Ухвала суду № 137255542, 08.06.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/13814/21

Провадження №: 6/755/219/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" червня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді - Марфіної Н.В.,

за участі секретаря - Лазоришин А.В.,

представника АТ «Аграрний фонд» - Проніна О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про зупинення провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі №755/13814/21 за позовом Акціонерного товариства «Аграрний фонд» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, а також постановлення окремої ухвали щодо адвоката Олега Проніна, -

у с т а н о в и в:

В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі №755/13814/21 за позовом Акціонерного товариства «Аграрний фонд» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди.

27.05.2026 року до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі, в якій представник просить зупинити провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №755/18009/25.

Вимоги відповідного клопотання мотивовано тим, що суд під час розгляду заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, позбавлений процесуальних підстав досліджувати питання дійсності або недійсності одностороннього правочину про зарахування, оформленого заявою від 18.08.2025, з огляду на встановлену законом презупцію дійсності такого правочину та відсутності будь-яких підстав для його нікчемності. Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2025 року у справі №755/16729/25 відмовлено у задоволенні позову АТ «Аграрний Фонд» до ОСОБА_1 про визнання недійсним одностороннього правочину. Позивач АТ «Аграрний Фонд» звернулось до суду з позовом, відповідно до якого просить визнати недійсним з моменту вчинення односторонній правочин про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, а саме: заяву ОСОБА_1 про зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, від 18.08.2025, мотивуючи свої вимоги тим, що на адресу позивача АТ «Аграрний Фонд» надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, від 18.08.2025 року, обґрунтована тим, що між сторонами існують зустрічні однорідні грошові вимоги у сумі 752 294,52 грн., присуджені рішеннями суду у справах №760/1774/24 та №755/13814/21, строк виконання за якими настав та які випливають з трудових відносин та регресного відшкодування. Однак позивач вважає вказану заяву такою, що не відповідає умовам ч. 1 ст. 601 ЦК України, а тому відсутні підстави для зарахування зустрічних вимог, оскільки грошові зобов`язання відповідача ОСОБА_1 перед АТ «Аграрний Фонд» визначені трьома рішеннями Дніпровського районного суду м. Києва у справах №755/13814/21, №755/4855/22, №755/6821/23, а не тільки вибірково у справі №755/13814/21. Крім того, сторонами подано касаційні скарги на постанову Київського апеляційного суду та рішення Солом`янського районного суду м. Києва у справі №760/1774/24, що, на думку позивача, свідчить про відсутність ознаки безспірності вимог, які зараховуються, тому позивач вимушений звернутись з даною заявою до суду. Крім того, суд встановив преюдиційний факт: «Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, керуючись вищенаведеними нормами цивільного законодавства, суд не убачає підстав для визнання недійсним з моменту вчинення одностороннього правочину про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, а саме: заяву ОСОБА_1 про зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, від 18.08.2025 року, - оскільки вимоги, які підлягають зарахуванню за рішенням у справі №755/13814/21 та частково за рішенням у справі №760/1774/24, є зустрічними щодо кожного із сторін зобов`язання, однорідними щодо грошових коштів у гривні, строк виконання зобов`язання настав із набранням рішень судів законної сили. При цьому безспірність зобов`язання відносно характеру зобов`язання, його змісту встановлено рішеннями суду, які станом на день складення ОСОБА_1 заяви від 18.08.2025 року набрали законної сили. Наявність касаційної скарги сама по собі не припиняє зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Зарахування - це правочин, що потребує заяви однієї зі сторін, який припиняє зобов`язання, якщо для цього є підстави, передбачені законом.» Станом на 26.05.2026 рішення суду набуло законної сили. Водночас у провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебуває справа 755/18009/25 за позовом АТ «Аграрний фонд» до ОСОБА_1 про визнання недійсним одностороннього правочину про зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, по справі №760/1774/24. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що грошові зобов`язання ОСОБА_1 перед АТ «Аграрний фонд» визначені рішеннями Дніпровського районного суду м. Києва у трьох справах - № 755/4855/22, №755/13814/21, № 755/6821/23 не можуть бути зараховані, оскільки у справі №760/1774/24 як ОСОБА_1 (через свого представника ОСОБА_3 ), так і АТ «Агарний фонд» подано касаційні скарги на постанову Київського апеляційного суду від 06.08.2025, рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 18.03.2025 та додаткове рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 03.04.2025 у справі №760/1774/24. Наведене дає підстави для зупинення провадження у справі №755/13814/21, оскільки зазначене рішення у справі 755/18009/25 має преюдиційне значення для правильного розгляду заяви про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню. Суд, розглядаючи справу 755/18009/25, у межах заявлених позовних вимог визначить долю презумпції дійсності правочину із зарахування, оскільки суд у справі 755/13814/21 розглядатиме заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, спираючись виключно на презумпцію дійсності такого правочину і без права давати оцінку такому односторонньому правочину в межах предмету процесуального дослідження фактів і обставин. Зокрема, під час розгляду заяви про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, суд не може виходити за межі предмету цієї заяви і давати оцінку дійсності/недійсності одностороннього правочину про зарахування на підставі заяви ОСОБА_1 . Представник посилається на правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 вересня 2025 року у справі №369/13444/20, а також зазначає, що припинення грошового зобов`язання навіть після ухвалення судового рішення з його наступним примусовим виконанням не спростовує підстав для припинення такого зобов`язання, визначених Глава 50 ПРИПИНЕННЯ ЗОБОВ`ЯЗАННЯ Цивільного кодексу України, зокрема, статтею 601 ЦК України (п. 98 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 вересня 2025 року у справі №369/13444/20). Відтак зарахування на підставі заяви є дійсним правочином, яким припинені грошові зобов`язання ОСОБА_1 перед АТ «Аграрний фонд» у справі №755/13814/21 та АТ «Аграрний фонд» перед ОСОБА_1 у справі №760/1774/24, а тому заява про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, належить до повного задоволення. Справа 755/13814/21 вже була зупинена судом з тих самих підстав, що викладені вище, до набуття законної сили рішенням суду у справі №755/16729/25. Ухвала Дніпровського районного суду міста Києва від 12.12.2025 про зупинення провадження залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 26.03.2026: «З аналізу справи № 755/16729/25 та № 755/13814/21 колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постановлено ухвалу про зупинення провадження з огляду на обґрунтовані для такого рішення підстави, оскільки вирішення питання щодо можливості визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, без установлення обставин щодо того визнаний односторонній правочин недійсним чи ні, є неможливим. Обставини, що мають бути встановлені при вирішенні позову АТ «Аграрний Фонд» до ОСОБА_1 про визнання недійсним одностороннього правочину не можуть бути встановлені під час розгляду питання ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. А тому суд першої інстанції з дотриманням вимог процесуального закону дійшов правильного висновку про наявність підстав, визначених п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України для зупинення провадження в цій справі. Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності обставин, передбачених п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, як підстав для зупинення провадження у справі». Керуючись ст. 43, 251 ЦПК України, представник просить зупинити провадження у справі №755/13814/21 до набуття законної сили рішенням Дніпровського районного суду міста Києва у справі №755/18009/25.

