Рішення № 137255297, 08.06.2026, Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/1048/26 Провадження № 2/724/628/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2026 року Хотинський районний суд Чернівецької області у складі:

головуючого судді: Єфтеньєва О.Г.,

за участю секретаря судового засідання: Лазарюк О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хотині Чернівецької області в порядку спрощеного судового провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

07.04.2026 року до Хотинського районного суду Чернівецької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначають, що 20.02.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір № 5330586 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Згідно умов договору ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Відповідно до п. 1.2. тип кредиту кредит, сума кредиту складає 35000 грн. Згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 360 днів: з 20.02.2025 року по 15.02.2026 року. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало, надавши їй кредит в сумі 35000 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 .

Відповідно до реквізитів договору №5330586 від 20.02.2025 року, укладеного між сторонами, відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «34217».

У період з 20.02.2025 року по 30.10.2025 року відповідачем здійснено оплати на рахунок первісного кредитора в розмірі 997,51 грн., які спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 0,01 грн. та оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 997,5 грн.

30.10.2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» було укладено договір факторингу № 30/10/2025, згідно з умовами якого ТОВ «Лінеура Україна» за плату відступило, а ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача.

Враховуючи зазначене, до Позивача відповідно до укладеного Договору факторингу від 30.10.2025 року № 30/10/2025 року перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Договором № 5330586 від 20.02.2025 року загальна сума заборгованості склала 126645,3 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту 34999,99 грн., заборгованості за процентами 74145,27 грн., штрафні санкції 17500 грн., комісії за надання кредиту 0,04 грн.

Станом на дату укладання Договору факторингу від 30.10.2025 року №30/10/2025, строк дії Договору № 5330586 від 20.02.2025 року не закінчився. А тому, в межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та Відповідачем, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у період з 31.10.2025 року по 15.02.2026 року (108 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 35 910,00 грн.

Всупереч умовам договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання.

Таким чином, відповідач має заборгованість перед Позивачем за Договором № 5330586 від 20.02.2025 року загальною сумою 162 555,30 грн., яка складається з тіла кредиту 34999,99 грн., нарахованих процентів первісним кредитором 74145,27 грн., нарахованих процентів ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 108 календарних днів 35 910,00 грн., штрафні санкції 17500 грн., комісії за надання кредиту 0,04 грн.

Враховуючи вищевикладене, представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості в розмірі 162555,30 грн., сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн.

Ухвалою Хотинського районного суду від 10 квітня 2026 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Хотинського районного суду від 05 травня 2026 року у справі витребувано докази.

Представник позивача ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» у судове засідання не з`явився, однак в прохальній частині позовної заяви просить розгляд справи проводити без участі позивача та його представника, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду справи, причини неявки суду не повідомила, відзив на позовну заяву не подала.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

На підставі ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних матеріалів, ухваливши заочне рішення. Позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, та заяви сторін, які наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 20.02.2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 5330586 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу кошти у розмірі 35000 грн, строком на 360 днів, із стандартною процентною ставкою 0,95 % за кожен день користування кредитом. Комісія за надання кредиту становить 3500 грн. Денна процентна ставка становить 0,9778%. Знижена процентна ставка становить 0,0950% (п. 1.2, 1.3, 1.4, 1.4.1, 1.4.2 договору).

Згідно п. 2.1. договору, товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу НОМЕР_1 .

Пунктом 6.3 договору передбачено, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання (прострочення виконання) Клієнтом своїх грошових зобов`язань за Договором Товариство має право нарахувати, а Клієнт зобов`язаний на вимогу Товариства сплатити Товариству штраф у розмірі 75% від суми невиконаного та/або неналежно виконаного грошового зобов`язання на 2-й день кожного факту такого невиконання та/або неналежного виконання.

Кредитний договір, додаток № 1 до договору Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит підписані відповідачем за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора 34217.

Крім того, 20.02.2025 року відповідачем підписаний паспорт споживчого кредиту за допомогою електронного підпису одноразово ідентифікатора 24948, що свідчить про ознайомлення ОСОБА_1 про основні умови кредитування.

Судом також досліджені Правила надання коштів та банківських металів у кредит Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна».

Як вбачається з довідки платіжного провайдера ТОВ «Пейтек» 20.02.2025 року о 14:07:17 ТОВ «Лінеура Україна» було успішно перераховано кошти на суму 35000 грн, номер транзакції в системі ТОВ «Пейтек» - 1299afa4-52b5-4df3-84d0-bbed3f25616f, призначення платежу: зарахування на картку НОМЕР_2 .

На виконання ухвали суду від 05.05.2026 року судом 28.05.2026 року одержано від АТ КБ «ПриватБанк» інформацію, в якій зазначено, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) в Банку емітовано карту № НОМЕР_2 , на яку було зарахування коштів на суму 35000 грн. 20.02.2025 року.

