № 760/1774/24, виданого Київським апеляційним судом 26.09.2025 про стягнення з Акціонерного товариства «Аграрний фонд» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку у розмірі 4660143,26 грн. з відрахування роботодавцем від вказаної суми податків та інших обов`язкових платежів, 10000 грн. на відшкодування спричиненої моральної шкоди, 30000 грн. судових витрат по оплаті правничої допомоги, а всього 4706013,26 грн. Тобто заявник у даній справі ОСОБА_1 не повідомив Солом`янський відділ державної виконавчої служби у місті Києві про свою заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог від 18.08.2025 та про те, що зобов`язання АТ «Аграрний фонд» перед ним у справі №760/1774/24 зменшені на суму його зобов`язань перед АТ «Аграрний фонд». Такі дії заявника ОСОБА_1 однозначно свідчать про те, що подана ним заява про зарахування зустрічних однорідних вимог від 18.08.2025 є просто фікцією та маніпулюванням, виключно для того, щоб мати можливість подавати заяви про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню тощо.

05.12.2025 року до суду надійшли додаткові пояснення представника ОСОБА_1 , у яких останній вказує, що резолютивна частина постанови Київського апеляційного суду від 06.08.2025 у справі №760/1774/24 містить таке: «Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття». З огляду на викладене, наразі між сторонами не існує спору з приводу питань, розв`язаних судами у справі №755/4855/22 та у справі № 755/13814/21 та у справі №755/6821/23 та у справі №760/1774/24. Заперечення обов`язковості рішень суду, що набули законної сили, є деліктною поведінкою та суперечить принципам цивільного судочинства та положенням конституційних норм прямої дії. В абзаці п`ятому підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини рішення від 26.06.2013 №5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист; набрання судовим рішенням законної сили є юридичною подією, з настанням якої виникають, змінюються чи припиняються певні правовідносини, а таке рішення набуває нових властивостей; основною з цих властивостей є обов`язковість - сутнісна ознака судового рішення як акта правосуддя (підпункт 2.4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 23.11.2018 №10-р/2018); невід`ємною складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012). Отже, саме набрання судовим рішенням законної сили у справі № 760/1774/24 є моментом виникнення обов`язку його виконання. У національному законодавстві зазначені тези відображені у тому числі в статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», де зазначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Частиною першою статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як, зокрема, виконавчі листи. Отже, Закон України «Про виконавче провадження» регламентує правовідносини, що виникають в межах примусового виконання рішення, коли боржник відмовився від добровільного виконання рішення суду, порушуючи тим самим приписи Конституції України та процесуального законодавства. Саме для примусового виконання рішення має бути отримано виконавчий лист, який звертається до примусового виконання у визначений спосіб. Однак, з цього не висновується, що обов`язок виконання рішення суду для зобов`язаної сторони виникає виключно після отримання виконавчого документу, або пред`явлення його до примусового виконання. Більше того, в разі ухилення від добровільного виконання рішення, законом передбачена відповідальність, яка полягає у тому числі у збільшені витрат боржника на сплату виконавчого збору та інших негативних для боржника наслідках. Таким чином, держава стимулює виконання рішення суду в добровільному порядку. Отже, системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що моментом виникнення обов`язку зобов`язаної сторони виконати рішення суду у справі №760/1774/24 є саме набрання таким рішенням законної сили, а не відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення у справі № 760/1774/24, як стверджує АТ «Аграрний фонд». Отже, моментом виникнення обов`язку зобов`язаної сторони виконати рішення суду у справі №760/1774/24 є саме набрання таким рішенням законної сили, а не відкриття виконавчого провадження, як стверджує АТ «Аграрний фонд». Відтак проведення зарахування зустрічних однорідних вимог за ініціативою ОСОБА_1 свідчить про припинення зобов`язання у справі 755/13814/21, і відповідно, відсутності підстав для видачі у справі 755/13814/21 виконавчого листа.