28.05.2026 року до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали щодо адвоката Олега Проніна, у якій представник керуючись ст.ст. 43, 262 ЦПК України просить постановити окрему ухвалу у зв`язку з порушенням адвокатом Олегом Проніним законодавства під час здійснення представництва інтересів АТ «Аграрний фонд».

Обґрунтовуючи відповідне клопотання представник посилається на те, що в судовому засіданні, яке відбулось 26.05.2026, представник АТ «Аграрний фонд» адвокат Пронін О.А. заявив суду, що постанова Київського апеляційного суду від 06.08.2025 у справі 760/1774/24 є незаконною і не належить до виконання через її касаційне оскарження. Помилковість такого твердження щодо моменту набуття обов`язкової сили постановою суду апеляційної інстанції правомірно викладена Дніпровським районним судом міста Києва в ухвалі від 26.05.2026 у справі 755/13814/21 щодо зупинення провадження у справу у зв`язку з касаційним оскарженням постанови Київського апеляційного суду у справі 755/16729/25. Іван Баришев правомірно розраховує на застосування судом такого самого принципу щодо моменту набуття законної сили постановою Київського апеляційного суду від 06.08.2025 у справі №760/1774/24. Наведене свідчить про грубе порушення адвокатом положень конституційного та процесуального законодавства (ст. 129, 129-1 Конституції України, ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ст. 18 ЦПК України), невизнання адвокатом рішення суду, що набуло законної сили, поєднане з умисним підривом авторитету правосуддя. Листом від 29.08.2025 адвокат Олег Пронін від імені АТ «Аграрний фонд» звернувся до Дніпровського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні НОМЕР_1, зі змісту якого убачається заперечення дійсності заяви про зарахування як одностороннього правочину та рішень судів, які набули законної сили у справах №760/1774/24, №755/4855/22, №755/13814/21. Постановою Київського апеляційного суду від 06.08.2025 у справі №760/1774/24 рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 18.03.2025 та додаткове рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 03.04.2025 скасовані, стягнуто з АТ «Аграрний фонд» на користь ОСОБА_1 4706013,26 грн. Судове рішення набуло законної сили. Постановою Верховного Суду від 19.06.2024 у справі № 755/4855/22 рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 07.06.2023 та постанову Київського апеляційного суду від 14.11.2023 залишено без змін, стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Аграрний фонд» 1512363,94 грн. Судове рішення набуло законної сили і передане для примусового виконання Дніпровському відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), реєстраційний номер виконавчого провадження НОМЕР_1. Станом на 28.08.2025 боржником сплачено на користь стягувача 512321,45 грн на виконання рішення суду, а залишок заборгованості складає 1050905,64 грн. Постановою Верховного Суду від 08.01.2025 у справі №755/13814/21 заочне рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 26.07.2022 та постанову Київського апеляційного суду від 09.07.2024 залишено без змін, стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Аграрний фонд» 977294,52 грн. Судове рішення набуло законної сили. З огляду на викладене наявні достатні підстави для проведення зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, і розмір яких визначений рішеннями судів, що набули законної сили. Адвокат Олег Пронін категорично заперечує наведене, що спричиняє прямі майнові втрати для ОСОБА_1 через перешкоджання адвокатом Олегом Проніним закриттю виконавчому провадженні НОМЕР_1 з примусового виконання рішення суду у справі 755/4855/22 шляхом зарахування та фактично повторного стягнення в сумі 452670,05 грн. Крім того, явно протиправна поведінка адвоката Олега Проніна створює реальну загрозу невимушених майнових витрат у зв`язку з відкриттям виконавчого провадження з примусового