Згідно Розрахунку заборгованості ТОВ «Лінеура Україна» за Договором №5330586 від 20.02.2025 року у період з 20.02.2025 року по 30.10.2025 року включно Первісним кредитором було нараховано проценти за користування грошовими коштами загальною сумою 75142,77 грн., штрафні санкції у сумі 17500 грн., комісію за надання кредиту у сумі 3500 грн.

У період з 20.02.2025 року по 30.10.2025 року відповідачем було здійснено оплати на рахунок первісного кредитора в розмірі 997,51 грн., які спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 0,01 грн. та оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 997,5 грн., а також здійснена оплата комісії за надання кредиту у розмірі 3500 грн.

Таким чином, станом на 30.10.2025 року загальна сума заборгованості Відповідача за Договором №5330586 від 20.02.2025 року склала: тіло кредиту 34999,99 грн., заборгованість за процентами 74145,27 грн., штрафні санкції 17500 грн, загальною сумою 126645,26 грн.

Відповідно до укладеного договору факторингу від 30.10.2025 №30/10/2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» набуло права вимоги за даним кредитним договором.

Згідно п. 1.1. договору факторингу № 31/07/2025 від 31.07.2025 фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Згідно додатку № 1 до договору факторингу №30/10/2025 від 30.10.2025 року - реєстру боржників до договору факторингу, право грошової вимоги у ТОВ «Фінтраст капітал» виникло і до ОСОБА_1 (порядковий номер 2736) за кредитним договором № 5330586 на загальну суму 126645,26 грн., з яких: 34999,99 грн. заборгованість по тілу кредиту, 74145,27 грн. заборгованість по відсоткам; 17500 грн. заборгованість за пенею.

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Фінтраст Капітал», заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором № 5330586 від 20.02.2025 року за 108 календарних днів (31.10.2025 15.02.2026) складає 70909,99 грн., з яких: 34999,99 грн. заборгованість по тілу кредиту, 35910,00 грн. заборгованість по відсоткам.

Таким чином, ОСОБА_1 має заборгованість перед Позивачем за Договором № 5330586 від 20.02.2025 року загальною сумою 162 555,30 грн., яка складається з тіла кредиту 34999,99 грн., нарахованих процентів первісним кредитором 74145,27 грн., нарахованих процентів ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 108 календарних днів 35 910,00 грн., штрафні санкції 17500 грн., комісії за надання кредиту 0,04 грн.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1)припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики банк має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Договір укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі №732/670/19, від 23.03.2020 року у справі №404/502/18, від 07.10.2020 року у справі №127/33824/19.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України "Про електронну комерцію", містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.

Як слідує з матеріалів справи кредитний договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачем договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Такі дії сторін повністю узгоджуються з вимогами ст. 627 ЦК України та ст. ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі статтею 10 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (стаття 11 Закону).

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.

Також, частиною 1 статті 1046 ЦК України визначено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), згідно зі статтею 1077 ЦК України, одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Договір факторингу має на меті фінансування однієї сторони договору іншою стороною шляхом надання їй визначеної суми грошових коштів. Ця послуга згідно з договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому право грошової вимоги, передане фактору, не є платою за надану останнім фінансову послугу.

Положеннями Цивільного кодексу України не містять жодних обмежень щодо предмету договору факторингу (право грошової вимоги), за критерієм віднесення носія вказаної заборгованості до кола суб`єктів господарювання. Відповідно до статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Частиною першою статті 1082 ЦК України передбачено зобов`язання боржника здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Таким чином, досліджені судом докази підтверджують укладення кредитного договору №5330586 від 20.02.2025 року шляхом його безпосереднього підписання позичальником електронним цифровим підписом одноразовим ідентифікатором.

Сторонами було погоджено строк кредитування, суму кредиту, порядок та розмір відсотків за користування кредитом та порядок його повернення.

Таким чином, відповідач з викладеними умовами погодилася без будь-яких зауважень або застережень, на підтвердження чого підписала договір електронним цифровим підписом.

Вказані докази свідчать про досягнення сторонами згоди щодо істотних умов договору, як того вимагають положення ст. 638 ЦК України, та підписання відповідачем договору.

Одночасно, відповідач зазначені обставини жодним чином не спростовувала. Будь-яких заперечень щодо факту отримання нею кредитних коштів та користування наданими кредитними коштами, тобто, існування між сторонами договірних відносин позичальника і кредитора, відповідач до суду не надала. Судом також встановлено, що відсотки за користування кредитними коштами були нараховані протягом строку дії договору та за відсотковою ставкою, передбаченими умовами договору.

Матеріали справи містять докази відступлення прав вимоги до відповідача.

Враховуючи те, що позичальник взяті на себе зобов`язання за кредитними договорами належним чином не виконала, кредитні кошти разом з процентами та іншими зобов`язаннями вчасно не повернула, суд приходить до висновку, що у відповідача наявна заборгованість зі сплати тіла кредиту у розмірі 34999,99 грн., відсотків за користування кредитом у розмірі 110055,27 грн., комісії за надання кредиту у розмірі 0,04 грн., яка підлягає стягненню на користь позивача.