11.12.2025 року до суду надійшли додаткові пояснення АТ «Аграрний фонд» у яких представник вказує, що ухвалою Верховного Суду від 21.10.2025 у справі №760/1774/24 серед іншого, клопотання АТ «Аграрний фонд» задоволено та зупинено виконання постанови Київського апеляційного суду від 06.08.2025 року в частині стягнення з АТ «Аграрний фонд» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 4660143,26 грн з відрахування роботодавцем від вказаної суми податків та інших обов`язкових платежів, 10 000 грн - у відшкодування моральної шкоди, 30 000 грн - у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. 01.10.2025 старшим державним виконавцем Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві було відкрито виконавче провадження НОМЕР_1 на підставі виконавчого листа №760/1774/24, виданого Київським апеляційним судом 26.09.2025. Тобто заявник у даній справі ОСОБА_1 не повідомив Солом`янський відділ державної виконавчої служби у місті Києві про свою заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог від 18.08.2025 та про те, що зобов`язання АТ «Аграрний фонд» перед ним у справі №760/1774/24 зменшені на суму його зобов`язань перед АТ «Аграрний фонд». Такі дії заявника ОСОБА_1 однозначно свідчать про те, що подана ним заява про зарахування зустрічних однорідних вимог від 18.08.2025 є просто фікцією та маніпулюванням.

21.05.2026 року до суду надійшли додаткові пояснення АТ «Аграрний фонд» у яких представник вказує, що в аналогічній справі про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди в порядку регресу, а саме у справі №755/4855/22, ОСОБА_1 також звертався до Дніпровського районного суду м. Києва з заявою про визнання виконавчого документу таким що не підлягає виконанню з аналогічних обґрунтувань, зокрема на підставі заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог та з огляду на постанову Київського апеляційного суду від 06.08.2025 у справі № 760/1774/24. Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 24.09.2025 у справі №755/4855/22 у задоволенні заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню відмовлено. Вказану ухвалу залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 29.04.2026 у справі №755/4855/22. Таким чином, враховуючи повну аналогічність справ №755/4855/22 та №755/13814/21 та аналогічність підстав, які вказано заявником для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, як у справі №755/4855/22, так і в справі № 755/13814/21, представник просить врахувати у даній справі №755/13814/21 рішення суду яке набрало законної сили у справі №755/4855/22 при розгляді аналогічної заяви про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

Заявник та/або його представник в судове засідання не з`явились, 03.06.2026 року до суду надійшло клопотання представника заявника про відкладення (перенесення) розгляду справи.

Протокольною ухвалою суду від 08.06.2026 року відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про відкладення (перенесення) розгляду справи.

За приписами ст. 432 ЦПК України неявка стягувача/боржника не є перешкодою для розгляду заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

В судовому засіданні представник АТ «Аграрний фонд» заперечує проти задоволення заяви боржника про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню з підстав викладених у письмових запереченнях, а також додатково зазначає, що в аналогічній справі №755/4855/22 вже ухвалена постанова суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а ухвалою Верховного Суду від 29.05.2026 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою сторони ОСОБА_1 . У цих судових рішеннях надано оцінку рішенню суду у справі №760/1774/24. Крім того, представник вказує, що здійснюючи односторонній правочин із зарахування зустрічних однорідних вимог боржник не врахував, що із суми визначеної у справі №760/1774/24 роботодавець має утримати суми обов`язкових податків та зборів, відтак здійснені суми зарахування є невірними.

Суд, вивчивши зміст заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та додатки до неї, вислухавши пояснення представника стягувача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що заява не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 26.07.2022 року у справі №755/13814/21, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 09.07.2024 року та постановою Верховного Суду від 08.01.2025 року, з урахуванням ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 30.08.2022 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Аграрний фонд» завдану матеріальну шкоду у розмірі 963052 (дев`ятсот шістдесят три тисячі п`ятдесят дві) грн. 02 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Аграрний фонд» судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 14242 (чотирнадцять тисяч двісті сорок дві) грн. 52 коп.

Загальна сума стягнення становить 977294,54 грн.