стягнення у справі №755/13814/21 в сумі виконавчого збору в розмірі 97729,45 грн та повторного стягнення вже виконаного ОСОБА_1 добровільно рішення суду шляхом зарахування, яке відбулось у серпні 2025 року. При цьому адвокату Олегу Проніну достовірно відомо про обов`язковість виконання рішень суду, що набули законної сили, зокрема, у справі 760/1774/24, а також момент набуття законної сили постановою суду апеляційної інстанції, її обов`язкового виконання незалежно від факту касаційного оскарження. Проте особисто адвокат Олег Пронін, усвідомлюючи наявність достатніх підстав для закриття відкритого виконавчого провадження НОМЕР_1 про стягнення з ОСОБА_1 і безпідставність повторного стягнення у справі 755/13814/21, 755/4855/22, протиправно перешкоджає такому закриттю та спотворює враження у акціонерного товариства «Аграрний фонд» про наявність підстав для припинення взаємних грошових зобов`язань на підставі статті 601 Цивільного кодексу України. Як убачається зі змісту ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 23.09.2025 у справі №755/16525/25, під час розгляду судом скарги ОСОБА_1 на дії/бездіяльність Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні НОМЕР_1, заінтересована особа: Акціонерне товариство «Аграрний фонд», адвокат Олег Пронін у задоволенні вимог скарги просив відмовити з огляду на наявність спору щодо суми грошових зобов`язань між сторонами виконавчого провадження НОМЕР_1, що убачається з касаційних скарг у справі 760/1774/24. Така умисна, явно протиправна поведінка адвоката Олега Проніна свідчить про некомпетентність і недобросовісність, поєднану з грубим порушенням Правил адвокатської етики та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», явне невизнанням норм Конституції України, Закону України «Про судоустрій та статус суддів», Цивільного кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Закону України «Про виконавче провадження», яка полягає у такому: 1. заперечення адвокатом всупереч статтям 129, 129-1 Конституції України, ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", ст. 18 ЦПК України набуття законної сили та обов`язковості виконання рішень судів, що набули законної сили, у справах №760/1774/24, №755/4855/22, №755/13814/21, із посиланням на подання касаційних скарг у справі №760/1774/24; 2. заперечення адвокатом презумпції дійсності одностороннього правочину - зарахування як підстави для припинення зобов`язання відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України, яка проголошена у статті 204 Цивільного кодексу України та є предметом усталеної практики Верховного Суду; 3. умисне повідомлення адвокатом органу ДВС завідомо неправдивої інформації про повне виконання рішення суду у справі №755/4855/22 під час примусового виконання у виконавчому провадженні НОМЕР_1 з метою перешкоджання закінченню виконавчого провадження, що спричинило майнову шкоду для ОСОБА_1 у зв`язку з повторним стягненням в сумі 452670,05 грн.; 4. умисне спотворення з метою завдання шкоди ОСОБА_1 змісту рішення у справі 755/16729/25 та заперечення у судовому засіданні набуття законної сили рішенням у справі 755/1774/24 з метою повторного стягнення у справі 755/13814/21, яке у серпні 2025 року добровільно виконане ОСОБА_1 шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, що випливають з постанови Київського апеляційного суду від 06.08.2025 у справі №760/1774/24. Згідно зі ст. 7 Правил адвокатської етики у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення вчинення правопорушень, або іншим чином умисно сприяти їх вчиненню його клієнтом або іншими особами. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам. Згідно зі ст. 11 Правил адвокатської етики адвокат зобов`язаний надавати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення. Згідно зі ст. 42, 43 Правил адвокатської етики адвокат зобов`язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил.