Доказів того, що ОСОБА_1 сплатила заборгованість за вказаним кредитним договором, а також щодо неправомірності здійснення розрахунку заборгованості за наданим кредитом чи нарахування заборгованості за порушення грошового зобов`язання, суду відповідачем не надано, також не надано спростування наданого позивачем розрахунку.

Щодо вимог про стягнення штрафних санкцій, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 18 Розділу Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який неодноразово продовжувався, і діє на даний час.

Суд відхиляє доводи представника позивача про можливість нарахування неустойки відповідно до норм Закону України «Про споживче кредитування» в період дії в Україні воєнного стану, оскільки до даних правовідносин слід застосовувати норму пункту 18 Розділу Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, як пріоритетну норму права, відповідно до якої позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, а не положення Закону України «Про споживче кредитування», в частині можливості здійснювати нарахування неустойки.

Позивачем нарахована пеня в розмірі 17500 грн., що суперечить наведеним положенням пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 штрафних санкцій в розмірі 17500 грн. є необґрунтованими з вищевказаних підстав і задоволенню не підлягають.

З урахуванням наведених вище вимог закону, досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 145055,30 грн., яка складається з тіла кредиту 34999,99 грн., нарахованих процентів первісним кредитором 74145,27 грн., нарахованих процентів ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 108 календарних днів 35 910,00 грн., комісії за надання кредиту 0,04 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При розподілі судових витрат по оплаті судового збору, суд враховує пропорційність задоволених вимог.

Позов заявлено всього на суму 162555,30 грн., а задоволено 145055,30 грн., тобто на 89,23 % (145055,30 грн х 100 % /162555,30 = 89,23% ).

Позивач ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» при зверненні до суду сплатило судовий збір в розмірі 2662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 22.03.2026 р.

Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково на загальну суму 145055,30 грн., що становить 89,23% від ціни позову (162555,30 грн.), тому на користь позивача з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір, пропорційно задоволеним вимогам, в сумі 2375,66 грн.

Щодо вирішення питання судових витрат відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Для цілей розподілу судових витрат суд бере до уваги: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Підтвердженням понесених витрат на правничу допомогу позивача є:

- Договір про надання правової допомоги № 10-12/2024 від 10.12.2024 року;

- Заявка на виконання доручення від 23.02.2026 року до Договору № 10/12-2024 від 10.12.2024 р. на суму 10000 грн.;

- Акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору № 10/12-2024 від 10.12.2024 р. на суму 10000 грн.;

- Рахунок на оплату наданих послуг на суму 10000 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо порядку та критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу та їх розподілу, зокрема в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

ОСОБА_1 не надала суду клопотання про зменшення судових витрат на оплату правничої допомоги.

Суд вважає, що надані позивачем докази підтверджують витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката та є обґрунтованими.

Враховуючи складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг, їх характер та необхідність, а також критерій розумності розміру понесених стороною витрат, пов`язаність цих витрат з розглядом справи, відсутність аргументованого клопотання відповідача про зменшення розміру заявлених витрат, суд дійшов до висновку про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн.

Разом з тим, вказаний розмір витрат на правову допомогу підлягає перерахунку, пропорційно задоволеним вимогам.

Отже, стягненню з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» підлягають витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволеної частини позовних вимог (89,23%) у розмірі 8923,00 грн. (10000 грн. х 89,23%).

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. 526, 625, 626, 628, 1049, 1050, 1054 ЦК України та ст. ст. 12, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 274-279 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (код ЄДРПОУ 44559822, адреса місця знаходження: вул. Набережно-Корчуватська, 27, приміщення 2, м. Київ, 03045) заборгованість за Кредитним договором № 5330586 від 20.02.2025 року у розмірі 145055,30 грн. (сто сорок п`ять тисяч п`ятдесят п`ять гривень 30 копiйок), з яких: 34999,99 грн. заборгованість за тілом кредиту, 110055,27 грн. заборгованість за відсотками, 0,04 грн. заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (код ЄДРПОУ 44559822, адреса місця знаходження: вул. Набережно-Корчуватська, 27, приміщення 2, м. Київ, 03045) судові витрати, що складаються із судового збору в сумі 2375,66 грн. (дві тисячі триста сімдесят п`ять гривень 66 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (код ЄДРПОУ 44559822, адреса місця знаходження: вул. Набережно-Корчуватська, 27, приміщення 2, м. Київ, 03045) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8923,00 грн. (вісім тисяч дев`ятсот двадцять три гривні 00 копійок).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення (в порядку ст. 284 ЦПК України) може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20-ти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст рішення складено 08 червня 2026 року.

Суддя: Олександр Георгійович ЄФТЕНЬЄВ