Постановою Київського апеляційного суду від 06.08.2025 року у справі №760/1774/24 скасоване рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 18 березня 2025 року, та додаткове рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 03 квітня 2025 року та ухвалене у вказаній справі нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства «Аграрний фонд» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 4660143,26 грн. з відрахуванням роботодавцем від вказаної суми податків та інших обов`язкових платежів, 10000 грн. на відшкодування спричиненої моральної шкоди, 30000 грн. судових витрат по оплаті правничої допомоги, а всього 4706013,26 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Стягнуто з Акціонерного товариства «Аграрний фонд» в дохід держави судовий збір в сумі 37850 грн.

18.08.2025 року ОСОБА_1 вчинено односторонній правочин із зарахування зустрічних однорідних вимог щодо стягнутих сум у справі №755/13814/21 та у справі №760/1774/24.

Дійсність указаного правочину АТ «Аграрний фонд» оскаржило в межах справи №755/16729/25.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 06.10.2025 року у справі №755/16729/25, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 26.02.2026 року, відмовлено у задоволенні позову АТ «Аграрний Фонд» до ОСОБА_1 про визнання недійсним одностороннього правочину.

Одночасно убачається, що ухвалою Верховного Суду від 21.10.2025 року у справі №760/1774/24, відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою АТ «Аграрний фонд» на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 18 березня 2025 року, додаткове рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 3 квітня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 6 серпня 2025 року. Зупинене виконання постанови Київського апеляційного суду від 6 серпня 2025 року в частині стягнення з АТ «Аграрний фонд» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 4660143,26 грн з відрахування роботодавцем від вказаної суми податків та інших обов`язкових платежів, 10000 грн - у відшкодування моральної шкоди, 30 000 грн - у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Верховного Суду від 21.10.2025 року у справі №760/1774/24, відкрите касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 9 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Аграрний фонд» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Верховного Суду від 17.11.2025 року у справі №760/1774/24 відкрите касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мельников Денис Олександрович, на постанову Київського апеляційного суду від 6 серпня 2025 року.

Постанова Верховного Суду за результатами розгляду касаційних скарг сторін у справі №760/1774/24 на теперішній час відсутня.

Статтею 432 ЦПК України передбачено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання. Про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Ухвала суду за результатами розгляду заяви може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом.

Загалом підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Процесуально-правовими підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов`язку боржника з передбачених законом підстав.

Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов`язань містяться у главі 50 розділу І книги п`ятої ЦК України. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Отже, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково не є виключним.

Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 20.02.2019 у справі № 2-4671/11.

В законі не наведено чіткого визначення «інших причин» для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, зокрема у частині 2 статті 432 ЦПК України.

Словосполучення «або з інших причин» не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад: в апеляційному чи касаційному порядку скасовано або змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.

Отже, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.

Як зазначено вище, загальні підстави припинення цивільно-правових зобов`язань містяться у главі 50 розділу І книги п`ятої ЦК України. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 24.06.2020 у справі № 520/1466/14-ц, від 09.09.2021 у справі № 824/67/20, від 09.06.2022 у справі № 2-118/2001.

Визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, безпосередньо пов`язане із питанням набрання судовим рішення законної сили, одним із проявів якого є реалізованість й виконуваність судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За положеннями статті 601 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

За змістом частини 5 статті 202 Цивільного кодексу України до правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Заява боржника про зарахування зустрічних однорідних вимог за своєю правовою природою є одностороннім правочином, направленим на припинення взаємних грошових зобов`язань сторін у справі.

При цьому необхідно зазначити, що зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов`язань: в одному - одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов`язанні є кредитором у другому). Також можливе часткове зарахування, коли одне зобов`язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов`язання. У такому випадку зобов`язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.

Вимоги, які підлягають зарахуванню, мають відповідати таким умовам (стаття 601 Цивільного кодексу України):

- бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим);

- бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, наприклад, грошей). При цьому правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Отже допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо);

- строк виконання таких вимог має бути таким, що настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Відповідно до статті 602 Цивільного кодексу України не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 4-1) за зобов`язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; 5) в інших випадках, встановлених договором або законом.