Заявник та/або його представник в судове засідання не з`явились, 03.06.2026 року до суду надійшло клопотання представника заявника про відкладення (перенесення) розгляду справи.

Протокольною ухвалою суду від 08.06.2026 року відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про відкладення (перенесення) розгляду справи.

В судовому засіданні представник АТ «Аграрний фонд» заперечує проти задоволення клопотання представника ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі та заяви про постановлення окремої ухвали щодо адвоката Проніна О. посилаючись на те, що справа №755/18009/25 не має відношення до справи, яка розглядається, і рішення у ній не впливає на вирішення заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у цій справі. Стосовно постановлення окремої ухвали представник вказує, що АТ «Аграрний фонд» має відповідну правову позицію, адвокат відстоює інтереси компанії і було лише здійснене посилання на аналогічну справу. Адвокат стверджує, що Правил адвокатської етики він не порушував, лише підтримує позицію АТ «Аграрний фонд». Виконавче провадження у цій справі не відкривалось, тому ніякого подвійного стягнення не може бути.

Суд, вивчивши зміст процесуальних звернень представника ОСОБА_1 щодо зупинення провадження у справі та постановлення окремої ухвали стосовно адвоката О. Проніна, а також додатків до них, вислухавши пояснення представника АТ «Аграрний фонд», приходить до висновку про те, що відповідні звернення представника Баришева І.Г. з процесуальних питань не підлягають до задоволення, з огляду на наступне.

Положеннями п. 6 ч. 1, ч. 2 ст. 251 ЦПК України визначено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.

За змістом п. 5 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 6 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 26.07.2022 року у справі №755/13814/21, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 09.07.2024 року та постановою Верховного Суду від 08.01.2025 року, з урахуванням ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 30.08.2022 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Аграрний фонд» завдану матеріальну шкоду у розмірі 963052 (дев`ятсот шістдесят три тисячі п`ятдесят дві) грн. 02 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Аграрний фонд» судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 14242 (чотирнадцять тисяч двісті сорок дві) грн. 52 коп.

Загальна сума стягнення становить 977294,54 грн.

Постановою Київського апеляційного суду від 06.08.2025 року у справі 760/1774/24 скасоване рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 18 березня 2025 року, та додаткове рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 03 квітня 2025 року та ухвалене у вказаній справі нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства «Аграрний фонд» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 4660143,26 грн. з відрахуванням роботодавцем від вказаної суми податків та інших обов`язкових платежів, 10000 грн. на відшкодування спричиненої моральної шкоди, 30000 грн. судових витрат по оплаті правничої допомоги, а всього 4706013,26 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Стягнуто з Акціонерного товариства «Аграрний фонд» в дохід держави судовий збір в сумі 37850 грн.

02.09.2025 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа у справі №755/13814/21 таким, що не підлягає виконанню у зв`язку зі здійсненням 18.08.2025 року зустрічного зарахування сум стягнутих із ОСОБА_1 на користь АТ «Аграрний фонд» у справі №755/13814/21 (977294,54 грн.) та із АТ «Аграрний фонд» на користь ОСОБА_1 у справі №760/1774/24 (4706013,26 грн.).

Під час розгляду відповідної заяви судом було встановлено, що АТ «Аграрний фонд» звернулось до Дніпровського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним одностороннього правочину (справа №755/16729/25).

У справі №755/16729/25 суд розглядав питання щодо недійсності з моменту вчинення одностороннього правочину про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 18.08.2025 року, яким було здійснене зустрічне зарахування грошових сум стягнених у справі №755/13814/21 та №760/1774/24.

Суд вважаючи, що правовідносини сторін із зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою ОСОБА_1 шляхом взаємозаліку зустрічних однорідних вимог, є спірними, і саме у справі №755/16729/25 вирішується питання дійсності одностороннього правочину ОСОБА_1 із зарахування зустрічних однорідних вимог, який є підставою подання ОСОБА_1 заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі №755/13814/21, 12.12.2025 року постановив ухвалу про зупинення провадження (провадження №6/755/463/25) у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі №755/13814/21 за позовом Акціонерного товариства «Аграрний фонд» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди - до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі №755/16729/25 за позовом Акціонерного товариства «Аграрний фонд» до ОСОБА_1 про визнання недійсним одностороннього правочину.

Вказана ухвала суду першої інстанції про зупинення провадження, була залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 26.02.2026 року.

Після набрання законної сили рішенням у цивільній справі №755/16729/25, яке набуло чинності 26.02.2026 року, з дня ухвалення постанови суду апеляційної інстанції, Дніпровський районний суд м. Києва своєю ухвалою від 30.03.2026 року відновив провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі №755/13814/21 за позовом АТ «Аграрний фонд» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, і призначив справу до розгляду в судовому засіданні.

У теперішньому клопотанні про зупинення провадження, представник Баришева І.Г. просить зупинити провадження у справі №755/13814/21 до набрання законної сили рішенням у справі №755/18009/25, яка перебуває в провадженні Дніпровського районного суду м. Києва.

Однак суд вважає, що рішення у справі №755/18009/25 не має жодного впливу на вирішення заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, яка подана у справі №755/13814/21, а тому підстави для задоволення відповідного клопотання відсутні, з огляду на наступне.

У справі №755/13814/21 стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Аграрний фонд» грошові кошти в загальній сумі 977294,54 грн.

У справі №755/4855/22 стягнуто ОСОБА_1 на користь АТ «Аграрний фонд» завдану матеріальну шкоду у розмірі 1490014,03 грн., судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 22349,91 грн.

У справі №755/6821/23 стягнуто ОСОБА_1 на користь АТ «Аграрний фонд» завдану матеріальну шкоду у розмірі 733045,48 грн., судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 10461,42 грн.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 06.10.2025 року у справі №755/16729/25, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 26.02.2026 року, відмовлено у задоволенні позову Акціонерного товариства «Аграрний Фонд» до ОСОБА_1 про визнання недійсним одностороннього правочину.

В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа №755/18009/25 за позовом Акціонерного товариства «Аграрний фонд» до ОСОБА_1 , третя особа: Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання недійсним з моменту вчинення одностороннього правочину.

Провадження у справі відкрите ухвалою суду від 15.10.2025 року, рішення у справі не ухвалене.

Також в провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа №755/25129/25 за позовом Акціонерного товариства "АГРАРНИЙ ФОНД" до ОСОБА_1 про визнання недійсним з моменту вчинення одностороннього правочину.