Спеціального порядку та форми здійснення відповідної заяви як одностороннього правочину законодавство не передбачає. За загальними правилами про правочини (наслідки недодержання його письмової форми) здійснення відповідної заяви про зарахування на адресу іншої сторони як односторонній правочин слід вважати зробленою та такою, що спричинила відповідні цивільно-правові наслідки, у момент усної заяви однієї зі сторін на адресу іншої сторони чи в момент вручення однією стороною іншій стороні повідомлення, що містить письмове волевиявлення на припинення зустрічних вимог зарахуванням. Моментом припинення зобов`язань сторін в такому разі є момент вчинення заяви про зарахування у визначеному порядку.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що потрібно розмежовувати зарахування та заяву про зарахування, оскільки, сама по собі наявність зустрічних однорідних вимог не призводить до їх зарахування, і, відповідно не припиняє зобов`язання, для цього (припинення зобов`язання) необхідна наявність заяви про зарахування зустрічних вимог хоча б однієї із сторін.

Заява однієї із сторін про зарахування зустрічних вимог для досягнення бажаного правового ефекту не потребує відповіді з боку адресата, а потребує лише сприйняття заяви останнім. Наслідком подання заяви про зарахування зустрічних вимог, за наявності передбачених умов для зарахування, є остаточне і безповоротне припинення відповідних зобов`язань повністю або частково.

Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду); строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог можливе на будь-якій стадії розвитку відносин сторін, у тому числі й на стадії виконання судового рішення.

Зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин є волевиявленням суб`єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин. Інститут заліку покликаний оптимізувати діяльність двох взаємозобов`язаних, хоч і за різними підставами, осіб.

Отже, зарахування зустрічних однорідних вимог можливе за наявності таких умов: зустрічність вимог, тобто сторони беруть участь у двох зобов`язаннях, і при цьому кредитор в одному зобов`язанні є боржником в іншому зобов`язанні; однорідність вимог (гроші, однорідні речі), строк виконання яких настав.

Ще однією важливою умовою для здійснення зарахування зустрічних вимог є безспірність вимог, які зараховуються, а саме відсутність спору щодо змісту, умови виконання та розміру зобов`язань.

Оскільки станом на теперішній час здійснюється касаційний перегляд постанови Київського апеляційного суду від 06 серпня 2025 року у справі № 760/1774/24, виконання якої зупинене, якою стягнуто з АТ «Аграрний фонд» на користь ОСОБА_1 грошові кошти, які за доводами ОСОБА_1 мають бути зараховані як зустрічні безспірні вимоги із грошовими коштами, стягнутими з ОСОБА_1 на користь АТ «Аграрний фонд» у межах справи № 755/13814/21, відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу №755/13814/21 таким, що не підлягає виконанню.

Наявність спору між сторонами про розмір сум стягнення за судовим рішенням у справі №760/1774/24 виключає часткове або повне припинення зобов`язання ОСОБА_1 перед АТ «Аграрний фонд» у межах справи №755/13814/21.

Суд зазначає, що у даній справі суд не мав будь-якої процесуально-правової можливості зупинити провадження за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню до вирішення справи №760/1774/24 в касаційному порядку, оскільки таке не передбачено жодною із підстав визначених у ст.ст. 251, 252 ЦПК України.

Ураховуючи викладене, а також діючи в межах визначених ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню із підстав викладених у відповідній заяві щодо здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог, оскільки в цьому питанні безспірності зарахованих сум не доведено.

Оскільки приймаючи до розгляду заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню суд своєю ухвалою від 09.09.2025 року вжив заходів із заборони прийняття до виконання виконавчого листа у справі №755/13814/21 до розгляду відповідної заяви ОСОБА_1 , ураховуючи що цією ухвалою розгляд заяви боржника завершено, встановлена заборона має бути скасована.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 259-261, 353-354, 432 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

У задоволені заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі №755/13814/21 за позовом Акціонерного товариства «Аграрний фонд» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди - відмовити.

Вжиті ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 09.09.2025 року заходи у вигляді заборони Дніпровському відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та/або будь-якому приватному виконавцю приймати до виконання виконавчий документ у справі №755/13814/21 до розгляду заяви боржника ОСОБА_1 про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа у справі №755/13814/21 за позовом Акціонерного товариства «Аграрний фонд» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди - скасувати.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали суду.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складений 09.06.2026 року.

Суддя -