Провадження у справі відкрите ухвалою суду від 25.12.2025 року, рішення у справі не ухвалене.

Із наведеного убачається, що рішеннями суду у трьох справах з ОСОБА_1 було стягнуто на користь АТ «Аграрний фонд» завдану матеріальну шкоду і після набуття чинності рішенням у справі №760/1774/24 щодо стягнення грошових коштів з АТ «Аграрний фонд» на користь ОСОБА_1 , останній вчинив три односторонні правочини із зарахування зустрічних однорідних вимог відповідно до кількості справи у яких грошові кошти були стягнені з ОСОБА_1 на користь АТ «Аграрний фонд», при цьому усі ці три правочини були оскаржені АТ «Аграрний фонд» у справах №755/16729/25, №755/18009/25 та №755/25129/25.

Водночас, лише один зі вчинених ОСОБА_1 односторонніх правочинів із зарахування зустрічних однорідних вимог стосується рішення у справі №755/13814/21, а саме той правочин, який оскаржувався у справі №755/16729/25, рішення в якій набуло законної сили.

Інші правочини, дійсність яких є предметом розгляду у справах №755/18009/25 та №755/25129/25 стосуються рішень судів про стягнення завданої матеріальної шкоди у справах №755/4855/22 та №755/6821/23, і відповідно не мають відношення до правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог на якому ґрунтується заява ОСОБА_1 про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа у справі №755/13814/21.

Ураховуючи викладене, клопотання представника ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа у справі №755/13814/21 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №755/18009/25 не підлягає до задоволення, оскільки питання дійсності одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог, який є підставою для звернення до суду з відповідною заявою ОСОБА_1 у справі №755/13814/21, вирішене в межах справи №755/16729/25, рішення в якій набуло законної сили.

За таких обставин, на переконання суду, рішення у справі №755/18009/25 не має жодного правового значення для можливості вирішення заяви ОСОБА_1 про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа у справі №755/13814/21.

Стосовно вимог заяви представника ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали щодо адвоката О. Проніна, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 262 ЦПК України, суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі, якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги якого порушено, і в чому саме полягає порушення. Окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно. Окрему ухвалу може бути постановлено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанції.

Окрема ухвала суду - це процесуальне судове рішення, якою суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону і причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Отже, підставою для постановлення окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення. Відтак, окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час судового розгляду встановлено склад правопорушення. Якщо суд не встановив такого порушення, підстав для окремої ухвали немає.

У постанові Верховного Суду від 12 квітня 2018 в справі № 761/32388/13-ц (провадження № 61-3251св18) зазначено, що «при вирішенні питання про постановлення окремої ухвали суд має виходити з того, що мають бути виявлені порушення закону. Вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є дискреційними повноваженнями суду і є його правом, а не обов`язком».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 лютого 2019 року в справі №800/500/16 (провадження № 11-115бзаі18) зазначено, що окрема ухвала суду є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду. Постановлення такої ухвали є правом, а не обов`язком суду.

Отже, вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду.

У суду є право, коли він встановив порушення закону, постановити окрему ухвалу. Інститут окремої ухвали направлений на реагування суду у тих випадках, коли порушення закону настільки очевидне, зухвале та систематичне, що не дозволяє суду бути інертним до таких порушень і спонукає до ефективних дій, втіленням яких має бути окрема ухвала (див. пункт 24 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2023 року в справі № 990/131/22 (провадження № 11-137заі23).

У даному випадку суд не встановив таких обставин, які б свідчили про необхідність реагування суду у формі постановлення окремої ухвали, при цьому заявник не позбавлений права самостійно звернутись до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури з відповідною скаргою на дії адвоката, якщо вважає, що поведінка адвоката досягає рівня очевидності, зухвалості та систематичності, що свідчить про можливість притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 43, 251, 253, 259-262, 353 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Клопотання представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про зупинення провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі №755/13814/21 за позовом Акціонерного товариства «Аграрний фонд» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, а також постановлення окремої ухвали щодо адвоката Олега Проніна - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали суду складений 09.06.2026 року.

Суддя -